Полмиллиона евро - на нелегальное строительство: в Виннице АО «Райффайзен Банк Аваль» кредитует аферистов?

15.04.2020 12:02

Фінансова безпека по-українськи: пересічні громадяни опинилися на порозі «коронакризи», а провідний банк з іноземним капіталом та походженням спонсорує токсичних підприємців. Поки у цій справі триває досудове розслідування, ми в інтересах слідства не маємо змоги вказувати всі прізвища учасників оборудки. Проте можемо детально розкрити механіку цієї злочинної схеми. Як топові банкіри фінансують зведення у Вінниці небезпечного об’єкта? Читайте далі.

Иллюстрация: СтопКор

Корупційний трикутник: хто «кришує» будівництво небезпечного об’єкта?

Ця історія є певною мірою типовою для української провінції. У Вінниці Костянтин Кузьменко, керівник ТОВ «Фруктона-ВН», яке спеціалізується на заготівлі й обробці фруктів та ягід, за потурання двох засновників – Сергея Прокопенко и Андрея Лавринюк — незаконно будує на власній території новий виробничий об’єкт без жодних узгоджень та необхідних дозвільних документів.

Схема – примітивна й цинічна водночас – базується на «корупційному трикутнику»: ініціатором і безпосереднім виконавцем злочину є власне менеджмент підприємства, який зводить «самобуд», а ймовірними посібниками – очолюваний паном Писаруком АО «Райффайзен Банк Аваль» та місцеві контролери Держархбудінспекції. Адже без фінансової допомоги перших та бездіяльності других незаконне будівництво навряд чи стало б можливим.

Відомо, що керівники фірми свого часу отримали в ДАБІ дозвіл на «реконструкцію технічного цеху з підготовчим відділенням з прибудовами у цех», тобто фактично – на проведення підготовчих робіт. Варто пояснити, що такий документ зовсім не передбачає повномасштабного будівництва, оскільки для цього потрібен окремий дозвіл. Натомість, на території підприємства почали зводити повноцінний новий цех.

Фото: скрин

У ЗМІ припускають, що дозвільні документи за «неофіційну винагороду» керівництву «Фруктони» в ДАБІ видали «заднім числом», оскільки на сайті установи дозвіл на початок будівельних робіт з’явився після старту будівництва.

Адже, на жаль, через законодавчі прогалини в будівельній сфері України процвітає хабарництво. За наявною в медіа інформацією, «тіньові» прайси для забудовників стартують від 5 доларів за один квадрат, а загальний корупційний оборот у галузі вимірюється мільярдами гривень.

Як з’ясували журналісти, проєкт цеху, про який ідеться, не передбачає водовідведення, повноцінного джерела водопостачання та енергозабезпечення. Можна припустити, що новий промисловий об’єкт збираються під’єднати до потужностей уже наявного виробництва. Проте такий крок може мати абсолютно непередбачувані наслідки та навіть спричинити техногенну аварію у прилеглому до підприємства Київському районі міста Вінниця.

Понад те, на момент звернення керівництва компанії до державно-архітектурної інспекції у Вінницькій області за дозволом, цех було вже майже зведено. А на момент написання цього матеріалу на об’єкті вже ведуть внутрішні монтажні та оздоблювальні роботи.

Тож можна припустити, що посадові особи, уповноважені здійснювати технічний та авторський нагляд за роботами, свідомо закрили очі на незаконне будівництво. Але ймовірний корупційний зв’язок між незаконним будівництвом і державним органом регулювання є лише одним з елементів злочинного пазла.

Як АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрачає гроші європейських інвесторів на фінансування злочинців?

Особливу роль у цій схемі можливого виведення і відмивання грошей через низку підставних підрядників відіграє один із топових банків з іноземним капіталом та походженням. Це АТ «Райффайзен Банк Аваль», який стабільно входить до десятки лідерів ринку за обсягом кредитного портфеля і голова Правління якого Олександр Писарук свого часу працював першим заступником очільника НБУ та торік навіть претендував на посаду голови Нацбанку.

Саме банкіри свідомо доклали рук до фінансування злочинного будівництва та сприяли тому, що недоброчесні ділки заволоділи значною сумою кредитних грошей.

Зауважимо, ТОВ «Фруктона-ВН» тісно співпрацює з одним із лідерів банківського сектора ще з червня 2018 року, коли між ними було укладено Генеральний договір. Тоді ж у забезпечення виконання угоди з фінустановою Кузьменко, Лавринюк і Прокопенко передали АТ «Райффайзен Банк Аваль» низку майна – будівлі, споруди, земельну ділянку та обладнання.

Влітку 2019-го сторони продовжили колаборацію й уклали додаткову угоду до Гендоговору на здійснення кредитних операцій.

Цей документ, зокрема, передбачає отримання товариством кредитних грошей. Вони мали бути використані підприємцями для «зведення промислового об’єкта на власній території, закупівлю й монтаж обладнання та запуск повного циклу виробництва фруктового наповнювача».

Фото: скрин

Як свідчать укладені угоди, фактично з червня 2019 року на території підприємства триває незаконне будівництво нового об’єкту. Аби отримати кожен новий транш кредиту, фірма щомісяця мала б звітувати про хід робіт, а посадові особи АТ «Райффайзен Банк Аваль», до сфери відповідальності яких входить моніторинг безпеки кредитно-інвестиційної діяльності – контролювати графік їх виконання та витрачання грошей за цільовим призначенням.

Зауважимо, йдеться не про копійки, а про чималі суми: протягом періоду будівництва банк перерахував підприємству десять траншів загальною сумою близько 530 тисяч євро.

Ці гроші банк з європейським ім’ям протягом понад півтора року надавав вінницьким підприємцям у рамках спільної програми з ЄС та Європейським інвестиційним фондом для підтримки українського бізнесу.

Серед переваг цієї програми для бізнесу – спрощені умови для застави та досить комфортні відсоткові ставки. Проте однією з ключових вимог до позичальників у межах цієї програми є достатній рівень платоспроможності та кредитоспроможності (які має перевіряти департамент корпоративних ризиків банку). А цільовим призначенням надання коштів міжнародна програма визначає саме «будівництво», на яке бізнесмени з «Фруктони» навіть не мають дозволу!

Фото: скрин

Законний представник засновника торік у листопаді двічі зустрівся з директором департаменту корпоративних ризиків АТ «Райффайзен Банк Аваль» та на основі зібраної інформації детально розповів останньому про численні порушення й протиправність кредитних договорів.

Зокрема, на ознаки кредитного шахрайства вказує те, що насправді на момент укладення додаткової угоди у червні 2019 року підприємство вже другий рік поспіль було збитковим, а бізнес-план – не виконувався. Проте в аудиторському висновку про це – анічичирк. А у кредитному пакеті міститься позитивний висновок про кредитоспроможність підприємства. І це – попри явне відставання будівництва профінансованого об’єкта від графіка.

Крім того, позичальник надав банку фейкові документи про об’єкти нерухомості, передані у забезпечення. Частина будівель – самочинно зведена й відсутня на генеральному плані території заводу, а договори забезпечення приміщень містять неправдиві величини їхньої площі. При цьому у порівнянні з балансовою відомістю вартість об’єктів договорів застави занижена у кілька разів, а в окремих випадках – у понад десять (!) разів.

Наведені обставини мали б стати підставою для негайного припинення кредитування та, щонайменше, – проведення службового розслідування всередині банку. Адже у схемі з кредитною лінією фігурують, як мінімум, регіональний керівник із питань корпоративного бізнесу та директор департаменту проблемних кредитів (оскільки кредит, наданий збитковому підприємству, апріорі варто розглядати як потенційно дефолтний).

Цікаво також, що контрагентами підприємства у цій схемі, тобто особами, до чиїх кишень безпосередньо потрапляли кредитні гроші, є підрядники, що мають на Вінниччині досить специфічну репутацію й, за інсайдерською інформацією, безпосередньо пов’язані з двома засновниками ТОВ «Фруктона» – Андрієм Лавринюком и Сергієм Прокопенком.

Проте чомусь представники очолюваного паном Писаруком банку дивляться крізь пальці на те, куди, навіщо і з якими порушеннями витрачаються сотні тисяч євро інвесторів, та навіть жодного разу не ініціювали перевірку цільового використання кредитних грошей. Що теж наводить на певні думки про участь посадових осіб АТ «Райффайзен Банк Аваль» у злочинній змові.

Загалом уся ця історія викликає безліч незручних запитань для банкірів: яким чином будівництво неузгодженого та небезпечного цеху увійшло до міжнародної програми допомоги бізнесу? Хто у змові з підприємцями системно «кришує» й фінансує будівельні злочини? Та чому департамент корпоративних ризиків АТ «Райффайзен Банк Аваль» не перевірив законність та безпеку проєкту, на який банк у межах міжнародної програми спрямовує сотні тисяч євро?

Безвідповідальна політика однієї з провідних фінансових установ України не лише йде в розріз із вимогами Нацбанку України, викладеними в постанові 351, а й ставить під сумнів репутацію кредитора, дії якого суперечать умовам ліцензування банківських послуг в Україні.

Феміда проти «Фруктони»: чи будуть організатори кредитної афери притягнуті до відповідальності?

Водночас на підприємстві у переддень Нового року провели загальні збори учасників, де двоє засновників фактично «заднім числом» легалізували дії директора фірми – попри те, що укладення угод із банком на такі суми взагалі поза його повноваженнями. Крім того, вони заблокували створення ревізійної комісії – вочевидь, менеджменту підприємства є, що приховувати.

Проте у 2020-му нарешті крига скресла. У лютому 2020-го інспектори регіонального підрозділу ДАБІ перевірили дотримання підприємством норм містобудівного законодавства та стандартів при зведенні промислового об’єкта й виявили низку грубих порушень.

Відповідно виданий підприємству дозвіл визнано незаконним. А зведений на його території «самобуд» не може використовуватися за призначенням, і незабаром за приписом ДАБІ може бути знесений. Враховуючи усе це, очевидним стає факт відмивання кредитних грошей через фіктивні послуги підрядника.

Після низки публікацій у ЗМІ історія вінницьких «комбінаторів» зацікавила й правоохоронців. Досудове розслідування за фактами незаконного будівництва, привласнення кредитних коштів, підробки документів та порушення екологічних норм з 06.02.2020 проводить Головне управління Нацполіції Вінниччини.

Фото: скрин

Наразі слідчі вивчають обставини фінансування незаконного будівництва та перевіряють ймовірність змови чи підкупу посадовців банку, а також інших можливих учасників злочинної схеми.

Тим часом директор Костянтин Кузьменко та засновники «Фруктони» Прокопенко й Лавринюк продовжують «замітати сліди». На початку квітня цього року вони з грубими порушеннями ухвалили низку нових рішень про додаткові угоди з банком, метою яких є приховати попередні злочини та й надалі проводити подальші сумнівні операції з майном підприємства. Cподіваємось, Феміда надасть цим документам справедливу й неупереджену оцінку.

Ми продовжимо тримати руку на пульсі цієї ситуації та обов’язково повідомимо про подальший перебіг подій у справі. Стежте за нашими публікаціями!

Читать также:
Присоединяйся к нашей армии антикоррупционеров! Подписывайся на нас в Telegaram, Facebook, Youtube и Twitter и Instagram!

Комментарии

другие новости

X