Радіоняні для “золотого хлопчика” – хто в стінах парламенту прикриває корупційні схеми в оборонці

02.07.2019 14:33

У 24 роки потрапив на посаду без проходження відповідного конкурсу й уклав багатомільйонні договори на постачання турецьких радіостанцій, придатність яких для української армії під великим питанням. Що відомо про «золотого хлопця» Антона Пашинського? Скільки він заробив на контрактах з «Асельсаном» та чому питання про це так дратують його батька-нардепа? І головне – хто саботує закон про посилення відповідальності за закупівлю неякісної військової продукції?

Як відомо, Міністерство оборони закуповує спецтехніку не напряму. Договори із закордонними постачальниками укладає держпідприємство «СпецТехноЕкспорт», що входить до складу концерну «Укроборонпром» і фактично стає посередником між постачальником та Міноборони. Мотивація для держпідприємства – це 3% комісійних від укладеної угоди.

Директором департаменту контрактів «СпецТехноЕкспорту», що відповідає за сумнівний договір із «Асельсаном», виявився син Сергія Пашинського – Антон. Зауважимо, що за дивним збігом на момент призначення сина на державну посаду Сергій Пашинський, власне, очолював наглядову раду концерну «Укроборонпром».

Фото: ilgili haberler

Зауважимо, першим про турецькі радіостанції відкрито заговорив тодішній голова РНБО Олександр Турчинов. А ще у березні 2014-го пан Турчинов публічно називав Антона Пашинського «сином свого друга».

Журналісти «СтопКору» поцікавились у «СпецТехноЕкспорті» сумою преміальних, які отримав з комісії від «асельсанівських» контрактів Пашинський-молодший. Проте в інтерв’ю з Антоном Сергійовичем нам було категорично відмовлено.

Як свідчить аналіз декларації Антона Пашинського, його статки за 2017 рік відрізняються від попереднього появою новенької автівки Land Cruiser Prado, вартістю у понад мільйон гривень. Крім того, за рік у молодого очільника департаменту майже вдвічі зросла заробітна плата у «СпецТехноЕкспорті»– з півмільйона до восьмисот тисяч гривень на рік.

Фото: mil.gov.ua

Зі свого боку Пашинський-старший у відповідь на прохання прокоментувати деталі багатомільйонних договорів розлютився і послав репортерів під три чорти.

Така бурхлива реакція може бути пов’язана, зокрема, із проголосованим у парламенті законопроектом про посилення кримінальної відповідальності за придбання неякісної продукції в оборонній сфері.

Як наголошує співавтор Закону № 1793, народний депутат Олена Сотник, цей документ повинен ввести так звану стандартизацію та зрозумілі критерії, яким мають відповідати складові озброєння та техніки.

У січні 2016-го за цей Закон проголосувала більшість депутатів. Але протягом трьох з половиню років він так і не набув чинності – в порушення регламенту та конституційних норм документ просто не надали на підпис президентові. За словами співавтора закону Олени Сотник, процес було заблоковано на рівні спікера Парубія. Примітно, що Андрій Парубій – з тієї ж політичної сили, що й Сергій Пашинський. Але це, звісно, просто черговий «збіг».

Зазначимо, що 94 стаття Конституції прямо зобов'язує спікера Верховної Ради надати проголосований Закон президентові. Не зробити цього він може лише в одному випадку – якщо народний депутат у дводенний термін письмово звернеться до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицією про внесення уточнень до ухваленого закону. У цьому разі Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду зазначених пропозицій Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (130 стаття Закону про Регламент).

І ще один нюанс: офіційним приводом для гальмування закону стала постанова про скасування голосування з боку Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України Івана Вінника для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах. Обґрунтував він це тим, що голосування не було персональним. Хоча, як стверджують депутати, самого Вінника в той день у парламенті не було. Тож яким чином він зміг побачити, хто голосував, а хто ні – інтрига.

Примітно, що Іван Вінник, депутат від БПП, асоціюється журналістами із Сергієм Пашинським і неодноразово фігурував у корупційних скандалах у засобах масової інформації – разом із Сергієм Пашинським.

То що це насправді – низка дивних «збігів» чи депутатська змова? Автори закону впевнені: якщо він не підписується, значить, це комусь потрібно. Хто ж насправді отримує вигоду від того, що в державі не існує суворої статті кримінального Кодексу за недотримання стандартів складових і комплектуючих військової техніки?

Дивіться про це у повномасштабному фільмі-розслідуванні журналіста «СтопКору» Артема Лагутенка.

Коментарі


X