• Цей матеріал доступний наступними мовами :
  • Укр

«Щороку Україна втрачає близько 10 млрд доларів на корупції в Мінінфраструктури», – журналіст про справу «Українського Дунайського пароплавства»

06.09.2019 14:47

Серпневий візит президента Зеленського до Одеси запам’ятався гучним скандалом довкола «Українського Дунайського пароплавства», який породив чимало питань до державного підприємства та Міністерства інфраструктури. Чому вітчизняні кораблі ходять Дунаєм під прапорами Панами та Кіпру? Чи можна за безцінь стати власником приватної флотилії і хто з топ-посадовців «кришує» розпродаж справних суден? Та як пійманий на гарячому корупціонер з кайданок потрапив прямісінько на святковий корпоратив «УДП»?

Гоовний офіс УДП розташований на Одещині Фото: скріншот

Подробицями ексклюзивного розслідування, які не потрапили до ефіру, з головним редактором сайту «СтопКор» Мариною Супрун поділився Кирил Вольний.

- Кирил, привіт! Розкажи, будь ласка, скільки в Україні функціонує таких компаній, як Українське Дунайське пароплавство? І який принцип їхньої роботи?

- «Українське Дунайське пароплавство» є унікальним підприємством у нашій державі, тому що воно залишилось у плані судноплавних компаній одне. Колись у нас було Чорноморське, Азовське пароплавства, але їх за схожою схемою, що відбувається зараз в УДП, довели, скажімо так, до стану банкрутства і приватизували невеликі кошти – зараз це приватні компанії.

УДП - ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМ ПАСАЖИРІВ ТА ГРУЗІВ В МІЖНАРОДНОМУ МАСШТАБІ

А «Українське Дунайське пароплавство» якимось дивом поки що зуміло уникнути цієї долі та залишається в руках держави. 100% акцій ПрАТ «УДП» належать державі, а виконавчим органом призначено Міністерство інфраструктури, тобто це міністерство є нібито правлінням, яке виконує функції управління цим підприємством.

- А якщо інші компанії приватизували, то воно єдине в своєму роді серед них?

- Єдина державна судноплавна компанія, яка працює не тільки в Україні, а працює, в принципі, по всьому Дунаю аж до Німеччини. Тобто основна частина замовлень і роботи – у Європейському Союзі. Приблизно 30% перевезень у ЄС по Дунаю виконує Українське Дунайське пароплавство.

В чому його унікальність – воно знаходиться на Дунаї, але є морський флот, є вантажний флот і є пасажирський флот. Тобто, наскільки я пам’ятаю, 4 або 5 великих пасажирських теплоходів курсують Дунаєм, екскурсії – Відень, Будапешт, Прага, також орієнтовно 180 суден вантажного флоту працює. Всього на балансі 330 суден.

- Основний дохід компанії – з її діяльності?

- Так, основний дохід – це перевезення вантажів Дунаєм, пасажирські й морські перевезення. Ця тема лежить не тільки в українському правовому полі, тому що основна діяльність, повторюся, здійснюється в Європейському Союзі, тому для простоти, скажімо так, юридичних моментів весь флот, який працює на Дунаї, виведений в офшор.

УДП має морський флот, вантажний флот і пасажирський Фото: скріншот

Це державна офшорна компанія, дочірня «Українського Дунайського пароплавства», здебільшого ці судна ходять під прапорами Кіпру або Панами. Чому? Тому що в річковому і морському законодавстві у таких країн, як Кіпр або Панама, є певні привілеї при заході до портів. Тобто, якщо б під українським прапором це судно плавало, то у нього б виникали певні проблеми. Тому раціональніше, простіше вивести все в офшор.

- А чи можна так робити?

- Так, це, в принципі, можна робити. Для того, щоб оптимізувати свою діяльність. Але тут з’являється одне невеличке «але». Коли це виводиться за межі України, щось знайти й перевірити стає просто неможливо. Ми як журналісти з цим зіткнулися.

Що стосується української компанії – так, ми можемо подавати запити в міністерство, у Фонд держмайна і отримувати якісь відповіді. А там це вже зовсім інший рівень, це європейський та світовий рівень, тому, як то кажуть, кінці в воду.

- У сюжеті ти розповідав про те, як продали один корабель на металобрухт і ще три, які були на ходу. Хто ухвалює рішення про продаж, адже це державне майно, правильно? Куди йдуть ці кошти? І хто вирішує, за яку ціну продавати?

- На початку розслідування це було перше питання, яким ми зацікавилися: хто ухвалює рішення? І, головне, якщо є таке звинувачення, що продали за заниженою ціною, логічно спитати: а хто ж цю ціну встановлює?
Процедура наступна: є «Українське Дунайське пароплавство». Наприклад там бачать, що у них стоїть, іржавіє велике судно, воно їм не потрібно. Вони так розуміють: ага, нам воно не потрібне, нам його простіше продати. Вони створюють якийсь Акт оцінки і подають ці документи до Міністерства інфраструктури. Обґрунтовують, що ось за такими умовами нам його простіше продати.

Що відбувається далі – Міністерство інфраструктури збирає комісію і вирішує, чи продавати це судно і за якою ціною. Для того, щоб вирішити, за якою ціною, наймають експерта з оцінки, який оцінює це майно і виставляє ось цю мінімальну суму, за яку міністерство наказує УДП реалізувати це судно.

Тобто виходить «я – не я, хата – не моя». УДП каже: ми ціну не встановлюємо, ми тільки подаємо документи в міністерство, а вони вже там самі вирішують – продавати, не продавати, ми ні до чого. Міністерство зі свого боку каже: а до чого тут ми? Нам подали документи, кажуть: ось непотрібне судно. Ну ми подивились: так, непотрібне, продаємо.

Корупцією в УДП зацікавилась прокуратура, на хабарі впіймали заступника очільника підприємства

ЗАСТУПНИКА ОЧІЛЬНИКА УДП ЗАТРИМАЛИ НА ХАБАРІ У 250 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ. ВІН ДОСІ НА СВОБОДІ

За яку ціну? Ось тут з’являється третій суб’єкт, не залежний ані від УДП, ані від Мінінфраструктури, і ось експерт з оцінки вже… Що на нього впливає, хто на нього впливає – це вже інше питання. І він оцінює в таку ціну. І виходить, що ні міністерство, ні УДП тут нібито ні до чого, всі питання тоді до експерта.

- Куди потім ідуть кошти з продажу?

- Кошти надходять в УДП, а міністерство координує, куди йому ці кошти витратити. Наприклад, у випадку з судном «Микола Савицький», яке було продане за заниженою вартістю, кошти пішли за документами на ремонт та оновлення флоту. Тобто вони використовуються самим же УДП у своїх цілях.

- У сюжеті ти розповідав, що заступника очільника УДП (заступника Чалого), затримали на хабарі у 250 тисяч доларів – його затримали на «сотні», але загальна сума хабаря була 250. Чи відомо тобі, де він зараз, що з ним?

- Відомо, так. Це був Марк Кривопальцев, заступник Чалого. В принципі, з цією людиною інсайдери пов’язують всю тіньову діяльність УДП.

- Він там ще працює?

- Ні, вже не працює. Інсайдери взагалі кажуть, що він – права рука Чалого, що саме він відповідає за розпродаж майна за потрібними цінами потрібним людям. Стосовно його історії, так, його затримали на отриманні частини хабаря у 100 тисяч доларів, усього хабар мав бути 260 тисяч, якраз таки за те, щоб оцінили судно нижче, ніж воно коштує.

Це було гучне затримання, Луценко рапортував у своєму Фейсбуці: корупціонерів піймали, правосуддя, все таке. Але пройшло всього 2 тижні, він вийшов під домашній арешт. І вже буквально за 2 тижні після отих світлин, де купа доларів і він у кайданках, він уже був на новорічному корпоративі УДП і, як ні в чому не бувало, святкував прийдешній 2019 рік.

ЧЕРЕЗ 2 ТИЖНІ ПІСЛЯ ЗАТРИМАННЯ, КРИВОПАЛЬЦЕВ ВЖЕ ГУЛЯВ НА НОВОРІЧНОМУ КОРПОРАТИВІ

- Там не було жодного руху до суду. Останнє, що там було – це повернули на доопрацювання у прокуратуру. В принципі, справа зам’ялася. З чуток – в розслідуванні ми про це не казали, бо у нас доказів не було, але говорять, що сама Генеральна прокуратура, коли піймала його на хабарі, взяла шматочок цього хабаря і, в принципі, на цьому справа завершилася. Є цікавий нюанс, що саме через судно «Микола Савицький» ця історія трапилась із хабарем. Пройшло буквально пів року і вони знову це судно вирішили продавати, знову за такою ж ціною і знову тій самій компанії, як і вперше.

- І продали?

- І продали. Але цього разу до них прийшла вже військова прокуратура, яка відкрила кримінальне провадження і зараз розслідує цей факт. Тобто з Генпрокуратурою вони якось зам’яли, з військовою – поки що незрозуміло.

- Хто наразі там фігурує? Той самий заступник Чалого?

- У військовій прокуратурі на наш запит точно не відповіли, хто фігурує. Сказали, що це таємниця слідства, бо просто вказано, що високопосадовці УДП підозрюються.

- Хто виступав у ролі покупців? Виходить, що вони самі в себе купували, це були їхні підставні фірми?

- Там було дві історії. Що стосується ось цього іржавого судна, яке продали за заниженою ціною, це була фірма «Металіка», яка знаходиться, в принципі, тільки на папері. Мої колеги-журналісти намагалися її відшукати, але це абсолютно фіктивна фірма, яка просто купила і далі вже перепродала потрібним людям.

Що стосується своїх компаній, то є дуже цікава історія – ми помітили, що один з колишніх заступників Чалого, пан Костянтин Темченков, працював в УДП до середини 2018 року. Після того, як він звільнився, він дивним чином почав вигравати тендери – виграв тендер на цілий мініфлот, це 3 буксири та 12 барж до них, тобто готовий бізнес «під ключ».

ЩЕ ОДИН ЗАСТУПНИК ЧАЛОГО ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З ПОСАДИ ПОЧАВ ВИГРАВАТИ ТЕНДЕРИ

На наші запити та питання до керівництва Мінінфраструктури й УДП нам сказали: ну він же не працює вже, ми ж не можемо йому заборонити займатись підприємницькою діяльністю, тобто їх зовсім не дивує, що людина, яка наближена до Чалого, безпосередньо виграє тендери, до речі, на справні судна.

В них є затверджена стратегія розвитку, де вказано, що УДП має навпаки нарощувати свої об’єми, збільшувати кількість плавзасобів. Там вказано, що продавати можна лише брухт і непотріб.

Знову ж, УДП подало документи на цей мініфлот у міністерство, у міністерстві побачили, мабуть, хто покупець і вирішили, що можна продавати, оцінили, продали. Де ці судна зараз, встановити неможливо, тому що ця фірма зареєстрована у Словаччині. І знову ж – українське законодавство там вже не діє, ми якось шукати ми намагались, але це просто неможливо. Воно може бути зараз де завгодно.

- Так, а якщо не можна продавати судна, лише брухт, то як це взагалі відбулось?

- Ось так і відбулось – за підтримки УДП та Міністерства інфраструктури. В них, в принципі, за документими, які вони нам надсилали на наші запити, вказано, що все було неробоче. Але люди безпосередньо з підприємства – капітани, працівники флоту, з якими ми на місці спілкувалися, знають, на чому вони працюють, нам казали, що це були абсолютно справні, нормальні, готові для роботи буксири.

Судно «Микола Савицький» було в неробочому стані, його продали на металобрухт за заниженою ціною Фото: скріншот

- Вони щось розповідали про кошти, які надійшли з продажу і брухту, і суден, які були на ходу? Чи був якийсь прогрес, чи щось дійсно відремонтували? Були спрямовані ці кошти на розвиток?

- Скажу так, від судна «Микола Савицький», яке пішло на брухт, вони заробили 3,5 млн грн. Щоб ти розуміла, дохідна частина УДП становила минулого року 1 мільярд гривень. Тобто вони приблизно мільярд гривень і витрачають протягом року на зарплату, ремонти, модернізацію тощо. От їхній бюджет – мільярд. В принципі, 3,5 мільйони в цьому мільярді – це не такі великі гроші, які могли б якось вплинути на купівлю чогось нового або ремонт старого.

РІК ТОМУ БУЛИ ПРОДАНІ 3 БУКСИРИ ТА 12 БАРЖ (6-7 МЛН ГРН). ДЕ КОШТИ - МІНІНФРАСТРУКТУРИ НЕ В КУРСІ

А стосовно справних 3 буксирів та 12 барж, дуже цікава ситуація: вони вже рік, як продані за 6 чи за 7 мільйонів, але Міністерство інфраструктури у запиті нам відповіло, що інформації щодо надходження коштів за ці судна поки що немає.

- Це не дешево? Якщо вони продали той, що був не на ходу, його теж оцінювали у 7 мільйонів?

- Ну він був більшим, там просто багато було металу, а ці трішки менші. В цьому й загадка була у нас протягом усього розслідування. А чи не дешево, а чи не дорого? І, здається, проблема тут і ховається саме в цьому експерті з оцінки. Його ми не знайшли, але практика підказує, що «чорні оцінщики» працюють.

- Чи спілкувався ти з самим Чалим і його вже колишнім помічником? Що вони самі казали?

- З керівництвом УДП ми, звичайно, спілкувались, намагались якось вийти на контакт. Сам Дмитро Чалий відмовляється від будь-яких зустрічей або інтерв’ю. Знайти його на робочому місці ми також не змогли, тому що, за словами колективу, на роботу він приїздить максимум 2-3 рази на місяць, тоді його можна там побачити. Спілкувались із ним телефоном, відповідати на питання він не хоче – на всі питання стосовно УДП відправляє до свого помічника, секретаря наглядової ради УДП Миколи Чорного.

ЗА СЛОВАМИ ПРАЦІВНИКІВ УДП, ПІДПРИЄМСТВО ПІД ВИГЛЯДОМ МЕТАЛОБРУХТУ ПРОДАЄ РОБОЧІ СУДНА, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДЕРЖАВІ

В принципі, ось це єдина людина, з якою ми контактували, спілкувались, брали у нього інтерв’ю, ставили йому питання. Що можна сказати? Він, звичайно, працює на свого керівника, він влаштував нам дуже цікаву екскурсію в УДП, ми навіть поплавали на буксирах, подивилися їхній флот.

Тобто прийняли нас класно, він намагався усіляко гострі кути «змазати» і пояснював нам, що все не так погано, як всі про це кажуть, і що, в принципі, вони тут ні до чого, усі питання до Міністерства інфраструктури. Тому що вони ж нібито самі нічого не продають, вони порадили, а там вже прийняли, не прийняли – начебто не їхні питання.

Сам Чалий має помешкання в елітному котеджному містечку на Київщині

- А з тим помічником Чалого, якого піймали на хабарі?

- З тим помічником поспілкуватись не вдалося, тому що він вже не працює. Після того скандалу все ж почала наростати напруга, люди вже почали не соромлячись, відкрито критикувати Чалого, його дії, казати про те, що немає зарплати.

Сам Чалий і досі на посаді. У нього контракт на 3 роки, підписано його було, здається, десь у 2018 році. Його мав призначати міністр, на той момент то був Омелян. Але Чалого пов’язують більше не з Омеляном, а з першим заступником керівника Міністерства інфраструктури Юрієм Лавренюком. Саме його підпис стоїть на наказі про призначення Чалого.

- Тобто зрозуміло, хто в долі, так?

- Знову ж, не на камеру, люди, які працюють на цьому підприємстві, працюють довгі роки, дуже критикують саме Лавренюка і його кадрову політику, його призначення. Говорять, що це людина, призначена на посаду політично, скажімо так – від крила «Народного фронту» і безпосередньо Арсена Авакова. Юрія Лавренюка пов’язують саме з Аваковим.

ЧАЛИЙ -> ЛАВРЕНЮК -> АВАКОВ

Сам Юрій Лавренюк до приходу в чиновницьке крісло працював у правоохоронних органах, є вихідцем з цих органів, тому тут вибудовується якась така схема: Аваков – Лавренюк – і далі вже директори ДП. Такі, як Чалий.

- Ти оцінював, скільки взагалі втратив український бюджет від таких махінацій?

- Я спілкувався з експертом Володимиром Шульмейстером, він коментував нам деякі речі для нашого розслідування. Так ось, що не увійшло до ефіру, його коментар: за його підрахунками, щороку Україна тільки на корупції в Міністерстві інфраструктури, в їхніх 200 державних підприємствах втрачає близько 10 мільярдів доларів.

- Чи звертались працівники УДП до нової влади?

- Працівники УДП звертались всюди – СБУ, НАБУ, прокуратура. Вони написали дуже багато листів. Вони зверталися до президента, щойно його обрали. Зрештою, чому ми звернули увагу на цю історію: президент у липні приїхав до Одеси і там на зустрічі з чиновниками одна одеська журналістка за проханням колективу, скажімо так, нахабно викрикнула і звернула на себе увагу, вона особисто Зеленському донесла цю проблему. Вона наголосила, мовляв, зверніть увагу, будь ласка, люди на межі, хочуть перекривати Дунай, не знають, що робити, звертались усюди, а результату жодного.

Під час візиту до Одеси, Зеленський пообіцяв розібратися в ситуації з УДП

Зеленський пообіцяв розібратися. Ця зустріч відбулася 13 липня. Дивним чином наказ про перевірку і аудит УДП з’явився днем раніше, 12 липня. Тобто 13 липня пожалілись президенту, це була субота, він сказав: так, робимо там перевірку. І Мінінфраструктури одразу показує наказ на перевірку, підписаний «від учора», 12 липня.

Мені це пояснювали тим, що просто заднім числом підписали, буцімто вони самі були готові виїжджати за день до наказу. І вони відправили туди перевірку, головує над якою пан Лавренюк. Ось така перевірка. Довіри до цього аудиту жодної немає, тому що складається комісія з працівників Міністерства інфраструктури. І, в принципі, ті речі, корупційні схеми, які мала б виявити реальна перевірка – виходить, що вони перевіряють самі себе.

Тому що міністерство і експерт з оцінки встановлювали ціни на продаж, вирішували – продавати чи ні, а зараз це ж міністерство перевіряє, чи все було правильно зроблено ними ж самими.

- НАЗК вже здійснило перевірку статків Чалого?

- Ми від НАЗК чекаємо відповідь. Після нашого розслідування всі матеріали, які ми зібрали, ми направили до НАЗК з проханням перевірити, чи відповідає реальний спосіб життя Дмитра Чалого задекларованим статкам. І ми знайшли дуже цікаву річ: за 2018 рік просто відсутня декларація, а це вже є грубим порушенням антикорупційного законодавства, тому саме це стало причиною нашого звернення до НАЗК. Наразі чекаємо від них відповіді. Думаю, ви перші, хто її дізнається.

- А результати аудиту?

- В мене буквально вчора було спілкування з одним з капітанів «Українського Дунайського пароплавства». Аудит мав завершитись 30 серпня. Він завершився, але вони взяли перерву ще на тиждень, за їхніми словами, для того, щоб підготувати якісь там результати. Він це пов’язує зі зміною влади – дійсно, зараз новий Прем’єр-міністр, новий Кабмін. І я думаю, нам треба зараз дивитися, чи залишаться Лавренюк та Чалий на своїх посадах. І якщо так, то тоді вже більш конкретні питання їм ставити. Бо якщо вони зараз підуть, то це, напевно, дасть їм змогу уникнути.

- Як у Європі функціонують такі підприємства, як наше УДП, і які контролюючі органи слідкують за їхньою діяльністю? Тобто як має це бути в цивілізованій країні?

- Дивись, як функціонує і хто контролює – думаю, це другорядне питання. Тут головні розбіжності в тому, що такі підприємства в Європі недержавні. І це поки що головна проблема, мені здається, усіх державних підприємств у нас. Куди ефективніше було б, якщо б це був приватний бізнес.

ВИХІД - ПРИВАТИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ?

Просто це різне ставлення, коли це твоє, коли це твій завод, твої гроші, ти не будеш красти на бензині, ти не будеш продавати за заниженою вартістю судна, ти будеш працювати, сплачувати податки і робити результат свій першочергово. Коли це державне, то дорівнює «нічийне», розумієш тут вже можна робити що завгодно.

Тому спілкуючись з експертами і будучи на декількох конференціях на цю тему, я особисту думку формую так, що стратегічні державні підприємства треба залишити в державній власності. А ті, які не є стратегічними, потрібно реалізувати, приватизувати, вивести в нормальне правове поле і дозволити їм працювати. Це, в принципі, і є приклад Європи. Там держава навіть не втручається. Це живий бізнес, жива конкуренція, яка створює якість і результат.

- І наостанок ще: УДП якось співпрацює з українською армією?

- Мені ці факти невідомі, якщо чесно. Думаю, ні. Це все ж таки більше торговий, пасажирський флот, який нічого спільного з військом не має.

Коментарі


X