У Чехії та Словаччині знизилися темпи поширення коронавірусу, експерти з’ясували чинники

08.04.2020 14:08

Пандемія коронавірусної хвороби вже спричинила гуманітарну катастрофу в низці країн. На думку експертів, Італія та Іспанія запровадили профілактичні обмеження із суттєвим запізненням – це коштувало їм десятків тисяч життів. Проте серед європейських країн є й ті, яким вдалося не допустити зростання кількості смертей у геометричній прогресії. У чому секрет їхнього успіху? І яким шляхом у цій боротьбі піде Україна? Аналітична група «СтопКору» дізналася, як COVID-19 приборкують у сусідніх Чехії та Словаччині.

Ілюстрація: СтопКор

Варто нагадати, що, на відміну від Італії та Іспанії, Чехія та Словаччина запровадили карантин і добре скоординовані запобіжні заходи у своїх країнах ще до початку масового спалаху пандемії, і досягли вагомого результату.

Тестування та спостереження за особами, що повернулися з епідемічно небезпечних районів, розпочалось у Чехії ще наприкінці лютого. Перші 190 тестів, що їх провели тим, кого підозрювали у наявності коронавірусу, були негативними.

Три перші випадки захворювання були підтверджені 1 березня, і вже з 2 березня Чехія почала негайно запроваджувати обмеження: спочатку на зовнішнє транспортне сполучення та на масові зібрання.

6 березня запровадили обов’язковий 14-денний домашній карантин для громадян, які поверталися з небезпечних регіонів Італії. Надалі перелік небезпечних країн переглядали і розширювали.

Усіх контактних осіб розшукувала місцева влада та примушувала до обов’язкового домашнього карантину. 6 березня на карантині вже перебували 1011 громадян. З 7 березня усі резиденти країни, які поверталися додому з небезпечних країн, мали проінформувати свого сімейного лікаря та знаходитися протягом двох тижнів удома в самоізоляції.

10 березня був заборонений в’їзд до країни без медичного огляду. Тоді ж закрили школи в усій країні, а 12 березня в очікувані масового епідемічного спалаху на всій території Чехії запровадили надзвичайний стан: були закриті бари, ресторани, базари, розважальні, туристичні, спортивні клуби та інші заклади. У цей день медики зареєстрували лише 22 нових випадків захворювання і загалом 116 хворих на коронавірусну інфекцію, але країна була готова до масового спалаху хвороби, який почався за два дні по тому.

Невдовзі уряд країни запровадив додаткові обмеження, в тому числі повне закриття кордонів, закриття магазинів некритично важливих товарів, обмеження пересування вулицями міст, використання масок тощо. Можна помітити, що ще до запровадження надзвичайного стану вся система була добре скоординована, виконання запроваджених урядом заходів контролювали, людей масово тестували. До контролю за виконанням заходів долучилася поліція та армія.

Ще до початку масового спалаху ця невелика країна вже виконала понад 4 тисячі тестів, а зараз, коли в Чехії загалом 4735 випадків (станом на 6 квітня), щоденно роблять 6-7 тисяч лабораторних тестів на коронавірус.

Усі ці заходи виявилися досить ефективними, як це наочно демонструє графік: темп захворюваності на коронавірусну інфекцію наразі суттєво знизився.

Малюнок 1. Темпи зростання кількості нових випадків захворювання на коронавірусну інфекцію по днях від початку спалаху епідемії у країн, які ми взяли за модель (відсоток нових випадків за день відносно загальної кількості на день, що передував приросту нових випадків).

Чехія не згаяла час до масового спалаху захворюваності та ефективно запровадила три стратегії боротьби із пандемією на ранніх стадіях:

1. Загальнонаціональні карантинні заходи були негайними і одразу охопили всю країну.

2. Відстеження осіб із груп ризику (наприклад тих, які подорожували з епідемічно небезпечних країн) та осіб, що мали контакт із хворими, виявилось ефективним. З самого початку при в’їзді таких громадян справа не обмежувалася проханнями ізолюватися. Натомість складалися списки таких осіб, дотримання самоізоляції перевіряли медичні служби, поліція та органи місцевої влади. З одного боку ці громадяни були зобов’язані повідомити сімейного лікаря про себе та свій стан, а з іншого – уряд країни контролював дотримання цими громадянами режиму самоізоляції. А вже після 10 березня жодна особа не могла в’їхати в країну без медичного огляду.

3. Чехія запровадила масове тестування на ранній стадії, коли ще не було масового захворювання. З 14 березня, за два дні після початку спалаху, громадяни вже могли масово тестуватися за принципом Drive-through – подібно до того, як у «МакДональдзі» видають їжу водіям, які залишаються в автомобілі. Пацієнтам не потрібно виходити з автомобіля, аби пройти тест на коронавірус. Тестування безкоштовне за призначенням медиків, яке можна отримати в тому числі телефоном або на електронну скриньку, виклавши свої симптоми або історію подорожей. Проте за бажанням будь-який громадянин може пройти тест за 1300-3000 чеських крон (50-120 євро). Кількість тестувань у розрахунку на одного жителя країни в Чехії подібна до показників Південної Кореї – країни, що відома як взірець масового тестування на коронавірус.

Малюнок 2. Зростання кількості проведених тестів на коронавірус у Чехії по днях у березні-квітні за останні два тижні.

Словаччина так само, як Чехія, вчасно запровадила згадані вище три стратегії:

1. Ефективні карантинні та обмежувальні заходи. Першій діагноз хворому на коронавірусну інфекцію в Словаччині поставили 6 березня, а вже 8 березня почали закриватися школи. 10 березня були заборонені усі масові події, і 12 березня в країні запроваджений надзвичайний стан. 13 березня, коли в країні було 32 пацієнти, для всіх мандрівників із інших країн запровадили обов’язковий 14-денний карантин, закрили транспортне сполучення з іншими країнами, запровадили контроль на кордонах.

Коли 14 березня з’явилися 44 нові випадки хвороби, країна була готова до боротьби. У Словаччині до урядових заходів долучилась армія, яка, наприклад, забезпечувала масове лабораторне тестування в маргіналізованих поселеннях ромів.

Cловацькі медики і військові забезпечили тестування у поселеннях ромів Фото: EuObserver

2. У Словаччині режим домашнього 14-денного карантину, як і в Чехії, був обов’язковим для тих, хто повернувся до країни самостійно. Якщо особа, яка поверталася з-за кордону, не бажала наражати своїх близьких на небезпеку, цій людині міністерство внутрішніх справ надало можливість скористатися своїми закладами для окремого перебування та обсервації.

Обов’язкове перебування на обсервації в закладах міністерства внутрішніх справ передбачалося для громадян, які повернулися з-за кордону як організовані групи. Усі вони були зобов’язані повідомити про це свого сімейного лікаря, аби той міг визначитися з умовами подальшої ізоляції.

З 6 квітня режим обсервації ще більше посилився. Усі громадяни, за деякими винятками, які прибувають з-за кордону, мають бути розміщені в обсерваторі Міністерства внутрішніх справ Словаччини на термін, необхідний для проведення тестів на коронавірус. Після цього, якщо результат негативний, вони підлягають подальшому обов’язковому домашньому 14-денному карантину. Подальша доля підтверджених хворих визначається індивідуально.

Особи, які проживають разом із людиною, яка має дотримуватися карантину, так само мають ізолюватися на два тижні. Усі особи на обов’язковому домашньому карантині мають перебувати під наглядом сімейного лікаря.

3. Лабораторне тестування у Словаччині виявилося ще масовішим за Чехію. Загальна кількість обстежених осіб станом на 3 квітня становила 13,5 тисячі. Але про масове використання тестів краще свідчить те, що на кожного виявленого в Словаччині хворого припадало майже 30 тестів інших людей. Це навіть кращий показник, ніж у Чехії, де він наразі дорівнює 17.

Малюнок 3. Кількість обстежених хворих на коронавірусну інфекцію лабораторними тестами в Словаччині (синя лінія – позитивні результати обстеження, чорна – негативні)

Як наочно демонструє приклад Чехії та Словаччини, запорукою успіху цих країн було ретельне та добре скоординоване відстеження всіма службами, передусім прикордонниками, поліцією та медичними працівниками, усіх осіб, які мають підвищений ризик захворіти на коронавірусну інфекцію. Державні служби контролювали дотримання цими особами режиму обов’язкового домашнього карантину.

У Словаччині додатково застосовувався режим обов’язкової обсервації для визначених категорій громадян. Ефективне відстеження осіб із підвищеним ризиком захворіти на коронавірусну інфекцію неможливе без широкого лабораторного тестування населення, що є в зоні ризику. Тому ці країни застосували широкомасштабне тестування, що було спрямоване саме на групи ризику. Тестування відбувалося не хаотично, а за показаннями, які визначали державні служби.

Варто додати, що режим надзвичайного стану та загальнонаціональний карантин запроваджували багато країн, але успіху досягли лише ті, які дотримувалися стратегії копіткої роботи з групами ризику та широким тестуванням. Очевидно, що Іспанія та Італія на початку епідемії не приділили цим аспектам достатньої уваги, через що карантинні заходи в них були не досить ефективними.

Утім, це – не єдиний приклад успішного долання епідемії. Про ще одну модель боротьби з поширенням коронавірусу ми розповімо завтра у наступному матеріалі серії. Залишайтеся з нами!

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube та Twitter й Instagram!

Коментарі


X