Скопіював ідеї попередників? Головний аудитор Міноборони Бойко розповів про здобутки за рік

Історичні реформи чи звичайний плагіат? Призначений торік директор Департаменту внутрішнього аудиту Міноборони Андрій Бойко в інтерв’ю До дня військового аудитора розповів про свої здобутки за рік перебування на посаді. Однак деякі його тези підозріло нагадують ті, що раніше озвучила попередня директорка Департаменту, а деякі – щонайменше викликають сумнів. Чи дійсно полковник Бойко видає чужі ідеї за власні? Команда «СтопКору» ретельно проаналізувала спіч Бойка й готова поділитися висновками.

Ілюстрація: СтопКор

Нагадаємо, журналісти-розслідувачі вже розповідали про те, як пан Бойко був призначений на посаду та як його діяльністю зацікавились у НАЗК.

Однак повернімося до інтерв’ю пана Бойка, яке було надруковано напередодні Дня військового аудитора.

Отже, почнімо. Назва підрозділу «Перехід від фіксації порушень до їхнього запобігання: встановлення першопричин виникнення порушень, оцінка ризиків, надання рекомендацій». Гарно сказано, але чиї це слова? Ми витратили час на пошуки цієї грандіозної фрази та ось що знайшли.

Виявляється, про перехід від фіксації порушень до пошуку причин їхнього виникнення попередній керівник Департаменту внутрішнього аудиту Марина Бариніна говорила ще три роки тому у своєму інтерв’ю.

Марина Бариніна Фото: СтопКор

І, що найцікавіше, інтерв’ю було опубліковано на сайті Міністерства оборони України.

Ось що говорила Марина Бариніна (цитуємо):

«Пріоритетом роботи аудиторів є не стільки покарання за виявлені недоліки, скільки надання рекомендацій, які допоможуть працювати краще та уникати помилок.

Таку ідеологію в Міністерстві оборони України почали запроваджувати, щойно Контрольно-ревізійний департамент став Департаментом внутрішнього аудиту. У чому сутність цих змін, окрім назви? Якщо головним завданням попередньої структури було виявлення порушення і покарання винної посадової особи, то фахівці нової обізнані в тому, як налагоджені процеси роботи всієї системи, де є слабкі місця та як запобігти імовірним проблемам у майбутньому».

Тож виходить, що Бойко не придумав нічого кращого, ніж просто повторити слова попереднього керівника і назвати це своїми реформами? Окей, прямуємо далі.

«Ми декларуємо прозорість нашої діяльності – плани та результати внутрішнього аудиту регулярно висвітлюють на офіційному вебсайті Міністерства оборони України». 

Ця фраза просто не відповідає дійсності, адже жодної інформації щодо регулярного висвітлювання результатів аудиту ми на сайті Міноборони не знайшли.

Є окремий розділ «Звітність», де надається узагальнений звіт про роботу департаменту за рік, і це відбувається явно не регулярно. І все, жодної іншої інформації про результати аудитів – немає.

Далі говориться про зовнішнє оцінювання британськими колегами, яке було розпочате ще задовго до приходу Бойка А.А. на цю посаду.

«Із нашими міжнародними партнерами досягнуто домовленості про проведення у першому кварталі 2022 року британською аудиторською компанією зовнішньої оцінки якості внутрішнього аудиту Міністерства оборони України. Це дозволить нам, як кажуть, «звірити годинники» та уточнити дорожню карту трансформаційних перетворень», – стверджує полковник Андрій Бойко.

Але насправді співпраця щодо зовнішнього оцінювання розпочалася раніше, і ось що говорила про це Марина Бариніна:

«Окрім цього Департамент внутрішнього аудиту продовжує впроваджувати рекомендації, отримані за результатами незалежної міжнародної зовнішньої оцінки».

«Минулого року на виконання Стратегічного оборонного бюлетеня закордонні експерти провели в Міністерстві оборони незалежну зовнішню оцінку внутрішнього аудиту на відповідність міжнародним стандартам».

Отже, виходить, що співпрацю з закордонними партнерами щодо зовнішньої оцінки було розпочато ще 3 роки тому, процес триває, він не завершений, адже було надано час на усунення зауважень. Але пан Бойко все це приписує собі, як власні заслуги! Молодець, ідемо далі.

Андрій Бойко Фото: СтопКор

«У Департаменті переконані, що за рік роботи оновленим складом відбувся значний прогрес, завершено те, що роками відкладалося «на потім».

Це твердження також досить сумнівне. Бойком А.А. затверджено новий порядок, про який він і говорить (цитуємо):

«Затвердження нового порядку здійснення аудиту в системі Міноборони з визначенням регламенту консультаційної діяльності стало підґрунтям до розширення можливостей внутрішнього аудиту та забезпечення нового рівня аудиторського сервісу».

Мається на увазі наказ МОУ № 475.

Якщо ж його уважно порівняти з попереднім порядком (наказ МОУ № 753), то можна побачити, що версія Бойка більш ніж на 90% повторює попередню версію наказу, з одним лише зауваженням, що перший порядок написано ще в далекому 2012 році.

Отже, переписати старий порядок, трішки підправити — і можна також вважати це власним здобутком і реформами аудиту. Виходить, за рік більше нічого і не було підписано, а в інтерв’ю це звучить як «оновленим складом відбувся значний прогрес, завершено те, що роками відкладалося «на потім». Потужно, нічого не скажеш. Та рухаємося далі.

«Важливим компонентом у розбудові внутрішнього аудиту є розвиток довіри до нього та формування світогляду, що аудит не тотожний з попереднім контролем, інспектуванням, ревізією та не пов’язаний з виконанням наглядово-контрольних функцій, притаманних правоохоронним органам».

Це теж нагадує плагіат багаторічної давнини. Знову ж процитуємо Марину Бариніну:

«Раніше ревізор фактично працював, як автоінспектор на дорозі, тобто фіксував порушення правил, але не аналізував, чи є вони досконалими. А ось завдання внутрішнього аудитора — стати радником для керівника. Аби він зміг організувати роботу так, щоб не допустити можливих втрат чи помилок, самостійно та заздалегідь спрогнозувати ймовірність ризиків, зокрема корупційних, та вживати ефективних заходів як для зниження їхнього негативного впливу, так і для зменшення ймовірності виникнення», – фрагмент з усе того ж інтерв’ю Бариніної від грудня 2018 року на сайті МОУ.

Мабуть, улюблена фішка полковника Бойка – займатися плагіатом? Точнісінько як у Вальтера Шелленберга, який теж полюбляв видавати досягнення інших за власні. А ми продовжуємо.

«Для забезпечення гармонізації Служби аудиту за основними напрямками діяльності за рік було повністю переформатовано організаційну структуру як Департаменту внутрішнього аудиту, так і його територіальних управлінь».

У чому полягало таке «переформатування» – дуже детально пояснив у своєму розслідуванні журналіст «СтопКору» Кирил Вольний.

Функцію попереднього моніторингу скоротили Фото: СтопКор

Так, на думку Бойка А.А., непотрібними стали фахівці з озброєння, тилу, будівельники та моніторинг договорів, результати якого дозволили зекономити 3,5 млрд грн бюджетних коштів. І це, на думку нового керманича, – гармонізація.

«Серед нововведень ‒ до структури усіх підрозділів Служби введено окремі відділи, що здійснюють моніторинг якості внутрішнього аудиту та впровадження аудиторських рекомендацій».

Варто пояснити читачам, що до цього цю функцію виконував інший відділ, який мав назву відділ організації та забезпечення якості внутрішнього аудиту. Однак пан Бойко з цього відділу зробив два нові, скоротивши фахівців з озброєння, будівельників і тиловиків – ось і всі досягнення.

«Кінцевим етапом організаційної трансформації має стати переформатування територіальних управлінь (з відділами інспекторів) у територіальні офіси (з внутрішньою ієрархією аудиторів, штатні посади яких вже визначені наказом Міністерства оборони України)».

Перейменувати посади чи назви територіальних управлінь – це організаційна трансформація? Цікава реформа.

«На збір, аналіз, оцінку та документування аудиторських доказів витрачається 90% часу, відведеного на проведення внутрішнього аудиту, але це становить лише половину корисної дії аудитора. Інша ж половина припадає на формування аудиторського висновку та, найголовніше, надання виважених і можливих для впровадження рекомендацій, що позитивно вплинуть на діяльність установи».

У цій фразі спікер сам себе обманув. Беремо до рук його славетний наказ № 475, знаходимо пункт 7 і уважно читаємо: «планування аудиторського завдання, що здійснюється не менше за 5 робочих днів».

Водночас у тому ж пункті передбачено, що «виконання аудиторського завдання (збір аудиторських доказів, їх аналіз, оцінка, складання проєкту офіційного документа та його обговорення з відповідальними за діяльність особами та керівниками Установи) залежно від обсягів робіт та складності аудиторського завдання не повинно перевищувати 60 робочих днів».

Тож про які 90% часу на підготовку тепер ідеться – незрозуміло. Але, вочевидь, головне – впевнено заявити.

«Вважаю історичним для розвитку функції внутрішнього аудиту запровадження нової військово-облікової спеціальності осіб офіцерського складу «Внутрішній аудит» та підготовки у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка військових фахівців тактичного рівня з вищою освітою за спеціальністю «Облік і оподаткування», спеціалізацією «Внутрішній аудит». Ці рішення Міністра оборони Андрія Тарана заклали підвалини створення інституту професійних військових внутрішніх аудиторів», – анонсує полковник Андрій Бойко.

Не зовсім зрозуміло, як створена для аудиторів окрема військово-облікова спеціальність вплине на розвиток функції внутрішнього аудиту? Який тут зв'язок? Адже основні завдання та функції внутрішнього аудиту передбачені ПКМУ № 1001.

Але нехай буде, історичне – так історичне, треба ж щось казати. Можливо, окрема ВУС для аудиторів – непогана ідея, хоча точно не історична. Інша справа – навчання молодих аудиторів у військовому інституті. Подумайте самі, аудитори мають бути компетентними у багатьох напрямках діяльності військових установ, починаючи від спеціаліста з озброєння, будівельника, тиловика та закінчуючи фінансистом і медиком. І ось запитання: за якою спеціальністю будуть готувати аудиторів в інституті, який готує фінансистів, психологів та перекладачів?

Ще одне запитання: чи зможе випускник (молодий лейтенант), не прослуживши ані дня у військах, не отримавши належного досвіду, бути компетентним під час проведення аудиту? На думку військових експертів, це – явно помилкове рішення, яке може розвалити всю службу внутрішнього аудиту, хоча це вже точно відбуватиметься без пана Бойка. Проте фундамент розвалу уже закладено при ньому.

Тож, підбиваючи підсумки, «історичні реформи» полковника Андрія Бойка в розбудові внутрішнього аудиту Міністерства оборони України зводяться до наступного:

− продовження зовнішнього оцінювання, що розпочалося ще три роки тому;
− видача нового порядку на проведення аудиту, який на 90% копіює стару редакцію;
− введення окремої військово-облікової спеціальності для аудиторів;
− створення нових структур, що передбачає знищення представників тилу, озброєння, будівельників та відділу моніторингу, натомість появу окремого відділу з моніторингу;
− поповнення кадрів не досвідченими фахівцями, а молодими випускниками військового інституту;
− встановлення Дня військового аудитора.

Як усі перераховані чинники дозволять покращити роботу підрозділу та що з них дійсно можна віднести до історичних реформ – сказати дуже важко. Але привертає увагу те, що у спічі Бойка немає ні слова про реальні результати, проведені аудити та встановлені порушення чи надані потужні та потрібні рекомендації керівництву Міноборони.

Водночас, аудитори, звільнені після призначення Бойка А.А. на посаду Директора Департаменту внутрішнього аудиту, продовжують відстоювати власні права в судах та доводити помилковість рішень новопризначеного директора Бойка А.А., який подав документи на звільнення, держсекретаря Дубляна О.В., який підписав накази про звільнення, та міністра Тарана А.В., який чомусь усе це прикриває.

До нашої редакції потрапило лише одне з крайніх рішень, яке свідчить, що спори не завершено, а висновки в Мінобороні – так і не зроблено.

І, наскільки нам стало відомо з власних джерел у МОУ, усе це пана Бойка не зупиняє. Попри значну неукомплектованість територіальних управлінь (лише в Київському їх більш як 15 посад), пан полковник продовжує свої чистки серед аудиторів.

Призначенці до Департаменту внутрішнього аудиту МОУ Фото: СтопКор

У своєму інтерв’ю «СтопКору» звільнена директорка Департаменту внутрішнього аудиту пані Марина Бариніна чітко визначила круг головних претендентів на керівні посади в департаменті.

«Звичайно, я можу припустити, що це кумівство, бо не було оголошено жодного конкурсу. У мене питання: чому не призначили на цю посаду або полковника Кириченка, або полковника Федюніна, або полковника Тітковського, які перебували в резерві просування службою та які відмінно проходили військову службу, відмінно оцінювалися, підвищували кваліфікацію та навчалися в Національному університеті Міністерства оборони України на стратегічному факультеті, які навчалися в Америці та в Британії?» – наголосила вона.

Уже після публікації цього інтерв’ю пан Бойко звільнив з військової служби полковника Сергія Кириченка та полковника Віктора Федюніна, а полковника Олександра Тітковського, який лише повернувся з навчання у Британії і цього року закінчив Національний університет оборони України (стратегічний факультет), направив на нижчу посаду до Вінниці.

І всі ці «реформи» головного військового аудитора відбуваються при повній згоді міністра Андрія Тарана та інших керівників Міноборони, які мають чудово розуміти наслідки такої бурхливої діяльності, але продовжують вдавати, що все гаразд. На цьому тлі масові звільнення кваліфікованих військових, на жаль, уже не дивують.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини

-->