Криворізькі «екоактивісти»: в області орудують вимагачі коштів із підприємств

У Кривому Розі раз по раз трапляються екологічні скандали. Так звані «екологи» виступають проти дій іноземних інвесторів, проти прибирання сміття та проти… будівництва футбольних полів.

ekologicheskiy_reket
Під виглядом захисту довкілля у Кривому Розі "екологи" кошмарять підприємства Ілюстрація: СтопКор

Зокрема, стало відомо щонайменше про три гучні історії, пов’язані фактично з рекетом підприємств у Кривому Розі. Перша стосується підприємства «Токівський гранітний кар’єр», що було серед лідерів радянського каменедобування. У певний час воно занепало, а громада села Токів зверталася до органів влади та ЗМІ з проханням відновити роботу колись прибуткового підприємства та забезпечити місцевих роботою.

У 2006 році з’явився українсько-польський інвестор, який взявся виплачувати борги підприємства, що складали понад 4 млн грн (на той час – майже мільйон доларів). Робітникам почали гасити борги із зарплати, тож у людей з’явилася надія.

Утім, місцевій владі такі гарні новини чомусь не сподобалися, пише «Голос України».

За даними видання, місцеві чиновники вкупі з правоохоронними органами (прокуратура, поліція, СБУ) почали усіляко протидіяти.
У 2012 році історією тиску на іноземних інвесторів зацікавився телеканал TVі та зробив випуск програми «Знак оклику», де докладно виклав сутність проблеми.

tokivskiy karier
Польського інвестора криворізькі посадовці фактично "вижили" з України Фото: find-way

Після тривалої тяганини та конфліктів підприємство таки запрацювало. Однак у 2016 році з’явились нові охочі «рейдернути» підприємство, яке фактично відкупили від боргів. Спершу була заблокована робота «Токівського гранітного кар’єру», а потім його почали «кошмарити».

Постраждала репутація України як об'єкта для інвестування. Польський бізнесмен поїхав додому, але продовжує купувати трохи граніту з Токівського кар'єру для асортименту свого виробництва в Польщі. Акцент у своєму бізнесі він зробив на Африку та видобуває граніт там.

Кар'єр заростає травою, там такої бурхливої діяльності, як раніше, вже немає.

Коли історія закінчилася, частина, скажімо так, рекетирів, залишили свої посади.

Як розповів журналіст «СтопКору» Кирило Вольний, який проводить власне розслідування у Кривому Розі, за останні роки в місті утворилася така собі псевдоекологічна мафія. Учасники угруповання – колишні чиновники, працівники правоохоронних органів та впливові бізнесмени, що не гребують рейдерством.

Утім, «екологічні активісти» почали діяти ще більше – тепер вони «кошмарять» інші підприємства. Ще один приклад вражає: «захисники прав людей» виступають проти будівництва футбольних полів.

budivnitstvo futbolnih poliv u krivomu rozi
"Екологів" обурило будівництво футбольних полів Фото: СтопКор

Першими діями «екоактивістів» обурилися батьки дітей, що тренуються в криворізькій футбольній академії «Гірник», будівництво якої здійснюється на базі старого стадіону шахти «Батьківщина».

Зокрема, «борці за екологію» почали закидати скаргами та заявами місцеві органи влади, а також органи виконавчої влади, стверджуючи, що керівництво футбольної академії «Гірник» порушило норми будівництва, пошкодило ґрунт, побудувало на території академії котельню, яка загрожує навколишньому середовищу.

У самій академії стверджують, що всі претензії до керівництва академії «Гірник» були безпідставні, оскільки будівництво академії здійснювалося з дотриманням норм чинного законодавства.

Ситуація фактично дійшла до того, що батьки були готові виходити на вулиці на знак протесту в разі призупинення життєдіяльності футбольної академії через заяви. Злякавшись наслідків, вищезгадані екологи вирішили дати задню, та тільки вдалося їм це не дуже добре. Вони повідомили, що не збиралися шкодити футбольній академії.

І приклад рекету номер 3.

Є в Кривому Розі унікальне місце під назвою Сланцеві скелі. Вони тягнуться між шахтами уздовж правого берега річки Саксагань протягом 250 м на території 4 га. Висота скель у деяких місцях сягає 20 метрів над рівнем річки. Сланцевий горизонт представлений різними сланцями з прошарками. У сланцевих скелях зустрічаються також рідкісні види рослин, занесених до Червоної книги.

У 1972 році Сланцевим скелям було присвоєно статус геологічного природного пам'ятника.

У часи незалежної України територія Сланцевих скель виявилася закріпленою за підприємством ВАТ «Арселор-Міттал», і волею доль перетворилася на відстійник побутового та виробничого сміття. Самоскиди їхали на Сланцеві скелі з усього міста та висипали сміття прямо на землю.

Чим, до речі, не поспішали обурюватися «екологи» з Кривого Рогу.

Ситуація змінилася докорінно, коли Сланцеві скелі взяла під свій захист громадська організація ГО «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ екологічного ЗАХИСТУ СЛАНЦЕВІ Скелі», яка отримала ліцензію для створення геологічного заказника.

Оформивши всі необхідні спеціальні дозволи, організація приступила до наведення ладу на території Сланцевих скель. Було прийнято рішення впорядкувати територію Сланцевих скель, провести електрику та зробити оглядовий майданчик.

slancevi skeli
Сланцеві скелі почали розчищати, а сміття вивозити Фото: rudana

Але для того, щоб втілити в життя задумане, було необхідно спочатку прибрати сміття з території. До слова, за час існування стихійного сміттєзвалища загальний обсяг сміття, що накопичилося в колишньому річищі, становив понад 1000 кубометрів.

У квітні 2021 року прилеглу до сланцевих скель територію почали розчищати.

Промислові підприємства міста надали для цих цілей свій транспорт, і дуже скоро результати дали про себе знати. Поклади сміття в більшій частині зникли, і здавалося, що скоро територія Сланцевих скель буде зовсім звільнена від сміття.

Однак роботами з ліквідації стихійного звалища на місці природного пам'ятника раптом несподівано обурилися «екологи». На думку місцевих «захисників природи», на території Сланцевих скель не можна було проводити жодних робіт, у тому числі і з залученням транспорту.

Чим закінчиться історія зі Сланцевими скелями? Хто стоїть за псевдоактивістами та які прибутки вони отримують зі своєї «громадської діяльності»? Відповідь на усі ці питання шукав журналіст «СтопКору» Кирило Вольний. Тож чекайте на вихід нового розслідування. Далі буде.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини