Вибори в Німеччині: хто замінить Меркель? 

Нещодавно у Федеративній Республіці Німеччина відбулися вибори — за попередніми результатами, до Бундестагу (парламенту) пройшло 7 партій, 3 з яких будуть мати найбільшу кількість місць. Саме парламентом призначається майбутній канцлер, а оскільки ера Залізної Фрау Ангели Меркель добігла кінця, то в політиці Німеччини щодо Росії та України можуть статися серйозні зміни. А може — ні. Тож хто з переможців виборчих перегонів очолить ФРН і як це позначиться на її зовнішній політиці — читайте в новому матеріалі з рубрики “ХЗ (ХтоЗна)”. 

vibori v nimechini merkel
Меркель була федеральним канцлером Німеччини з 2005 Ілюстрація: СтопКор

Християнсько-демократичний союз — партія, очолювана Ангелою Меркель,  упродовж тривалого часу впевнено перемагала на виборах. Однак не цього разу. І хоча результати виборів лише попередні, втім, згідно з ними, з перевагою у трохи менше, ніж два відсотки перемогу здобула Соціал-демократична партія.

Голоси розподілилися так: за блок ХДС/ХСС  — 24,1%, а за СДП — 25,7%. Третьою партією з майже 15% голосів виборців стали німецькі “зелені”, “Союз-90”. І хоча самі “зелені” результатом невдоволені й очікували на більш високі  показники, попри це Україна від їхньої присутності в парламенті і, можливо, в майбутньому уряді,  може мати суттєвий зиск.  Отже, далі про ці три партії та їхніх кандидатів на посаду канцлера поговоримо детальніше.

Соціал-демократична партія

Соціал-демократи очолювали країну з 1969 по 1982 та з 1998 по 2005 рік, тож, враховуючи специфічну циклічність німецької політики, у переможців виборів є всі шанси протиснути на головну посаду саме свого кандидата. Одним із лідерів СДП є Олаф Шольц. Він був і міністром у першому уряді Ангели Меркель, був і бургомістром Гамбурга.  А поки що обіймає посаду віцеканцлера Німеччини.

Експерти зазначають: перемога соціал-демократів — заслуга лише самого Шольца та його особистого високого рейтингу. СДП традиційно вважається близькими до Росії, а сам Шольц, як пише журналіст DW Роман Гончаренко, мав бізнесові  контакти з політиками і ділками з Санкт-Петербурга: “У місті на Неві він бував не раз, в тому числі в 2016 році для участі в німецько-російському форумі “Петербурзький діалог”, а рік по тому — в заходах із нагоди 60-ї річниці партнерства міст. Тоді ж, улітку 2017-го, коли Гамбург приймав саміт G20, Шольц бачився з президентом Росії Володимиром Путіним”, — зазначає автор. 

olaf sholc
Олаф Шольц Фото: Gettyimages

Утім, вважати його найбільшим злом для України точно не варто. Сам Шольц позиціював себе на цих виборах як наступник Меркель. Тож від можливого канцлера Шольца слід чекати скоріше виваженої та помірної політики. Під час перегонів він  багато критикував Росію і висловлювався за безпеку України, а також не зовсім однозначно говорив про “Північний потік-2”. За його словами, газогін має бути добудований, однак Україна отримає всі необхідні гарантії безпеки. Для нас це вже позитив, враховуючи те, про кого йтиметься далі та яку полеміку провокує конкурент Шольца. Однак про гарантії безпеки ми вже чули неодноразово, і, напевно, добре навчилися не вірити на слово. 

Також зрозумілою та близькою для нас є позиція  ймовірного канцлера Шольца щодо Білорусі: в його заявах Лукашенко — диктатор, який має піти у відставку. 

Сама партія була заснована в 1963 році та вважалася однією з найпотужніших партій Німеччини разом із ХДС. 

Християнсько-демократичний Союз 

Трохи старша за переможця цьогорічних перегонів партія ХДС була заснована у 1947 році Конрадом Аденауером. Згодом Аденауер став першим канцлером Західної Німеччини, а популярність самої партії була на порівняно стабільному високому рівні. Представники ХДС очолювали країну 5 разів і  менш як 25,5 % голосів (а це було у дебютному  для них 1949 році) не отримували. Тож можна говорити, що цьогоріч вони встановили власний антирекорд. 

Наступником Меркель може стати лідер ХДС Армін Лашет. І цей варіант розвитку подій навряд чи можна назвати найсприятливішим для України, якщо говорити про вибори в Німеччині. Сам Лашет, якого відносять до так званих “путінферштеєрів”, не приховує свого позитивного ставлення і до Росії в цілому, і до очільника Кремля. Він також виступає за добудову “Північного потоку-2”.

Водночас Лашет також заявляв про гарантії для України як для транзитної країни. У тому числі погрожував санкціями проти Росії в разі, якщо та не припинить на нас чинити тиск. Попри ці доволі свіжі заяви від серпня 2021-го, декількома роками раніше він виступав за “розуміння” вчинків Путіна в ситуації з анексією Криму всупереч міжнародному праву, закликав відмовитися від так званої “демонізації” Росії, у своєму акаунті в твіттері писав про сумнів щодо її ролі в отруєнні Скрипалів та до виборчих перегонів виступав проти санкцій. Однак політика — справа тонка, а тому інколи для того, щоб приспати пильність виборців, доводиться йти на хитрощі та змінювати позицію. Скидається, що серпнева погроза санкціями — лише порожня балаканина і вибори в Німеччині можуть принести Україні щось несподіване. 

Що таке “путінферштеєр” та до чого тут вибори в Німеччині? 

У Німеччині це слово нове, але, кажуть, що дуже модне. Так називають тих, хто розуміє Путіна, співчуває йому (і, напевно, бачить у його очах мир). У статті на сайті Opendemocracy під назвою  “Німеччина та політика дезінформації української кризи” йдеться про те, що “путінферштеєр”  “розуміє позицію Путіна”, бо він “має право на реалізацію "законних інтересів Росії" в пострадянських державах”. Феномен цей прижився не тільки у ФРН, російській пропаганді він також припав до душі. І з 2014 року там почали продавати продукцію, а точніше персні,  з аналогічним написом (це лише мені одній алюзія на кільце Всевладдя ввижається?) Вартість такого сувеніра складає 7500 рублів — за сучасним курсом це майже сто доларів США. І ні, кільце не золоте, а срібне. 

Таким путінферштеєром у німецькій політиці є не лише Лашет, але й колишній канцлер Герхард Шредер. Але з ним все ясно: Шредер наразі очолює акціонерів “Північного потоку”

“Союз-90/зелені”

Свій власний рекорд поставила на цих виборах об'єднана з декількох організацій наприкінці 70-х років партія “зелених”. З 1998 по 2005 рік вони вже створювали із соціал-демократами коаліцію. Тож, прийнятніше за все, вони повторять цей крок. Утім, попри назву партії, пропагують вони не лише екологічні питання, але й активно виступають проти “Північного потоку-2”. Критикують “зелені” і політику Росії, що також більше наштовхує на думку про створення коаліції з поміркованим Шольцем і його СДП. Хоча, знову ж таки, політика — справа тонка. Шольц, можливо, і залишиться поміркованим і виваженим щодо українських питань, а як поведеться сама партія, до якої входять ще два путінферштеєра  — Маттіас Платцек та Гернот Ерлер — невідомо. 

Можна лише уявити, наскільки розчаровані результатами голосування лідери “Союзу-90/зелених”, якщо ще навесні вони лідирували в рейтингах і планували висувати свого кандидата на ключову посаду. Вони і тепер можуть розраховувати на  місця в уряді, однак посада канцлера, вочевидь, дістанеться не їхньому представнику. Очолюють партію Анналена Бербок, на яку наразі покладають відповідальність за невтілені очікування, та Роберт Габек. За повідомленням “Європейської правди” з посиланням на німецькі ЗМІ, “зелені” сподіваються на посаду віцеканцлера в новому уряді, і на неї будуть висувати саме Габека. Нам він цікавий насамперед тому, що відкрито висловлювався за надання оборонної зброї для України, а Росію називав агресором. Анналена Бербок, як і Габек, виступає проти “Північного потоку-2”, однак Бербок висловлювалася про недоцільність прийняття України в НАТО через конфлікт із Росією. 

Замість епілогу

Ангела Меркель очолює Німеччину з 2005 року. Її називали “залізною фрау” та найвпливовішою жінкою у світі. Цього разу вона вирішила не балотуватися, однак коли ми почуємо ім'я її наступника — невідомо, адже уряд буде формуватися не за один день, зважаючи на те, що востаннє на це знадобилося 4 місяці. Тож що принесуть Україні вибори в Німеччині — дізнаємося відносно скоро. 

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини