У столиці відбулись дводенні міжнародні тренінги з питань безпеки журналістів (фото)

03.12.2020 21:02

2 та 3 грудня в медіацентрі «СтопКор»відбулися тренінги з безпеки журналістів. Основними питаннями тренінгу стали аспекти фізичної, санітарної, психологічної безпеки діяльності журналістів, питання правового регулювання журналістської діяльності та взаємодії із правоохоронними органами.

trening bezpeka zhurnalistiv
Другий день тренінгів Фото: СтопКор
Тренінг відбувався за участі Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) у співпраці з Міжнародною Федерацією Журналістів. До заходу долучились міжнародні експерти, правоохоронні органи, творчі спілки, громадські організації, працівники засобів масової інформації, юристи та лікарі.
В обговореннях також взяла участь прессекретар Київської міської прокуратури Надія Максимець, котра наголосила на важливості забезпечення безпеки журналістів. Також, пані Надія зазначила, що на даний час основними загрозами професійній діяльності журналістів в Україні залишаються перешкоджання професійній діяльності, погрози та інші випадки фізичної агресії.
Maksimets Nadiya prokuratura
Надія Максимець Фото: СтопКор
Максимець додала, що станом на сьогодні в районах, а також апаратом прокуратури міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у 28 кримінальних провадженнях, які були розпочаті за фактами перешкоджання роботі журналістів.

Згадала останні резонансні справи, а саме  про затримання нападників на журналістів, які атакували медійників на Трухановому острові під час першого жорсткого карантину.

«Коли були введенні жорсткі карантинні обмеження, стались два напади на журналістів на Трухановому острові і ще один випадок – на Оболонській набережній. Ці факти розслідувані, були встановлені особи, які вчинили правопорушення та умисно перешкоджали із застосуванням сили та з пошкодженням техніки роботі працівників засобів масової інформації», – сказала вона.
Maksimets Nadiya prokuratura
Надія Максимець Фото: скріншот
Водночас, як зауважив голова комітету у Незалежній медіа-профспілці України Сергій Штурхецький, 9 із 10 злочинів проти журналістів у світі не заверушються покаранням.

За словами голови Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Нацполіції Євгена Макарова, є в питаннях захисту журналістів і позитив.

«В Україні з ініціативи керівництва МВС та керівництва Національної поліції було створено спеціальний підрозділ, що спеціалізується на захисті медійників. За недовгий період функціонування Департаменту та профільного відділу є неабиякий результат його роботи, що виражається в перших підозрах  за статтями 171 ККУ та 345-1 ККУ, частина з яких з навіть з обвинувальним актом скеровані до суду.
Всі журналісти для нас рівні. Ми не розділяємо їх за каналами та не політизуємо. Наш Департамент захищає не тільки українські ЗМІ але і міжнародні медіа, що здійснюють свою діяльність на території України.
Ми співпрацюємо з міжнародними медійними групами. Зокрема, щоб іноземні журналісти відчували себе захищеними в Україні», – сказав він.
Макаров теж зробив акцент на недосконалому законодавстві й додав, що злочини проти журналістів доволі «складно розслідувати».
Також, пан Євген закцентував увагу на необхідності комплексу заходів спрямованих на підвищення захисту законної професійної діяльності журналістів та інших медіа-учасників, а також на посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів.
Очільник Департаменту наголосив на потребі  привентивних заходів, а саме інформування медійників про їх права ( про те що кореспонденти є спеціальними суб’єктами і напади на них прирівнюються до нападів на працівників правоохоронних органів), потребі в проведенні тренінгів по фізичній та інформаційній безпеці журналістів – такий комплекс заходів  зможе, як результат зменшити потенційні ризики в роботі журналіста. Для такої привентивної діяльності вже станом на зараз представниками Департаменту регулярно проводяться робочі зустрічі з представниками медіа та експетрами.
На думку керівниці юридичного департаменту проекту «Стоп корупції» Роксолани Арійончик, найбільша проблема безкарності нападників на журналістів в Україні – недосконале законодавство.
«У системі Єдиного державного реєстру судових рішень, який функціонує з 2006 року, є більш як 100 обвинувальних вироків щодо нападу на журналістів. Це навіть не 10% від усіх наявних заяв про напади за цей період, їхнє число перевищує 3500. Чому безпеки зараз немає, як на мене? Її немає, тому що, по-перше – недосконале законодавство, яке потребує внесення правок, і по-друге — проблема контролюючих органів, суддів та тих інституцій, яким держава надала функції захищати і розслідувати. Але не дивлячись на все вищесказане, я хочу зауважити, що у нас є позитивні тенденції, адже левова доля вироків з'явилася практично за останні 2 роки, тобто поліція та прокуратура почали працювати і чути журналістів, але до 2018 року тенденція була негативна», – наголосила вона.
Roksolana ariyaonchik
Роксолана Арійончик Фото: СтопКор
За її словами, частіше за все напади здійснюються на журналістів-розслідувачів, які проводять розслідування щодо незаконного збагачення, корупційних проявів топ-чиновників. Як результат можновладці, не хочуть, щоб компрометуюча інформація потрапила до широкого загалу.
«Такі люди, звісно, можуть дозволити собі дороговартісного адвоката, тому тут і затягування, і  умисна невірна кваліфікація, всіляке ігнорування клопотань потерпілих, непроведення судово-медичної експертизи по декілька років. Все вищевикладене робиться для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з спливом  строків притягнення до відповідальності, адвокат має «затягувати» справу упродовж 3 -5 років. Ми потребуємо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів. Медіа спільнота має наполягати на посилення санкцій статтей 171 КК України і 345-1 КК України, які найчастіше використовують, у кваліфікації правоохоронцями», – наголосила юристка.
«Якби ми зробили це рік або два тому тобто до прийняття закону про кримінальні проступки то 171  КК України  відносилась до злочинів середньої тяжкості, і у нас зараз не було б тієї проблеми, яка є. Адже, особливість кримінальних проступків у тому, що вони не є злочинами. Тобто за проступок після відбування покарання в людини не буде судимості», – додала Арійончик.
Тому законотворцям є над чим працювати адже конче необхідно ініціювання внесення правок до кримінального кодексу України, створити механізм швидкого реагування для захисту журналістів у формі урядової гарячої лінії, інформаційний ресурс з роз’ясненням прав журналістів та мапою порушень прав журналістів у співпраці з Міністерством культури, молоді та спорту України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, Державним бюро розслідувань та громадськими організаціями.
Зазаначимо, український журналіст, військовий кореспондент та координатор ГО «Стоп корупції» Роман Бочкала виокремив 3 правила, якими можна скористатись журналісту, приймаючи рішення, чи їхати в гарячу точку.
Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини


X