Втратили 2 мільярди штрафів: новопризначений очільник Держекоінспекції дав відверте інтерв’ю

01.10.2020 18:37

Ліси Закарпаття, бурштин Полісся, піски Київщини – щодня цих багатств в Україні стає все менше. Чому розкрадачі природних ресурсів почувають себе безкарними та чи здатна влада зупинити наступ на довкілля? Про незаконний видобуток копалин, боротьбу з піщаними і лісовими нелегалами, взаємодію з Держгеонадрами і законопроєкт 3091, який має врегулювати екологічний контроль в Україні, в ексклюзивному інтерв’ю «СтопКору» розповів очільник Держекоінспекції Андрій Мальований.

Malyovanyy
Ілюстрація: СтопКор

- На жаль, незаконне видобування копалин і, зокрема, піску – це глобальна системна проблема в державі. З чим вона пов’язана?

- Насамперед законодавча база. Це стосується копалин як загальнодержавного, так і місцевого значення – таких як пісок.

Моя особиста думка: саме екологічна складова цього процесу має бути пріоритетною, а державні бюрократичні процеси мають бути спрощені, можливо, навіть децентралізовані.

Сьогодні як один із варіантів розглядається внесення змін до законодавства. Пропонується передати частину повноважень об’єднаним територіальним громадам, а також надати можливість надрокористувачам швидше оформлювати документи. І однозначно ці документи мають враховувати оцінку впливу на довкілля з виконанням вимог закону України про ОВД та спиратись на позитивну громадську думку. Тобто на думку громади, яка там живе.

Також сьогодні активно обговорюють законопроєкт про внутрішні водні шляхи, який має врегулювати намивання піску з водних об’єктів під час днопоглиблювальних робіт, робіт з берегоукріплення. Грубо кажучи, має бути створений механізм з обов’язковим урахуванням екологічної складової, тому що ці роботи можуть завдати значної шкоди, збитків державі, довкіллю: спричинити деградацію ґрунтів, зневоднення річок, я вже не кажу про флору та фауну.

Прозора розробка надр – це й сплата ренти, і надходження до бюджету, але повторюю: прозора, легальна. Зараз ми скрізь фіксуємо багатомільйонні збитки через незаконну розробку надр.

Malyovanyy2
Новопризначений очільник Держекоінспекції дав відверте інтерв'ю Фото: СтопКор

Наприклад, у Дніпропетровській області було організовано позапланову перевірку, і я особисто питання це тримаю на контролі. 2 вересня розпочалася перевірка ФОП «Маляр» через видобування піску сотнями тисяч тонн на землях, які мають сільськогосподарське призначення. Вже не кажу про гірничий відвід чи дозвіл-ліцензію на розробку надр і документи на видобування корисних копалин.

Це безумовне зло: вода, яка використовується в цьому процесі, просто стікає, тобто спецводокористування відсутнє, земельні документи не відповідають цільовому використанню, тобто законодавство про надра взагалі не виконується.

Нам необхідні документи про землю з відповідних рад, держадміністрацій, Держгеокадастру, ОТГ для розрахування збитків. Але для того, щоб припинити це свавілля, цей безлад, ми звертаємося до суду.

І такі прецеденти ДЕІ, виконуючи свої функції державного нагляду й контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, фіксує дуже багато в усій Україні. Це й Карпатський регіон, і центр України, і Північ, і Південь. Тобто в усіх областях статистика з адмінправопорушень із подальшою передачею матеріалів правоохоронним органам, до суду, є досить неприємна, масштабна.

Повторюсь, знову ж таки є проблема законодавства, зокрема, можливості нормальної адекватної сплати податку, ренти до бюджету, і водночас є обмеження в роботі ДЕІ. Це, передусім, дублювання функцій з державного геологічного контролю із Держгеонадрами.

На сьогодні є законопроєкт 3091, який має врегулювати дублювання функцій. Тобто державний нагляд і контроль має бути в іншої структури, окрім тієї, яка видає дозволи чи ліцензії. Адже коли один орган проводить дозвільну роботу і сам себе контролює – це не зовсім європейська практика. І в цьому є певні корупційні ризики.

Наразі є Держгеонадра України як центральний орган виконавчої влади, і є ДЕІУ. З одного боку, це потенційний ризик тиску на бізнес в Україні, коли два органи перевіряють один і той же об’єкт. Однак це й усунення можливості певних корупційних ризиків.

А ось друга проблема, яка пов’язана з нашою діяльністю. Ми діємо в рамках закону України про основні засади державного нагляду і контролю, який не дає можливості робити рейдові перевірки, оперативні перевірки. Навіть сьогодні, під час карантину, заборонені планові перевірки суб’єктів господарювання.

vidobutok pisku Dnipro
Наслідки дій незаконних копачів Фото: СтопКор

Тобто процедура перевірки досить зарегульована. За цим законом відсутня можливість перевіряти фізичних осіб, які видобувають копалини, наприклад, бурштин в Рівненській чи в Житомирській області або гравійну суміш в Карпатах. Закон не дозволяє ДЕІ їх перевіряти, і в судах ці справи розбиваються. Крім того, закон про основні засади також не дає можливості перевіряти органи місцевого самоврядування й органи державної влади.

Тому ми пропагуємо прийняття законопроєкту 3091 про Державний екологічний контроль як основного рамкового закону про екологічну безпеку й екологічний контроль, який усуне ці проблеми в діяльності ДЕІ та надасть можливість здійснювати рейдові перевірки, а також підвищити штрафи за недопуск на підприємства й кар’єри. Сьогодні за адмінкодексом це 765 гривень. М’яко кажучи, він не відповідає реаліям. І штраф для підприємств-порушників, які незаконно видобувають корисні копалини, може бути копійчаним.

Закон 3091 передбачає ризиковий підхід – 4 категорії підприємств за ризиками потенційних збитків для довкілля. І штрафи для підприємств високого ризику вимірюватимуться вже сотнями тисяч гривень. І близько 15 тисяч – для підприємств з найменшим ризиком. Це вже більш суттєве покарання за недопуск.

Водночас ми маємо переглянути низку методик з нарахування збитків за порушення природоохоронного законодавства. Ми активно над цим працюємо з новим Міндовкілля.

Тому низка обмежень у роботі ДЕІ має бути вже у найближчі місяці усунута для того, щоб ефективно боротися з незаконним видобуванням копалин.

- Наскільки я розумію, на сьогодні ДЕІ залишилась сам на сам з проблемами, які дають можливість нелегалам безперешкодно розробляти надра. Як ви будете боротись із цим? Адже з кожним днем масштаби незаконного видобутку зростають, а держбюджет потерпає від збитків.

- Я абсолютно з вами згоден, і я особисто є апологетом і лобістом цього закону. На щастя, комітет з екологічної політики і низка депутатів чітко розуміють необхідність прийняття цього документу. Залишились останні штрихи для прийняття його в першому читанні, щоб збалансувати великі можливості ДЕІ з запобіжниками для можливих зловживань при надмірному застосуванні цих повноважень.

Але особисто для мене захист довкілля є пріоритетом. Питання роботи підприємств і бізнесу для мене – на другому плані. Головне – якомога швидше надати можливість працювати інспекторам з дієвими ресурсами і механізмами. Це наш пріоритет.

Malyovanyy2
"Я є апологетом і лобістом закону 3091", – Мальований Фото: СтопКор

- Чи є у вас сьогодні громадська рада, яка вам допомагає?

- Це слушне питання. Ми дуже сподіваємось на підтримку громадськості. Тому що наразі штат спеціалістів та екологічних інспекторів є, м’яко кажучи, замалим. Нині в системі працює близько 2 тисяч осіб на всю Україну, з них лише близько 1,5 тисячі – саме інспектори.

Тому ми активно пропагуємо механізм роботи громадського інспектора, проводимо навчання, комунікуємо також через Громраду. Ми довго до цього йшли, і вже близько місяця у нас працює Громадська рада у складі 35 громадських організацій. І ми покладаємо великі сподівання, що будемо отримувати від неї необхідну інформацію, сигнали, скарги. Громадські інспектори після проходження навчання й отримання посвідчень наділені повноваженням складати адмінпротоколи.

Приємно відзначити, що небайдужа громадськість в Україні є рішучою силою, не меншою в кількісному і якісному відношенні, ніж ДЕІ, тому спільними зусиллями ми зможемо подолати таке безумовне зло як незаконне видобування копалин і нехлюйське ставлення бізнесу до довкілля.

Зокрема, хочу подякувати ГО «Стоп корупції» за постійну підтримку і реальну, активну, дієву участь у сфері захисту довкілля. Громадська рада, на жаль, обмежена в кількісному складі, але навіть для тих організацій, що не увійшли до її складу, мої двері та двері моїх колег завжди відчинені. Найпотужніша опора – це небайдужа громадськість.

Громадська рада, можливо, буде ще розширена і працюватиме за секціями, напрямками – атмосфера, надра, водні ресурси, біоресурси, ліси. І до цієї роботи ми зможемо долучити й інші громадські організації та експертів, екологів для того, щоб напрацьовувати нормативні зміни та план спільних дій, спільних рейдів тощо. Звичайно, хотілося б, аби громадськість активно до цього долучалась.

- Чи є зараз якийсь оперативний механізм реагування на піщаних і лісових «нелегалів»?

- На сьогодні, на жаль, механізм простий – скарга фізособи або до центрального апарату ДЕІ, або до територіального органу. Діємо винятково в межах закону про основні засади державного нагляду і контролю. Хоча, повторюся, на мою думку, ми маємо вийти з-під юрисдикції цього закону. Бо він не дає можливості оперативних, рейдових перевірок чи перевірок у позаробочий час, вихідні дні.

Цю можливість ми передбачили у законі 3091 про державний екологічний контроль, який сьогодні вже перебуває в останній редакції і, сподіваюсь, буде якнайшвидше прийнятий.

Тому поки лише за заявою фізичної особи із зазначенням суб’єкта господарювання і конкретної території ми організовуємо позапланову перевірку й складаємо уніфікований акт. Є можливість сьогодні подати заяву й за допомогою вебсторінки ДЕІ, є навіть розроблений спільно з громадськістю мобільний додаток.

Тобто механізми є. Але, на жаль, вони не дають можливості оперативної перевірки. Така законодавча база, що 2-3 дні йде на паперову роботу, а це – провал, це задовго. Так не має бути, і сьогодні над розв'язанням цієї проблеми ми працюємо з законодавцем. Тут потрібні тільки зміни до закону.

- А як бути у випадку, коли видобування здійснюють невідомі нам особи?

- У такому випадку ми творчо працюємо з органами правопорядку – Нацполіцією, іншими правоохоронцями. Щоб зареєструвати кримінальне провадження і залучити експертів для розрахунку збитків, після затримання й арешту техніки ми вже навздогін отримуємо «позаплан», і направляємо туди інспекторів для доведення справи до логічного завершення.

А логічний фінал – це покарання винних і відшкодування збитків. Інших завдань ДЕІ на сьогодні не має, це є наша виняткова функція. Ми не виконуємо інших адміністративних функцій, не надаємо дозволів. І це й має бути так – винятково державний нагляд і контроль у сфері захисту довкілля.

- Хочу спитати про статистичні дані. Чи підраховували збитки, завдані держбюджету? Скільки взагалі видобули корисних копалин незаконним шляхом? Скільки справ дійшли до суду? І скільки винних вже притягнули до кримінальної відповідальності?

- Інформацією про притягнення до кримінальної відповідальності ми, на жаль, не володіємо. Хоча певний фідбек від правоохоронних органів, яким ми передаємо ці справи, маємо. Але функція ДЕІ закінчується на передачі правоохоронцям усієї необхідної інформації для притягнення винних до відповідальності.

Malyovanyy5
«Держекоінспекція має отримати правоохоронний статус», – Мальований Фото: СтопКор

Тобто правоохоронного статусу ми не маємо. Ведення слідства чи супровід у суді – вже не наша парафія. Хоча я сьогодні працюю над тим, аби ДЕІ таки отримала правоохоронний статус. Є певний спротив щодо цього. Я розумію, що ті, хто працюють у тіні у сфері захисту довкілля, не хочуть допустити, щоб ДЕІ могла застосовувати статті Кримінального кодексу проти порушників.

Це стосується й недопуску на підприємства. Потрібно, щоб ми могли застосовувати статтю ККУ про опір працівникам правоохоронних органів або органів державної влади. Є певний опір, але я впевнений, що за підтримки народних депутатів, громадськості й ЗМІ ми «пропушимо» цей статус, аби бути більш ефективними у сфері захисту довкілля.

Нацполіція працює з усіма порушеннями законів, й іноді їм бракує знання нюансів природоохоронного законодавства, підзаконних актів, і вони не завжди якісно опрацьовують ці матеріали. Тому в частині екології ми могли б закривати цю нішу. А потім передавати справи до прокуратури для притягнення до відповідальності.

Наразі статистикою щодо притягнення до кримінальної відповідальності в повному обсязі ми, на жаль, не володіємо.

А про збитки можу прозвітуватися: вони мільйонні. Це сотні правопорушень в Україні. На жаль, масштаби великі.

- А з яких структур чинять опір наданню вам правоохоронного статусу?

- Це ті структури, які не зацікавлені у виході з тіні та дотриманні природоохоронного законодавства. Це ціла низка структур, я не хотів би конкретизувати чи виокремлювати. Але я відчуваю жорсткий спротив сил, які хочуть, аби ДЕІ була слабким органом і не мала більш потужних повноважень у сфері захисту довкілля. Ми це відчуваємо і будемо боротись із цим.

Malyovanyy4
Голова правління ГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук вручив голові ДЕІ футболку з символікою організації Фото: СтопКор

- І наостанок: як ви плануєте вдосконалити роботу екоінспеції? І чого ще бракує ДЕІ, окрім того, що ви вже перерахували?

- По-перше, це зміна законодавчої бази, нормативно-правових актів для збільшення наших можливостей, прийняття рамкового закону про державний екологічний контроль і внесення змін до методики, щоб збільшити санкції за порушення природоохоронного законодавства. Це один блок.

По-друге, це покращення матеріально-технічної бази й збільшення фінансування. На сьогодні ДЕІ працює з лабораторіями і технікою 80-90-х років, які не дозволяють ефективно боротись із забруднювачами і конкурувати з тими, хто володіє сучасними технологіями. Нам потрібна підтримка, ми над цим працюємо з екологічним та фінансовим комітетами ВР, подані бюджетні запити.

Бо, уявіть, сьогодні відсутні кошти на сплату судового збору, аби подавати на примусове стягнення штрафів. А порушники добровільно їх не сплачують, тому маємо йти до суду. На сьогодні неподаних претензій є на 2 мільярди гривень, які можуть потрапити в бюджет. Щонайменше третину з них можна повернути. Для цього ми просимо лише 9 мільйонів гривень на судові збори, аби подати ці претензії до суду і сплатити судовий збір, як того вимагає законодавство. Для держави вийде однозначно великий плюс.

І, по-третє, це ще більш активна підтримка суспільства й медіа та долучення громадських інспекторів. Це три основні блоки для якнайбільшого результату.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини