Не відповідає стандартам і шкодить здоров’ю: Україна може обмежити імпорт турецького цементу

15.02.2021 13:52

Дешево і шкідливо: український ринок заполонив цемент із Туреччини. Обсяги імпорту зростають у геометричній прогресії – торік ввезли вже понад мільйон тонн. І це попри те, що значна частина турецької продукції не має належного маркування, не відповідає ДСТУ і містить небезпечні домішки. Україна ж ризикує втратити робочі місця й перетворитися на сировинний додаток. Чи є вихід для вітчизняної економіки? Експерти запевняють: Уряд має вдатись до захисних заходів.

CEMENT 2 NEW.00_00_37_18.Still003
Ілюстрація: СтопКор

Цемент – один з базових матеріалів для будівельної галузі. Саме від якості цього продукту залежить витривалість і безпечність споруд, а наслідки від використання неякісної або фальсифікованої продукції можуть стати фатальними для людей.

Аби уникнути цих проблем, споживач передусім має уважно роздивитися маркування: кожна упаковка цементу – імпортного чи вітчизняного – має містити дату виготовлення та строк придатності, найменування, масу та склад, а також знак відповідності.

Натомість перевірка імпортної продукції, яка продається в Україні, довела: турецькі виробники не переймаються такими «дрібницями». Зокрема, на упаковках цементу «Adocim» відсутня дата виробництва та строк придатності. А продукція «Bursa Cimento» взагалі немаркована.

82% імпортного цементу - фальсифікат

Перевірені «СтопКором» зразки мають різні вади, але є одна спільна помилка: відсутність інформації державною мовою, чим грубо порушується закон про захист прав споживачів.

«Не вказана в достатньому обсязі, або взагалі не вказана інформація державною мовою, або неповна інформація згідно з українським ДСТУ призводить до того, що споживач не отримує повної інформації про товар. А це порушує його базові фундаментальні правa», – наголошує менеджер маркетингових проєктів асоціації «Укрцемент» Олена Герасимова.

cement_41
На упаковці мають бути обов'язково зазначені ці параметри Ілюстрація: СтопКор

Понад те, як показали останні дослідження якості цементу, 82% продукції в упаковках з порушенням маркування є фальсифікатом. Це означає, що обираючи такий продукт, споживач у буквальному сенсі купує «кота в мішку». Адже саме маркування дозволяє покупцю зрозуміти, за яку якість і вагу цементу він платить свої кревні.

Турецький цемент містить домішки, що здатні викликати екзему

Досліджуючи наявні на українському ринку зразки, ми помітили й те, що більшість турецьких виробників «забули» зазначити на упаковках інформацію про склад продукції. Хоча споживач мав би знати про небезпечні для життя й здоров’я домішки, які у величезній кількості містяться у цементі.

Між іншим, щодо турецького цементу у Болгарії навіть проводили спеціальні розслідування. Болгари виявили у продукції сусідів водорозчинний хром. Ця речовина здатна спричинити у користувача подразнення шкіри і навіть викликати екзему.

cement_42
У турецькому цементі виявили шкідливі домішки Фото: СтопКор

Українські лабораторії підтвердили наявність небезпечних сполук у турецькому цементі: частка водорозчинного хрому перевищує норму у 3-4 рази й сягає 6-7 мг на 1 кг – цієї кількості достатньо, аби серйозно зашкодити здоров'ю людей.

Україна vs Туреччина: чесна конкуренція чи демпінг?

Наразі південний сусід вже має левову частку в загальному імпорті цементної продукції в Україну – 96%. Експансія відбувається надшвидкими темпами: якщо у 2017-му в Україну ввезли з-за кордону 400 тисяч тонн цементу, а в 2018-му – 450, то у 2019-му цей показник сягнув вже 720 тисяч тонн. А торік об’єм імпорту вперше перевищив мільйон тонн.

Чому український ринок настільки цікавий турецьким виробникам? Причин декілька. Окрім наявності спільного морського кордону й зручної логістики, річ ще й у значному спаді внутрішнього будівництва, що розпочався у Туреччини кілька років тому. Отже, рятуючи власну економіку, турецький Уряд надав національним виробникам допомогу: від дешевого кредитування до податкових пільг і прямих субсидій. Про подібну державну підтримку українським цементникам залишається лише мріяти.

cement_43
Турецька цементна галузь набагато потужніша Фото: скріншот

Дисбаланс у можливостях величезний: Туреччина посідає друге місце серед світових експортерів цементу, у країні працює близько 60 цементних заводів, які сумарно виробляють 142 млн тонн на рік. На цьому тлі Україна з її 9 заводами й 9,3-9,5 млн тонн цементу на рік виглядає крихіткою. Однак насправді вітчизняного виробництва більш ніж достатньо для потреб внутрішнього ринку.

Окрім безпрецедентної державної підтримки, турецькі цементники, прагнучи захопити українські ринки, не цураються й брудних методів. А саме – демпінгують, штучно занижуючи ціну на власну продукцію, інколи опускаючи її навіть нижче собівартості, аби вибити конкурентів з ринку. Утім, те, що для турків — шанс на збільшення експорту й процвітання промисловості, для українців може обернутись закриттям цементних заводів і тотальним безробіттям.

Антидемпінгове мито на захисті національної економіки: прецеденти вже є

Зауважимо, що Україна вже має успішний досвід боротьби з недоброчесною конкуренцією. Зокрема, й у цементній галузі.

У 2019 році антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну цементу з РФ, Молдови та Білорусі довело, що продукція з цих країн мала ознаки демпінгу й становила загрозу для вітчизняної економіки.

Зауважимо, Росія надавала своїм заводам та виробнику у підконтрольному РФ Придністров'ї енергоресурси за пільговими цінами, що помітно знижувало собівартість їхнього цементу. А Білорусь підтримувала власних виробників через залучення дешевого китайського кредиту. Отже, імпорт з цих трьох країн суттєво викривляв конкуренцію на українському ринку.

«Дані країни тривалий час постачали товар в Україну, в зв'язку з тим, що мають дуже коротке «крило» поставки, дуже зручна транспортна складова, яка дозволяла постачати товар на територію України», – зазначає юрист, партнер ЮФ «Ілляшев та партнери» Олена Омельченко.

Після відповідного звернення до Мінекономрозвитку відомство протягом року уважно вивчало всі докази і дійшло висновку, що має місце демпінговий імпорт. За підсумками дослідження до цементної продукції російського походження було встановлено обмежувальне мито 115%, молдовського – 95%, білоруського – 56%.

cement2
МКМТ ухвалила застосування антидемпінгових мит до цементу з РФ, Білорусі та Молдови Фото: Урядовий кур’єр

Намагаючись повернути вигідні для себе (але не для українців) умови й скасувати запроваджені антидемпінгові заходи, закордонні цементники позивалися до українського суду. Утім, Феміда встала на захист вітчизняної економіки: завдяки виваженій позиції української сторони, рішенням окружного адмінсуду Києва антидемпінгові мита були залишені в силі.

Давид проти Голіафа: як українським цементникам встояти проти потужних конкурентів?

Наразі аналогічну загрозу для української економіки становить експансія з боку Туреччини.

«Існує ризик, що турецькі товари просто витіснять українського виробника з економічної мапи України й світу. Йдеться не лише про цементну галузь, але й про текстиль та машинобудування», – підкреслює доктор економічних наук Ігор Гужва.

Народний депутат Дмитро Кисилевський запевняє: будь-яка країна має право застосовувати інструменти торгового захисту. Понад те, вони навіть передбачені досить обтяжливими міжнародними зобов'язаннями, які взяла на себе Україна в попередні роки. Йдеться про декілька можливих напрямів торгового захисту: антидемпінгові заходи, антисубсидійні заходи і так звані спеціальні заходи.

І найбільш очевидним інструментом, до якого має вдатися влада, аби убезпечити українську економіку, є саме антидемпінг.

Нагадаємо, у вересні 2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ініціювала антидемпінгове розслідування щодо імпорту цементу з Туреччини. Тому наразі нам залишається лише чекати та пильнувати за цим процесом, сподіваючись, що Уряд все ж зможе захистити вітчизняних виробників та зберегти бюджетоутворюючу промислову галузь, а разом із нею – податки та робочі місця для українців.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини