Новая «земельный Конституция» Украина: чего стоит ожидать от законопроекту 2194?

25.09.2020 17:25

Землю – громадам? У Верховній Раді триває розгляд законопроєкту №2194, думки про який в експертному середовищі розділились полярно – від «кроку назустріч ринку землі» до «узаконеного кріпацтва». Чому земельна реформа досі не запрацювала? Скільки мільярдів на рік недоотримують бюджети через неефективне землевпорядкування? І головне: хто виграє, а хто програє від земельної децентралізації? Обговорили сьогодні на брифінгу, який транслювався на фейсбук-сторінці Kyiv School of Economics.

Zakon2194
Иллюстрация: СтопКор

Напомним, проєкт Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин під номером 2194 був зареєстрований у Верховній Раді ще 1 жовтня 2019 року. 14 листопада його було проголосовано у першому читанні – 272 голоси «за». Наразі документ перебуває на розгляді профільного аграрного комітету.

Документ об’єднав майже три десятки окремих реформаторських ініціатив, які покликані спростити доступ до земельних ресурсів для пересічних громадян та бізнесу. Зокрема, до ключових його положень належать:

1. Децентралізація управління землями та розширення повноважень громад: передача земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну власність територіальних громад та проведення так званих земельних аукціонів, через які місцеві ради розпоряджатимуться землями.

2. Зміна функцій Держгеокадастру: орган позбавляється контролювальних функцій, перетворюючись на сервісну службу для ведення земельного кадастру та інтеграції державних геоінформаційних систем; натомість функції земельного контролю передаються місцевим радам, Держекоінспекції та обласним державним адміністраціям.

3. Закріплення переважного права орендарів: у разі відчуження за договором купівлі-продажу або іншим договором власник землі зобов’язаний запропонувати придбати ділянку особі, що має переважне право.

4. Дерегуляція у сфері землеустрою та оцінки земель: скасування державної експертизи документації із землеустрою, скасування агрохімічних паспортів ділянки, запровадження закріплення меж між ділянками за домовленістю власників, спрощений порядок визначення меж громад тощо.

Разом із тим, низка питань, що містяться в законопроєкті, є щонайменше дискусійними. Як от, наприклад, доступ іноземців на український земельний ринок чи перегляд концепції «особливо цінних земель». Серед болючих і критичних питань: як саме будуть передавати землі в управління територіальним громадам? Як буде розв'язане питання охорони і рекультивації земель? І чи пропонує новий законопроєкт запобіжники від корупції – тепер вже на місцевому рівні?
Ці та інші питання обговорили сьогодні, 26 вересня, під час онлайн-брифінгу полісмейкери та експерти у сфері земельної політики.

Чи дозволить новий закон запустити ринок землі та коли буде проведена інвентаризація земель?

Інвентаризація землі – не панацея, а у більшості випадків – просто освоєння бюджетних коштів, вважає старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України Андрій Мартин. Натомість, на його думку, більш важливо просто прийняти політичне рішення і передати землю громадам.

«Кінцева мета земельної реформи – не тільки запустити ринок землі, а й забезпечити доступ громадян до земельних ресурсів. Будь-який бізнес стикається з тим, що зараз виділення землі – це значна проблема, на якій зав’язана шалена корупція. Мені імпонує вислів Рональда Рейгана: якщо люди отримують право приймати рішення якнайближче до свого дому, то вони приймають вірні рішення. Питання землі мають розв'язувати у громадах», – наголосив пан Мартин.

Він також підкреслив, що Держгеокадастр у його теперішньому вигляді неефективний у розпорядженні землями, а ціна цієї неефективності – висока.

«Близько 250-300 тисяч га землі підготували до торгів, але на торги вони чомусь не потрапили. Через неповороткість Держгеокадастру втрачається близько 1 млрд грн на рік», – додав експерт.

На низькій ефективності використання держземель закцентував увагу й професор Київської школи економіки Олег Нівієвський. За його оцінкою, у 2017-2019 рр. щомісяця безоплатно в приватну власність переходило 10 тис. га державних земель, через що місцеві бюджети втратили до 7,3 млрд грн.

«Доцільно дотримуватись децентралізованого підходу. Місцеве населення має впливати через обраних у сільські, селищні та міські ради депутатів на рішення про розподіл ресурсів громади. Загалом я не бачу особливих перепон для успішності заявленої реформи», – зауважив науковець.

Brifing2
Через неефективне землевпрорядкування місцеві бюджети втратили до 7,3 млрд грн Фото: скріншот

Хто стане бенефіціарами прийняття нового закону та як він вплине на спроможність та економіку громад?

Вигодонабувачами від прийняття закону 2194 мають стати громади, запевняє модератор платформи «Економіка та інвестиції» Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об‘єднаних територіальних громад» Євген Шаповалов.

Згідно з наведеними ним даними, понад 2 мільйони сільських жителів є трудовими мігрантами. Зайнятість у сфері АПК постійно зменшується, а у 2020 році до цього додався ще й фактор пандемії, через яку багато заробітчан вимушено повернулись у села.

Позатим, земля залишається основним ресурсом громад, оскільки частка ПДФО з паїв у дохідній частині місцевих бюджетів подекуди сягає 52%.

«Коли відбувалась передача земель сільгосппризначення згідно з розпорядженням Кабміну, на місцях це відбувалось по-різному. Договори оренди часто укладались на 49 років під низькі відсотки – такого більше не має бути. Щодо ефективності роботи Держгеокадастру на місцях, то наведу приклад: у Вінницькій області в їхньому офісі немає навіть вай-фаю. Тобто неможливо навіть відкрити і подивитись публічну кадастрову мапу.

Позиція Асоціації ОТГ щодо проєкту 2194 – повна підтримка. Адже без надання громадам права розпоряджатись своїми ресурсами, неможливий економічний розвиток територій. Доля пасовищ на Закарпатті не може вирішуватись у столиці», – зазначив пан Шаповалов.

Проте деякі проблеми, за його словами, все ще залишаються нерозв'язаними: зокрема, як будуть передаватись лісосмуги та водні об’єкти.

Brifing1
Брифінг транслювали онлайн на ФБ-сторінці Kyiv School of Economics Фото: скріншот

На питанні розвитку громад зупинився й селищний голова Межівської ОТГ Володимир Зражевський.

За його словами, внаслідок передачі сільськогосподарських земель громаді рішенням Кабміну за 2 роки дохідна частина бюджету збільшилась на 9 млн грн, а у випадку прийняття законопроєкту 2194 очікується зростання до 20 млн грн. Однак не все так райдужно.

«У процесі передачі земель держава припустилась помилки: частина земель залишились в головному управлінні, як зарезервовані для аукціонів. Друге питання, яке турбує – землі водного фонду. Це значний ресурс. На якомусь етапі, не маючи ефективного користувача, ми можемо втратити ці землі.

А також проблемним є питання зміни угідь. Через неефективних власників землі не використовувались під ведення сільського господарства. Зараз спостерігається зміщення вектору на рослинництво. Але процедура зміни цільового призначення нечітко прописана», – відмітив пан Зражевський.

Чи зменшиться рівень корупції в земельних відносинах?

Першими наслідками розпочатої інвентаризації земель стало відкриття низки кримінальних проваджень, повідомив голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

За його інформацією, більшість схем стосувались неконтрольованої безоплатної приватизації, основні вигодонабувачі якої зараз виступають як активні опоненти земельної реформи. Він також визнав, що Держгеокадастр не є ефективним розпорядником земель.

«У територіальних громад на початку 2000-х вкрали можливість розпоряджатись землями. Проєкт 2194 – це фактично нова земельна конституція України. Він передбачає децентралізацію, дерегуляцію та позбавлення Держгеокадастру низки повноважень. Залишиться виконання винятково сервісної функції та інформаційно-консультаційного супроводу, плюс контрольно-наглядова функція, але з чітко визначеним функціоналом.

На 80-90% цей законопроєкт позбавить Держгеокадастр корупційних схем і механізмів. Крім того, відбудеться скорочення чисельності працівників держоргану мінімум удвічі – зараз у цій сфері працює майже 10 тисяч чиновників», – заявив пан Лещенко.

Brifing3
Роман Лещенко: законопроєкт позбавить Держгеокадастр корупційних схем Фото: скріншот

За його словами, Держгеокадастр одразу після проведення місцевих виборів і формування сільських, селищних та міських рад у добровільному порядку розпочне передачу земель з державної власності територіальним громадам. Своєю чергою, законопроєкт 2194 формалізує і фіналізує цей процес.

Очільник служби також підкреслив, що у цьому питанні є «повне розуміння і підтримка Президента Зеленського».

У якому стані наразі розгляд законопроєкту?

За словами голови комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, це найбільший за обсягом законопроєкт, який зараз перебуває на розгляді в комітеті – 820 сторінок, позаяк після першого читання було трохи більш як 300. Тому обговорення документу займає значний час.

«Питання в комітеті з червня. Тривають зустрічі з Мінприроди, Мінкультом щодо визначення меж історико-культурної спадщини, з іншими відомствами. Уже є остання таблиця правок, засідання комітету відбудеться наступного тижня, якщо не буде форс-мажору – цього тижня обговорювали можливість відправити комітет на карантин. Зараз всі роблять тести», – розповів Сольський.

Голова профільного комітету також зазначив: якби голосування відбувалось сьогодні, то достатня підтримка нового закону – є, однак «на всі закони, які зараз є в парламенті, і на процеси голосування впливають прийдешні місцеві вибори».

Читать также:
Присоединяйся к нашей армии антикоррупционеров! Подписывайся на нас в Telegaram, Facebook, Youtube и Twitter и Instagram!

Комментарии

другие новости

X