В інтерв’ю NYT Буданов каже, що росія планує розпочати ще один масштабний наступ – на Сумщину. Але через мізерні резерви українських солдатів захищати її нікому. Але як та чому виникла настільки відчутна криза з особовим складом? Абсолютно очевидно – бо ніким заповнювати щілини, які спустошуються у ході бойових дій. Тобто не вистачає новомобілізованих та свіжонавчених чоловіків, які б замінили загиблих та поранених.
На мою думку, головна причина того, чому чоловіки не хочуть мобілізуватися – бо це шлях в невідомість. Якщо підеш, то ти не знаєш, чи це на 3 роки, чи на 10, чи на 20. Тобто ти не можеш спрогнозувати власне майбутнє чи будувати хоч якісь плани. Отже, на мою думку, одна з найбільших проблем, яка спричиняє нестачу людей на фронті, – відсутність адекватного закону та чіткої державної позиції в питанні демобілізації.
Якби ті чоловіки, які зараз ходять по Києву, Харкову, Дніпру та інших містах України та не поспішають заходити до ТЦК, знали би, що піди вони воювати – держава відпустить їх через 3 роки, – я впевнена, що охочих стало би в десятки разів більше. Бо люди знали б, що держава попіклується про їхній відпочинок після того, як вони віддадуть їй свій громадянський борг.
Водночас, щоб уникнути поглиблення кризи внаслідок нестачі кадрів, якщо зараз раптово всіх відпустять – можна започаткувати систему заміни. Тобто старі йдуть, коли приходять нові. Водночас нові приходять на 3 роки. Зробити систему замінною. Це лише один із варіантів, як це може бути. Впевнена, що високі уми у владних кабінетах можуть придумати ще більш досконалу модель. Втім, чомусь цього не роблять вже третій рік поспіль. Або ж не розраховують на закінчення війни у найближчі 20 років.
Отже, перше, що потрібно для поповнення сил на фронті, – ухвалення адекватного закону про демобілізацію
Іще одна проблема – коли чоловіка зі значним професійним бекграундом та трьома мовами відправляють на передову брати посадку. Так само в ТЦК можуть і проігнорувати спеціальність, яка зазначена у військовому квитку. Очевидно, що це неефективне використання мобілізаційного ресурсу. Але це вже окрема тема для більш глибокого обговорення.
Другий важливий момент – копачі окопів та конструювання фортифікацій
В росіян є певна стратегія, яка реалізується за допомогою цілих відрядів так званих копачів. Тобто, коли вони захоплюють територію, то спершу йдуть копачі, які забезпечують військових окопами та фортифікаціями. І ця стратегія досить ефективна, саме тому ворогу вдається формувати потужні лінії оборони.
У нас же ти і йдеш в наступ, і копаєш окоп. Неодноразово чула від військових: "не хочуть, не можуть, не копають". Результат – слабкі фортифікації, а відповідно й недостатня захищеність позицій. Тут якраз можна було би вирішити питання залученням обмежено придатних, перетворивши їх на таких собі копачів. І тоді, можливо, наша оборона була б ефективнішою, а ситуація з особовим складом покращилася б.
Читайте також:
