Турецькі цементники захоплюють вітчизняний ринок

12.01.2021 13:02

Вітчизняна цементна галузь опинилась під загрозою з боку потужної турецької промисловості. Як врятувати національного виробника? Україні слід застосувати дієві механізми захисту від демпінгу, запевняють експерти.

cement_turkey
Ілюстрація: СтопКор

Турецькі цементники переорієнтувались на експортну модель

Завдяки президентській програмі «Велике будівництво», яка передбачає зокрема і спорудження цементобетонних доріг, у 2020 році споживання цементу зросло в Україні до 9,8 млн тон, проти 9,2-9,4 млн тон в попередні роки, хоча навіть при зростанні споживання вітчизняні цементні заводи були завантажені всього-на-всього на 70-80%. Прогнозується, що програма «Велике будівництво» у 2021 році буде продовжена, й обсяги споживання цементу можуть зрости ще більше.

Натомість сумарна потужність їхніх турецьких колег вдесятеро більша: 142 млн тонн на рік проти 13,8 млн тонн українських виробників. Спад турецької будівельної галузі, військові дії у Сирії та наслідки пандемії COVID-19 змусили низку турецьких компаній змістити вектор розвитку в бік експортної моделі.

На руку туркам грають фінансова підтримка з боку власного уряду, наявність морського сполучення з Україною та зручна логістика постачань з перевантаженням у чорноморських портах.

cement22
Турецька цементна галузь вдесятеро потужніша за українську Фото: СтопКор

Про незахищеність національного ринку яскраво свідчить стрімка динаміка зростання імпорту цементу: від 405 тисяч тонн у 2017 році та 450 – у 2018-му до понад мільйона тонн за підсумками 2020 року. При цьому вражає динаміка імпорту турецького цементу. Якщо в 2019 році з Туреччини імпортовано 195.7 тисяч тонн то в 2020 році цей показник зріс більше як в 5 разів (до 993 тис. тонн).

Чим загрожує Україні турецький демпінг?

В Україні цементна галузь є бюджетоутворюючою: вона створює щонайменше 5 тисяч робочих місць (плюс ще 15 тисяч – у суміжних галузях), забезпечує мільярдні податкові надходження та допомогла залучити понад 2 мільярди євро прямих інвестицій. Адже всередині країни наразі працюють 8 цементних заводів, які належать чотирьом компаніям з іноземним капіталом. Перспективи зростання споживання цементу сприяли приходу інвестора на ще два українські заводи – в Балаклеї та Кременчуці. Там активно ведуться роботи з підготовки до запуску ще двох печей з випалу клінкеру.

cement21
Цементна галузь забезпечує роботою 20 тисяч українців Фото: СтопКор

Утім, у випадку продовження турецької експансії та за відсутності адекватної захисної реакції з боку Уряду, інвестиції в розвиток цементної галузі України можуть призупинитися, а іноземний капітал, найімовірніше, залишить Україну: саме так вже сталося із Heidelberg Cement, яка була змушена у 2019-му піти з українського ринку. Цю ж тенденцію ілюструє й нещодавнє зупинення однієї з печей цементного заводу в Ольшанці наприкінці минулого року.

При цьому якість імпортованого з Туреччини продукту не завжди відповідає вимогам українських стандартів. Фахівці підприємств (керівник відділу технічної підтримки та рекламацій служби директора з маркетингу та продажу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» Михайло Коваленко, начальник лабораторії ПрАТ «Івано-Франківськ цемент» Ірина Гев’юк, фахівець з якості ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна») підтвердили, що турецький цемент був випробуваний в акредитованих лабораторіях України. Виявилось, що деякі проби цементу не відповідають нормі на 28-му добу за міцністю. На думку експертів, це зумовлює низку технологічних труднощів при використанні турецького цементу в дорожньому будівництві.

Антидемпінгове мито: як захистити національний ринок від зовнішніх посягань

Найпершим і найбільш логічним кроком для захисту внутрішнього цементного ринку від недобросовісної конкуренції виглядає проведення антидемпінгового розслідування за участі українських та закордонних виробників.

Якщо факт демпінгу та загрози підтвердяться, то Україна за результатами розслідування зможе застосувати антидемпінгові мита або прийняти цінові зобов’язання від іноземних виробників. 2 вересня минулого року про старт такого розслідування щодо імпорту портландцементу та цементного клінкеру з Турецької республіки оголосила Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ).

Україна вже має прецедент захисту національного ринку від цементного демпінгу: у травні 2019 року МКМТ встановила факт наявності демпінгового імпорту з Росії, Білорусі та Молдови протягом 2015-2018 років. Частки імпорту цементних клінкерів та портландцементу з вказаних країн у загальному обсязі імпорту цих товарів в Україну протягом усього періоду дослідження постійно зростали, що свідчило про реальну загрозу подальшої демпінгової атаки з боку цих країн.

cement2
МКМТ ухвалила застосування антидемпінгових мит до цементу з РФ, Білорусі та Молдови Фото: Урядовий кур’єр

Відтак МКМТ ухвалила рішення про застосування антидемпінгового мита у розмірі 114,95% з товару походженням з Російської Федерації, 57,03% – з товару походженням з Республіки Білорусь та 94,46% – з товару походженням з Республіки Молдова.

Економісти озвучують вражаючі цифри від можливого ефекту при запуску будівництва бетонних доріг в Україні: за їхніми оцінками, тисяча кілометрів цементобетонного покриття на рік до 2030 року дозволить додатково збільшити ВВП на 20 млрд доларів.

Однак будь-які інвестиції у розвиток виробництва та новітні технології можливі тільки за умови захисної політики держави щодо цементної галузі, включаючи антидемпінгові розслідування й загороджувальні мита, яка забезпечить на ринку прозорі правила й принципи чесної конкуренції. Лише тоді український цемент дійсно зможе стати внутрішнім драйвером розвитку вітчизняної економіки та запорукою національної безпеки.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини


X