• Цей матеріал доступний наступними мовами :
  • Укр

Наслідки демонтажу старого «Укриття» на ЧАЕС непередбачувані – експерт з атомної енергетики

05.11.2019 14:00

Демонтаж нестабільних конструкцій старого саркофага ЧАЕС – здавалося б, раціональний крок перетворення об'єкта укриття на екологічно безпечну систему. Та чи не причаїлася в демонтажі нова загроза? Яка саме компанія взяла на себе обов'язок демонтувати небезпечний об'єкт та наскільки чесно був розіграний тендер? Дізнавалась Ася Шевченко.

Заступник головного інженера об’єкта «Укриття» ЧАЕС Сергій Кондратенко наголошує: падіння нестабільних конструкцій може вплинути на ризики ядерного характеру.

Пан Кондратенко наполягає на демонтажі старого укриття. Оскільки обвал ще радянської конструкції може мати «ядерні» наслідки.

Та для того, щоб осягнути всі ризики небезпечного процесу демонтажу, ще до відрядження у зону відчуження ми поспілкувалися з незалежним експертом.

Сергій Волков чи не все життя присвятив вивченню атомної енергетики та був одним з ліквідаторів аварії. Він вважає: все має бути законсервовано під конфайнментом, а тому демонтажні роботи можуть бути ще небезпечнішими, ніж раптовий обвал.

«Наслідки передбачити неможливо. Кришка реактора вагою понад тисячу тонн стоїть вертикально. Тобто якщо обрушиться дах конфайменту, гіпотетично якщо це станеться, можливо, кришка змінить своє положення і буде сприяти подальшому руйнуванню блоку. А в результаті обвалення буде пошкоджений і новий конфайнмент. Як залізна монолітна деталь вагою в тисячу тонн себе поведе – уявити важко», – коментує експерт з атомної енергетики.

У 2007 році ЧАЕС та французький концерн Novarka підписали контракт на будівництво над об'єктом «Укриття» нового безпечного конфайнменту – тобто нової захисної оболонки

І тоді 2 мільярди єврокоштів будуть знищені.

Інший ризик стосується вже третього реактора, який під землею має спільні комунікації зі зруйнованим четвертим. А отже, роботи на четвертому енергоблоці можуть призвести до руйнувань на третьому, де знаходяться радіоактивні відходи у вигляді графітової кладки.

А найголовніша небезпека: куди подіти демонтовані споруди?

«Розумієте, це вже не будівельна конструкція – це тверді радіоактивні речовини. Принаймні я не бачив даних, наскільки вони малоактивні, середньо активні, високоактивні. Тобто йдеться про утилізацію цих відходів», – зазначає пан Волков.

Експерт наголошує: якщо вони високоактивні, то в Україні, та навіть у світі ще не існує сховищ для захоронення, адже наразі тільки дві країни – Швеція і Фінляндія проводять дослідження щодо поховання ВАВ у шахтах під землею в скельних породах.

Читати також:

Коментарі


X