У ніч на 18 червня в Кам’янському сталася загадкова пожежа – згоріло прибережне кафе на так званих Блакитних Озерах. Місцеві вважають, що пожежа пов’язана із тривалою "війною" за прибережну смугу озер, яка точиться не один рік. А поки суди розбираються, яким чином берег водойми став приватним, відпочивальники мають платити гроші або лізти через паркан, аби покупатись в озері.
Жителі міста Кам’янське та селища міського типу Єлизаветівка навесні звернулись до стопкорівців з Дніпропетровського обласного підрозділу зі скаргами через неможливість потрапити до водойми – улюбленого місця відпочинку на природі місцевих. Вже не перший місяць прості люди борються за місце під сонцем на так званих Блакитних Озерах. З весни один з найпопулярніших пляжів озер перекрили парканом заввишки 3 метри і довжиною майже 700 метрів. Люди вимушені лізти по драбинах, аби дістатися до водойми.
Про це розповіли у Дніпропетровському обласному відокремленому підрозділі ВГО "Стоп корупції". Активісти і журналісти провели розслідування та дізнались, чому прибережна смуга озер стала полем битви власників ділянки проти громади.
"В березні цього року пляж було огороджено бетонним парканом, власник якого не бажає надавати доступ до води і намагається "насолити своїм сусідам". Навіть сам паркан зроблений з непрезентабельних бетонних блоків, які були у використанні не один рік та мають неприємний вигляд", - розповідають місцеві.
За їхніми словами, паркан став на заваді й мешканцям сусіднього дачного кооперативу. Там проживають близько 1,5 тисячі людей.
"Є тривога у зв’язку з тим, що на пляжі ставиться паркан. Будуються турбази і будиночки, навіть капітальні будиночки. І в них будуть відпочивати туристи, які будуть мати можливість заходити і на наш пляж", - розповідає журналістам голова правління садового товариства "Мрія" Генадій Хвостовий.
Цей сюжет наші колеги журналісти знімали ще у травні – тоді ще не було загадкової пожежі на пляжі. Але ситуація була досить напружена. Як йдеться у сюжеті, факт перекриття пляжу очевидний, і вхід на нього вже платний.
"Доступ до води, дивіться, ми ж його не перегороджуємо. Гроші, які ми беремо за заїзд або вхід на територію, ми беремо не за те, щоб поплавати. А беремо за те, щоб тут була інфраструктура – вивіз сміття і так далі. Бари, паркова – це все коштує грошей. Щоб усе це утримувати, треба якось з людей брати кошти. Там є вільні місця, де просто доступ є. Ми ж не будемо їх виганяти – нехай купаються, користуються – ніяких питань. А якщо заїжджають на автомобілі або пішки, або за розваги – то будемо за це брати кошти. Це приватна власність. Від води – метрів 5-7 – це "кам’янська" межа. А далі – це наша, приватна", - каже журналістам представник власника ділянки Денис Мариненко.
Правоохоронці почали розбиратися, чому прибережна територія, до якої за законом має бути вільний доступ, опинилась за триметровим парканом.
За законодавством для озер площею до 0,03 га прибрежна захисна смуга має складати 25 метрів, а при крутизні схилів більше трьох градусів - мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Тобто, на відстані 50 метрів від берега не може бути огорож. До того ж, прибережні ділянки за законом мають належати державі або громаді, і можуть надаватись лише у використання.
"Тобто перше порушення законодавства маємо одразу - це паркан, що розташований на території прибережної захисної смуги. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених законодавством. У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Встановлення паркану - це привід для припинення оренди землі та повернення її у користування державі", - коментують ситуацію юристи.
За інформацією Дніпропетровського обласного осередку ВГО "Стоп корупції", під час перевірки правоохоронці виявили, що ця територія не належить державі, вона приватна, і перепродавалась вже тричі.
Історія продажу прибережної смуги
Як можна придбати територію, яка за законодавством має належати державі?
Сьогодні на це питання мають відповісти суди, адже вони тривають не перший рік. За матеріалами справи, ділянка стала приватною це чверть століття тому.
- Перший власник - Бородулькін Олег Вячеславович, за реєстром, придбав 2,3 га землі на озері у далекому 2001 році.
Цікаво, що в матеріалах справи є ксерокопія Державного акту на право приватної власності на землю від 13.06.2001 року (оригінал втрачено). Зі змісту акту вбачається, що документ виданий Бородулькіну, який мешкає у Дніпродзержинську, за рішенням Єлизаветівськоі сільської ради від 13.06.2001.
Утім, згідно матеріалів суду, Єлизаветівська сільська рада заявляє, що не здійснювала ніколи, у тому числі у червні 2001 року, передачу земельної ділянки Бородулькіну, не проводила сесій з приводу передачі земельної ділянки, не здійснювала реєстрацію права власності на землю, не погоджувала проєкт землеустрою. До того ж, відповідні рішення відсутні по облікам сільської ради.
У жовтні 2019 року територіальна громада села Єлизаветівка в особі Єлизаветівськоі сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Експерт Груп". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправно сформовано земельну ділянку 2,3 га.
Як стало відомо дніпропетровським активістам, картка фізичної особи Бородулькіна видана у 2002-му, дата внесения в реєстр 14-11-2002. Тобто, юридично він не міг у 2001 році оформити на себе і цю картку землю. Юристи вважають, що цей факт може доводити фіктивність державного акту від 13.06.2001 року.
За інформацією осередку, оскільки Бородулькін не сплачував налоги, то на його територію було накладено арешт з 31.05.2019 по 02.10.2019 за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
При цьому у вересні 2019 року він продав земельну ділянку.
- Другий власник ділянки - Бондаренко М.О. (2019 рік). Право власності оформлював нотаріус Олійник С.В.
Цікаво, чи цікавився нотаріус "особливостями" земельної ділянки та її розташуванням біля води?
За матеріалами судової справи, через 3 місяці ділянку розподілено на 3, які купили:
- 2019 - Кравченко В.В. (Нотаріус Олійник С.В.),
- 2019 - Олексенко Н.М. (Нотаріус Олійник С.В.),
- 2020 - Бірюлін Л.Ю (Нотаріус Маматова В.В.).
Цікаво, що згідно матеріалів справи, 1,5 га землі біля водойми у 2020 році Бірюлін купив за 22 200 грн. За оцінкою землі насьогодні її цінність складає майже 8 мільйонів гривень (згідно даних Держгеокадастру).
А теперь найцікавіше: 13.10.2020 Петриківський районний суд Дніпропетровської області визнав власників земель законними і призначив сільраду сплатити всі витрати по справі.
Судові розбірки навколо берега озера
Сьогодні справа розглядається в апеляції. Судді апеляційного суду повинні вирішити чи має місце корупційній схемі під час виділення в користування та продажу ділянки.
За даними Держгеокадастру, найбільша ділянка на узбережжі – 1,5 га - досі належить Бірюліну.
Якимось чином вже після рішення суду першої інстанції, де вказано, що це - землі фермерського господарства, берег озера перейшов до категорії "Землі житлової та громадської забудови" з цільовим призначенням "Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування".
11 червня в Дніпровському апеляційному суді відбулось засідання по справі щодо правомірності придбання вищезгаданих територій.
"Цікавинкою" засідання, за інформацією присутніх, стала історія із втраченим оригіналом акту на землю. Відновити його можливо лише за записами в книзі реєстрації.
"При вилученні цієї книги встановлено, що листи в книзі не оригінальні, а замінені на роздруковані копії. Голова Петриківської селищної ради сказав, що вони не мали можливості приймати таке рішення та йому невідомо, чиї підписи стоять на цьому акті. За його словами, не було сессіі селищної ради, на основі якої мали укладатися документи на виділення прибережної ділянки. Голова селищної ради не підтвердив підпис цього акту", - розповідають місцеві активісти.
Ще про один цікавий момент розповідають присутні на засіданні.
Теперішній власник поскаржився, що не має доступу до ділянки і не може там організувати чергування рятівника, який би слідкував за ситуацією на воді. Мовляв, за годину до засідання суду на його території втопилася людина.
"Дійсно, на територію визвали поліцейських з інформацією, що втопилася людина. Але ніхто не втопився, лише комусь здалося", - розповідають місцеві.
За їхньою інформацією, одразу після засідання вони швидко покинули приміщення суду і відправилися встановлювати ще бетонні блоки біля паркану на ділянці, яка наразі перебуває під арештом.
Згідно з арештом, користуватись арештованою ділянкою, встановлювати там паркани, щось будувати, робити огорожі, брати плату і так далі – заборонено.
Бандитські 90-ті?
Місцеві відпочивальники, які втомилися терпіти таке свавілля, побачивши бетонні блоки, що зводяться біля води 11 червня, одразу викликали поліцію, зафільмували все на відео та перекрили виїзд спецтехніки до приїзду поліції.
"Люди настільки професійно зреагували на неправомірні дії спецтехніки, все було як у кіно. Блоки були вивантажені за декілька хвилин, поки викликали поліцію. Одразу КамАЗ набрав швидкість і, оминаючи людей, дуже швидко намагався виїхати. Але небайдужі відпочивальники хотіли справедливості і швидко зреагували перекривши дорогу та не давши виїхати спецтехніці", - розповідають очевидці цих подій.
А менше ніж за тиждень, коли розслідування стопко рівців майже було готове до оприлюднення, сталася ще одна подія, яка збудоражила жителів Єлізаветівки і Кам’янського.
Вночі згоріло прибережне кафе, розташоване по сусідству зі спірною ділянкою узбережжя.
Там розташовані кілька закладів харчування, власники кафе кілька років не можуть знайти спільну мову із власниками спірної ділянки.
"В ніч з 17 на 18 червня сталася загадкова пожежа. Кафе LightBar спалахнуло. За одну ніч згоріло все, у що власники кафе декілька років вкладали всю душу та гроші. Як так сталося? Велика загадка, але, на нашу думку відповідь захована не так далеко! Ділянка межує з арештованою територією і муляє очі власникам, які полюбляють вирішувати питання хабарями та методами з 90-х років. Але це лише наше припущення, а ви можете робити висновки самостійно", - розповіли СтопКору у Дніпропетровському обласному підрозділі ВГО "Стоп корупції".
Які стосунки складаються між власниками арештованої ділянки і місцевими бізнесменами ілюструє ось ця недавня історія, викладена в сюжеті дніпропетровських журналістів. Незадовго до пожежі представник власника ділянки розповідав журналістам про конфлікт із власником одного з кафе, яке, наразі, розташоване недалеко від згорілого LightBar.
"У нас конфлікт з нашим сусідом. Він брав ділянку в оренду, користувався нею. Потім через роки так склалося, що ми спільної мови не знайшли, і треба було якось відділити себе від нього. Тому поставили паркан, щоб було зрозуміло, де чия земля", - розповідав місяць тому журналістам місцевого телеканалу представник власника ділянки Денис Мариненко.
За словами власника кафе Сергія Зінченка, йому виставили рахунок за оренду ділянки – 100 тисяч доларів. Бізнесмени не знайшли спільної мови.
"Вони вже практично захватили все озеро, поставили всюди забори. І сюди прилізли… Після Нового року я питаю, як будемо проводити рік. Вони кажуть: оренда піднімається. 100 тисяч доларів. Я кажу: та ну нє, де такі взять? Купи, - кажуть", - розповідає власник кафе на камеру.
Причини пожежі у сусідньому LightBar мають встановити правоохоронці.
Наразі ми продовжуємо стежити за ситуацією у Кам’янському та з’ясовувати подробиці цієї історії.
Як повідомлялось раніше, у березні 2024 року у Києві пройшов навчальний тренінг для осередків ВГО "Стоп корупції". Керівництво організації вручило свідоцтво про реєстрацію новому, 96-му підрозділу антикорупційної організації, який опікуватиметься Дніпропетровщиною.
