У Києві й регіонах відкриють перші легальні казино: як стартував гральний ринок в Україні

23.03.2021 13:42

Український Лас-Вегас: міф чи реальність? У серпні минулого року набув чинності закон №2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», який знову легалізував гральний бізнес в Україні – з 2009 року він перебував у підпіллі. Чому вітчизняні казино не поспішають виходити з тіні? Та хто саме встановлює «правила гри» для операторів ринку? З’ясовували аналітики «СтопКору».

Casino
Ілюстрація: СтопКор

Український гральний ринок: очікування vs реальність

Сім з половиною мільярдів гривень – саме стільки легальних доходів від грального бізнесу закладено до держбюджету України на 2021 рік. Про це наприкінці грудня 2020 року повідомив депутат від «Слуги народу», голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, йдеться про доходи від плати за ліцензії у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.

Проте на тлі реальної ситуації на ринку азартних ігор в Україні та чинної динаміки наповнення скарбниці, владний прогноз виглядає аж надто оптимістичним.

Станом на кінець січня 2021 року державний бюджет не отримав від легалізованого грального бізнесу поки жодної копійки через систему оподаткування та порядок сертифікації обладнання, залученого у цій сфері. Хоча на той момент вже 15 операторів подали свої заявки на ліцензійний конкурс. Ці цифри озвучили експерти профільного ринку під час «круглого столу» на тему «Перші підсумки запуску ринку азартних ігор у 2021 році».

Лише 2 лютого 2021 року Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей ухвалила рішення про видачу першої ліцензії на відкриття онлайн-казино ТОВ «Спейсикс», а за тиждень перша виплата у розмірі 23,4 млн гривень за ліцензію на гральний бізнес надійшла до державного бюджету.

Getmantsev
Данило Гетманцев Фото: СтопКор

На початку березня 2021 року про відновлення букмекерської діяльності в Україні повідомив перший ліцензійний онлайн-букмекер в Україні – Parimatch. Та чи означає це, що ринок нарешті запрацював?

За перші місяці 2021 року легалізація грального бізнесу принесла Україні 200 млн гривень. А це – лише 2,6% від запланованого обсягу, тобто значно менше, аніж обіцяла влада.

Чому ринок не поспішає виходити з «тіні»?

«У більшості людей сприйняття, наприклад, того ж казино пов'язано з американськими фільмами і Лас-Вегасом, а от розуміння, що це важкий, структурований, інтелектуально трудомісткий та інноваційно-технологічний бізнес, просто відсутнє. І винні в цьому політикани й корупціонери, які вивели абсолютно адекватний вид бізнесу у нелегальну площину в 2009 році», – вважає політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.

Ще на етапі обговорення законопроєкту №2285-д експерти наголошували: реальна легалізація грального бізнесу в Україні неможлива без виконання двох принципових умов:

1. Створення державного регулятора. Ця проблема передбачає внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» в частині усунення суперечностей, які дозволили б розблокувати процес формування комісії, обов'язкової для створення регулятора. Своєю чергою, державний регулятор має сформувати всі необхідні умови для ведення грального бізнесу.

Із цим завданням влада впоралася частково: 23 вересня Кабмін ухвалив постанову «Про Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей», головним завданням якої є видача, відновлення, переоформлення та призупинення ліцензій для грального бізнесу. Як повідомлялося, до складу комісії увійдуть 230 співробітників, серед них – голова і 6 членів комісії (один із них – заступник).

kabmin
Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор Фото з відкритих джерел

Однак низка технічних питань так і залишилася неврегульованою. Як зазначив голова Всеукраїнського об'єднання роботодавців галузі відпочинку і розваг Ігор Макієвський, процес розгляду заявок учасників ліцензійного конкурсу фактично загальмований. За його словами, причина банальна: регулятор не знає, чи сертифікувати старе обладнання, яким володіють компанії, чи конче вимагати нового, сучасного. На переконання фахівців, положення про технічне забезпечення також має бути погодженим на законодавчому рівні.

2. Прийняття податкового законопроєкту 2713-д. Цей документ передбачає скасування податку на виграш гравця, який сьогодні становить 18%, і відтермінування податку на валовий гральний дохід до 1 січня 2024 року. На думку представників ринку, саме прийняття цього закону мало б стати принциповим сигналом для бізнесу про те, що в Україні серйозно можна займатися організацією азартних ігор.

Однак Верховна Рада 4 березня 2021 року провалила голосування за трьома законопроєктами, які стосуються оподаткування доходів від діяльності казино, лотерей та азартних ігор, а також призначення керівника органу, що видає ліцензії на проведення такої діяльності.

Однією з тез опонентів законопроєкту 2713-д стало те, що цей документ пропонує зменшити оподаткування доходів від грального бізнесу. Проти зменшення податкової бази вже висловилися представники Мінфіну та фіскальних органів. До дискусії долучились і релігійні спільноти України різних конфесій, які назвали законопроєкт №2713-д «цинічною спробою лобізму в інтересах власників грального бізнесу в Україні» та вимагали його відхилення.

Не набрали парламентарі й достатньої кількості голосів для ухвалення в першому читанні законопроєкту №4351, який мав усунути правові колізії та суперечності норм чинного закону щодо формування уповноваженого органу.

gral
В Україні діють мережі підпільних гральних закладів Фото: Нацполіція

Усе це відтермінує на невизначений період прихід на український гральний ринок міжнародних інвесторів. Тим часом підпільні заклади для ігроманів продовжують користуватись неабияким попитом. Лише у Житомирі у березні 2021 року СБУ викрила мережу нелегальних гральних салонів, щоденний тіньовий обіг яких становив сотні тисяч гривень.

Хто на «роздачі»?

Роль державного регулятора, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні, наразі виконує Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ, або також UGLC). Це перший подібний орган в історії України, який займатиметься наглядом за легальністю грального бізнесу, створений рішенням Кабміну 23 вересня 2020 року.

Першим керівником комісії 22 жовтня 2020 року терміном на 4 роки призначено українського військовика, ветерана АТО та капітана національної команди України на Іграх нескорених – Івана Рудого. Тоді ж було оголошено набір на 230 посад працівників комісії та шести регіональних директорів. Однак, станом на кінець січня цього року, замість 230 людей, які передбачені штатним розписом, у КРАІЛ працювали лише 30 співробітників.

Ivan Rudyy (1)
Іван Рудий Фото з відкритих джерел

До апарату Комісії також увійшли: ексспівробітниця ДТЕК, юрист Олена Водолажко, колишній заступник гендиректора «УкрДО Радон» і ДСП ЦППРВ Євген Гетьман, ексначальник головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олексій Ботезат, посадовиця ГУ ДПС Івано-Франківщини Христина Дутка-Гефко і Тетяна Кірієнко, яка до цього кілька років офіційно ніде не працювала.

Проте неофіційним «смотрящим» за гральним бізнесом у ЗМІ називають колишнього топменеджера російської компанії VS Energy і мережі готелів Premier, громадянина Латвії Бориса Баума, який брав безпосередню участь у розробці законопроєкту «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» (Закон № 768-IX), що й передбачав створення комісії з регулювання.

Boris Baum
Борис Баум Фото з відкритих джерел

Де в Україні з’являться казино?

Станом на початок березня 2021 року КРАІЛ вже погодила видачу ліцензій чотирьом столичних готелям — це «Либідь», Premier Hotel, «Опера», Fairmont Grand Hotel, а також таким регіональним операторам як «Сіті парк готель» (Біла Церква), «Готель Харків», готель «Франція» (Вінниця), «Готель Львів», «Готель Україна» (Рівне) та готель «Гагарін» (Одеса).

Натомість у Комісії відмовили значній частині готелів, зокрема столичним Hotel Premier Palace і InterContinental, «Верховина» і «Братислава». Як пояснили у КРАІЛ, більшість перелічених готелів неправильно оформили технічні паспорти або не змогли підтвердити власну категорію.

12 березня дозвіл Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей на відкриття першого в Харкові казино отримав і п'ятизірковий luxury-готель Kharkiv Palace, що належить відомому українському бізнесмену Олександру Ярославському, якому в КРАІЛ спочатку відмовили через можливу невідповідність площі приміщень для ігрових залів вимогам законодавства.

casino1
Для повноцінного запуску казино оператору бізнесу необхідно виконати низку умов Фото: з відкритих джерел

Зауважимо, за чинним законом, для запуску великого грального закладу компанія-організатор має перерахувати до бюджету еквівалент 30 тисяч мінімальних заробітних плат або 180 млн гривень. Для столиці України цей показник вдвічі вищий і становить 360 млн гривень.

Власники казино мають також вносити щорічну плату на гральний стіл з рулеткою в розмірі 830 тисяч гривень і 425 тисяч гривень — за кожен інший гральний стіл. Вартість п’ятирічної ліцензії для букмекерських контор становить понад 141 мільйон гривень. А для початку роботи залу ігрових автоматів власник має сплатити понад 34 мільйони гривень.

При цьому казино можна розміщувати тільки в готелях, що мають 4 або 5 зірок (у Києві — тільки у 5-зіркових готелях). Наразі Кабінет Міністрів України також розглядає ініціативу, яка дозволить відкриття казино та залів гральних автоматів в окремих заміських комплексах підвищеної комфортності.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини