Справжня кількість смертей від COVID-19 в Україні: чому урядові дані є маніпуляцією

25.04.2020 19:01

На засіданні Кабміну 22 квітня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що в Україні — гарний показник летальності від коронавірусної хвороби, який дорівнює 2,7%. І що цей показник нібито приблизно такий же, як у Норвегії та Фінляндії. Бажання Уряду якнайкраще подати стан справ із подоланням епідемії коронавірусної хвороби та її наслідків цілком зрозуміле. Але виникає логічне питання: чи не є використання некоректних порівнянь засобом маніпуляції громадською думкою?

Ілюстрація: СтопКор

Адже вітчизняні урядовці просто взяли кількість померлих (станом на 24 квітня їх було 193) та поділили на загальну кількість зареєстрованих в Україні випадків коронавірусу (7647 — на ту саму дату). Ця методика дуже спокуслива, проста та створює привабливу ілюзію про позитивні результати, яких Уряд нібито досяг. Спробуємо розібратися, чому так рахувати не можна.

ВООЗ стверджує, що підрахувати смертність від коронавірусної хвороби можна буде лише після закінчення пандемії, коли буде точно відома кількість людей, які захворіли, і кількість померлих від коронавірусу.

Коли епідемія в країні розвивається, а кількість нових хворих щодня значно зростає, ми завжди будемо отримувати занижені результати смертності. Добре відомо, що ускладнення у пацієнтів від коронавірусної інфекції розвиваються зазвичай після першого тижня хвороби, а помирають від ускладнень вони у середньому на чотирнадцятий день після появи перших ознак хвороби (в діапазоні 6-41 днів, але медіана — це два тижні).

Ускладнення зазвичай проявляються за два тижні після появи перших симптомів COVID-19 Фото: CNN

Тобто ті пацієнти, які щойно захворіли, не мають вважатися такими, що нібито одужали, під час розрахунків. Адже у цих пацієнтів попереду — своя історія життя або смерті, яка покаже, хто з них одужує, а хто ні.

Тоді, якщо робити добросовісні розрахунки смертності, необхідно було б розділити кількість людей, що померли станом на 24 квітня (193), на кількість людей, які хворіли на коронавірусну інфекцію два тижні тому (2777 — станом на 11 квітня). У нас вийде 7 відсотків. Але чомусь Уряд не озвучує цю цифру. Напевне тому, що вона не досить гарно виглядає…

Ми добре розуміємо, що й це значення не є абсолютно вірним (точні цифри отримаємо після закінчення епідемії), але не можемо погодитись із маніпуляцією, коли обирається зручна для Уряду цифра, котра озвучується публічно та легітимізується авторитетом влади.

Проте і це ще не все. Дійсно, під час епідемії, аби розуміти динаміку процесу та своєчасно вживати належних протиепідемічних заходів, треба користуватися хай і неточними, але орієнтовними показниками. Але при цьому треба коректно порівнювати розгортання епідемії в Україні з іншими країнами.

Голова Кабміну Денис Шмигаль стверджує, що показник смертності в Україні приблизно дорівнює відповідним показникам Норвегії та Фінляндії. Та ми покажемо, чому не можна порівнювати Україну з цими країнами.

Спалах епідемії у скандинавських країнах, коли приріст нових випадків захворюваності складав не менше 40 відсотків, почався приблизно 4-8 березня. Це на двадцять днів раніше, ніж в Україні. І Фінляндія, і Норвегія вже подолали пік інфекції. Наразі захворюваність там стабільно знижується. Приріст нових випадків захворювання — менше одного відсотка (Малюнок 1).

В Україні ж, навіть зі слів очільника Уряду, пік ще далеко попереду. Тому не можна порівнювати країни, де епідемія майже припинилася, з країною, яка ще очікує на пік захворюваності, у спосіб, який використовує Кабмін. Якщо є бажання порівняти, то варто щонайменше врахувати кількість хворих на момент, який на два тижні передує даним про кількість померлих пацієнтів.

Малюнок 1. Щоденний приріст нових випадків захворювання на коронавірусну інфекцію у відсотках до загальної кількості хворих у попередній день. Перший день епідемії в кожній із країн позначений із моменту, коли щоденний приріст перевищив 40 відсотків.

Якщо порівняти смертність у Норвегії та Фінляндії з урахуванням двотижневої різниці (як ми це зробили раніше для України), то вийде наступне:

Фінляндія: кількість померлих на 24 квітня – 177; кількість хворих на 11 квітня – 3177; летальність – 5,6 відсотка.
Норвегія: кількість померлих на 24 квітня – 199; кількість хворих на 11 квітня – 6320; летальність – 3,1 відсотка.
Україна: кількість померлих на 24 квітня – 193; кількість хворих на 11 квітня – 2777; летальність – 7 відсотків.

Малюнок 2. Летальність від коронавірусної хвороби за альтернативним підрахунком.

Ще раз підкреслюємо, що методика наведеного нами розрахунку є лише однією із можливих. Отримані результати адекватніше показують справжній рівень летальності, але точні розрахунки можливі лише після закінчення пандемії.

Ми використали цю методику, аби продемонструвати, що розрахунки Уряду є однозначно хибними.

Варто додати, що у різних країнах можуть відрізнятися підходи до визначення причини смерті, стратегії тестування населення та методики обчислень. Саме тому, як наголошують фахівці Європейського центру контролю та профілактики хвороб (European Centre for Disease Prevention and Control), до порівнянь між країнами слід ставитися дуже обережно.

На жаль, спекуляції на тему летальності від коронавірусної хвороби досить поширені у світі. Як бачимо, долучилися до маніпуляцій і українські урядовці. Команда журналістів та аналітиків «СтопКору» продовжує відстежувати реальний стан справ довкола діагностики, лікування коронавірусної хвороби та долання наслідків епідемії в Україні. Слідкуйте за нашими публікаціями, аби не стати жертвами фейкових новин та маніпуляцій!

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube та Twitter й Instagram!

Коментарі


X