Загроза національній безпеці? Закуплений для української армії спецзв’язок не проходив обов’язкову експертизу захисту інформації

27.06.2019 15:04

Якісний та надійний зв’язок – чи не найголовніше для сучасної армії. Зеленопілля у 2014, Дебальцеве у 2015 – це лише приклади численних трагедій, коли бійців АТО бомбили прямою наводкою саме завдяки прослуховуванню радіочастот. Як Збройні сили України відмовились від вигідного контракту з одним зі світових лідерів у галузі спецзв'язку та обрали сумнівного постачальника? Та через які незручні запитання нардеп Пашинський вдався до погроз журналістам «СтопКору»?  

Довкола закуплених ЗСУ у 2017-му за 43 млн доларів радіостанцій турецького «Асельсана» більше запитань, аніж відповідей. На прохання «СтопКору» надати інформацію про договори й про хід випробувань 2017 року – лише тиша і формальні відписки з посиланням на «державну таємницю».

Як вдалося з’ясувати нашим журналістам-розслідувачам, радіосистеми «Асельсана» станом на березень 2019 року так і не були направлені на відповідну експертизу Держспецзв'язку, яка мала б підтвердити, що цей зв’язок надійний і його не можна прослуховувати або заглушити у найважливіший момент. А отже, контракти із турецьким виробником укладено в порушення указу Президента про порядок здійснення криптографічного захисту інформації.

Фото: ilgili haberler

Попри відсутність висновків експертизи, керівник військ зв'язку генерал-лейтенант Рапко повідомляє, що закуплені у турків радіостанції вже вмонтовують у військову техніку. І навіть колишній голова держави Петро Порошенко в одному з передвиборчих інтерв’ю телеканалу ICTV з гордістю розповідає про апарати компанії «Асельсан», розміщені в ситуативній кімнаті, за допомогою яких екс-гарант проводив конфіденційні розмови щодо координації дій у Чорному морі.

Натомість проведення перевірки Держспецзв'язку є обов’язковим перед провадженням систем спецзв’язку, за допомогою яких здійснюється обмін надважливою та секретною інформацією і які є запорукою військової безпеки. Як зазначають фахівці, до головних умов якісного армійського зв’язку відносяться стійкість від зовнішніх факторів: піску, води, ударів, температури, захист від прослуховування та кодування передачі інформації, щоб ніхто не зміг її перехопити, та невразливість для спроб заблокувати зв’язок.

Нагадаємо також, що історія з закупівлею турецьких радіосистем має досить цікавий бекграунд. Адже донині на озброєнні українських військових перебували рації 1957 (!) року випуску. І лише у 2015-му Збройні сили ініціювали процес обрання постачальника новітніх радіостанцій. Було анонсовано, що лише перший етап закупівель передбачає виділення 400 мільйонів гривень.

Фото: mil.gov.ua

Першим кандидатом була названа американська компанія «Харріс», проте американці не погодилися надати технології українській армії. Тому постачальника було вирішено змінити на ізраїльський «Ельбіт».  З цією компанією уклали попередні договори, провели пробне постачання, йшлося вже навіть про трансфер технологій. Зокрема, існували плани будівництва заводу компанії на Львівщині.

Здавалося б, Україна отримала найвигідніші умови від одного зі світових лідерів ринку радіозв’язку. Але ЗСУ раптово робить неочікуваний «фінт вухами». У 2017 році генерал-лейтенант, начальник військ зв’язку Збройних Сил України Володимир Рапко виступає з сенсаційною заявою: найбільш відповідними для української армії нібито є радіостанції турецького виробника «Асельсан».

Головним лобістом компанії в Україні став голова комітету ВРУ з питань національної безпеки й оборони Сергій Пашинський. Його сина, Антона Пашинського, призначили без відповідного конкурсу на посаду керівника департаменту контрактів держпідприємства «СпецТехноЕксперт», що входить до складу концерну «Укроборонпром». Саме цей департамент і укладав договори з турецькою компанією. Примітно, що на момент призначення сина Сергій Пашинський очолював наглядову раду концерну «Укроборонпром». Збіг чи закономірність?

Як підкреслили представники ізраїльської сторони, рішення українців стало для них неприємним сюрпризом, адже у ЗСУ вирішили змінити постачальника без порівняльних випробувань двох конкурентів і без попередження. Згодом, на прохання ізраїльтян, такі випробування все ж відбулись у 2017 році. Якщо вірити офіційним даним, турецькі радіостанції беззаперечно перемогли ізраїльські ледь не на кожному етапі. Проте певні сторонні свідки тестування наголошують на підробці результатів безпосередньо у процесі випробувань.

Чи дійсно турецькі радіостанції є відповідними й придатними для української «оборонки»? Скільки насправді заробив на сумнівних контрактах «золотий хлопчик» Антон Пашинський та хто прикриває закупівлю неякісної військової продукції у стінах парламенту?  І найцікавіше – яке відношення «Асельсан» має до країни-агресора? Дивіться вже в понеділок, 1 липня, у спеціальному розслідуванні журналіста «СтопКору» Артема Лагутенка.

Коментарі