Туреччина атакує український цементний ринок: як захистити національного виробника

16.12.2020 10:00

«Велике будівництво» може стати новим вікном можливостей для вітчизняних виробників цементу. За інформацією директора ДП «ДерждорНДІ» Артема Безуглого, планується запуск масштабної програми «Будівництво доріг із цементобетонним покриттям», відповідно до якої у найближчі 2 роки в Україні мають побудувати понад 4 тисячі км цементобетонних доріг. У цьому контексті нагальним є питання захисту українських компаній на внутрішньому ринку. Хто саме загрожує національним виробникам та до яких заходів має вдатися держава? З’ясовували аналітики «СтопКору».

Demping
Ілюстрація: СтопКор

Чому саме цемент?

Наразі основним матеріалом, який застосовується у будівництві та ремонті доріг є бітум: його питома вага у кожній гривні інвестицій, витраченій на дорогу, складає приблизно 37 копійок.

Однак у 2020 році Укравтодор та ДерждорНДІ дали потужний старт проєкту з облаштування цементобетонного покриття, який має на меті, зокрема, підвищення рівня локалізації виробництва. Для порівняння, якщо рівень локалізації виробництва для асфальтобетонних доріг складає 55%, то для цементобетонних – вже 83%, а подекуди й 90%.

Це відбувається передусім через наявність в Україні власного цементного виробництва. Активне застосування цементу можна спостерігати на прикладі масштабних проєктів, таких як Дніпро-Решетилівка, Кропивницький-Миколаїв, Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, низка ремонтів трас у Миколаївській області, де традиційно великим є трафік вантажних автотранспортних засобів.

Artem_Bezugly_1
Директор ДП «ДерждорНДІ» Артем Безуглий розповів про реалізацію програми Президента Фото: СтопКор

Переваги цементобетонних доріг не обмежуються стимулюванням національного виробництва – вони, поміж іншим, не так залежні від кліматичних, температурних факторів, як асфальтобетонні, і мають здатність витримувати навантаження від великих автотранспортних засобів за наявних екстремальних температурних умов.

Термін експлуатації доріг із таким покриттям теж вищий: 25-30 років до капітального ремонту проти 10-12 років для автошляхів із асфальтобетону.

На цьому тлі особливої актуальності набуває питання всебічної підтримки національного виробника цементної продукції.

Чи варто боятися турецької експансії на український цементний ринок?

В Україні цемент наразі виробляють вісім заводів, які належать чотирьом ключовим гравцям ринку. Сьогодні це галузь, яка забезпечує щонайменше 5 тисяч робочих місць (не беручи до уваги суміжні сфери), щороку відраховує мільярди гривень податків до державної скарбниці та допомогла залучити понад 2 мільярди євро прямих інвестицій до України.

«Український ринок цементу активний та інтернаціональний. Сьогодні ключовими гравцями на ринку є «Івано-Франківськцемент», це вітчизняна компанія, CRH Україна – це ірландська компанія, яка тут, в Україні, представлена власником трьох заводів, міжнародна компанія «Дікергофцемент», у власності якої два заводи, та «Кривий Ріг цемент», що також має два заводи. Ми випускаємо цемент європейської якості, тому що наш цемент вільно конкурує на європейському рівні», – коментує очільник Асоціації виробників цементу України Павло Качур.

Cement_1
В Україні працюють 8 цементних заводів Фото: СтопКор

За його словами, є надія на те, що найближчим часом відновлять свою роботу ще два заводи – у Харківській області та Кременчуці. Таким чином, власних потужностей – більш ніж достатньо, а стандарти якості вітчизняної продукції досить високі.

Однак в умовах потенційного підписання угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Турецькою Республікою, український цементний ринок опинився під загрозою поглинання з боку більш потужного гравця.

Наразі українські виробники цементу працюють не зі 100-відсотковою завантаженістю, маючи вільні потужності. Споживання цементу всередині країни останніми роками коливається на стабільному рівні у 9,2-9,5 млн тонн. При цьому максимальна сукупна потужність українських заводів складає 13,8 млн тонн цементу, тоді як їхні турецькі аналоги здатні виробляти до 142 млн тонн на рік.

На думку пана Качура, неконтрольований прихід турецьких виробників на ринок України призведе до закриття вітчизняних підприємств.

«У ситуації економічної кризи кожна країна намагається в першу чергу зберегти власні робочі місця й, при можливості, захоплювати можливі плацдарми на інших ринках. Ми зацікавлені, щоб приходили іноземні виробники і працювали на ринку України, але щоб робочі місця вони створювали тут, в Україні», – стверджує він.

Чому Україна розпочала антидемпінгове розслідування?

2 вересня 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення про початок антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну портландцементу та цементного клінкеру з Турецької Республіки.

МКМТ – орган державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який починає розслідування та за їхніми результатами застосовує антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні мита. У США аналогом МКМТ є Комісія з міжнародної торгівлі США (USITC), в ЄС – Європейська комісія, в Бразилії – Палата зовнішньої торгівлі (CAMEX).

Так, члени МКМТ встановили, що за період 2017-2019 років демпінговий імпорт збільшився у 8 разів, а за збереження тенденцій у 2020 році збільшиться ще майже у 20 разів.

При цьому, за словами голови Асоціації виробників цементу України, Україна має власний резерв збільшення потужностей, адже сьогодні заводи завантажені на 74-80%. Однак стрімка динаміка зростання імпорту є індикатором того, що ринок незахищений: якщо у 2017 році імпортували 405 тисяч тонн, у 2018-му – 450, то вже у 2019-му – 716, і за 11 місяців 2020 року – понад мільйон тонн.

«Ринок незахищений, він потребує допомоги й підтримки з боку держави. За такої динаміки перспективи нехороші – це зупинка інвестицій і закриття підприємств. Саме тому з ринку вже пішов Heidelberg Cement, побачивши, що держава не захищає ринок. Наступним кроком буде скорочення власного виробництва й звільнення працівників – уже цього року зупинив одну з печей завод в Ольшанці. Тому такий імпорт, який ми маємо з Туреччини, – це проблема не лише для цементників, а для всієї економіки», – резюмує Павло Качур.

Pavlo_Kachur1
Голова Асоціації виробників цементу України Павло Качур Фото: СтопКор

Варто зазначити, що не лише Україна звинувачує Туреччину у демпінгу. В 2019 році Ізраїль застосував антидемпінгові мита на турецький портландцемент.

Що таке демпінг?

За загальноприйнятим визначенням, демпінг (від англійського dumping — скидання) — це реалізація продукції за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат на виробництво цього товару.

Простими словами, демпінг має місце, коли іноземний товар продається в Україну за нижчими цінами, ніж на ринку іноземної країни виробника (на співставних умовах торгівлі). Найчастіше це відбувається, коли іноземні виробники планують захопити ринок. У таких випадках тимчасово навмисно знижують експортні ціни, витісняють локальних виробників з ринку і після цього встановлюють монопольні ціни. У короткостроковій перспективі споживачам це подобається, але в довготривалій – вони стають заручниками ситуації. Така торгівля порушує правила справедливої конкуренції та завдає збитків місцевим виробникам.

Pavlo_Kachur1
Голова Асоціації виробників цементу України Павло Качур Фото: СтопКор

В усьому світі застосування урядами держав антидемпінгових заходів як бар’єрів для імпорту та збільшення частки локалізації виробництва вважається одним з ефективних кроків боротьби за чесні ринки та вихід з кризи для певних галузей.

В Україні застосування антидемпінгових заходів регулюється законом «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та Антидемпінговою угодою СОТ.

Як Україна може захистити вітчизняного виробника?

Україна може захистити внутрішній ринок цементу від недобросовісної конкуренції у вигляді демпінгу шляхом проведення антидемпінгового розслідування, в якому можуть узяти участь українські та турецькі виробники. Якщо факт демпінгу та загрози підтвердяться, то Україна за результатами розслідування зможе застосувати антидемпінгові мита або прийняти цінові зобов’язання від іноземних виробників.

Нагадаємо, спроба захиститися від нищівного турецького імпорту цементу через проведення антидемпінгового розслідування – вже не перша подібна ініціатива національних виробників. У травні 2019 року їм вдалося добитися застосування антидемпінгових мит щодо імпорту цементу з Молдови, Білорусі та Росії у розмірі від 57,03% до 114,95%.

cement2
Фото: Урядовий кур’єр

Тоді це рішення схвально оцінила більшість експертів, зокрема перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Сергій Тарута.

«Україна має можливості повністю забезпечити себе сама цементом, якщо будуть всі заводи працювати. Сьогодні спеціальні антидемпінгові заходи – це практика у всьому світі.

Ми маємо на сьогодні реальну економічну кризу, я б сказав – надзвичайний економічний стан, у рамках цього можна відходити від міжурядових угод з багатьма країнами, підписаних у рамках вільної торгівлі, і вводити ці запобіжники для того, щоб рятувати українську промисловість», – зауважив він.

Сьогодні виробники цементу звертаються до Уряду: ми не хочемо від вас додаткових коштів, ми не вимагаємо зменшення податків, ми просимо застосувати дозволену правилами міжнародної торгівлі процедуру і запровадити антидемпінгові мита на імпорт турецького цементу в Україну. Станьте на захист національного виробника і не допустіть скорочення робочих місць у цей непростий час світової економічної кризи!

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини


X