Одеса та Херсон на 20% можуть піти під воду, – експертка про зміну клімату

03.10.2020 08:30

Чи справді 20% прибережних міст в Україні можуть затонути? Що робить влада для розв'язання екологічних проблем? Чим може допомогти звичайний громадянин довкіллю та чим потрібно замінити легковий транспорт? Про це все розповіла в ексклюзивному інтерв’ю “СтопКору” координаторка з питань кліматичної політики Центру екологічних ініціатив “Екодія” Євгенія Засядько. 

zasyadko

Звідки з'явилися великі медузи в морях України

Туристичний сезон-2020 добігає завершення. Цього року українці вирішили залишитись на Батьківщині та надали перевагу відпочинку на Чорному або Азовському морях. Мережею ширились знімки з величезною кількістю водоростей та гігантських медуз. Чим були викликані такі аномалії? Сьогодні у “СтопКора” в гостях пані Євгенія Засядько — координаторка з питань кліматичної політики Центру екологічних ініціатив “Екодія”.

Якщо вже розмова розпочинається з медуз, то хотілося б поговорити про це. Раніше таких величезних медуз в українських морях не було. Вони могли становити небезпеку, оскільки люди могли отримувати опіки тощо. Як думаєте, чим могла бути викликана така навала?

За словами експертів, в Україні цього року не було метеорологічної зими, внаслідок чого наші моря не замерзли, а медузи, які залишилися ще з минулого сезону, змогли вижити. Саме до цих медуз влітку приєдналася нова популяція і через це сталася така аномалія з їхньою кількістю.

А це якось пов'язано зі зміною клімату?

Так, звичайно. Україна розташована у тій зоні, де середньорічна температура збільшується швидше, ніж в інших регіонах світу, тому це впливає на те, що ми бачили цього року — майже в усіх регіонах відбувалися якісь стихійні явища: пожежі, відсутність зими, а потім це все переросло в якісь стихійні дощі, завдяки яким деякі міста просто “плавали”. 

Таких явищ буде все більше і вони будуть більш руйнівними для людей через зростання температури. 

Вся політична спільнота у світі каже, що треба щось робити, і майже 200 країн підписали “Паризьку угоду”, яка передбачає недопущення зростання глобальної температури більш ніж на 2 градуси. На жаль, за сучасним сценарієм, світ рухається до зростання температури на 4 градуси і саме через це всі почали терміново переглядати всі сценарії. 

За словами науковців, у нас є лише 10 років, щоб зрозуміти, чи зможемо ми планувати підйом температури на 1,5 градуса, чи цього вже не буде можливо досягти.

Саме від температури з’являються всі ці стихійні явища, які ми вже бачимо останні роки.

Про “кліматичних біженців” та затоплення прибережних міст

Я так розумію, що медузи та зміна температури — це лише перші дзвіночки. А що буде далі, якщо температура зміниться на 1,5 градуса чи навіть більше?

В Україні, на жаль, не так багато досліджень, але навіть з підняттям температури на 1,5 градуса ми вже зараз можемо спостерігати посухи на території України.

Наприклад, торік 80 відсотків Черкаської області потерпали від посух — це аномалія, від якої страждають звичайні люди та фермери. І все це відбувається лише з підйомом глобальної температури на 1 градус, тому навіть підйом на пів градуса буде мати наслідки. 

За сценарієм підйому температури на 4 градуси, деякі острівні країни взагалі можуть піти під воду. Також це лихо трапиться з такими містами, як Лондон, Нью-Йорк, Амстердам тощо. 

Фото: СтопКор

Україну це також зачепить – в Азовському та Чорному морі почне підніматися рівень воді, внаслідок чого ми можемо втратити більше мільйона гектарів землі, з яких 200 тисяч – це сільськогосподарські землі. Разом з цим з'являться 75 тисяч “кліматичних біженців”, які втратять свої домівки через зміну клімату. І це все лише про ризик підйому рівня моря, але крім цього є ще багато інших. Наприклад, цієї весни “Держводагентство” повідомило, що в Україні недостатня кількість води для промислових підприємств через те, що ріки ненаповнені. Нас врятували сильні дощі, але на тому ж заході України вони дуже сильно пошкодили місцеву інфраструктуру.

А якщо такий негативний сценарій буде, то які області України насамперед будуть затоплені?

Звичайно, південні, бо це прибережна територія України. В Одесі може буде затоплено 17% території, у Херсоні – 13%, у Бердянську – 20%. Також Вилкове на 100% піде під воду, а ми просто можемо забути, що такий населений пункт був. 

Якщо світ буде йти за сценарієм “+4 градуси”, то на інші регіони це теж вплине, але в іншому плані. Десь зросте температура і буде нестача питної води або почнуться сильні пожежі.

До речі, підняття температури дуже сильно впливає на ризик великих пожеж, і ми навіть можемо бачити, що в Греції або в Австралії їхня розвиненість не допомогла у боротьбі з пожежами, через що вони мали мільярдні втрати.

Хто винен у зміні клімату та як звичайний громадянин може допомогти довкіллю

А хто у цьому винен? Чи можна говорити, що зміна клімату залежить від кожного українця? Все в наших руках чи це все великі підприємства?

Вплив мають всі, але за масштабом, звичайно, промисловий сектор набагато більше, оскільки основна причина підняття температури — це  спалювання палива. Саме через це дуже багато говорять про перехід на відновлювані джерела енергії — вітер, сонце, біоенергетика тощо.

Ці технології стають більш дешевими та доступними, що має стимулювати країни відмовитися від палива, але залишилися такі країни, у яких економіка будується навколо цього палива і вони швидко від цього відмовитися не зможуть.

Щоденно ми робимо свій вибір. Наприклад, обираємо транспорт, який теж виробляє вихлопні гази. 

Якщо обирати між автомобілем та громадським транспортом, то звичайно треба робити вибір у бік другого або мікромобільності, яка зараз набирає популярності в Україні та Європі.

Звичайно, для комфортного використання цих видів транспорту потрібна підтримка влади.

zasyadko
Фото: СтопКор

Також важливо при щоденних покупках думати про те, наскільки ті чи інші речі при виготовленні використовують енергії: “можливо, той продукт потребував меншої кількості енергії”? Навіть для пакетів використовується багато ресурсів.

А якщо говорити про сміття? Чи грає воно роль? В Україні не поширена практика сортування сміття, і воно просто викидається на сміттєзвалище та гниє там.

З точки зору клімату, зараз саме сектор відходів впливає на 4% всіх змін в Україні. 

Від пакетиків не буває парникових газів, бо потрібно, щоб вони перероблялися, а сам газ з цього процесу йшов на енергетичні потреби, але у нас зараз цього, на жаль, не роблять і ці гази просто потрапляють в атмосферу та спричиняють парниковий ефект.

Але всього на 4% якщо говорити про Україну, правильно?

Про Україну – так, але це дуже багато. Якщо розглядати інші сектори, то туди входять: енергетика, сільське господарство, будівлі. У них велика частка енергоефективності й саме вони мають великий потенціал до скорочення. А саме відходи та господарство мають більший потенціал до збільшення викидів.

Нещодавно до нас у студію приходив Віталій Нестор, який збирався йти у мери Києва, але не склалося. Він казав, що було б добре в Києві та околицях повністю перебудувати всі підприємства, з яких йдуть якісь негативні викиди у навколишнє середовище. Чи було б це доцільним та чи можливо підприємства перебудувати, а не будувати наново?

Це залежить від ситуації, але будувати нове — це великі інвестиції, й тут треба перевіряти, чи можливо там поставити якісь фільтри. 

Багато підприємств працюють без них, хоча вони мають бути через негативні викиди, які впливають на здоров'я людей. Я впевнена, що про це на цих заводах знають, але це потребує мільярдних інвестицій, які ці підприємства можуть не мати. А про оновлення чи перебудову потрібно дивитися на місці з фінансової точки зору.

Ну, мені здається, що будувати нові — це набагато дорожче, ніж оновлювати старі.

Є такі підприємства в Україні, які працюють з 60-х років та вже вичерпали свої ресурси. Дійсно, краще побудувати щось нове, енергоефективне та екологічне, ніж латати дірки у тому старому, але це дійсно треба індивідуально дивитися на кожне підприємство.

Про дії влади для порятунку довкілля

На вашу думку, чи підтримує українська влада зелену енергетику? Чи рухається вона в екологічному напрямку?

Я бачу стагнацію. До 2020 року в Україні був зелений тариф, який стимулював розвиток зеленої енергетики, але з 2020 року скоротили цей тариф, і я не знаю, чим це все закінчиться. Але це негативно впливає на нас з точки зору інвестора, яким обіцяли одне, а потім вирішилося, що це багато і тепер там пробують щось змінити. 

Я думаю, що довіра інвесторів дуже сильно впала після цього і це стосується не лише зеленої енергетики, тому політика має бути стабільною та підтримувати подібні ініціативи не тільки в одній сфері, а, можливо, розвиток якогось малого фермерства, стимулювати підприємства бути більш екологічними тощо.

І було б добре, якби влада виділила на це якийсь бюджет, бо ви казали, що вони цього не зробили.

Так, бюджет-2021 ще не затверджений, але був опублікований перший драфт, і в ньому ми не побачили коштів на фонд енергоефективності, який якраз стимулював людей утеплювати свої будівлі. Також не заклали грошей на природоохоронні заходи, що також негативно впливає на розвиток цієї сфери і показує, що влада рухається в іншому напрямку.

У чому причина? Мені здається, що у нас в Україні такий рівень життя, що людям ніколи думати про такі питання, і якщо політик буде обіцяти більшу пенсію або покращення стану довкілля, то людина обере перший варіант. Як популяризувати ці напрямки?

По-перше, звичайно, іноді не вистачає освіти. У Європі з дитячого садка та шкіл починають розповідати, чому важливо охороняти довкілля і як це впливає на них. Коли вкладають в довкілля — вкладають у своє здоров'я. І ці гроші, які використали на охорону довкілля, потім менше використають на охорону здоров'я. 

Фото: СтопКор

Зараз в Україні найбільший коефіцієнт загибелі людей через якість повітря в Європі. У Києві під час карантину, коли у всіх містах світу бачили зменшення кількості парникових газів, навпаки, рівень зріс через тих людей, які просто пересіли у власні автівки. 

Смерть від забрудненого повітря? А як це взагалі?

У людини зростає ризик якихось захворювань астматичних чи інших легеневих через накопичення різних речовин у організмі. Це підраховує ВООЗ, і Україна – серед країн, де велика смертність через якість повітря.

Про необхідність ініціатив з боку місцевих депутатів та місцеві вибори-2020

Зараз триває активна передвиборча кампанія і, можливо, ви могли б дати якісь поради кандидатам у місцеві депутати? На чому їм варто зробити акценти у напрямку покращення стану довкілля в Україні.

Розвиток громадського транспорту, інфраструктури та мікромобільності. Може бути щось для велозанять — це енергоефективність, великий потенціал, який дасть можливість людям економити та менше платити за пальне, енергетику та інші ресурси, коли у них будівля енергоефективна. 

Зараз дуже часто говорять про те, що Київ “часто плаває” і саме через це треба адаптувати місто та зробити його більш зеленим. Наприклад, висаджувати дерева біля доріг, завдяки яким створюється тінь та асфальт менше нагрівається.

Зелена зона з ґрунтом буде давати можливість акумулювати та вбирати у себе воду з дощів і це створює більш комфортне життя для людей, які там проживають. Це основні речі, але таких напрямків дуже багато і над ними потрібно працювати.

Також це питання стосується не лише депутатів, а й самих виборців — вони повинні дізнаватися самі, чи займається депутат екологічними проблемами, а якщо не займається, то люди можуть просити його зайнятися цими речами.

Про національно-визначений внесок України

Розкажіть трохи більше про національно-визначений внесок України.

Як я говорила раніше, країни світу зараз обирають, що вони готові зробити для того, щоб скоротити викиди парникових газів, і кожна з країн, які підписали “Паризьку угоду”, зараз вирішують, що саме вони готові змінити у своїх країнах. Саме цей національно-визначений внесок був розроблений у 2016 році, і він навпаки передбачав збільшення викидів парникових газів, але після тиску міжнародної спільноти і громадськості міністр у 2018 році заявив про його перегляд. 

Зараз Україна розробляє цю ціль до 2030 року, і вона зможе показати, наскільки ми готові скоротити викиди та покаже, чи дійсно ми, як світ, зможемо досягти цієї поставленої цілі у 1,5 градуса до кінця сторіччя. 

Через пандемію дедлайн відкладено до кінця 2020 року. Також хочу зазначити, що Україна повинна говорити про фактичне зменшення кількості викидів газів, бо з 2015 року спостерігається лише збільшення викидів. 

Які фахівці і хто працює над цим проєктом? Який наступний етап? Наприклад, винесуть пропозиції, що потрібно буде зробити те і те, а що далі?

Інститут моделювання вже розробив три сценарії і в одному з них вони вважають, що нічого не зміниться і ми навіть не будемо виконувати ті закони, які були прийняті до 1 вересня 2019 року. Другий – це виконання тих законів, які вже є, і там буде невелике зменшення викидів, але дуже незначне, а третій — це амбітний, але треба розуміти, що всі ці сценарії робляться до 2050 року, і саме після 2030 року є велика різниця між другим і третім сценарієм.

За ініціативою Міністерства охорони навколишнього природного середовища був розроблений ще четвертий сценарій, і він комбінований — передбачає менше фінансових внесків, але теж призведе до гарного сценарію 2050 року зі скорочення. Треба зазначити, що жоден з цих сценаріїв не передбачає зниження викидів до нуля, як в Європейському Союзі. Також ці сценарії повністю зачіпають економіку, і всі міністерства повинні будуть обговорити їх.

Про екологічність того чи іншого виду транспорту

А що з приводу водного транспорту? Деякі фахівці розповідали, що більш екологічними засобами перевезення був би водний транспорт і що його треба розвивати. Що ви з цього приводу думаєте?

Я знаю, що існує міжнародний проєкт “E-40”, який передбачає з'єднання Балтійського моря та Чорного через Білорусь та балтійські країни. Але що це означає? По-перше, поглиблення дна Дніпра і подібні заходи — це порушення екосистеми. Дніпро вже доволі зарегульована річка, і зменшення водності і цвітіння води якраз відбувається через це регулювання. 

Також це може стосуватися Чорнобиля, бо там є радіоактивний пил, який при втручанні людини може потрапити в Дніпро, а далі й у Чорне море.

А якщо говорити про буксири? Наскільки цей вид транспорту екологічніший, ніж автомобілі?

Якщо говорити про водний, то це дійсно може негативно вплинути на екосистему, яка вже створилась через зарегульованість. Все одно всі танкери та буксири використовують викопне паливо, що також негативно впливає. Краще використовувати залізничний транспорт. 

Про вплив танкеру “Делфі” на довкілля в Одесі

А якщо говорити про танкер “Делфі”? Це вплинуло на довкілля та здоров'я людей?

Я сподіваюся, що у той час, коли там відбувалися якісь витоки, то людей там не було. Вплив, напевно, був, але, на жаль, даних ми зараз не маємо від Держекоінспекції. Сподіваюсь, що у найближчому майбутньому проведуть оцінку цієї події та ми зможемо зрозуміти вплив та можливі наслідки.

Tanker2
Затонулий танкер «Delfi» Фото: «СтопКор»

Як мені здається, дістати танкер, а вже після робити дослідження — це неправильно. Чи не потрібно було спочатку це все зробити, а вже потім його діставати?

Дійсно, там проводили якісь дослідження. Були випадки, коли навіть туристи дзвонили у Держекоінспекцію та повідомляли, що біля танкера з’явилась якась плівка, хоча за цим об'єктом треба було постійно стежити, а ще краще реактивно підіймати його.

Щодо залізничних перевезень. У нас нещодавно був колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян і він розповів, що в "Укрзалізниці" лише в певний час був встановлений ліміт на розкрадання і можна було красти лише 20-30 відсотків, але зараз ліміту там немає та всім відомо, що це найбільш корумпований орган України, тому потрібно, напевно, шукати інші способи перевезення вантажів, бо все розкрадуть.

Тут треба вести боротьбу з корупцією, а не з транспортом, але і сам транспорт дуже часто є причиною викидів парникових газів, і зараз дуже часто говорять, що одним з факторів не допускати викиди — це обирати локальні продукти, а не які перевозили літаком або водним транспортом сотні тисяч кілометрів. Те, що вирощено на території України, витрачає набагато більше енергії, ніж те, що везли з далеких країн.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини