Башлик Денис Олександрович

Башлик Денис Олександрович


Башлик Денис Олександрович

Голова Держгеокадастру

Профіль в Соц. мережах

Освіта:

Закінчив Київський національний університет ім. Т.Шевченка, спеціальність  «Міжнародні відносини».

Кар’єра:

2013-2015 рр. – помічник депутата Верховної Ради України.

2016-2017 рр. — Головний спеціаліст відділу міжнародних відносин Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру у Луганскій області.

З 2017 р. — директор Департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру.

Співбесіду Дениса Башлика на посаду голови Держгеокадастру можна було подивитись у формі онлайнтрансляції, організованої Тимофієм Миловановим

3 грудня 2019 р. —  призначено головою Держгеокадастру. 

Декларації:

2016

2017

2018

Захоплення:

Подорожує на велосипеді, вболіває за «Шахтар». 

Погляди про майбутнє Держгеокадастру:

Про адміністративні електронні сервіси...

«Перше – перезавантаження влади, дерегуляція, діджиталізація. Кадрове перезавантаження не є порятунком, бо в будь-якому випадку, якщо є розпорядчі функції й контакт із чиновником, будуть корупціогенні фактори. Тому моя особиста думка – треба запроваджувати електронні сервіси, адміністративні, сервісоорієнтовані, але обов’язково за екстериторіальним принципом. От, наприклад, ви реєструєте земельну ділянку в Київській області. Якщо ви сьогодні подаєте, київський реєстратор розглядає цю ділянку, можна домовитися з ним. А якщо це рандомно розглядатиметься, в будь-якій області, буде об’єктивний аналіз».

Про департамент сервісного контролю...

На сьогодні тільки у половині областей є громадські приймальні. Приходять люди до Держгеокадастру, хочуть звернутись. А просто нема куди іти. І максимум за 2 тижні у кожному обласному управлінні будуть створені такі громадські приймальні… Департамент сервісного контролю спочатку буде створено у центральному апараті, і він буде контролювати всі обласні управління.

Про захист інформації про посадовців, які вносять відомості до реєстрів...

«У нас сьогодні є пілотний проект. З документацією щодо землеустрою потрібно зробити те ж саме, як і з реєстрацією земельних ділянок. Тому що тоді це неупереджено: чиновник не бачить хто це та де. Щоб не було зв’язку між тим, хто подає, і тим, хто приймає рішення. Це як роблять анонімні оцінювання».

Про наповнення публічної кадастрової карти...

«Потрібно наповнювати публічну кадастрову карту інформаційними шарами. Плани розпаювання – потрібно розпаювати й показати на кадастровій карті. Тому що всі знають, що приблизно на 2 мільйони земельних паїв є акти, але вони не зареєстровані в державному земельному кадастрі… Держава та люди будуть розуміти, що тут є земля, вона приватна. Але вона не до кінця оформлена. І вже ніхто не проситиме свої два гектари там, не використовуватиме в тіньовому обробітку… Під’єднати дистанційне розмежування земель до публічної кадастрової карти з метою вироблення механізму автоматичних інспекцій. Тобто, якщо земельна ділянка не зареєстрована, використовується з року в рік – значить, треба виїхати подивитися, чи це так, чи немає документів, чи не внесено в кадастр».

Про використання аерофотозйомки для отримання геопросторових даних...

«Використання супутникових даних є вкрай цікавим питанням, бо 60-70% моїх колег-інспекторів лише витрачають бюджетні гроші на відрядження та пальне з поїздками регіонами. А завдяки аерофотозйомкам могли б усі ці відомості отримувати, не виходячи з кабінету».

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

X