Трансплантація в Україні: маніпуляції з донорськими органами та «загублені» діти

Позачергова трансплантація? У Києві тяжкохворій пацієнтці державної лікарні нібито відмовили у донорській печінці на користь чоловіка, який лікувався у приватній клініці. ЗМІ припустили, що могло мати місце втручання в роботу ЄДІСТ. Раніше столичних медчиновників вже підозрювали в причетності до мережі торгівлі органами. Та чи реально довести ймовірні зловживання в реаліях української медицини? «СтопКор» звернувся за коментарями до експертів.

Transplantaciya
Трансплантація в Україні: чи можливі маніпуляції з донорськими органами Ілюстрація: СтопКор

16 жовтня цього року хворому з Рівненщини пересадили донорську печінку – він лікувався у столичній приватній клініці й не перебував у критичному стані. Трансплантація начебто була проведена в обхід пацієнтки державної лікарні, яка вже рік стоїть у черзі на операцію. Про це повідомили УНН.

Позачергова трансплантація: збіг чи маніпуляції з ЄДІСТ?

Жінка, якій поставлено діагноз «цироз печінки, рецидивні крововиливи зі стравоходу та шлунку», критично потребує трансплантації і, як стверджують автори публікації, мала б отримати пріоритет. Адже, за інформацією директора Центру трансплант-координації, ключовим критерієм відбору є саме стан здоров'я пацієнта.

Відтак, журналісти припустили, що могло мати місце ручне втручання до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), принцип роботи якої полягає в автоматичному відборі реципієнта донорського органу.

Пересадка донорських органів в Україні: ціна питання

Нагадаємо, наприкінці 2019 року Верховна Рада ухвалила запропоновані профільним Комітетом зміни до законодавства, що дало потужний поштовх вітчизняній трансплантології.

Transplantaciya
Верховна Рада ухвалила запропоновані профільним Комітетом зміни до законодавства щодо трансплантацій Фото з відкритих джерел

Якщо у 2019 році українські медики зробили 78 операцій з пересадки органів, а в 2020 році – 129, то лише за перше півріччя 2021-го було трансплантовано 126 донорських органів. З них – 93 нирки, 22 печінки, 11 серцевих органів.

Пересадка однієї нирки в Україні сьогодні обходиться державі у 801 тис. грн. Для порівняння, за аналогічну операцію в сусідній Білорусі українці мають платити майже у 2,5 рази дорожче. Загалом, за оцінкою МОЗ, ці заміщення закордонних трансплантацій вітчизняними економить державі щонайменше 160 млн грн на рік.

Проте вже не вперше в Україні спалахує скандал довкола ймовірної корупції у сфері трансплантології.

У 2019 році деталі шокуючої історії про можливу продаж мертвонароджених немовлят на органи й стволові клітини оприлюднив правозахисник, нардеп ВРУ 8-го скликання Віталій Купрій.

Йшлося про можливі зловживання з боку керівництва пологового будинку м. Кам’янське на Дніпропетровщині на початку 2010-х років. Тоді з медзакладу нібито дивним чином зникли тіла понад шести десятків померлих малюків, а документи ймовірно були сфальсифіковані.

У причетності до великої мережі перепродажу органів підозрювали головного лікаря, головного акушера та патологоанатома лікарні, а також тодішню керівницю ДОЗ Дніпропетровської області Валентину Гінзбург. Усі вони дивним чином значно просунулись угору кар’єрними сходами, а пані Гінзбург нині очолює Департамент охорони здоров’я Києва.

За словами ексдепутата Купрія, тоді у хід розслідування втрутились дуже впливові особи, відтак справу фактично зам’яли.

Чи можливі маніпуляції з державною системою трансплантації?

Аби розібратись, чи можливі в Україні маніпуляції з «позачерговою» трансплантацією, наразі журналісти спрямували запити до профільних органів із проханням більш детально роз'яснити принцип роботи ЄДІСТ.

А поки спільнота очікує на офіційні роз’яснення відповідальних осіб, редакція «СтопКору» звернулась по коментар до експертів-медиків та розслідувачів із запитаннями: наскільки обґрунтованими є підозри щодо існування в Україні мережі чорних трансплантологів? Чи можливі «ручні» втручання в роботу легальної автоматизованої ЄДІСТ? І чи реально довести подібні зловживання, у випадку їх наявності?

На думку президента Всеукраїнської ради з захисту прав пацієнтів Віктора Сердюка, розгорнути підпільну мережу з торгівлі органами майже нереально.

Viktor Serdyuk
Президент Всеукраїнської ради з захисту прав пацієнтів Віктор Сердюк Фото: Facebook

«Факт надходження вагітної жінки, проведення пологів, догляд за новонародженим – до цього має відношення дуже багато людей. І на кожному етапі все фіксується. Всі ці історії зберігаються і можна прослідкувати, хто куди і що записав. Тому технічно потрібно було б купити все пологове відділення або пологовий будинок», – зауважив він два роки тому, коментуючи історію у Кам’янському.

Стосовно ж нещодавнього випадку з «позачерговою» трансплантацією органу, експерт наголосив на необхідності уникати оціночних суджень до роз’яснення ситуації відповідальними інстанціями.

«У публікації, на яку посилаються УНН, можна простежити певні маніпулятивні моменти з протиставленням приватної і державної клінік. У системі ЄДІСТ не може бути «першого» чи «останнього» пацієнта в черзі. Бувають випадки, коли людина щойно встала на облік і, якщо орган їй підходить за низкою параметрів, операцію призначають на той самий день. «Ручне керування» чергою, звісно, технічно можливе. Але в електронній системі будь-які втручання постфактум можна простежити. На мій погляд, швидше мав місце певний збій у комунікації на рівні медзакладів», – додав пан Сердюк.

Він також підкреслив, що на вибір реципієнта донорського органу впливає маса факторів – від стану організму хворого до його поточного фізичного місця перебування й можливості транспортування. Відтак наявна інформація поки не дає можливості однозначно трактувати цей епізод, резюмує експерт.

Журналістка: «У медичній сфері діє тотальна кругова порука».

А от довести факт існування нелегального медичного бізнесу – ще менш реально, переконана Ася Клітна, яка у 2019 році здійснювала журналістське розслідування подій у Кам’янському пологовому будинку.

Asya Klitna
Журналістка Ася Клітна Фото: СтопКор

«Довести корупційну схему, не володіючи інсайдами, буде майже неможливо. В історії з померлими немовлятами потрібно було виїхати на місце й бачити реакцію завідувачки лікарні – вона реально була налякана. Коли я задавала їй питання на цю тему, було видно, що вона не бажає відповідати й ділитись інформацією.

Можна було припустити, що якщо дійсно мали місце певні порушення, то вона була до них причетна. Стрімкий кар’єрний зріст, який отримала вона та її колеги після тієї ситуації, теж викликали певні сумніви. Тобто було багато факторів, які вказували на те, що ця страшна ситуація дійсно могла статись, і працівники медзакладу були до неї причетні», – коментує репортерка.

За словами розслідувачки, корупція у медичній сфері – замкнена система, де довести факти зловживань дуже складно через певну кругову поруку.

«Навіть, якщо критично необхідний комусь орган насправді поїхав до приватної клініки. Можна припустити, що у документах пацієнта, якому пересадили його поза чергою, буде вказано, ніби трансплантація була потрібна екстренно. І ніхто не доведе, що насправді операція відбулася поза чергою лише через те, що хтось комусь дав хабаря», – додає журналістка.

Ми продовжимо стежити за цією темою, подробиці – у наступних публікаціях.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини