• Цей матеріал доступний наступними мовами :
  • Укр

Жертвами схеми з фальшування ЗНО стало понад 200 студентів

13.11.2019 11:00

Майже дві сотні «мажорів» з фейковими балами поповнили лави студентів елітних українських вишів – корупційний скандал з фальсифікацією ЗНО кілька років тому сколихнув усю країну. Та які наслідки мала історія про наймасштабнішу підробку результатів іспитів? І чому досі немає судових вироків щодо ініціаторів схеми? З’ясовувала Марія Гураль.

Зауважимо, щоправда, що деяким батькам, які купили дитинці бали, це таки коштувало кар’єри: два роки тому Громадська рада доброчесності оприлюднила висновки про невідповідність трьох кандидатів посадам суддів Верховного Суду, а саме Ярослава Романюка, Михайла Вільгушинського та Тетяни Франтовської, оскільки їхні нащадки фігурували в списках як студенти, що вступили до університетів за завищеними результатами ЗНО.

Звісно, ми намагалися зв’язатись зі студентами та їхніми батьками. Кожному з них написали в соцмережі, проте наразі жоден навіть після прочитання – анічичирк.

Зафіксовано близько 170 абітурієнтів з підробленими результатами

Та окрім улюбленців долі у списках надрукували й прізвища потерпілих. Тобто тих, хто через сфальсифіковані результати інших втратив законне бюджетне місце. Це й не дивно, адже за гроші можна все – і навіть відібрати чужі можливості.

Згідно з даними ГПУ, від нахабної схеми постраждало щонайменше 200 абітурієнтів. Які могли б чесно вступити до омріяних кафедр завдяки розуму і знанням, якби не ця афера. Як-от, наприклад, студентка Юлія. Фактично у неї вкрали бюджетне місце.

Юлія змушена була навчатися платно: контракт коштував 20 тисяч гривень на рік. Тобто виходить, що за освіту, яку Юля заслужила отримати безкоштовно, вона заплатила 40 тисяч гривень – за два перших курси, а на третьому її за відмінні успіхи таки перевели на бюджет. Плюс до цього її позбавили й стипендії – а це близько 10 тисяч гривень на рік за гарні оцінки.

До речі, усіх, хто фігурував у списках як постраждалі, мали перевести на бюджет. Для цього, за заявою ГПУ, в навчальні заклади надсилали списки всіх студентів – як потерпілих, так і тих, хто вступив за завищеними результатами.

«Ми не вимагаємо вигнати студента, ми надсилаємо листи, що ГПУ виявлено факт подання неправдивих відомостей і, згідно з вимогами чинного законодавства, вони повинні ухвалити рішення про анулювання наказу», – заявила у серпні 2016 року прокурор відділу Генеральної прокуратури Інна Тертична.

Та чи дійсно у вишах дослухались до цієї заяви ГПУ? Щоб з’ясувати це, знімальна група «СтопКору» вирушила до навчальних закладів столиці.

Коментарі


X