Посіпаки проросійського олігарха напали на активістів поблизу столичного ТРЦ Gulliver

19.03.2020 13:21

Зухвалість і безкарність: 17 березня поблизу столичного ТРЦ Gulliver невідомі атакували представників ГО «Стоп корупції». Нападники спершу махали кулаками, травмували мітингарів і потрощили їхню техніку, а потім облили активістів зеленкою. Кому перейшли дорогу антикорупціонери та чиї інтереси охоронці так ревно захищали від мирних протестувальників?

Одному з активістів пошкодили обличчя Фото: СтопКор

Одному з активістів поранили обличчя Фото: СтопКор

Як стало відомо, правозахисники вийшли на акцію проти діяльності столичного забудовника Віктора Поліщука, якого вважають неофіційним власником ТРЦ Gulliver.

Пан Поліщук є уродженцем села Перегонівка на Кировоградщині, однак у столичному бізнесі закріпився вже досить давно. Ще студентом Київського технологічного інституту харчової промисловості (тепер – Національний університет харчових технологій) Віктор влаштувався на роботу техніком до науково-дослідного підприємства «Енерготехнологія», де й працював у буремних 90-х та на початку «нульових».

Віктор Поліщук Ілюстрація: СтопКор

У 2001 році він створив свою першу власну фірму «Техенерготрейд», яка спершу продавала електротехнічну продукцію, а згодом перепрофілювалась на логістичну компанію.

Ще одним бізнес-проєктом початку 2000-х стало будівництво котеджного містечка «Явір» у столичному передмісті. Ініціатором та керівником проєкту стала «друга половинка» пана Поліщука – Лілія Анатоліївна Різва – рідна племінниця Світлани Медведєвої – дружини російського експрезидента та експрем’єра Дмитра Медведєва.

У 2004 році компанія «Техенерготрейд» придбала 70% статутного фонду підприємства «Технополіс», що спеціалізується на роздрібній торгівлі побутовою технікою, а згодом – викупила його повністю.

Ще через 8 років до активів Поліщука додалась найбільша в Україні мережа магазинів побутової техніки «Ельдорадо». Після злиття двох компаній об’єднана мережа стала другим за обсягом товарообігу та кількістю торговельних точок рітейлером України, а Віктор Степанович увійшов до топ-100 вітчизняного рейтингу Forbes із статками у 166 мільйонів доларів.

Подейкують, що стрімкий діловий зліт пана Поліщука пов’язаний із тісною співпрацею з Кремлем та з дружбою із представниками «клану» Януковича – Сергієм Курченком та регіоналом Олександром Клименком, який у 2012-му очолив Міністерство доходів і зборів. Медійники також називали Поліщука «кишенею» Клименка.

Та окрім офіційного бізнесу, родич кремлівського політика володіє в Україні низкою інших активів через підставних осіб. А ці активи, у свою чергу, фігурують у низці сумнівних схем та резонансних справ.

Зокрема, як повідомили 11 березня цього року у Секретаріаті фінансової реструктуризації, «Укрексімбанк» приєднався до процедури фінансової реструктуризації заборгованості ТОВ «Три О» – формального власника та управляючої компанії того самого ТРЦ Gulliver, охоронці якого так брутально повелись із громадськими активістами.

У переліку пов’язаних осіб боржника – ТОВ «Компанія «Мобіл Вест», Podemos LLP, Budley Coast Limited, Hetiber Finance Limited та Lavish Ventures Limited.

Восени 2018 року Ощадбанк та Укрексімбанк вже виставляли на продаж права вимоги за кредитами, на забезпечення яких значиться і торгово-розважальний центр Gulliver. Стартовою ціною стали 18,2 млрд грн, однак аукціон тоді так і не відбувся.

ТРЦ Gulliver Фото: Економічна правда

Ще за 2,5 роки до того журналісти видання «Дзеркало тижня», посилаючись на інсайдерські джерела, повідомили: «Ощадбанк» реструктуризував кредити, пов’язані з ТРЦ, під 9% річних, тоді як на ринку ставки сягали 30%. Дещо пізніше, відповідаючи на запитання репортерів, голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний заявив, мовляв «всі без винятку рішення кредитного комітету та правління банку розглядаються за участю куратора НБУ».

Зауважимо, що Віктор Поліщук від зв’язків із «Гулівером» публічно відхрещувався, запевняючи, що ніколи не був юридичним власником ТОВ «Три О», а його дружина Лілія «лише керує» цим об’єктом.

Пані Різва, до речі, відповідно до інформації аналітичної платформи YouControl, є історичною засновницею та керівником низки компаній, зареєстрованих за адресою «Гуліверу» – площа Спортивна, 1-А. Зокрема, ТОВ «ІНРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ», яке фігурує у 93 кримінальних судових документах, має значний податковий борг, а його кінцевим бенефіціаром є мешканець окупованої території.

Фото: YouControl

У свою чергу, Віктор Степанович кілька років тому вже встиг «засвітитись» у ще одній масштабній оборудці, пов’язаній із банками та заставним майном.

Нагадаємо, 23 травня 2016 року Нацбанк визнав неплатоспроможним банк «Михайлівський», а згодом – відкликав його ліцензію та розпочав процес ліквідації. На той час 100% акцій банку належали ТОВ «Екосіпан», у статутному капіталі якого Віктор Поліщук володів найбільшою часткою.

Фото: YouControl

Тоді центр столиці збурили велелюдні протести під стінами Нацбанку та Адміністрацією президента, ініційовані обдуреними вкладниками «Михайлівського», які, де юре, не були клієнтами цієї фінустанови – людям, яких недобросовісні банкіри упіймали на «гачок» обіцянками високих депозитних відсотків, а насправді підсунули фейкові угоди з іншими фінансовими компаніями: «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ІРЦ) та «Кредитно-інвестиційний центр» (КІЦ).

Як зазначав тодішній директор-розпорядник Фонду гарантування вкладень фізосіб Костянтин Ворушилін, аферисти «кинули» вкладників на понад 1 мільярд гривень.

Більше того, напередодні банкрутства з «Михайлівського», разом із усіма заставами, вивели ще й ліквідний кредитний портфель у 680 мільйонів гривень – на користь оформленої на мешканця окупованого Сімферополя Анатолія Телятникова фінансової компанії-«прокладки» «Плеяда», яка, у свою чергу, перепродала його ТОВ «ФК «Фагор».

Зауважимо, представники тодішньої влади голосно пообіцяли довести розслідування цієї кредитної афери до логічного фіналу. Однак «зливати» справу почали ще у 2017-му, коли правоохоронці фактично саботували слідство в рамках кримінальних проваджень щодо «Михайлівського».

Фінальною крапкою у руйнуванні справи стало рішення Печерського райсуду столиці, яким було знято арешт із майже 70 га землі у Броварському районі Київщини, які належать ТОВ «Компанія «Інтер-профіт», ТОВ «Транс-Логістик» і ТОВ «Технополіс 15» та які були арештовані в межах кримінальних проваджень, порушених Нацполіцією за фактом доведення банку «Михайлівський» до банкрутства.

Відповідне визначення виніс суддя Олег Білоцерківець ще наприкінці 2019-го. Але широкому загалу про це стало відомо дещо пізніше, оскільки оприлюднили рішення у Реєстрі судових рішень лише 8 січня 2020 року, повідомляє «Антикор».

Утім рейдерські схеми, завдяки яким скандальний олігарх із поплічниками захопив земельні ділянки під Києвом під житлову забудову, вже давно стали відомі медіа. Так само, як і не зовсім цивілізовані методи вирішення паном Поліщуком корпоративних конфліктів із конкурентами.

Зокрема, як повідомили розслідувачі видання «Антикор» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах, Віктор Степанович через свого родича і довірену особу Анатолія Гунька та за підтримки одного із заступників голови МВС, ініціював обшуки в офісі столичного девелопера «Грассфілд», з яким структури Поліщука мають певні суперечки.

Журналісти довідались, що залучена до обшуків група прокурорів, не мала санкцій від Офісу генпрокурора та діяли за прямою вказівкою чинів з МВС та пана Гунька.

Відомо, що у 2018 році Шевченківський районний суд Києва обрав Анатолію Гуньку запобіжний захід у вигляді перебування за гратами за розкрадання державної землі ДП «Радіопередавальний центр» у Броварах та знищення стратегічного для України військового обладнання. Хоча це не завадило посіпаці олігарха Поліщука не лише опинитись на волі, але й балотуватись у 2019-му до парламенту від округу на Чернігівщині.

Анатолій Гунько Фото: Facebook

Йдеться про ділянку площею майже 95 га, яку Броварська міськрада фактично подарувала Віктору Поліщуку, проголосувавши за передачу земель колишнього ДП «Радіопередавальний центр» в оренду 48 громадянам нібито для ведення сільського господарства. Як з’ясували репортери видання «Наші гроші», усі вони в один день передали свої ділянки ТОВ «Компанія Інтер-профіт», пов’язаній із ТОВ «Техенерготрейд» та іншими структурами Поліщука.

Розслідування цієї оборудки СБУ, на чолі з Валентином Наливайченком, розпочало ще в далекому 2014-му. Однак у січні 2015 року, після отримання донькою Наливайченка Ольгою посади в компанії Поліщука, справу поспіхом закрили.

Ще один гучний земельний скандал, пов’язаний з родиною Поліщука, стосується ділянки на території Хотівського городища – археологічної пам’ятки національного значення. У 2008 році відповідним держактом історичну площу городища зменшили удвічі, а вивільнену землю Хотівська сільрада «роздерибанила» між п'ятьма кооперативами, які, у свою чергу, ділянки подрібнили і перепродали новим власникам. Серед «щасливчиків», які отримали землю – Віктор Поліщук та його дружина Лілія Різва, а також скандально відомий «курячий магнат» Юрій Косюк.

Наразі, попри довжелезний шлейф скандалів з приводу боргів обдурених вкладників, сумнівних бізнес-зв’язків та досі відкритих кримінальних проваджень, кремлівський «племінник» Поліщук примудряється не лише виходити сухим із води, а й продовжує безконтрольну забудову на «віджатих» у киян землях історичного центру.

Тож ми продовжуємо наше розслідування. Підписуйтесь на наш Ютуб-канал і сторінки у соцмережах, аби бути в курсі подій.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини


X