ТОП-5 обіцянок від головного аграрія країни – Тарас Висоцький про пріоритети оновленого відомства

16.10.2019 15:20

Агрорейдерство, тіньовий ринок землі, саботаж, відсутність легітимних керівників і розкрадання держпідприємств – сільське господарство роками потерпає від проблем, які стали хронічними та, ніби метастази, вразили всі регіони України. Та наразі застаріле МінАПК ліквідовано, а аграрний сектор, здається, стоїть на порозі «шокової терапії» і глобального перезавантаження.

Про очищення відомства від старих корумпованих кадрів, розв’язання проблеми державних підприємств, земельну реформу та нові опції, які з’являться у селян з її впровадженням, журналістка «СтопКору» Христина Кришиха мала нагоду поспілкуватись із профільним заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Тарасом Висоцьким.

- Вітаю, друзі, сьогодні ми будемо говорити з новим заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Тарасом Висоцьким. Тараса призначено на посаду на початку вересня цього року. До того він впродовж 5 місяців працював першим заступником голови облдержадміністрації Черкаської області. А ще до того 5 років очолював Аграрну асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу».

Якщо ми б зустрілися раніше, то посаду Тараса можна було б назвати «міністр аграрної політики». Але зараз цю посаду ліквідовано урядом Олексія Гончарука. Напрямок, яким Тарас буде займатись – це скасування мораторію та запуск ринку сільськогосподарських земель.

Вітаю, пане Тарасе!

- Доброго дня!

Про призначення на посаду

- Чи були готові до того, що вас призначать на цю посаду? Чи це було для вас сюрпризом?

- Це була моя мрія, але до політичного призначення ніхто не може бути 100-відсотково готовим. Я цього очікував, я до цього йшов та прагнув. І 6 вересня відбулось засідання Кабінету міністрів України, коли мене призначили.

- А хто вас рекомендував на посаду? Чи хто запропонував вам обійняти саме цю посаду?

- Звісно, що мене запросив міністр – Тимофій Милованов. Фактично 18 серпня він до мене зателефонував, він тоді був у Штатах, і сказав, що є 5-відстокова ймовірність, що він очолюватиме Мінекономіки, куди увійде МінАПК, та спитав, чи бажаю я стати профільним заступником із сільського господарства. Я відразу погодився, бо знову ж, в принципі, я до цього йшов в рамках своєї професійної діяльності.

Протягом 2 тижнів не було жодних новин. Фактично після вже призначення Тимофія міністром, що відбулося 29 серпня, вночі він мені написав, що потрібно в Черкасах звільнятись, переїжджати, пробувати подаватись на заступника. Тому я за один день звільнився, зібрав речі, все вмістилось в один автомобіль, сів у машину і ввечері приїхав. І вже 2 вересня написав заяву, подав декларацію на посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

- Чи мали ви до того якесь спілкування з Миловановим? Ви товаришували? Які у вас стосунки?

- Познайомилися ми два роки тому, влітку, під час однієї з подій, триденної – не буду казати назву, щоб не рекламувати. В цілому я тоді очолював асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу», члени асоціації завжди активно підтримували і зараз підтримують освіту. В бізнесу є розуміння, наскільки важливою є освіта. А Тимофій був президентом Київської школи економіки, це один з лідерів освітніх послуг в Україні, діє багато програм магістратур якісних, бакалавр запускається.

І ми співпрацювали з точки зору того, що я спілкувався з членами асоціації, щоб вони підтримували. Дійсно багато членів підтримувало цю школу, зокрема й багато стипендіатів було там. І оскільки сільське господарство – один з ключових напрямків економіки, то ми постійно дискутували стосовно того, як інтегрувати потреби аграрного ринку в curriculum, в навчальний процес школи. Ми дискутували також про освіту, як підготувати більше фахових кадрів, які могли би потім працювати в аграрному секторі.

Про кадрові реформи і перезавантаження відомства

- Якщо ми вже зараз заговорили про кадри, то скажіть, будь ласка, чи потребує міністерство такої кадрової реформи? Чи потрібно звільняти людей, які працювали раніше? І взагалі, як ви зараз приймаєте на роботу нових людей, де ви їх шукаєте?

- Як відбувається трансформація? Фактично наразі постанова говорить, що це об’єднання двох міністерств. Поки що ми нікого не звільняємо і нікого нового ще не найняли. Відбулось об’єднання, штатний розклад формується, структура перезатверджується. Але, перш за все, в основу має ставитись функціонал.

Ми розпочали з цілей. От у нас вони є зафіксовані, вони викладені в програмі дій уряду – земельна реформа як ціль, безпечність продукції як ціль, захист прав споживачів як ціль. Потім розвиток сільських територій, сільський розвиток як ціль. І виходячи з цього, ми вже дивимось, які потрібні департаменти для того, щоб всі ці напрямки, ці реформи, розвивати, які необхідні фахівці. І формуємо. Тобто фактично ми, скажімо так, вивчили попередню структуру, але нову формували, вже виходячи з цілей.

Зараз сформована нова структура, і розпочнеться процес переведення людей. Ті люди з попереднього міністерства, які в новій структурі можуть працювати, мають бажання працювати і фахово підходять, будуть переведені. Але я вже можу закликати всіх охочих, щоб вони готувалися, тому що дійсно, щоб формувати якісно політику, зокрема в напрямку сільського господарства, розвитку села, ми будемо добирати людей. Дійсно, будуть проводитись конкурси, ми будемо набирати ще додаткових людей з відповідними знаннями, нові фахівці нам будуть допомагати.

Тому це такий мікс. Частина людей буде переведена, частина людей все таки в новій структурі себе не знайде, бо є ж оптимізація в напрямках таких, як юридичні, фінансові, інші, де буде ефект масштабу і немає потреби просто в такій кількості людей. І частина нових співробітників буде найнята по тих спеціальностях, які раніше не були представлені в міністерстві, бо цілей таких не було.

- Які будуть нові департаменти? І скільки в цифрах потрібно буде додатково найняти працівників, щоб вони забезпечили повноцінну роботу відомства?

- Фактично три департаменти: департамент аграрної політики, департамент сільського розвитку, департамент безпечності продукції. І в цифрах це близько 160 людей. Тобто 2/3 працівників, ми попередньо оцінювали, це будуть поточні працівники. 1/3 – це буде пошук нових.

"Кадри аграрного відомства будуть оновлені приблизно на третину", - Тарас Висоцький

- Чи ви вже зараз якось перевіряєте людей, які працювали раніше, на профпридатність, чесність? Чи знаєте ви, що їх точно залишите у відомстві?

- Це вже відбувається. Як в нас модель в цілому? Є модель, яка започаткована урядом, тобто кожен керівник, призначаючи -1 рівень, ухвалює рішення, але обговорює його зі своїм керівником. Наприклад, у мене є в підпорядкуванні три департаменти. Я даю пропозиції, хто мав би очолити ці три департаменти, з моєї точки зору – спілкуюся, роблю інтерв’ю, дивлюся попередні результати, дивимося, як вони зараз працюють. У нас щоденні ранкові наради о 7:45, ми дивимося, фіксуємо, що було зроблено.

І потім їх обговорюємо з міністром. Міністр має право вето. Тобто якщо на когось накладають вето, то я шукаю іншого. Тобто я шукаю, відповідаю, але маю узгодити. Такий самий принцип далі.

Керівник кожного департаменту має управління, він підбирає спеціалістів, але узгоджує зі мною. Я знову ж маю право вето. І потім так далі. Тобто вже ми дискутуємо, і вже на всіх рівнях, там, де є попереднє бачення, люди далі підбирають собі підлеглих. Це нелогічно буде і фізично неможливо, щоб я інтегрував 160 людей.

Але тут має бути чітке розуміння, що керівник відповідальний за підлеглих і система вибудована. В результаті ми дійдемо до одного відділу чи управління, де працює не більше ніж 15 людей, що реально набрати, провести процеси одній людині спільно з відділом кадрів. Тобто до такої системи ми зараз рухаємось.

Про Баграта Ахіджанова і проблему з керуванням держпідприємствами

- Якщо ми вже заговорили про старі кадри, наша організація дуже давно займається аграрною темою, вона нам в принципі цікава, ми говоримо про корупцію, про якісь порушення, які там відбуваються. І от у нас була низка розслідувань про Міністерство аграрної політики. Є такий чиновник у вас у відомстві – Баграт Ахіджанов. Чи ви його знаєте?

- Так, він очолює фінансово-господарський департамент МінАПК.

- Так. Наші журналісти, брали участь у розслідуванні, зокрема, я теж. Я знаю, що він відповідає за те, щоб державні підприємства йому здавали звіти, а також він подає і є одним з тих, хто затверджує на посади керівників у державних підприємствах. І коли ми робили таку вибірку, проводили своє розслідування, ми виявили, що майже сотня державних підприємств, підпорядкованих цьому міністерству, залишається без керівників або там є виконувачі обов’язків. Чи відома вам ця проблема?

- Так, відома. На жаль, була така практика, коли, по-перше, людей постійно тримали у невизначеності, що два місяці подовжували… і я не розумію, яка може бути в людей мотивація щось змінити, довгостроково працювати, якщо ти протягом двох місяців працюєш і не розумієш, що з тобою буде. Це штучно створена проблема для того, щоб просто умовно тримати людей на гачку. Була така практика. Ми її не підтримуємо.

Які етапи маємо пройти, щоб це змінити? По-перше, ці підприємства зараз будуть у рамках реорганізації підпорядковані новоствореному міністерству. З цієї дати, сподіваємось, що це буде на найближчому засіданні уряду, фактично уже працівники колишнього МінАПК, всіх департаментів – кадрів, фінансово-господарського, юридичного – ніякого відношення до цих підприємств не матимуть.

В новоствореному міністерстві буде згідно з процедурою формуватись конкурсна комісія, де будуть нові люди, знову ж – ті всі, хто раніше призначав, там нікого не буде. Тоді вже по конкурсу будемо запускати, проводити прозоро, у нас завжди все відкрито і кращих в разі їхньої наявності призначати повноцінно.

Тимчасово по деяких підприємствах, де дійсно жахлива ситуація, ми проводимо нараду, приміром, за рік порахували, що збитки там у всіх підприємствах понад мільярд гривень, 1 млрд 200 – це з інститутами, з науковими, іншими… Тільки по тих, що у топ-5, збитки становлять 250 мільйонів. Тобто там, де є критична ситуація, ми будемо змушені тимчасово змінити керівників, знову таки на «т.в.о.», бо знову ж, ми не можемо конкурс за день провести, а вони, якщо їх ще на місяць залишити, ще вкрадуть на 10 мільйонів. І, приміром, стосовно двох ми уже це зробили вчора.

- Стосовно яких саме?

- Є два підприємства, які займаються сертифікацією насіння. В них схожа назва, просто в одного більше повноважень. Безпосередньо, там є понад 15 тисяч, насправді ніхто не може сказати чітку цифру – в звітності 13 тисяч, керівник попередній каже 18 тисяч… Це знову ж зараз буде основна ціль – провести нарешті інвентаризацію. Весь цей час ніхто реально не робив інвентаризацію. Ніхто не може відповісти, скільки їх і що в кожного з них є. Просто були, всі знають, що їх 5 сотень, а чітких цифр ні в кого немає. Це буде першочергова ціль – розібратися, яка буде поставлена новим уже керівникам. Бо надії на те, що попередні зроблять, які не робили це роками, немає.

Тому по них керівники тимчасово змінені, і будуть, як тільки підприємства перейдуть до нового міністерства, оголошені конкурси, щоб з цією практикою завершити, щоб дійсно приходили люди, з перспективою, на контракт, ставилися їм завдання і цілі, обов’язково з випробувальним терміном. Будемо дивитись – якщо всі справляються, прекрасно, люди працюють, усі задоволені.

- От я слідкую за сайтом міністерства і бачила, що такий конкурс був оголошений 1-го числа, але його перенесли. Також він сьогодні мав відбутися, я не знаю, до речі, які результати – затвердили когось чи ні?

- Немає, нікого не затверджували. Це все ще відбувалося з попередніми конкурсними комісіями. Тобто логічно, що у нас відбувається об’єднання, вони мають бути приєднані та має бути перезавантажена сама комісія. Тому що, знову ж, ми, дивлячись на результати цієї комісії у попередні роки, ви самі цифри називали, ми не можемо, на жаль, довіряти цим людям.

- От на сайті міністерства написали, що конкурс перенесли у зв’язку з неправомочним складом чинної комісії з проведення конкурсного відбору керівників. Що це означає?

- Зараз відбувається звільнення людей, які, зокрема, були членами цієї конкурсної комісії, тобто зараз там вже фізично немає кворуму. Тому що був Володимир Топчій, якого звільнили 4 вересня ще, який очолював конкурсну комісію. Теж членом конкурсної комісії був держсекретар пан Андронов, який був звільнений в попередню середу, це було 25 вересня, якщо я не помиляюся. Тобто оскільки відбулися звільнення людей, які були в цьому процесі, зараз немає кворуму.

Але сенсу додавати туди людей, в попередню комісію, немає. Знову ж, ціль – уже запустити всі конкурси в новій комісії в новоствореному міністерстві.

- З конкурсом мені все зрозуміло, я вже зрозуміла, як буде все відбуватися. Та що робити з чиновником, який роками не приймав звітність від керівників?

Тому що ми писали дуже багато запитів на різні підприємства, можемо вам це все показати, де директори чи виконувачі обов’язків тих підприємств казали: ми хотіли здати звіт, але у нас не приймали. А саме чиновник, якого ми згадували вище, Баграт Ахіджанов, мав там ставити свої підписи.

Взагалі, чи буде проведена якась перевірка, чи людина якось за це притягнуть до відповідальності? Тому що це дуже важливі підприємства для держави, а вони в принципі не могли працювати. І це великі збитки для економіки.

- Ми, проводячи нараду з усіма керівниками державних підприємств, попереднього тижня спільно з міністром Тимофієм що анонсували? Ми запросили на цю нараду також керівників аграрних структурних підрозділів облдержадміністрацій. І ми зафіксували такий алгоритм дій: розпочинаючи з цього тижня, щотижнево проводиться низка нарад.

В кожній області, в обласній державній адміністрації запрошуються керівники підприємств, які в цій області розміщені, з ними проводиться нарада, і дві наради проводяться в Києві – там, де підприємства національного масштабу. На одній з них – 6, які найбільші за обсягом, і на іншій – 7, в яких найбільше земель. Тобто 13 в Києві збирається.

В результаті кожної з цих нарад формується протокол, зокрема даються доручення по вивченню, аудиту. І ми читаємо всі ці пакети документів і все будемо передавати в правоохоронні органи. Згідно з чинним законодавством, це має бути вивчене правоохоронними органами. Ми ось анонсували, що, будь ласка, крім того, що в нас буде система аудиту внутрішня міністерська, у вас у всіх є повноваження, власне, допомагайте нам, допускайте ці перевірки, давайте матеріали і ми всі їх будемо передавати.

- Мене як журналіста цікавить, чи має право Баграт Ахіджанов працювати й надалі в міністерстві?

- Фактично департамент фінансово-господарської діяльності МінАПК ліквідується. Все. У нас в новоствореному міністерстві є департамент фінансово-господарської діяльності, він перейшов з МЕРТу, його очолює пані Олена Бояркіна. У мене особисто ніяких зауважень до її професійних характеристик немає. Все, цей департамент буде далі працювати в новоствореному міністерстві. Той департамент ліквідується разом з фактичною ліквідацією міністерства, коли завершиться об’єднання.

- А скільки часу потрібно на те, щоб ліквідувати міністерство, запустити усі нові відділи, запрацювати? І щоб ці конкурси таки провелися? Чи ставили ви собі якісь дедлайни?

- Є план ліквідації, затверджений в МЕРТі. Фактично до 1 січня має завершитись об’єднання щодо переведення людей і всіх справ, і там ще передача в архів, і деякі організаційні моменти до 1 лютого. Тобто, вважаю, до кінця року це завершиться.

А конкурси… Ми розуміємо, що згідно з чинним законодавством, враховуючи останні зміни, реально їх проводити в рамках 3-4 тижнів. Якщо подивитися на всі етапи, можна й швидше, але так щоб реально, тому що це ж є десятки підприємств. Тому наша ціль – до кінця року по всіх підприємствах, де є рекламації – тому що в більшості є, але все рівно є 20%, де все гаразд, на щастя – де є рекламації і де керівники постійно в цьому статусі «в.о.», «т.в.о», їх провести, знайти фахових людей і перезавантажити систему.

Про земельну реформу

- Вже якщо заговорили про проблеми – продовжимо. Які ви виділяєте найактуальніші, найгостріші теми в агросекторі України?

- Обіг земель – земельна реформа. Ми бачимо, що є зараз дуже багато дискусій, дуже багато думок. Це одна з ключових реформ не тільки для сільського господарства, а, я вважаю, для країни в цілому. Бо це номер 1.

І друге, що дійсно впливає на наше щоденне життя і теж є критичним – це безпечна продукція. Тому що ми, на жаль, чуємо час від часу: фальсифікована, неякісна продукція в садочках, в школах, взагалі факти харчових отруєнь. Це теж дуже важлива тема і вона у нас в пріоритеті – безпечність продукції. Тобто український споживач має бути впевнений, що він захищений щодо своїх прав.

- Земельна реформа – у всіх на слуху, всі про це говорять. Чи можете ви пояснити, як було раніше і як буде зараз? Чого нам від того чекати, які від того будуть плюси і які ще будуть мінуси?

- Насправді земельна реформа настільки велика, її дуже довго хотіли доводити до логічного завершення, що ці ініціативи – у нас є три зареєстрованих законопроєкти – щоб всі описати, треба декілька годин. Якщо коротко, у нас був мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. 7 млн людей мали землю в приватній власності, але розпоряджатися не могли. Це має бути ліквідовано. Люди повинні мати право вільно ухвалювати рішення, що робити зі своєю власністю. Це перший момент.

Другий момент. Мають бути створені сприятливі умови для економічної конкуренції. Для того, щоб земля була гідно оцінена, для того, щоб приходили інвестиції, для того, щоб сектор зростав, тому що у нас зараз продуктивність, щоб ви розуміли, на наших землях вирощують втричі менша, ніж у Польщі, у 5 разів менша, ніж в Європі і в Штатах. Тобто треба стимулювати розвиток економічний. Це другий пункт.

І третій – мають бути створені прозорі відносини між українцем, між громадянином, бізнесом українським і Держгеокадастром, державою, з точки зору регулювання земельних відносин. Всі бюрократичні, дуже часто корупційні перевірки, дозволи – це все, як у законопроєктах прописано, буде ліквідовано. Все перейде в онлайн-режим, коли просто онлайн скидається пакет документів, автоматично опрацьовується і далі рухається – то сервісний напрямок, без контакту з чиновником, без можливості для корупції.

Яка буде основна зміна парадигми – зараз написано, що, перш за все, все має бути в паперовій формі і десь, як виключення, за можливості – в електронній. Ми хочемо надати електронній формі аналогічну силу і статус паперової. Тобто не «так і так», бо зараз навіть та, що в електронній, все одно друкується і ставиться печатка. Дати можливість.

Певний відсоток, який не зможе в певний час перейти в електронну, паперова залишиться. Але вона не буде пріоритетна. Вони стануть рівні з електронною, і я впевнений, що з часом всі перейдуть на електронні.

- Я – проста людина з села. У мене є 10 гектарів землі. Чи багато це?

- В середньому розмір паю 3-4 гектари.

- 3-4 гектари. У мене є 3-4 гектари землі. Що раніше я могла з того мати, а що буду мати тепер? В чому мій плюс?

- Тут є два моменти. По-перше, з великою ймовірністю, ви здавали в оренду. І за 3-4 гектари землі отримували десь 6-8 тисяч доходу на рік. А далі ви будете отримувати, оскільки будуть прозорі відносини, і ми сподіваємось, що середня оренда через аукціони 4-5 тисяч, ви будете отримувати як мінімум вдвічі більше. Ви будете отримувати близько 15 тисяч. Бо на 230%, майже в 2 з половиною рази збільшиться ваш дохід, якщо ви будете продовжувати здавати в оренду.

- Я буду отримувати 15 тисяч тепер приблизно?

- Так. Тобто з впровадженням реформи.

- За 2 гектари землі?

- Ні, за ваш пай, за 3-4. Давайте за 2 гектари, щоб не збивати. Якщо за 2 ви отримували зараз в середньому 4 тисячі гривень, то будете отримувати 8 тисяч. Це перший момент. Ви можете продовжувати здавати в оренду і просто ваш дохід виросте.

По-друге. Ці 2 гектари землі, зараз ви не можете їх реалізувати, це пайова земля, так? А так ви зможете її продати. Ми оцінюємо, що буде стартова середня ціна десь 40 тисяч гривень за гектар. Тому ви можете отримати 80 тисяч гривень, спробувати започаткувати міні-бізнес, наприклад, чи вкласти в освіту, чи ще інвестувати з точки зору ваших потреб. Чи, в принципі, можливо, вам треба пройти курс лікування, як дуже часто у нас буває у пенсіонерів. Тобто ви можете ці гроші вже використовувати, інвестувати в себе на свій розсуд. Це другий момент.

Третій момент – можна буде взяти цю землю, прийти в банк, використати як заставу і піти в міні-бізнес, займатись принаймні полуницею чи якимось садівництвом, чи овочами. Тобто у вас з’явиться, як мінімум, три нових опції: зростання пасивного доходу, в принципі, отримання разової інвестиції, яку можна використовувати, і започаткувати свій міні-бізнес, стати фермером на підставі цих земель.

- А з 2 гектарів землі багато я зароблю на полуниці?

- На полуниці – так. Якщо ми говоримо про садівництво, про овочівництво, ви з кожного гектара можете спокійно заробляти декілька десятків тисяч гривень щороку.

- То ви б рекомендували селянам землі здавати в оренду? Це вигідніше? Чи все ж варто займатись якимось своїм малим бізнесом?

- Я би, по-перше, рекомендував не продавати. Однозначно, отримавши це право, не поспішайте з продажем. Тому що вартість цього ресурсу буде зростати. А далі вже треба дивитись на життєві обставини. Якщо немає можливості відкривати свою справу, то здавати в оренду, вона буде зростати. Але якщо є можливість відкрити, то все таки дохідність буде в рази більшою. Тобто треба дійсно пробувати відкривати. Принаймні здати в оренду ви завжди зможете.

А іноді, ризикнувши, у вас є ймовірність започаткувати гарну справу і потім, до речі, з’явиться четверта опція. Зараз у вас є тільки 2 гектари, на яких ви можете вирощувати щось, а завтра ви зможете купити. Тобто почали ви вирощувати на 2 гектарах, заробили капітал, можете розширитися – купити вже у сусіда, зараз це заборонено, купити ще одну ділянку і так поступово зростати. Тобто буде ще можливість росту, а зараз ви обмежені тією площею, яка у вас є, якщо ви хочете започаткувати свою справу.

Про продаж землі іноземцям

- Читала дуже багато в інтернеті матеріалів про те, що землю будуть продавати іноземцям. Взагалі, яка зараз ситуація в Україні, що нового довкола цієї теми?

- Є зареєстрований законопроєкт урядовий – 2178, там є виключний перелік покупців. Серед них – держава, територіальні громади, фізичні особи – українці, та юридичні особи, зареєстровані в Україні. Бенефіціарами цих юридичних осіб можуть бути, в тому числі, представники інших країн, єдине обмеження – це країна-агресор, не може бути російського капіталу.

Але чому принципово, щоб ця юридична особа була зареєстрована в Україні? Тому що всі говорять про те, що будуть заробляти і виводити гроші. А цього допустити не можна. Податки, якщо юридична особа зареєстрована тут, всі сплачуються тут. Крім того, 90% місцевих сільських бюджетів – це податки з сільського господарства.

Тобто вони будуть зареєстровані, вони будуть сплачувати всі податки. Держава матиме можливість регулювати надходження від цих податків, щоб мати можливість забезпечити розвиток сільських територій і взагалі громад. І знову ж, юридичні особи передбачають найм людей, які за нашим законодавством всі податки сплачують тут. Ось така модель.

Про корупційні схеми в агросекторі та агрорейдерство

- Чи є корупція в агросекторі України?

- В сільському господарстві є, скоріше, проблема, яку я назвав би тіньовий ринок. Це можна десь прирівняти до того, що я казав.

- Я коли займалась розслідуваннями, то дізналася, що великим підприємствам, яким була потрібна земля, приватники, як от був «Нібулон» у мене в розслідуванні, він в цілого села забрав землю, а в того села земля – це було єдине, з чого люди могли жити. Там сім’ї розпадаються, тому що вони були вимушені їхати з кордон. А велика компанія прийшла, розказала, давала їм просто копійки за ті паї. Чи не буде тепер такого?

- Тут ми запускаємо два запобіжники. Перше, ми запускаємо моніторинг земельних відносин. В тому числі, моніторинг продажу, цін, і все це буде публічно висвітлено. От зараз реально немає у власника розуміння, яка справедлива ціна. Немає цієї системи. Він може питати в сусіда, дивитись пропозиції, але він обмежений.

Тепер буде нормальна система, кожен власник буде розуміти, і навіть якщо це бабуся, то їй діти, онуки допоможуть. Тобто система стане відкритою. Буде чітке розуміння, що якщо в цьому районі земля коштує 2 тисячі доларів, то вона не може коштувати 500. Ті, хто вам пропонує 500 – вас обманюють. Тому ми дамо доступ до інформації, щоб люди чітко розуміли, яка буде реальна вартість. Це перший момент.

А другий момент, ми поборемо тіньовий обробіток землі, який якраз створював оцю можливість, що монополії заходили у все село, платили копійки і податків не платили. Сам земельний податок має бути вирівняний, це була основна схема ухилення від сплати податків. І тіньовий обіг продукції змінений. Тобто виходить, що будь-яке підприємство все одно буде змушене платити чесні податки, якими будуть надходити в місцеву громаду, і які будуть стимулювати розвиток громади.

І там буде більше можливостей. Не буде такого, що село вмирає, хтось зайшов і нічого не платить. Держава змусить платити всі податки. І друге, держава буде інформувати, постійно вказувати, яка справедлива ціна. І третє, держава буде захищати приватний інститут власності. Є вже зареєстрована одна з антирейдерських ініціатив, і пройшла перше читання, щоб дійсно власник був упевнений, що ця земля його була, є і залишиться.

- Коли чекати цього простим селянам? Чи буде проведений якийсь моніторинг тих земель, які раніше на багато років взялися у людей в оренду? І коли це все може відбуватися? Коли людям чекати, що все у них зміниться на краще?

- Запропоновано ринок обігу земель запустити з 1 жовтня 2020 року. До того часу, перше, до 1 серпня наступного року має бути 100-відсотково внесена інформація про сільськогосподарські землі державної і комунальної власності в кадастр.

Друге, має бути запущена ця система моніторингу. За 2 місяці до старту ринку вона вже має працювати.

І третє, оподаткування має бути змінене ще до кінця цього року. Щоб вже у наступному бюджетному році громади розуміли, що вони зможуть отримати справедливі ці податки.

"Тіньові схеми обробітку землі буде ліквідовано", - головний аграрій країни

- А якщо є село і дуже багато селян, де в них через якусь схему – тіньову – цю землю незаконно забрали, приватизували? Куди їм звертатись і що робити? Тобто є люди, активісти, вони знають, що цю схему прокрутили, але оскільки вони прості, вони не можуть піти проти впливового власника. Що робити їм?

- Тут є такі інструменти. Перше, у нас є земельна урядова гаряча лінія 15-45, всі можуть звертатись у своїх питаннях.
Другий момент, ми запустили консультаційні центри в кожній районній державній адміністрації, є структурний підрозділ, який відповідає за сільське господарство. В них є відповіді на всі питання, ми постійно їх консультуємо, туди можуть люди фізично звертатися.

І третій момент, залишилась мережа антирейдерських штабів. Вона працює при обласних державних адміністраціях. Туди також можна звертатися.

Четверте, дуже часто ті речі, які ви називаєте, були зроблені на інституті постійного користування, коли отак напівлегально використовували землю. Цей інститут по плану до кінця року має бути ліквідований. Тому, в принципі, підстав для схем не має вже бути. Є ліквідація підстав – цього інституту, і є три напрямки, по яких люди можуть звертатись і отримувати допомогу.

Про плани роботи на посаді

- Чи ви ставили собі якісь дедлайни в роботі? От, наприклад, що Тарас Висоцький має зробити на посаді за пів року?

- Фактично ми орієнтуємось, перше, на указ президента України, і в тому числі там передбачалось до 1 жовтня розробити законопроєкт про обіг земель сільгосппризначення. Ми вже внесли його 25 вересня. Тобто найближча ціль виконана.

Там є ціль із внесення всіх даних в кадастр до кінця наступного року. І є також цілі із забезпечення безпечності продукції. Ми плануємо, що до кінця наступного року ця система має вийти в прозорий режим, і ми зможемо превентивно запобігати всім випадкам. Навіть є вимірювана ціль – не більше 35-50 випадків на мільйон жителів порушень прав споживачів і спричинених харчових отруєнь. Це норма, яка відповідає міжнародним стандартам.

Ось це першочерговий глобальний план. Звісно, є постійні проміжні. Наприклад, до кінця року перезавантажити керівництво державних підприємств.

- На який термін ви прийшли на посаду? Ви собі говорили це, наприклад: я хочу працювати 5 років і змінити те-то й те-то?

- Ми всі маємо річні й 5-річні цілі. Бо ми виходимо з того, що у нас є 5-річний політичний цикл, і ми будуємо плани роботи на 5 років.

- Для себе ви вирішили, що будете лише 5 років працювати в міністерстві?

- Це є перший етап. Мінімальний з точки зору того, щоб дійсно започаткувати незворотні структурні зміни й реформи. За підсумками цього періоду можна буде думати далі. Але в цілому, я для себе знаю, що я хочу працювати на державу, в принципі, це моє покликання на все життя. Можуть бути різні форми, різні посади, але я – не бізнесмен, я не підприємець, я є дійсно технократ. Готовий бути урядовцем і працювати для держави протягом усього свого життя.

- Сподіваюсь, що за рік чи за 5 років ви нам знову дасте інтерв’ю і ми зможемо говорити годину або більше вже не про проблеми в аграрному секторі України, а про якийсь прорив. Усі ваші обіцянки ми також запам’ятали і обов’язково прийдемо. Дякую за розмову!

- Дякую, до зустрічі!

Читати також:

Коментарі


X