“Президент Зеленський в Америці червонітиме”, – представник “World Amber Ukraine” Каспарс Цинітіс про гальмування проєкту рекультивації земель

16.08.2019 14:00

Вже 2,5 роки пілотний проєкт рекультивації земель на Рівненщині, покликаний відновити спустошені бурштиновими браконьєрами ділянки та сприяти появі на вітчизняному ринку легального "сонячного каменю", не може зрушити з місця, незважаючи на наявність іноземного інвестора.

Докладніше про програму рекультивації та перепони, з якими стикаються інвестори в Україні, в ексклюзивному інтерв’ю журналістці "СтопКору" Альоні Середі розповів представник компанії "World Amber Ukraine" Каспарс Цинітіс.

Каспарс Цинітіс, представник компанії "World Amber Ukraine"

- Розкажіть про рекультивацію, навіщо вона взагалі потрібна, будемо відштовхуватися від постанови Кабінету міністрів, і взагалі – що у Вашому розумінні рекультивація? Для Вас як інвестора.

- Рекультивація – це ініціатива українського Кабінету міністрів, українського уряду. Програма передбачає, по-перше, що є лісництво, яке визначає пошкоджені землі. Про-друге, є два державних підприємства – "Бурштин України" і "Укрбурштин", які є операторами цієї програми, які мають цю землю рекультивувати. І є субпідрядник, інвестор, який ці роботи виконує.

Нюанс тут у тому, що субпідрядник, інвестор, ці роботи виконує за свої кошти. Ця програма не припускає, що держава виділила суму X або суму Y, які можна вкрасти. Це програма, де інвестор, розуміючи всі ризики, вкладає в цей проєкт. Він може тільки рекультивувати землі, виконувати земляні роботи.

Паралельно з нами працює оператор, це державне підприємство, яке займається видобутком бурштину з цієї землі, якщо він там є.
Проходять роботи, субпідрядник свої роботи виконав, ялинки посадив і суспільство отримує через 20-30 років зелений ліс, якого вже не бачили років 15.

- Давайте поговоримо про практику рекультивації в світі й у Європі. Ви щось про це знаєте? Як це відбувається там?

- Так, звичайно, але от бачите, рекультивація в Україні – це унікальний випадок. Така форма є лише в Україні, тому що земля пошкоджена через неправильний видобуток бурштину, не у формі кар'єрів з державною ліцензією, а приватними особами. І такої ситуації в інших державах немає.

Ті рекультивації проходять за кошти держави. Держава оплачує, комерсант – робить. Тут є нюанс. Так, тут у землі ще залишився бурштин. Так, державне підприємство його забирає. Так, воно його обробляє. Так, ми за свої інвестиції можемо цей бурштин викупити.

Отже, ми вже вклалися один раз, ми сплатили всім своїм працівникам, з усією своєю технікою. І потім ще раз – у державного підприємства викуповуємо весь цей бурштин, який вони видобули на цій ділянці, де ми працювали.

- А викуповуєте дешевше за ринкову вартість чи як на ринку?

- Ні, ми викуповуємо за вартістю, яка визначається цією постановою, це ціна робіт плюс податки, плюс комісія "Бурштину України" – 15%, які вони отримують на своє державне підприємство, плюс обробка – це знову ж робочі години працівників, зарплати і таке інше. Є певна формула, яка виводить на кінцеву ціну продукту, і ми його знову викуповуємо.

- А в чому ж тоді вигода для інвестора? Ось Ви вкладаєте великі суми грошей, я чула – 16 млн доларів, а чи отримаєте ви ці гроші назад у повній мірі? 

- Про 16 млн доларів ми, напевно, поговоримо трохи пізніше. Сума інвестицій на цю конкретну рекультиваційну ділянку, про яку ми будемо говорити, 64 млн грн. Це сума, яка в технічному проєкті розрахована проєктантами.

Так, ми, звичайно, сподіваємося, що частина буде компенсована бурштином, який ми викупимо і як продукт зможемо далі обробляти і виробляти продукцію під той напрямок, на котрий ми націлені.

- До теми грошей ми ще повернемося. А взагалі, чи є цей пілотний проєкт для Вашої компанії в темі рекультивації після незаконного видобутку бурштину для Вас першим в такому роді, чи були ще якісь схожі проекти, в які Ви вкладали гроші?

- Ні, ще раз кажу: цей проєкт унікальний. Рекультивація пошкоджених земель через видобуток бурштину – це унікально, цей проєкт в Україні єдиний, він пілотний.

Через дії нелегальних копачів землі перетворюються на пустелю

Якщо дивитися на сьогодні, за словами державного підприємства, було 18 компаній, які погодилися увійти в цей проєкт, програму. З них 6 компаній пройшли екологічну експертизу. З них 3 компанії вийшли на рівень технічного проєкту рекультивації. І з них одна компанія, наша компанія, вийшла на останній крок – це видача Геонадрами спецдозволу. Не нам, а державному підприємству на видобуток цього бурштину, який буде видобуто при наших роботах рекультивації.

- Тобто було 18 компаній, а як вони відсівалися на кожному етапі?

- Ні, це не етапи, де вони відсівалися, це етапи, де вони на цей момент знаходяться. Є ще 17 компаній, які – ми не знаємо. Це такі ж компанії, як ми, які готові увійти в рекультиваційний процес, в цю програму. Але до кінця вони не дійшли, до того етапу, до якого дійшли ми.

- Тобто, по суті, це такий конкурс, в якому Ви перемогли?

- Ні, це не конкурс. Розумієте, це не так, що є програма, сьогодні взяли лопати, трактори і почали працювати. Перший крок – це екологічна експертиза, коли фахівці, експерти визначають, пошкоджена ця земля чи ні. Це триває 2-3 місяці.

Наступний крок – це технічний проєкт. Під усі роботи треба розробити технічний проєкт. Це щось схоже на будівництво, ти не можеш знову ж взяти лопату і піти. Технічний проект, кадастр, узгодження безліччю інституцій.

Коли це все узгоджено, проєкт подається у Геонадра. Геонадра переглядають пакет документів, далі вони надсилають пакет документів на обласну раду Рівненської області. Облрада виставляє свою комісію. Перше – пройшли комісію, друге – ще якась комісія, третє – голосування депутатів.

Депутати голосують за те, щоб видати спецдозвіл державному підприємству "Бурштин України" на конкретну ділянку рекультивації, навіть наша компанія як субпідрядник там не вказана.

Минув цей етап – документи повертаються назад у Геонадра, у Геонадрах мають поставити останній підпис і видати ліцензію. Не нам, а державному підприємству – підприємству, акціонерами якого вони є.

- Але наразі ліцензії немає?

- Наразі немає, через це у нас є претензії до керівництва Геонадр, до пана Кирилюка, прямі звинувачення, звинувачення в халатності, невиконанні своїх зобов'язань. І ми будемо захищатися.

- Тобто Ви будете подавати до суду?

- Ми будемо подавати до суду.

- А коли це буде? Чи Ви дочекаєтеся, поки точно не буде проєкту?

- Ні, бачте, ми з Європи, з Північної Америки по-іншому дивимося. Щось не відбувається – ми подаємо до суду. Ми розпочали на своїй ділянці підготовчі роботи. Вирівнювали дороги, щоб могла заїхати техніка. Пройшли три ночі – у нас з'явилися "гості". Пройшов один день – у нас з'явилася поліція, нашу техніку заарештували. Ми подали в суд, суд повернув своїм рішенням.

Те, що я говорив – облрада Рівненщини, теж вони дуже довго тримали документи у себе, вони неправильно, не за законом приймали свої рішення. Що зробили ми? Ми на Рівненський виконком подали в суд. Так, ми подали в суд на муніципальну структуру.

- Коли Ви подавали?

- Березень-квітень 2019 року. Ось у цей момент чиновники зрозуміли, що ми, напевно, не жартуємо. І те, що вони гальмують – це, мабуть, незаконно. Пройшов місяць, наступна сесія прийняла рішення, як це має бути.

Розумієте, наша філософія – можливо, ми ще далі будемо з Вами про це говорити, наша філософія – йти проти системи, не платити хабарів нікому. І через це, можливо, воно так складно йде. І всі про це знають. Суд – це та інституція, яка може вирішити проблему, якщо вона правильно викладена.

"Наша філософія - усе має бути за законом", – Каспарс Цинітіс

Так, ми подали до прокуратури, щодо пана Кирилюка вже йде розслідування, вже вийшло на наступний рівень. Так, це халатність, це 364-я, 367-я стаття.

- А Ви особисто з ним спілкувалися?

- Так, звісно. Геонадра раз на місяць приймає відвідувачів. Є офіційні записи, є записи на столі, є їх обіцянки.

- Ви ставили пряме запитання: чому Ви не підписуєте дозвіл?

- Звичайно задавали (сміється).

- І що Вам відповідали на це?

- Розумієте, чиновники – вони знаходять всілякі причини. І за столом вони "бла-бла-бла"... Що вони кажуть? Давайте, щоб Ви зрозуміли. Розумієте, в українській мові над літерою "і" треба крапку, а там немає крапки, ну вибачте нас. Ну це я не про крапку, це я, щоб Ви зрозуміли. Ну Ви ж розумієте ... а що закон говорить? Тоді, коли ми подали вам документи, у вас було стільки днів, щоб подивитися – чи є крапка, чи немає крапки. Ви цей пакет документів переслали далі на Рівненську облраду, отримали від них згоду... А зараз ви дивитеся, що там немає крапки або там ком немає.

Так, згідно із законом, ти міг, коли приймав документи це зробити – запитати, виправити ці помилки. Але вони незначні, вони не змінюють суті. Якщо Ви хочете точно дізнатися, виходить так, що йде ділянка, і є крапки – межі. І виходить, що перша й остання крапки – це одна і та ж. І у нас у проєкті були координати цієї крапки. Вони відповідають: знаєте, нам треба, щоб вона була на початку – перша і в кінці – остання. Але вона та сама, координати такі ж.

- Так, я знаю про цей випадок.

- Ну ось. І те, що ми з ним зустрічаємося за столом, ми ж із ним не зустрічаємося як з Вами. Ми зустрічаємося з комісією, там 3-4 осіб. Б'ють себе в груди: ну зрозумійте нас. Чи ми їм доведемо, що вони не за законом чинять? Нехай це роблять адвокати. Це наша політика.

Ігор Тимошенко, в.о. голови Рівненської ОДА пообіцяв посприяти отриманню спецдозволу

- Коли вже ми про це заговорили, які ще були перешкоди у Вас як у інвестора в Україні? Може, хтось пропонував або хтось хотів хабар від Вас?

- Бачте, напевно, вже йде така інформація, що нам це навіть не пропонують. Це ризиковано комусь щось пропонувати. Я багато не брав участі в медіа, але ось була прес-конференція, ми чітко сказали: ми йдемо правильним легальним шляхом, щоб він був прозорий, все було зрозуміло і видно. Так що всі ці затяжки – через ось ці дії.

- А з Вас вимагали хабар?

- Ні. Ніхто не наважився б.

- Я зрозуміла. А як взагалі Ваша компанія, коли зайшла на ринок два з половиною роки тому, відразу відчула на собі всю цю бюрократію, українську корупційну складову?

- Я Вам приватно, від себе можу сказати, можливо, Ви самі не знаєте – будь-який інвестор, заїжджаючи в Україну, для нього вже є такі настанови... Всі вже знають, що в Україні складно, в Україні корупція. Можливо, Ви самі цього не бачите, але всі, коли переїжджають через кордон, всі вже знають це. Через це є два способи: або ти намагаєшся її не прийняти і показати все ж, як можливо працювати в світі, або стати одним з них. Ми пішли першим шляхом.

- А як це у світі відбувається, ось Ви заговорили про світ? Там є певні відмінності від інвестування в український ринок?

- Звичайно є. Є, розумієте... це вже не просто інвестування, це вже великий пакет законів. Є пільги компаніям, які здійснюють багатотисячні інвестиції, є пільги для податків і таке інше. Україна дійде, пару років, три-чотири, і вони до цього дійдуть. Я не про корупцію, а чисто про саму систему.

Ми можемо ще поговорити, ось Ви запитували, як же наш комерційний проект. Бачите, яка цікава справа, ми з Америки, у нас навколо теж є багато... я не хочу казати, інтересантів, але тих, хто теж зацікавлений у певних формах зайти в Україну. Наш проект – він якраз екологічний. У нас є поруч фонд UNOP, який готовий фінансувати.

Ми хочемо пройти нашу першу ділянку, це 13,5 гектарів, це дуже маленька ділянка, щоб довести і їм, що там є робота. Ми працюємо на ділянці, вони готові працювати вже з цими місцями. Є багато цікавого. Зупиняють нас і, за великим рахунком, зупиняють і їх. Але це не бізнес-проект, я не можу зараз прийти з гаслом і сказати Кирилюку: давайте пропустіть наш проект... це має відбуватись саме собою.

Ми будемо працювати, дуже багато європейських екологічних фондів, у них є гроші, вони готові вкласти ці кошти. Так, ми розраховуємо, що ми притягнемо ці фонди, ми притягнемо ці додаткові державні фондові інвестиції, які полегшать нашу роботу.

І вони готові, звісно, не газ протягнути, але там дорогу, таке інше. Ми теж, можна сказати, дружимо, в добрих відносинах із селом, де ділянка. Але знову ж таки... перше, що вони нам задають: а знаєте, у нас є футбольна команда, їм футболок не вистачає. А знаєте, у нас у будинку муніципалітету немає пакетних вікон.

Ну це теж неправильно, не можна з нас спочатку питати все. Почнемо працювати – все, ваші люди будуть працювати на тракторах. Я не кажу, що все село візьмемо на роботу, але там будуть робочі місця. Ми інвестуємо, гроші проходять там – зарплати, податки. Може, тоді і форми вам купимо, але при роботі. Це такий український менталітет: дайте. Тут і корупція...

Я ще Вам розповім одну історію. Це не наша компанія, але теж американська, інвестори, ми знаємо їх, але дуже така жалюгідна розповідь. 2-3 роки тому. У них є системи, які просту болотну воду перетворюють на питну. Сама система невелика. З цією системою можна 100 тисяч людей забезпечити водою. І у вас, на кордоні з територіями АТО, є такі моменти, що не вистачає питної води. Це реальний випадок, потім зможете самі, можливо, розслідувати. І американський інвестор готовий, створив проєкт, спроектував це все, 4 системи готові були запропонувати Україні на кордоні з Донбасом, де є реально брак питної води.

Що трапилося? Чиновники, тутешнє Міністерство екології подивилися: дуже добре, що ви інвестуєте такі мільйони, але розумієте – а де наша частка? Інвестор з Америки послухав, потім – вибачте на слові – сказав: WTF? І пішов. І немає зараз цих 4-х систем, які могли бути.
А чому? Тому що дехто з міністерства, я не знаю прізвища, але хтось із міністерства просто не дав дозвіл на проект, не підписав. Один підпис мав бути, підпис однієї людини. Про яку екологію ми говоримо взагалі? Це кращий приклад навіть, ніж наш кейс.

Наш приклад – комерційний, звичайно, ми хочемо заробити. Але ми розуміємо ризики. А там чисто місіонерський. Якось так…

- Давайте далі поговоримо про ризики, які ризики є для Вашої компанії?

- Взагалі, заходячи на український ринок, ми дуже прорахувалися. Ми зайшли готовими, через це у нас немає сюрпризів, як у наших американських колег, яких ми знаємо, немає таких сюрпризів. У списку ризиків у нас 17 ризиків.

- Які?

- Я можу назвати один, який не спрацював. Це валютний. За нашими прогнозами, сьогодні долар мав бути вже по 29,5 грн. От він не спрацював. Але це ризики, ми повинні їх прораховувати. Ризик безробіття, ризик, що на нас нападуть місцеві зацікавлені особи, ризики того, що ми не зможемо набрати кваліфікованих працівників. Дуже багато ризиків. Так що ми готові. І за великим рахунком, беремо книгу – в і ризики, які в теорії є, і у нас є.

- А який взагалі стан справ зараз у компанії, виходячи з того, що проєкт зараз не працює.

- Це вкладення, внески наших інвесторів, які зацікавлені в реалізації проєкту.

- Вони, по суті, просто біля годинника сидять, чекають, доки він почне працювати?

- Бачте, знов менталітет жителя Північної Америки і менталітет українця. Українець не вірить, житель Північної Америки вірить.

- Вони чекають?

- Вони чекають, так, і ми доб'ємося. Останній крок, ми доб'ємося. Розумієте, не доб'ємося сьогодні – ми вийдемо в березні, але ми зробимо це. Ми доведемо, що можна такими методами, як ми працюємо, дійти до кінцевого результату.

- А скільки років готовий чекати інвестор? Ще два роки, три?

- Давайте не будемо спекулювати, так? Ви запитували, скільки у нас працівників. У нас 10 працівників. Немає такого, що сьогодні нічого не відбувається, а вони всі сидять і чекають, що буде. Ми в Україні дивимося, у нас є інтерес до бурштину, у нас є інтерес до кар'єрів, ми розглядаємо. У нас паралельно є країни – Польща, Білорусь, Литва, де у нас є свої інтереси. Наші працівники – якісні професіонали, вони допомагають нам і в тих проектах. Так що я не можу Вам сказати, скільки ми будемо чекати, можливі будь-які сценарії.

- А якщо можливий будь-який сценарій, Ви можете подати до суду на уряд України?

- Ви прямо читаєте по губах ... Наші адвокати в Америці зараз над цим працюють. Але, розумієте, ми теж не можемо йти з гаслом: зараз ми на всіх подамо до суду. Має бути обґрунтування. І так, вже зараз, після зміни директора в державному підприємстві, ми відразу цей процес завели швидше.

Колишнього оперативника Ігоря Даниленка неочікувано призначили очільником державного підприємства

Тому що ми вважаємо, що якось не дуже гарно це все виглядає. Непрозоро. У певний момент знімають людей, які працювали всі ці роки, з першого дня програми. Не тільки нам було складно, у них теж були складнощі. І ми їх теж звинувачуємо, в якійсь бездіяльності, але вони нам багато чого не розповідають. Лісництво... там дуже багато є інституцій, які пов'язані з цим. Так що ми безпосередньо контактуємо тільки з державним підприємством і, можливо, ми там чуємо тільки 50% проблеми.

- А останнім часом Ви контактували, коли нового директора поставили? Це буквально тиждень-півтора пройшли...

- З ким контактували, "Бурштин України"?

- З новим директором.

- Знаєте, знову я від себе особисто скажу, мені здається, це як страус тікає, коли голову в пісок ставить. Я не розумію його понять, це він має нас шукати, ми для них потрібні, розумієте? А можливо, він поставлений, щоб нас ще далі відсунути, я не знаю.

- Але Ви пробували спілкуватися?
- Ні звичайно. А навіщо мені йти?.. Розумієте, це так само, як переворот у державах, так? Тоді, коли у них легітимний уряд, тоді ти з ними спілкуєшся. У мене немає впевненості, що він легітимний.

- Тобто компанія не визнає?

- Ні, поки ні. У мене немає доказів, мене ніхто не покликав у Геонадра, в Мінекології, щоб сказати: знаєте, ви з ними працюєте, ось так і так, така причина, таке обґрунтування. Ні, такого немає. І я зараз вважаю, що це нелегітимно.

- Добре, тепер перейдемо до грошей. Почнемо з того, давайте в цифрах, скільки інвестицій було вкладено в цей проєкт спочатку 2,5 роки тому?

- Ну тут питання, чому когось цікавлять цифри. Якщо поскаржитися – це одне, якщо знайти, щоб пред'явити до суду – це інше.

- А якщо просто цікаво?

- Якщо просто цікаво, сама українська компанія за ці роки... десь 800 тисяч доларів, від 600 до 800 тисяч. За українськими мірками – це не мільйони, нічого – зарплати, офіси...

- А ось які зараз є витрати у інвестора? Це охорона, закупили техніку, що там?

- Ну так, це стандартні.

- Тобто компанія все підготувала по максимуму?

- Ну по максимуму – може, ні, буде "зелена кнопка" – завтра не вибіжимо, але є підготовчі роботи. Для першого місяця у нас є все, щоб працювати, а потім вже, звичайно, ми докуповуємо все. Це якщо Ви запитували по Україні, у нас ще є витратна частина глобальна, проєктом керує ще американська сторона.

- І там витрати?

- І там витрати. Просто беруться експерти, їдуть сюди, дивляться, аналізують, беруть ґрунт, надсилають у лабораторії, це теж займає гроші. Ті ж самі адвокати приїжджають, ознайомлюються і так далі. Ну це я так сказав, щоб переступити мільйон.

- Добре. А давайте наостанок визначимо, які три наступних дії інвестора в Україні, Ваші в даній ситуації? У ситуації того, що постанова не працює, змінили керівника і все стоїть на місці. Які дії? Ви будете просто чекати чи робити щось конкретне?

- По-перше, це, звичайно, рішення будь-якої проблеми через суд. Так, у нас є знову заявка, я думаю, ми цього тижня подамо.

- Куди подасте, на кого?

- Тут уже на саме державне підприємство "Бурштин України".

- А яка причина?

- Давайте поки не будемо це обговорювати.

- Я припускаю, що це через нового керівника? 

- Maybe... Це перше. Звичайно, ми будемо просувати всі ті судові позови, які у нас зараз є. Друге – ми будемо через Міністерство екології намагатися зрозуміти, що ж відбувається. Тому що, розумієте, рух має бути зворотним, вони мають нас запрошувати, нас питати, у нас цікавитися: як вам було б зручно. Ми вкладаємо! А тут інакше, ми дізнаємося зі ЗМІ, що там директора зняли. Приходимо, а там: розумієте, крапка над літерою – ну це ні про що.

- А компанія, виходить, платить податки в Україні, зарплати протягом усіх цих 2,5 років?

- Звичайно! Так, у нас немає нічого астрономічного, ми можемо сказати, середня зарплата у нас 21 тисяча гривень, ми думаємо, це стандартно. Будемо працювати – можливо, буде підвищення. Так, ми платимо все. Це наша філософія – платити правильно, все робити правильно. І щоб у нас, можливо, дехто цьому повчився.

- Щодо звинувачень, у бік Вашої компанії – ці офшори і так далі, як компанія на це реагує? Я хочу почути цю позицію: чому нас про це запитують, якщо ми вкладаємо в економіку?

- Бачте, є зацікавлені особи всюди. Знову ж таки, я не можу назвати прізвища. Вчора Дубинський виклав у Ютубі структуру відповідальності за кадастр. Але не структуру відповідальності за юридичною дією, а структуру відповідальності за грошима. Там були прізвища – Попов, ще хтось. Ми цього не знаємо нічого, ми працюємо на своєму рівні.

Але, напевно, так і є, так. Є якісь зацікавлені в системі, і ось ці зацікавлені логічно теж нас будуть провокувати. Логічно вони нас будуть провокувати тією ж Панамою, або чимось там. Чи будемо ми відгукуватися на це? Чому нам треба доводити те, чого немає? Давайте, доведіть, якщо у вас такі звинувачення до нас.

Гроші? Про гроші – звідки у вас гроші? Коли ми заходили, наш стратегічний план був 16,1 млн доларів інвестицій в Україну. Там є кілька проектів – п'ять, одна ділянка – це один з них, тож ми не можемо говорити про ту суму. Така сума була б, якби ми все зробили, як планували.

- У вас п'ять ділянок?

- Ні, там є ділянки, є кар'єр, там є виробничі потужності з обробки бурштину. І ось, звідки у вас гроші. А що таке 16,1 млн доларів? Один будинок у вас на вулиці стоїть куди більше. Це нормальні гроші для такої ризикованої інвестиції, як у нас. Це цілком нормальні гроші, так?

"Компанія планувала вкласти в Україну 16,1 млн доларів", – Каспарс Цинітіс

Банк. Як ми будемо заводити? Це стандартні методи, в Європі і Північній Америці є два види: або ти вкладаєш у статутний капітал, або ти даєш компанії в позику. Звичайно, у нас є ризики, ми спочатку під позику. Звичайно, нам позику треба реєструвати в банку України, Нацбанку і так далі. Знову ж, перевіряють, перевіряють ще раз, і таке інше. Перевірили – все, дали нам підтвердження. Чому мені потрібно ще комусь щось доводити?

У нас в Америці – через банк. Що, вони нас не дивляться, не перевіряють? Дивляться. Від нас, від інвесторів заходить частина грошей через City Bank, так що мені не потрібно виправдовуватися за наші гроші. Це гроші інвестора.

- А, до речі, я питала, як відреагує компанія, якщо інвестиції не повернуться в повній мірі, а якою буде реакція саме тих людей, які вклали гроші? За будь-якої інвестиційною компанією стоїть пара осіб – основних вкладників. Я правильно розумію?

- Ну знову ж таки, це теж така система інвесторів, це пул інвесторів, які працюють один в цій сфері, другий в іншій сфері. Так, вони готові, вони розуміють ці всі ризики.

- Якщо дивитися в майбутнє, 2022 рік уже, проєкт закрився, а грошей він отримав, наприклад, 50% від того, що вклав. Що далі, він так і залишається?

- Ну комерційна основа – вона така і є, так і залишається, якщо, звичайно, було все прозоро, легально. Знаєте, як в Америці sky is blue, все правильно робив. А якщо будуть якісь докази, що хтось незаконно гальмував, тоді ця витратна частина переходить... будемо питати від них. Через кого ми ці гроші втратили.

- А у них – це у кого? "Бурштин України" або уряд?

- Знову ж таки, нехай це адвокати розглядають. У нас є договори з "Бурштин України", прямі договори, безліч. Над ними нагляд – це Держгеонадра, це їх організація. Можливо, ці не можуть працювати, тому що ті не дозволяють працювати, я не знаю. Нехай адвокати дивляться. Потім є держава, міністерство, яке може знову ж процесами керувати. Яке видає постанови, таке інше. Але це адвокати, це не я.

- До речі, ще може бути такий варіант, що, якщо проєкт запуститься буквально через пару місяців, до вас прийдуть люди – "смотрящі" незаконних видобувачів бурштину і будуть щось пропонувати або якось перешкоджати. До цього компанія готова?

- Те, що будуть пропонувати, це я відразу можу сказати: вибачте, ні, йдіть іншою дорогою. Якщо будуть перешкоджати, ми своїми силами будемо перешкоджати у відповідь.

- Знову суди?

- Напевно, так. Але, розумієте, я не можу кожну ситуацію зараз спрогнозувати. Так, складно, але ми хочемо своїми діями довести, ми хочемо, щоб державна поліція теж нас захищала. Не сидіти з нами поруч, але якщо ми їм телефонуємо з лісу – щоб вони приїхали не тоді, коли вони дізнаються з іншого боку, що все, вирішена ситуація, а щоб вони приїхали і цю проблему розв’язали.

- А є надія на нову владу, новий парламент?

- Є. Звичайно, є. Ми чекаємо, але Ви ж самі розумієте, що це не два дні. Я думаю, президент Зеленський, він у вересні їде в Америку, він почервоніє і за той випадок, про який я вам розповів про воду, і, можливо, за наш випадок. Звичайно, якийсь меседж йому там дадуть про те, що така компанія тут має складності.

Розумієте, ми не скаржимося: я скажу мамі, нехай вона далі. Ми виконуємо свою роботу, але, звичайно, меседж йому передадуть.

Читати також:

Коментарі


X