Вадатурський Андрій Олексійович

Вадатурський Андрій Олексійович

Народився у с. Трикратне, Миколаївська область.

Освіта:

1996 р. — Уманський державний морський технічний університет, спеціальність — інженер-електрик.

1997-2000 рр. — отримав ступінь магістра наук з економіки на економічному факультеті Лондонської школи економіки і політики.

Кар'єра:

1997-2000 рр. — менеджер комерційного відділу компанії «Нібулон» (суміщав роботу з навчанням у британській школі).

2001-2003 рр. — начальник торгового відділу компанії «Нібулон».

2003 р. — обіймає посаду заступника генерального директора з торгівлі компанії «Нібулон».

2014 р. — депутат округа  № 130, Миколаївська область.

27 листопада 2014 р. — депутат Верховної Ради (№130 округ) від БПП, але  покинув фракцію БПП через внутрішньопартійні конфлікти з її керівництвом. Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1 червня 2016 р. — пише заяву про вихід з БПП, але у складі фракції у Верховній Раді України лишається.

Лютий 2016 р. — Миколаївська партійна організації «Блоку Петра Порошенка» звільнила Вадатурського із посади голови і обрала замість нього Юрія Бірюкова (радника Президента України).

Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.

Декларації:

• 2013 р.
• 2014 р.
• 2015 р.
• 2016 р.
• 2017 р.
• 2018 р.

Погляди:

Про політику і вихід з БПП

Щоб пройти вибори — не обов'язково навіть будувати заводи або дороги, досить просто приїхати, зробити фото з людьми і сказати, що намагався вирішити їхні проблемні питання. А мало би бути навпаки: показувати треба те, що ти робиш реально.

З боку партії немає тиску (щодо відставки з голови Миколаївської партійної організації БПП — Авт.). Були неодноразові розмови всередині партії, в тому числі, з Президентом. Це рішення було погоджено з активом партії. Сенс критикувати або кидати партію я не бачу, бо поважаю її членів. Я побажав їм удачі й буду допомагати чим зможу, як народний депутат.

Я не звинувачую Президента (про вихід з лав БПП — Авт.). Але звинувачую те цинічне оточення, якому він довірив займатися партією, що носить його ім’я. І мене вражає, що в партії досі немає керівника. Віталій Кличко став мером і не може бути керівником партії. Він написав відповідну заяву. Але партія навіть не може зібратися і обрати нового керівника. Партію, людей, які щиро хотіли підтримати президента, просто кинули. Та це не вина Порошенка, це вина тих людей, які не можуть займатися партійним будівництвом, а використовують партію лише для вирішення своїх корисливих цілей і згадують про неї лише перед виборами. Деякі особистості просто користуються іменем президента. Майбутнього з таким підходом не буде. В таку партію я не вірю. Тому і вийшов з неї.

Я просто депутат, і ніколи не ганявся за посадами. Для того, щоб спокійно і продуктивно працювати, особлива посада не потрібна.

Політика — це така справа, яку дуже важко пояснити і довести її справжню суть і завдання людям.

У нас в країні існує одна глобальна проблема: ми вибрали політиків, які не займаються економікою, а лише «вирішенням» проблем і «пошуком» компромісів. Розквітли так звані «рішали», які багато спілкуються, мають багато контактів, займаються кадровими питаннями, але ніхто не займається економікою.

Про АПК і земельний ринок

Я завжди казав, що сільське господарство — це величезний офшор, де ніхто не платить податків, мотивуючи це тим, що всі у світі отримують дотації, а українське сільське господарство — ні. Це не правильно. На землі люди отримують доходи, і, оскільки це сьогодні найуспішніша галузь в Україні, ми повинні навчитися платити податки. Що натомість?

Сільське господарство не може існувати окремо від усієї економіки. АПК останнім часом стрімко розвивається, але інфраструктура за цими темпами не встигає. Тому бачимо, що частина доріг з української мапи просто зникла!

Про особисте

Я пішов у політику, бо в парламенті мало людей з чіткою державницькою позицією. Чим більше їх буде, тим швидше зможемо «підняти» країну. У бізнесменів зараз не багато варіантів: працювати на зміну країни, закриватися або все продати і виїхати геть. Я не хочу кинути все і поїхати за кордон. Варіант один – допомогти Україні змінитися, стати кращою, комфортнішою для ведення бізнесу. Це мій громадянський обов'язок.

Про корупцію

Що маємо зараз? Сильну інформаційну війну: корупційні факти, як правило, замовчуються, а винних високопосадовців не саджають.

Дуже багато хто визнає, що політична корупція є, проте боротьба з нею перетікає у якесь неправильне русло. Це видно із розуміння, наприклад, політиками свого головного завдання. Сьогодні вони занадто переймаються своїм піаром і створенням позитивного іміджу в «Фейсбуці» чи інших соціальних мережах.

Ще одна проблема, яка надійно зберігала не один рік корупцію, — відсутність справжніх політичних партій. Сьогодні це все просто «проекти» та «угрупування» перед виборами. Рішення за них  приймаються навіть не у стінах Верховної Ради, а коаліція формується не навколо «високої» мети чи ідеї, а довкола банальних інтересів «рішал» господарів цих партій. Всі намагаються розподілити місця, потоки, сфери контролю і впливу.

Цікава інформація:

Не голосував (один із семи депутатів) за законопроект №5448-д про органічну продукцію.

12 грудня 2017 р. — утримався при голосуванні за законопроект, яким скасовувалося експортне ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку і завдавало збитків аграріям. 

Серпень 2018 р. — опинився серед 16 аграрних депутатів, які отримали компенсацію вартості оренди житла або найму готельного номера. В декларації відсутня інформація про нерухомість у Києві чи області (орендує номер у Готельному комплексі Київ).

26 грудня 2018 р. — один із 3 із 30-ти депутатів аграрного комітету, до яких Російська Федерація не застосувала санкції. 

Відомий в Раді як лобіст питань річкових та залізничних перевезень, виноробної галузі.