Юрій Педос кришує рейдерські схеми в партнерстві з колишнім касиром Калетника та заступником голови облради

30.04.2020 12:00

У справі вінницької «Фруктони» — нові подробиці. Розпочинаючи майже пів року тому наше розслідування корупції в місцевому ДАБІ, ми не могли й уявити, що воно переросте в справжній детективний серіал. Як у столиці Поділля одіозні персонажі епохи Януковича віджимають підприємство у ветерана АТО, і хто їм у цьому допомагає, — спробувала розібратися команда «СтопКору».

Ілюстрація: СтопКор

Кредитна афера чи рейдерське захоплення?

Нагадаємо, керівництво вінницького ТОВ «Фруктона – ВН» в особі директора Костянтина Кузьменка та двох засновників — Сергія Прокопенка та Андрія Лавринюка, які сумарно володіють 66,7 відсотка у статутному фонді, — «заднім числом» отримали в ДАБІ дозвіл на «реконструкцію технічного цеху з підготовчим відділенням з прибудовами у цех», тобто фактично — на проведення підготовчих робіт. Натомість, на території підприємства без дотримання будь-яких норм почали зводити повноцінний новий цех.

Будівництво на території ТОВ «Фруктона – ВН» Фото: скріншот

Поруч із вінницьким ДАБІ, ключову роль у схемі виведення грошей через низку підставних підрядників відіграє АТ «Райффайзен Банк Аваль» — один із лідерів банківського ринку України, з іноземним капіталом та походженням, голова Правління якого Олександр Писарук торік навіть претендував на посаду голови Нацбанку.

У забезпечення виконання угоди з фінустановою Кузьменко, Лавринюк і Прокопенко від імені ТОВ «Фруктона – ВН» передали АТ «Райффайзен Банк Аваль» у заставу: будівлі, земельну ділянку під ними (вся територія підприємства), все наявне на балансі обладнання цехів та наявних виробничих ліній.

Натомість банк за гроші ЄС та Європейського інвестиційного фонду відкрив для «Фруктони» кредитну лінію, з якої й було профінансовано незаконне будівництво. При цьому позичальник надав фейкові документи про об’єкти нерухомості, передані у забезпечення, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» навіть не намагався відстежити цільове використання кредиту.

Після публікації нашого попереднього матеріалу банк начебто схаменувся та ініціював перевірку боржника. До ТОВ «Фруктона – ВН» вирушила банківська комісія, яка, попри очевидність порушень та відкрите проти посадових осіб підприємства кримінальне провадження №12020020000000071 і судову кримінальну справу №127/4221/20… нічого не виявила, тож схема продовжила існувати.

Понад те, певні деталі цієї схеми вказують на те, що це не просто розкрадання кредитних грошей, отриманих АТ «Райффайзен Банк Аваль» від міжнародних організацій, а масштабне рейдерське захоплення.

Як «СтопКору» вдалося довідатись із власних джерел, ТОВ «Фруктона – ВН» уже третій рік поспіль демонструє зниження прибутку, має податкову заборгованість, боргове навантаження становить понад 99%, а вже у травні підприємство може оголосити про власне банкрутство.

Що ж у випадку дефолту фірми станеться з виданими їй кредитами? АТ «Райффайзен Банк Аваль» муситиме забрати заставне майно – нерухомість, що належить підприємству та його контрагентам, передане в забезпечення кредиту в пів мільйона євро за заниженою в кілька разів (в окремих випадках — навіть удесятеро) вартістю.

Своєю чергою, викупити ці активи за тією самою заниженою вартістю у банку вже готується покупець — ТОВ «Тріада-МК», ще одне агропідприємство з Вінниці, керівниками й бенефіціарами якого є Сергій Українець і — за дивовижним збігом — Андрій Лавринюк та Ірина Прокопенко.

Бенефіціари ТОВ «Тріада-МК» Фото: YouControl

Таким чином, двоє співвласників ТОВ «Фруктона – ВН» фактично залишаться «при своїх», вивівши «за дужки» третього учасника — АТОвця Максима Борозенця, який свого часу і заснував підприємство, вклавши туди власні гроші. А кредит, виданий коштом європейців, при такому розкладі можна взагалі не повертати й «роздерибанити».

У цьому контексті топовий АТ «Райффайзен Банк Аваль» виглядає, м’яко кажучи, негарно. Адже виходить, що поважна фінансова установа з європейським ім’ям, на чолі з паном Писаруком виступає посібником «віджиму» українських підприємств, допомагаючи рейдерам розбазарити гроші міжнародного фонду.

Ключовими точками у схемі з кредитною лінією є щонайменше регіональний керівник із питань корпоративного бізнесу Сергій Онищенко, директор департаменту проблемних кредитів Ірина Сухава (оскільки кредит, наданий збитковому підприємству, апріорі варто розглядати як потенційно дефолтний) та директор департаменту корпоративних ризиків АТ «Райффайзен Банк Аваль» Олександр Міцура, якому законні представники підприємства неодноразово вказували на численні порушення й протиправність кредитних договорів, однак він їх демонстративно проігнорував.

У червні 2019 року банк переуклав генеральний договір на кредитування, фактично переписавши його заново. При прямій невідповідності вимогам постанови НБУ №351 фінансування продовжилося. Це означає, що банк свідомо продовжив фінансувати злочинців або ж має повністю сфальсифіковану звітність від «Фрутони». Тоді постає питання про методи контролю фінансування та інвестування за кошт вкладників.

Здається, ця схема мала б зацікавити не лише Національний банк України як регулятора, а й фінансову контррозвідку Служби Безпеки України. Проте ми йдемо далі. Адже, як виявилось, у цій історії, потягнувши за один «хвіст», можна знайти ціле щуряче кубло.

Хто кришує злочинців, і звідки у рейдерів гроші на реалізацію схеми?

Попри очевидність злочинних намірів менеджменту ТОВ «Фруктона – ВН» та відкриті кримінальні справи №127/4221/20, №127/4198/20, 127/4191/20, 127/4207/20, які доступні в Реєстрі судових рішень України, розслідування цієї історії за кілька місяців практично не зрушило з мертвої точки.

Зокрема, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області про тимчасовий доступ до документів AT «Райффайзен Банк Аваль» за договором, укладеним між банком та ТОВ «ФРУКТОНА-ВП», судді Вінницького міського суду так і не задовольнили. А схема продовжила працювати.

Витяг із рішення №87832636 у справі 127/4221/20 Фото: Реєстр судових рішень

Логічно припустити, що «фруктонівці» мають високих покровителів, під чиїм «дахом» безперешкодно отримують сумнівні дозволи в ДАБІ та реалізують злочинну схему з банком, не лякаючись можливого покарання.

Одним із можливих посібників рейдерів інсайдери називають Ігоря Хміля – першого заступника голови Вінницької обласної ради, депутата 7-го скликання фракції «Самопоміч» та відомого місцевого «рішалу».

Ігор Хміль Фото: Вінницька обласна рада

У декларації самого Ігоря Вікторовича, як і належить членові постійної комісії облради з питань законності, боротьби з корупцією, люстрації, регламенту та депутатської діяльності – все чисто, жодного бізнесу.

Проте у переліку засновників такого собі ТОВ «Гран-Пак», що займається виробництвом тари з пластмас (в тому числі — й пакування для продукції ТОВ «Фруктона – ВН»), поруч із уже знайомим нам Андрієм Лавринюком фігурує Хміль Денис Ігорьович, який проживає у м.Тростянець Вінницької області на вул.Соборній — так само, як і його батько.

Засновники ТОВ «Гран-Пак» Фото: YouControl

Та бізнесом у родині Хміля займається не лише син, а й мати-пенсіонерка — Любов Іванівна Швидка. Пані Любов є співвласницею ТОВ «Светкомплект», яке фігурує в кримінальній справі №757/33110/16-к як одна з фірм-імпортерів, що здійснювали протиправну діяльність та ухилялися від сплати податків в особливо великих розмірах.

Приватним підприємцем мама депутата стала у 2016 році, за кілька місяців після призначення сина заступником голови облради. І того ж року «заробила» перший мільйон та придбала кілька квартир у Києві й передмісті столиці, одну з яких подарувала панові Ігорю.

У 2017 році квартирою розжився й син Хміля Денис, який до цього не мав жодних заощаджень. Того ж року Хміль-молодший стає бізнес-партнером Андрія Лавринюка. Не дивно, що маючи такого компаньйона, Лавринюк із легкістю розв'язує проблемні питання у дозвільній системі та силових структурах.

До речі, нині, у розпал епідемії коронавірусної хвороби, Ігор Хміль не перебуває на робочому місці — на власній сторінці у фейсбуці посадовець зізнається, що «відразу після оголошення карантину, без зволікання написав заяву про надання відпустки». За інсайдерською інформацією, карантин чи то відпустку вінницький чиновник проводить за межами України — у сонячному Маямі.

Наша редакція спробувала зв’язатись із паном Ігорем та взяти у нього коментар про його місце перебування та ставлення до історії з «Фруктоною». Дані месенджера свідчать, що посадовець перед цим востаннє був онлайн у досить ранню для нашого часового поясу годину — 05:48 ранку (в Маямі — 22:28), наше повідомлення отримав і навіть пізніше прочитав, хоча відповіді так і не надав. Але ми не полишаємо спроб зв’язатись із ним і будемо чекати на коментар пана Хміля.

Фото: скріншот

Не можна оминути увагою й численні «ділові» зв’язки іншого співзасновника ТОВ «Фруктона – ВН» Сергія Прокопенка та його старшого брата Ярослава, які в минулому тривалий час пропрацювали у правоохоронних структурах — ДФС і прокуратурі — за режиму Януковича.

Ярослав Прокопенко — колишній керівник Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками ДФС України, ексначальник Управління митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України та колишній начальник відділу контролю службової діяльності митних органів та аудиту Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України.

Ярослав Прокопенко Фото: скріншот

За інформацією ЗМІ, під час царювання «регіоналів» Прокопенко-старший був інтегрований до корупційної структури митниці. Зокрема відповідав за збір «чорної каси» з керівників митниць Вінниччини та Херсонщини, а також був довіреною особою Степана Дериволкова — тодішнього заступника голови Державної митної служби України, надалі першого заступника міністра доходів і зборів України.

Своєю чергою, пана Дериволкова пов’язують із Олександром Бондаренком — прокурором-«наглядачем» від Пшонки, який здійснював контроль за роботою митниці з боку Генеральної прокуратури України, а також з одіозним вінницьким нардепом Ігорем Калетником.

Власне, саме зв’язки Прокопенків із «митною мафією» можуть пояснювати джерела походження мільйонів гривень, які ексдержслужбовці, а нині «бізнесмени» влили у схему рейдерського захоплення ТОВ «Фруктона – ВН».

Наразі колишній ДФС-ник Ярослав та колишній заступник прокурора Одеської області Сергій Прокопенки є співзасновниками або бенефіціарами низки підприємств (ТОВ «Аудитстандарт», ПП «НОРД-ВЕСТ», ТОВ «Укртеплогенерація», ТОВ «Київоблтепло», ДП «ЕТЦ Безпеки» тощо), які мають ознаки фіктивності та активно беруть участь у відмиванні грошей через державні закупівлі.

У 2015 році Прокопенко-молодший та його партнер Андрій Лавринюк потрапили до поля зору слідчої групи ГСУ МВС України у межах слідчих дій у справі так званих «майданчиків Клименка». Зокрема, на території вже згаданого нами вище ТОВ «Тріада-МК» провели обшуки, під час яких вилучили понад 85 тисяч гривень. Утім, справу зам’яли, а слідчих зобов’язали повернути вилучені гроші підприємцям.

Витяг з ухвали у справі № 757/27012/15-к Фото: Реєстр судових рішень

Заслуговує на окрему увагу й рух грошей та «інвестиційна» діяльність офшорної кіпрської компанії «Таканор Партісіпейшн Лімітед», афілійованої з Сергієм Прокопенком, куди, ймовірно, перетікають гроші з решти його бізнес-проєктів.

Фото: Opendatabot

Чому численним провадженням проти Прокопенків і Лавринюка не дають ходу, а їхнім опонентам, навпаки, «шиють» справи?

Відповідь на це питання криється в особі ще одного ймовірного високого покровителя злочинців. У Вінниці близьким товаришем братів Прокопенків називають начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрія Педоса.

Зауважимо, що Педос, якого звинувачують у кришуванні незаконних забудов у Вінниці, фальсифікації показників роботи, корупційних зв’язках та невиконанні судових рішень, а також у приховуванні статків, не цурається боротись із опонентами у найгірших традиціях 90-х та погрожувати журналістам.

Юрій Педос Фото: скріншот

Зокрема, у вівторок 28 квітня головний «коп» Вінниччини нацькував поліціянтів на знімальну групу «СтопКору», яка зафіксувала на відео незадекларований маєток управлінця, та залякував медійників справою про наркотики, які начебто можуть у них знайти. Згодом підлеглі генерала відібрали у стопкорівців відеозаписи, на яких їхній начальник говорив про метамфетамін.

А прокуратура Вінницької області поспіхом відкрила кримінальне провадження проти знімальної групи інформаційного порталу за фактом «порушення недоторканості приватного життя» начальника Головного управління Національної поліції області Юрія Педоса.

У тому ж стилі вінницькі правоохоронці розправляються й із ініціаторами розслідування незаконної діяльності Прокопенків. У той час як провадження проти братів та їхніх посібників всіляко гальмуються й відкладаються на безвік, місцева поліція, за надуманими зверненнями Лавринюка й Прокопенка, фабрикує численні справи проти їхніх опонентів.

За інформацією, наданою «СтопКору» на умовах анонімності доброчесними співробітниками вінницької поліції, для яких вірність присязі важливіша за злочинні накази керівництва, Ярослав Прокопенко досить часто відвідує будівлю ГУНП Вінниччини на вулиці Театральній. Бізнесмен не соромиться заходити до кабінету начальника, як до себе додому, і вирішувати проблемні питання прямо в стінах управління Нацполіції.

Про активну участь підлеглих Педоса у супроводі рейдерських захоплень розповіли й журналісти проєкту «Детектив Інфо». Саме вони оприлюднили фотографії, де рейдери разом із вінницькими копами смажили шашлики біля будинку однієї з потерпілих — місцевої бізнеследі, яку тримали в облозі, катували й морили голодом протягом двох тижнів. Тоді ж працівники поліції Вінниччини незаконно затримали журналістів, перешкоджаючи їхній професійній діяльності.

Ще одним опорним пунктом цієї корупційної зв’язки є Київське відділення поліції Вінницького ВП ГУНП Вінницької області, де підлеглі пана Педоса не цураються виконувати відверто брудні накази шефа.

Саме працівники Київського відділення у 2019-му до смерті забили вінничанина Олександра Комарніцького. На час розслідування цього трагічного інциденту п'ятьох посадовців з-поміж керівництва місцевого ГУ Нацполіції на чолі з начальником Юрієм Педосом відсторонили від служби.

Саме у цьому РОВД лише з четвертої спроби журналістці «СтопКору» Христині Кришисі вдалося зареєструвати заяву за фактом злочинної бездіяльності патрульних поліціянтів. Останні у грудні 2019 року прибули за викликом до ТОВ «Фруктона – ВН», але нехтуючи посадовими інструкціями та вимогами закону, жодним чином не перешкодили незаконному будівництву. А згодом за наказом адміністрації підприємства миттєво залишили територію й відправили медійників до Київського відділення поліції.

Незаконне обійстя генерала Педоса Фото: скріншот

Цікаво, що після цього наша репортерка неодноразово зверталася до вінницьких правоохоронців із запитами щодо руху своєї заяви, але жодної інформації у відповідь так і не отримала. Вочевидь, тамтешній поліційний бос не зацікавлений у швидкому та неупередженому розслідуванні цієї гучної справи. Адже, за інформацією розслідувачів «Детектив Інфо», пан Педос і сам не цурається незаконного будівництва та заробив неабиякі статки на «відкатах» від вінницьких забудовників і недоброчесних бізнесменів.

Ми продовжимо тримати руку на пульсі подій у Вінниці. Сподіваємося, відповідні правоохоронні органи дадуть належну оцінку діям фігурантів рейдерської схеми та їхніх «кришувальників». Чекайте на нові подробиці у наших наступних публікаціях.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube та Twitter й Instagram!

Коментарі


X