«Хід конем» від Опімаха: Держгеонадра звинуватили журналістів у маніпуляціях

Найкращий захист – напад? Так, вочевидь, вирішили у Державній службі геології та надр України. І замість того, аби надати обіцяні відповіді на запитання мітингарів, які кілька днів поспіль чатували під стінами відомства, – оприлюднили на власному сайті пресреліз, де звинуватили «СтопКор» у маніпуляціях і порушенні журналістської етики.

Роман Опімах Фото: Держгеонадра

Йдеться про опублікований 4 червня на нашому сайті та передрукований низкою українських видань матеріал «Голова Держгеонадр Опімах подарував олігархам мільярд кубометрів газу та готує держпідприємства до приватизації». Спробуємо розібратись, що ж саме закидають у Держгеонадрах медійникам?

По-перше, пресслужба відомства вбачає у статті маніпуляції з цифрами. Зокрема, йдеться про наступний фрагмент матеріалу:

«У розпал карантину в Україні Держгеонадра вирішили провести аукціон та продати спецдозвіл на дослідно-промислову розробку бурштину в Олевському районі фактично за копійки (3400 грн за гектар) та без узгодження з Житомирською обласною радою, місцевою радою та громадою села. При цьому підлеглі Опімаха «поклали болт» на рішення суду».

Ось як це коментують у пресрелізі Держгеонадр:

«У статті припускають, нібито вартість проданого спецдозволу на розробку ділянки «Біла», що на Житомирщині, була суттєво занижена, при цьому автор уникає називати фактичну вартість ліцензії, а вдається лише до маніпулятивного формулювання: «3400 грн за гектар». Між тим право на розробку бурштинової ділянки у результаті відкритих онлайн-торгів отримав один із семи потенційних інвесторів, які змагалися за спецдозвіл.

Вартість лоту склала 17 040 000 грн — це кошти, які отримав бюджет України в результаті проведеного аукціону. Загалом за результатами двох аукціонів, під час яких було продано 19 ліцензій, до державного бюджету надійде 37 929 822 грн. Кожен проданий спецдозвіл гарантує потік інвестицій у регіони, де розташовані ділянки надр: там створюють робочі місця, розвивається інфраструктура та супутні виробництва».

Так, дійсно, сума у 17 мільйонів за розробку бурштинової ділянки на перший погляд видається набагато соліднішою, аніж початкові «3400 грн за гектар». І виручені від продажу ліцензій майже 38 млн грн – теж ніби немалі гроші, особливо з точки зору пересічного «бюджетника».

Однак – лише доти, доки не починаєш порівнювати фактичне наповнення бюджету з плановим. Чи хоча б з аналогічними показниками минулого року. І отут виявляється, що порівняно з 1-м кварталом 2019-го у 2020-му надходження до державного бюджету за користування надрами скоротились у… 20 разів. Та й факт залишається фактом – спецдозвіл на розробку одного гектара бурштинової ділянки початково оцінили в 3 тисячі 400 гривень. То хто ж тут маніпулює цифрами?

За перший квартал 2020 року до бюджету надійшло лише 10 млн грн Ілюстрація: СтопКор

Цікаво при цьому, що наведений у процитованому вище фрагменті статті «СтопКору» факт того, що торги було проведено без узгодження з місцевими радами та попри рішення суду, у пресслужбі Держгеонадр не спростували.

Також у пресрелізі скромно промовчали про ще один наведений у нашій статті кричущий епізод заниження вартості – продаж за 1,65 млн грн фірмі «Надра Карбон» ліцензії на видобуток газу на Західнотокарсько-Краснянській площі з перспективними ресурсами, оціненими майже в мільярд (!) кубометрів.

По-друге, у службі закидають журналістам непоінформованість стосовно кількості державних підприємств у підпорядкуванні відомства.

«Автор непоінформований про їхню кількість та фінансовий стан. Повідомляємо, що їх налічується 15 (а не 21), причому два з них не працюють: ДП «Північгеологія» було ліквідоване ще до призначення Романа Опімаха на посаду голови, а казенне підприємство «Еколого-геологічний центр» розташоване на непідконтрольній Україні території (у Криму).

Щодо решти тринадцяти підприємств: результати фінансового аудиту попередніх періодів діяльності підтверджують хронічну збитковість п‘яти підприємств. Переважна частина їхнього професійного складу втрачена, основні фонди та обладнання є зношеними та технічно застарілими. Ці підприємства є неконкурентоздатними на ринку, де широко присутні послуги приватних компаній, а обсяг бюджетних асигнувань критично знизився на 60% цього року, що унеможливлює ефективну діяльність зазначених держпідприємств», – йдеться у пресрелізі.

Зауважимо, що вказуючи той факт, що у підпорядкуванні Держгеонадр перебуває 21 державне підприємство, ми спирались на оприлюднені 24 лютого агенцією УНІАН, каналом 112.ua та низкою інших національних ЗМІ інформаційні повідомлення за матеріалами публічного звіту голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха про підсумки роботи в 2019 році.

І, знову ж таки, факт залишається фактом: наразі відомство таки «вивчає варіант передачі кількох підприємств на приватизацію».

По-третє, пресслужбу відомства чомусь обурила згадка у матеріалі «СтопКору» про відрядження робочої групи Держгеонадр до Лондона, де було проведено так звану «презентацію можливостей» для іноземних інвесторів.

«Загалом на заході були присутні близько 50 учасників, (а не 9, як пише автор, посилаючись на непідтверджені дані телеграм-каналу) — це видно із прямих трансляцій події на офіційній Facebook-сторінці Служби (https://www.facebook.com/geonadra.gov.ua/videos/51585230234762, https://www.facebook.com/geonadra.gov.ua/videos/551213829047386).

На зустріч з українськими фахівцями приїхали представники іноземних нафтогазових компаній, інвестиційних фондів, консалтингових компаній. Згодом саме один із учасників лондонської зустрічі, центральноєвропейський холдинг ЕРH із словацьким оператором Nafta, подав заявку на участь у конкурсах та виборов перемогу на двох ділянках УРП — Охтирській і Грунівській», – зазначено у пресрелізі.

Проте, на жаль, одне з наведених пресслужбою Держгеонадр посилань у Фейсбуці – неробоче чи недоступне для перегляду. За другим посиланням дійсно можна побачити запис трансляції з «круглого столу». Однак загальну кількість учасників, не враховуючи власне представників української делегації, які й перебувають у полі зору камери, з цього відео з’ясувати досить важко.

Держгеонадра послались на закрите чи неіснуюче відео Фото: скрін

І, нарешті, по-четверте, у пресрелізі названо «недолугою», «позбавленою здорового глузду» та «притягнутою за вуха» інформацію щодо задекларованого головою Служби Романом Опімахом майна.

«Ці дані є у відкритому доступі, так само як і інформація про те, у який спосіб та коли було набуте майно», – йдеться у повідомленні.

Дійсно, усі дані щодо статків пана Опімаха є у відкритому доступі на сайті НАЗК. І саме на ці документи ми й спирались при підготовці статті.

Згідно з офіційними даними, 15 березня 2020 року високопосадовець задекларував придбання квартири у Києві на 116,4 квадрата вартістю 4 мільйони 152 тисячі 306 гривень. Ймовірно, також ідеться про новобудову, адже продавцем майна вказана юридична особа – Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Маріон Інвест».

Голова Держгеонадр придбав квартиру за 4 млн грн Фото: НАЗК

У 2018 році у декларації Опімаха фігурував автомобіль Mitsubishi Lancer 2011 р.в. за 97 500 грн, а у 2019 – вже Subaru Forester 2019 р.в. вартістю в мільйон.

У 2018 році посадовець мав на банківських рахунках близько 3,5 млн грн і зберігав готівкою 350 тис. грн, 78 тис. дол. та 8000 євро, а у 2019 році задекларував уже 150 тис. дол. та 50 тис. євро «кешу» й понад 8,6 млн грн – на рахунках.

27 грудня минулого року Роман Опімах задекларував премію за І-ІІІ квартали 2019 року, нараховану за попереднім місцем роботи в Асоціації газовидобувних компаній України у розмірі 4 мільйони 320 тисяч 918 гривень.

Своєю чергою, дружина чиновника – Олена Олександрівна Опімах – у 2019 році стала власницею і директоркою новоствореної фірми ТОВ «ДІРІВЕР АСОШІЕЙТС» зі статутним капіталом 1000 грн. Дані про це теж містяться у відкритому доступі на аналітичній платформі YouControl.

Тож чи виглядає «безглуздим» і «недолугим» наш висновок про те, що після призначення на посаду голови Держгеонадр Роман Опімах примножив свої статки? Чи, можливо, посадовцю не сподобалось припущення про те, що премію від АГКУ можна розглядати як «відступні» або ж як аванс за лобіювання інтересів газовиків?

Хочемо зазначити, що якщо Роман Опімах вважає розповсюджену інформацію недостовірною, він може звернутися до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. Водночас, Цивільний Кодекс України передбачає можливість досудового врегулювання спору. Ми готові до конструктивного діалогу, і в разі аргументованості позиції пана Опімаха, підемо назустріч та спростуємо інформацію. У вказаній відповіді жодних незаперечних аргументів неправдивості опублікованої нами інформації надано не було.

Крім того, нам незрозуміла ситуація з використанням ресурсу Державної служби геології та надр (офіційного вебсайту, працівників пресслужби) для захисту особистих немайнових прав керівника – Романа Опімаха. Адже порушені у нашій публікації питання стосувалися безпосередньо діяльності Романа Опімаха, його декларації, зв’язків та ін. Водночас, відповідь на нашу статтю опублікована на офіційному вебсайті відомства, тобто з використанням ресурсів державної установи.

Нагадаємо, на третій день акції під стінами Держгеонадр очільник відомства пан Опімах таки вийшов до мітингувальників та заявив про те, що він готовий до співпраці із громадськими активістами й перевірить усі факти імовірних порушень щодо видобутку копалин і роздачі спецдозволів, а результати будуть оприлюднені на онлайн-конференції.

Тож ми з нетерпінням чекатимемо на онлайн-спілкування з високопосадовцем. Зокрема, й на відповіді на питання щодо суми надходжень до Державного бюджету України за перший квартал 2020 року за видачу спецдозволів та стратегії реформування галузі. Далі буде.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини