Уряд Тайваню відхилив план Китаю щодо прискорення економічної інтеграції з островом, назвавши його політизованим захопленням грошей, спрямованим на виправлення "погіршення" бізнес-середовища в країні. Тайвань вважає це марною спробою спонукати тайванців до підтримки Комуністичної партії, повідомляє Reuters.
Китай, який вважає Тайвань своєю територією, нещодавно представив кроки щодо перетворення прибережної провінції Фуцзянь, що розташована навпроти острова, в зону інтегрованого розвитку. Пекін планує прийняти низку "спеціальних" політичних заходів для покращення доступу тайванських підприємств до провінції Фуцзянь через Тайванську протоку.
Крім того, Китай планує поглибити інтегрований розвиток китайського міста Сямень і контрольованих Тайванем островів Кінмень, включаючи прискорення газової, електричної та транспортної комунікації між ними, заявив заступник голови Національної комісії Китаю з розвитку та реформ Конг Лян.
Проте Тайванська рада у справах материкового Китаю, яка формує політику острова, заявила, що цей "односторонній" план є черговою спробою Пекіна завоювати симпатії тайванців.
"Китай намагається обіцяти рівне ставлення та економічні вигоди, щоб завоювати та спокусити наших людей і компанії переїхати на материк та інтегруватися в його системи, правила і норми, прийняти керівництво Комуністичної партії", — йдеться в заяві. "Китай страждає від економічних проблем, системних ризиків у фінансовій системі та погіршення бізнес-середовища. Очевидно, що це спроба залучити тайванські кошти та таланти на материковий Китай для стимулювання його внутрішньої економіки", — додали на Тайвані.
Пекін вже давно пропонує Тайваню вибір між двома шляхами — мир і процвітання чи війна та занепад. Аналітики вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) попереджають, що Китай може оголосити "карантин", що призведе до часткового або повного перекриття доступу до портів Тайваню комерційним судам. Це може призвести до зупинення постачання життєво важливих продуктів і всієї економічної діяльності на острові.
Аналітики зазначають, що Китай має у своєму розпорядженні гігантський флот берегової охорони, здатний виконати це завдання. Чисельність берегової охорони Китаю становить 150 океанських суден та 400 менших суден — це найбільші морські правоохоронні сили у світі. Пекін також має сотні суден у складі Агентства морської безпеки та морської міліції, а також рибальські судна, інтегровані у військові та правоохоронні служби Китаю.
При цьому такі дії не будуть вважатися блокадою чи актом війни, оскільки берегова охорона Китаю, яка є правоохоронним органом, має право зупиняти та регулювати судноплавство навколо острова в рамках "карантину". Якщо ж втрутяться США, то саме вони розглядатимуться як ініціатори бойових дій.
16 червня Офіс Президента України опублікував текст Спільного комюніке, який став підсумком першого Глобального саміту у Швейцарії. Згідно з документом, використання ядерної зброї неприпустимо, продовольча безпека не повинна використовуватися як маніпуляція, а всі полонені повинні бути звільнені шляхом обміну.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram -канали та Facebook !
