Радіаційна катастрофа на Донбасі: активіст розповів, чи є реальна загроза для довкілля

На Донбасі може вибухнути екологічна катастрофа. За словами віцепрем'єр-міністра Олексія Рєзнікова, колапс може статися на окупованій території України вже протягом декількох найближчих місяців. Чи дійсно існує серйозна загроза для довкілля?

dmitro snegiriov
Дмитро Снєгирьов Фото: скриншот

«Я вважаю перебільшенням заяви Рєзнікова і його міністерства про можливість радіаційного зараження внаслідок підняття ґрунтових вод шахти «Юнком». Саме на ній, розташованій поблизу окупованого Єнакієвого на Донеччині, у 1979 році здійснили підземний ядерний вибух потужністю 0,3 кт у тротиловому еквіваленті. Після вибуху радіоактивну капсулу залишили в сухому стані та відкачували з шахти воду, щоб виключити потрапляння радіації на поверхню і в ґрунтові води», – вважає активіст, голова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

За інформацією Рєзнікова, окупаційні адміністрації РФ на Донбасі два роки тому припинили відкачування води з цієї шахти, і наразі радіоактивна вода надходить у шари ґрунту з питною водою.

Зауважимо, що екологи вже давно били на сполох. Зараз – черговий сплеск уваги до цієї проблеми.

Своєю чергою, міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський в ефірі телеканалу «Дом» зауважив, що наразі радіаційний фон в регіоні перебуває в межах норми, але невідомо, скільки це триватиме.

«Радіаційний фон в Донецькій і Луганській областях ми проконтролювали востаннє на початку березня. Всього контролювали його двічі: 17 лютого і 5 березня. Проконтролювали, відібрали зразки ґрунтів і води — поверхневих і підземних вод. Поки що все в нормі», – сказав Абрамовський.

За його інформацією, із сухої консервації шахта перейшла в мокру консервацію, тобто — затоплення. Утім, зауважує міністр, наскільки об’єктивною є ця інформація, зараз сказати складно, тому що доступу до шахти немає.

«Якщо це так, то через гідравлічний зв’язок між шахтами води можуть потрапляти з порожнеч у інші порожнечі, тобто переходити в інші стовбури шахт», – зазначив Абрамовський.

abramovskij
Роман Абрамовський Фото: 112

За словами пана Снєгирьова, річ у тім, що окупована частина Донбасу перебуває вище рівня моря в порівнянні з контрольованими територіями. Відповідно, якщо виникне радіаційне забруднення вод, то першими постраждають саме контрольовані урядом райони Донеччини та Луганщини.

«Вода піде на ці території, які виявляться в зоні радіаційного забруднення. Не виключено, що людей доведеться відселяти із зони екологічного лиха. При цьому під ударом виявляється якраз-таки підконтрольна частина регіону. Тому українським можновладцям треба ретельно вивчати реальну ситуацію на окупованих територіях, а вже потім робити гучні заяви.

Я згоден, що на окупованих територіях екологічна ситуація вкрай складна. Але там заправляють балом анархія і російські куратори. Ми поки ніяк не можемо вплинути на те, що відбувається в ОРДЛО. Утім, на підконтрольній українській владі території, де є можливість якось вплинути на ситуацію, проблем теж вистачає», – наголосив громадський діяч.

На його думку, звертаючи увагу на екологічну ситуацію в ОРДЛО, на яку ми зараз особливо вплинути не можемо, міністр чомусь забуває про контрольовану територію. Хоча у тій же Луганській області частина територій перебуває в зоні екологічного лиха. Зокрема, шахта «Золоте» скидає води в річку Комишуваха, яка стала вже помаранчевою.

Відокремлений підрозділ ВП «Шахта «Золоте» входить до складу Державного підприємства «Первомайськвугілля». Розташована вона у місті Золоте Первомайської міськради Луганської області.

Показово, що на реалізацію проєкту «Здійснення невідкладних заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру, в зв’язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області ВП ш. «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» було передбачено 140,9 млн грн.

«Зауважу, що в кінці 2017 року з резервного фонду державного бюджету за цим напрямком було профінансовано 86 млн гривень, проте було освоєно лише 9,95 млн гривень через начебто тривалий термін виготовлення обладнання. Фактично, всі кошти майже в повному обсязі залишилися неосвоєними. Утім, попри це, вже у лютому 2018 року порушується питання щодо виділення з резервного фонду не 86 млн гривень, а значно більшої суми – 120 млн грн. Уряд, своєю чергою, приймає рішення про виділення 131 млн грн.

З лютого 2018 року я неодноразово звертався до правоохоронних органів і спеціальних служб із заявами щодо перевірки фінансової документації про збільшення вартості проєкту будівництва на суму у 50 млн гривень. Але, попри неодноразові звернення до правоохоронних органів і спецслужби, ситуація ігнорувалася протягом декількох років. Що призвело до подібних наслідків», – підкреслив пан Дмитро.

Нагадаємо, екологічні проблеми підконтрольної частини Луганщини носять не фрагментарний характер. Досить згадати серію масових пожеж на контрольованій території цієї області. Було знищено лісових насаджень на суму приблизно 3 млрд грн, понад десять людей загинули. До кримінальної відповідальності, наскільки відомо, ніхто не притягнутий.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини