Андрій Твердохліб: Шлюб – це контракт на підставі законів, виписаних на користь жінки

08.04.2021 10:30

Традиція, закріплена судовою практикою: попри неоднозначність точок зору на розподіл прав, у світі досі превалює модель, за якою пріоритетне право на виховання дітей віддається жінці. На цьому тлі в Україні обертів набирає організація «Батько має право», а незабаром очікується прем’єра фільму, де автори розкриють нові, різні й досить неочікувані позиції у темі батьківства. Редакція «СтопКору» поспілкувалася з одним із героїв стрічки – Андрієм Твердохлібом. Зауважимо, редакція може не поділяти погляди співрозмовника, а читач вправі погодитися чи не погодитися з позицією спікера, викладеною в інтерв’ю.

Tverdohlib
Ілюстрація: СтопКор

- Андрію, тебе важко чимось здивувати, бо в тебе справжній чоловічий характер і ти багато чого в житті пройшов. Ти побудував бізнес з нуля, пройшов певні життєві випробування. Але мені здається, найважчими стали події у твоєму особистому житті. Чи відбулось якесь перезавантаження, переоцінка цінностей? І взагалі, з чого все починалося, як ви познайомилися з дружиною?

- По-перше, прошу не помилятись критично – з колишньою дружиною. Ми давно офіційно розлучені, вона це попросила зробити. Вона підписала всі можливі документи – дарування підприємства, розподіл майна, розлучення. І попри це, у мене триває купа судових справ. Тому я нікому не раджу одружуватися.

Щодо стосунків. Дійсно, якісь цінності я переглянув. Чи важкий це був період? Так, було важко, бо сталися події, на які я у житті не розраховував, жив у іншій системі координат. Звісно, я її кохав. 22 роки чудового спільного життя, троє дітей…

- За 22 роки, здається, можна перевірити стосунки. Виходить, ти не знав свою дружину? Чи взагалі не знав жінок? Що сталося?

- Я думаю, жінки завжди були такими. Історично вони не мали ресурсу: вони не полювали, не могли заробляти гроші, переважно сиділи вдома. І єдиним їхнім джерелом міг бути чоловік. Це задоволення, майно, безпека тощо.

За останні 100 років відбулася критична переоцінка всього. Жінкам надали владу, і вони не мають уявлення, як нею розпоряджатися в інтересах суспільства, а не у своїх особистих. Жінки не змінилися, але змінилося суспільство. Суспільство, яке у нас має переважно жіноче обличчя.

- Ти ж підприємець, ти дивишся на речі прагматично. Яка модель стосунків, на твій погляд, оптимальна?

- Перш за все, потрібна чесність у стосунках. З самого початку. Суспільство йде на поводі у якихось старих догм. Наприклад, ми боїмося щось чесно сказати жінці – просто щоб її не образити. Стосунки мають бути чесні.

Але треба розуміти, що, наприклад, у літаку головний – пілот, в автомобілі – водій, треба зважати на ієрархію і компетентність. Безумовно, так чи інакше, має бути лідер, навіть у групі з двох людей. Тому повної рівноправності у стосунках не може бути. І в родині теж має бути головна людина.

- Я впевнений, що у вашій родині з твоєю колишньою дружиною ти був лідером. Що сталося? Вона почала зазіхати на твоє лідерство?

- Такі симптоми з’являлись постійно. Наприклад, ти можеш приїхати на підприємство, а її машина буде стояти на твоєму місці. Ніби дрібниця, ніби нічого не відбулося. Або, наприклад, коли спілкуєшся з дітьми і не даєш їм дозволу погуляти, а вони перепитують у матері, чи можна. І ось так потроху… Ти починаєш з нею сваритися.

apelyatsijnyj
Експодружжя Твердохлібів судиться за право опіки над сином, справу розглядають у Кропивницькому апеляційному суді Фото: Без Купюр

А вона, як кожна жінка: крок назад, два — вперед. Коли настає ключовий момент, вона замовкає й відступає. Каже дітям: ми живемо коштом батька і маємо його слухатися. Але потім повертається і починає атакувати. І це перетворюється не на життя, а на суцільну війну.

Ми зовсім різні. Коли чоловік каже жінці, що її кохає, він віддає їй усе своє життя і своє майно. Коли жінка каже, що кохає, вона просто згодна сьогодні в тебе брати гроші. Бо немає інших кращих пропозицій. Тому, говорячи про рівність, ми маємо на увазі абсолютно різні речі. Ми називаємо різні речі однаковими словами.

- На твою думку, це особлива поведінка твоєї дружини чи всі жінки такі?

- Наші вимоги до жінок теж неймовірно виросли. Ми хочемо, щоб вони керували автомобілем і не було ДТП. Ми хочемо, щоб вони керували підприємствами. Ми виховуємо доньок так, щоб вони були самостійними.

Ми штовхаємо жінок робити те, чого вони ніколи не робили. Тому що жінці – я маю на увазі 95 відсотків жінок – нецікава робота. Їй це важко, але суспільство каже: треба ходити на роботу, треба працювати. А моя колишня дружина – абсолютно така ж, як і всі інші. Винні самі чоловіки, які довели суспільство до такого стану.

- За останні 100 років світ дуже змінився. З’явилося поняття прав людини. І з’явилося поняття прав жінки. Воно було й раніше, але не було таким мейнстримом. То що це – боротьба за владу між чоловіками й жінками?

- Це дуже глибоке питання. Жодної рівноправності насправді не може бути, бо чоловіки живуть в Україні в середньому на 10 років менше. Не може людина, що домінує, жити на 10 років менше.

Усе почалося з права голосу. Хоча я особисто – проти такої демократії. Як моя мама може мати такий же голос, як і я? У мене працює 300 людей, мама – пенсіонерка. У політичній системі, яка суттєво ускладнилася, неймовірно складно розібратись навіть мені. Тому що люди кажуть одне, а роблять зовсім інше. Як їй розібратись у всьому цьому?

Я думаю, це був крок для того, аби легше було керувати суспільством. Суспільством, яке матиме переважно жіноче обличчя. Чим краще ти продемонструєш гарне ставлення до жінок, тим більше жінок проголосує за тебе. Логіка дуже проста.

Tverdohlib1
«Під рівноправ’ям чоловіки й жінки розуміють різні речі», - Андрій Твердохліб Фото: СтопКор

- Ти стверджуєш, що чоловіки сильніші від природи. Але коли історія вашого з ексдружиною розлучення переросла в історію розподілу майна у суді, мені здається, ти відчув певну чоловічу слабкість. Бо в суді жінка апріорі має більшу вагу. Якщо проаналізувати судову практику, то у нас суд, як правило, обирає сторону жінки. Чому так складається?

- Це не сила жінки, а сила держави. Жінка завжди обирає бік сильнішого, у цьому випадку це держава. І, відповідно, вона біжить до держави, а держава карає чоловіка. І це не тому що судова система погана, а тому що у нас саме суспільство феміністичне. Меседжі, які закладаються щодня у ЗМІ, спрямовані саме на те, щоб надати більше прав жінкам.

Обличчя суспільства, як я вже казав, – жіноче. Бо жінок більше, і вони вирішують, хто буде керівником. А судова система – це відбиток суспільства. Але, окрім чинника, пов’язаного з жінками, там ще включається шалена корупційна складова. Тому це не сила жінки. Це слабкість нашої системи.

Моя колишня абсолютно нормально себе поводить. Так роблять, за статистикою, 99% відсотків жінок. Будь-яка жінка в ситуації моєї ексдружини робила б те ж. Бо суспільство їх привчає, що можна зробити без дозволу аборт і вбити дитину. Вона ж її не сама зробила, але в батька ніхто не питає дозволу.

І, відповідно, вона ставиться до дітей… Тому що ми саме за дітей, мені здавалося, билися. Але, як з’ясувалося, діти були тільки прикриттям для того, щоб тримати якесь майно. Саме з приводу дітей ми почали сваритись, а потім з’явилися позови з її боку щодо розподілу майна.

tverdohlib
Андрій Твердохліб намагається відстояти в суді право виховувати сина – 7-річного Єгора Фото: СтопКор

- Можливо, потрібно змінити законодавство?

- Це нереально. Жінок 54%, тому його ніхто не змінить. У Польщі щось намагалися зробити – подивіться, які були протести. І ця партія нічого не виграє на наступних виборах. Це неможливо. Не можна ставити цілі, яких неможливо досягти.

- То що, ми рухаємося до матріархату?

- Ні, матріархату ніколи не буде. Тому що всі матеріальні цінності створюють лише чоловіки. Коли я кажу «тільки чоловіки», я маю на увазі 99%. Є жінки, які чудово виконують певні обов’язки, можуть бути пілотом чи снайпером. І хай вони будуть. Немає проблем, якщо вони здатні це зробити. Але квоти на підприємствах – це неправильно. Якщо вона не відрізняє кукурудзу від ячменя, чому вона має ухвалювати рішення, що сіяти?

Tverdohlib2
«Гендерні квоти на підприємствах – нонсенс», - Андрій Твердохліб Фото: СтопКор

- Один мій знайомий, який працює у Нью-Йорку, реалізує масштабні проєкти, підряди на 300 млн доларів, розповів, що його бізнес-партнер – жінка, він змушений був її взяти через квоти. У тендерах здобувають перемогу компанії, якими керує жінка. Для гомосексуалістів є квота. Для релігійних спільнот, профспілок. І разом з тим – для компаній, якими керують жінки. У деяких країнах, як-от у США, це вже закріплюється законодавчо.

- Безумовно, за законодавством у нас набагато менше прав, аніж у жінок. Ми рухаємось у Європу, ми рухаємось до цього. Я жив у Австрії і спостерігав, як змінюється ставлення чоловіків до жінок. Чоловіки припинили створювати матеріальні цінності. Їм це стало нецікаво. Бо у родині ти граєш роль раба.

Один із моїх австрійських друзів каже: я ніколи не одружуся, бо з 20 моїх знайомих одружених пар у 19 чоловіки – ніхто. Жінка морально сильніша. Бо рівноправність – це брехня. З двох людей хтось має бути головним. І коли жінки кажуть про рівноправність, у 90% вони мають на увазі, що вони будуть командувати.

Чому ми не любимо тещ? Тому що теща вчить свою доньку, як керувати молодим чоловіком, у якого тестостерон дуже високий.

У цьому сенсі набагато мудріші не наші мами й тещі, а старше покоління. Щодо родини моєї колишньої дружини, уся родина там трималась на старій бабці. Коли я вперше прийшов до них, вона одразу почала називати мене на «Ви», що було тоді для мене диким. Бо вона розуміла, який тягар на мене ляже. І я впевнений, якби вона була жива, наше розлучення ніколи б не сталося. Бабуся ніколи б не дала їй цього зробити.

Тому що це – мораль. Жінка не може розпоряджатися владою не у власних інтересах, а в інтересах суспільства, навіть своїх дітей. Я вважаю, що моя ексдружина загубила й двох дочок. Тому що їм дуже складно буде знайти собі чоловіка, якщо вони так ставляться до батька, з такою зневагою. Мої доньки прийшли до суду й оббрехали мене.

vikradennya kropivnitskiy
У Кропивницькому представники охоронної фірми намагались викрасти хлопчика Фото: скріншот

- То може, потрібно як у Саудівській Аравії? Східна модель?

- Східна модель дійсно перемагає. Є простий параметр того, що модель працює – збільшення кількості населення. Ми вимираємо. Крапка. Отже, наша модель не працює. Але в тих обставинах, що склалися, є певні кроки, до яких можна вдатися, щоб себе убезпечити.

- На Сході у жінок досі головний інстинкт – інстинкт материнства. В деяких країнах навіть є правило, що у тебе не може бути менше дітей, аніж було у твоїх батьків. Відповідно, там дружина автоматично більше займається дітьми, родиною. Це не означає, що там немає поваги до жінки. Для дітей там мати – головна. Але вона ніколи не зазіхає на владу батька. Вони мають певний розподіл: де чия зона відповідальності, де чия територія. І як чоловіки не заходять на жіночу сторону, так і жінки не намагаються зайти на чоловічу.

Ми ніколи не будемо, як Саудівська Аравія чи Афганістан, різні країни – різні моделі. Але має бути певний паритет і зрозумілі правила. Як ти це бачиш?

- Це ідеальна модель. І при цьому основний тягар все одно лежить на чоловікові, жінка просто сидить удома й отримує задоволення від дітей. Не треба винаходити якийсь велосипед. Але в нас це не приживеться. Ми вже занадто далеко зайшли, це не буде працювати.

Раніше чоловік ішов на полювання, на роботу, на війну і, повернувшись додому, відпочивав. Тепер навпаки – жінка йде на роботу гарно виглядати й відпочивати. А, повертаючись додому, розпочинає війну за права. І чоловіку просто немає де відпочити, єдиний вихід – зачинитись у гаражі й випивати.

Tverdohlib3
«Східна модель сім’ї ідеальна, але в Україні нежиттєздатна», - Андрій Твердохліб Фото: СтопКор

- Ти міг дозволити собі розлучитись. А багато чоловіків не можуть собі цього дозволити. Бо живучи на одну зарплату, в одній квартирі – а у нас є певна норма, що у випадку розлучення чоловік іде з хати – він собі думає: а де й на що я буду жити? І він змушений жити далі з жінкою, яку не любить, яка йому набридла, яка створює йому стрес. Ти з таким стикався?

- Мені спочатку теж було важко. Але з чого я починав? Я написав заповіт на мою колишню дружину, я не хотів розлучатися. Я приходив додому лише на ніч, щоб мені мозок не виїдали. Я хотів показати сину, що можна жити без сварок.

І тут почалося… Вона мене спитала: «Хто ти такий? Ти що – центр Всесвіту, довкола якого все буде обертатися?» І я сказав: «Так. Я зараз вийду з цієї квартири, і ти залишишся ніби у темряві, бо я заберу всю енергію з собою». Так і сталося. Я зараз абсолютно щасливий.

Інститут шлюбу дуже сильний. Своїм друзям я завжди казав: розлучатись не треба, бо це доволі важкий процес, намагайтеся зберегти родину. Але насправді зберегти шлюб неможливо. Жінка, якщо вже почала йти цим шляхом, завжди робить крок назад і два вперед.

І тепер, після двох років вільного життя, я кажу: розлучайтеся. Якщо ви їдете з роботи і вам не хочеться йти додому – розлучайтеся. Ви переоціните життя і зрозумієте, як це чудово, коли вам просто не виносять мозок.

- На цьому можна було б поставити красиву крапку в цьому інтерв’ю, але в мене є ще декілька питань. Ти віриш у Бога?

- Скажу так: людині потрібно вірити в якісь вищі закони. Наприклад, закон збереження енергії. Скільки ти робиш зла, стільки ж тобі повернеться. У цьому сенсі, безумовно, я людина з вірою.

- Я питаю, бо інститут шлюбу йде від церкви. І європейську модель шлюбу сформували, зокрема, католицька й православна церкви.

- Коли мені було 10-12 років, мій батько мені розповідав, що його друг шукає собі дружину серед баптистів. Бо там жінка виконує чітко настанови церкви, і це буде гарна дружина. Я тоді не розумів цю ситуацію.

Щодо церкви. Якщо ви уважно читали Біблію, то там чітко написано, що головний у родині – чоловік. Амінь. Ця структура виписана так, щоб суспільство розвивалося. Я – не уцерковлена людина. Але зараз у людей забрали церкву, а на заміну нічого не дали.

Зараз є одна ідеологія: перш за все, особистості має бути добре. Індивідуалізм. Людина має жити гарно для себе. Ця ідеологія походить від жінки. І це нормально, знову підкреслюю. Жінка завжди жила тільки для себе. Тому що вона слабша й мала захищати себе. Але чоловік ніколи для себе не жив. Тому що ми думали про державу, про роботу, про родину – тільки не про себе. Віддавали життя, робили самопожертви.

Нинішня ідеологія не працює на суспільство. Я не за церкву, але ж дайте людям бодай щось на заміну.

Усе починається з виховання ще змалечку. Коли хлопцям кажуть, що не можна бігати у класі. А він не може всидіти на місці, йому потрібно бігати. Дівчина – може, бо вони все життя сиділи спокійно, вишивали… Ми намагаємося втиснути чоловіків, у яких і так лежить на плечах тягар, в рамки жіночності.

- Мені вже чоловіків стає шкода.

- Ні, ніколи не треба нас жаліти. Ми самі винні в усьому. Треба бути чесними з самого початку. От пограймо. Я буду говорити від імені чоловіка, а ти опонуй мені від імені жінки. Я кажу: «Укладімо договір. Те, що заробив я – моє, а те, що заробила ти – твоє».

Tverdohlib4
«В Україні шлюбне законодавство виписане під жінку», - Андрій Твердохліб Фото: СтопКор

- А я кажу: «У тебе ж очі повні любові до мене, як ти можеш зараз говорити про якісь гроші, про якісь матеріальні речі? Хіба ти мене не кохаєш?»

- Ніколи на такі речі не треба відповідати серйозно. Кохаю, жити без тебе не можу, але якщо ти не погодишся – можу покохати іншу.

Насправді відносини чоловіка й жінки мають з роками ставати тільки кращими. Задача жінки – тримати чоловіка fall in love завжди. Коли жінка свариться з чоловіком, вона стає настільки зла, що так само втрачає можливість причаровувати іншого чоловіка. Злу бабу видно. І цей злам настає у жінок приблизно з 40-45 років.

Хоча все індивідуально у кожному випадку. Буває 10 на 90, всяке. І чоловіки бувають погані, і жінки бувають гарні.

- На Сході дружину обирає матір чоловіка. І дивиться не на красу, а на комплекс рис: чи буде її сину з цією жінкою добре.

- Щоб обрати дружину, треба дивитись на ознаки. Перше, ваша майбутня дружина не повинна бути заміжня до цього. Друге, ваша майбутня дружина не повинна мати дітей від інших чоловіків. За винятком ситуацій, коли вона вдова. Третє, вона має бути з повної родини. І подивіться в родині, хто там керує – батько чи мати. От і все.

Я пожив в Австрії, і зараз вже хлопці там настільки змінилися, що часто чоловіки, маючи негативний досвід власний чи друзів, взагалі не одружуються. Аби мати стосунки з жінкою, достатньо просто поводити себе з нею чесно. Чесно сказати: я не буду з тобою розписуватися й укладати шлюб.

Тому що коли ти підписуєш шлюбний документ у РАГСі, то ти укладаєш договір на підставі законів, які виписані на користь жінки. Ти вступаєш у двобій з системою. Ти вже підписав, що діти – їй, майно – їй, квартира – їй.

У Європі, коли люди перестали одружуватись, запровадили інститут цивільного шлюбу. Тому раджу: ніколи не фотографуйтесь із жінкою, тому що завтра вона на цій підставі скаже, що у вас із нею шлюб.

- Коли ти кажеш, що ти проти інституту шлюбу, це виглядає досить дивно. Але ж ти не проти стосунків, стосунки в тебе є. Ти – проти формату стосунків, що існує в Україні й багатьох країнах Європи, які закріплені, з одного боку, законодавством, а з іншого – традиціями і практикою. Стосунки мають бути рівноправні, паритетні, чесні. А у чинному інституті шлюбу правила виписані так, як потрібно жінкам?

- Та грець вже з ними, з рівноправними стосунками. Потрібна робоча модель для суспільства. Нинішня модель – неробоча, бо ми вимираємо. Крапка. Одна з ознак розвитку суспільства – це збільшення кількості людей, а не вимирання. Стосовно одруження – дійсно, це укладання контракту на умовах, які захищають інтереси жінки. Бо існує купа законів, які здатні просто помножити чоловіка на нуль.

Моя колишня дружина сказала моїй матері: він через рік буде в дурдомі, бо я його затягаю по судах. Це її зброя. Вона – не сильна. Але на її боці стоїть сильна держава. Тому вона може собі це дозволити.

Tverdohlib5
«Українська судова система має жіноче обличчя», - Андрій Твердохліб Фото: СтопКор

Українська судова система, незалежно від статі судді – навіть не феміністична, а, м’яко кажучи, гомосексуалістична. Наприклад, голосіївський суддя Мазур пише, що можна перереєструвати дитину з матір’ю, бо місце проживання дитини визначене рішенням суду. А цього рішення немає. І він посилається на документ, якого не існує! Справа розглядається взагалі в іншому суді. Але він посилається, і йому за це нічого не буде.

- Я навіть не хочу зараз казати, що це виглядає як шахрайство чи корупційний злочин. Це виглядає зараз як конфлікт інтересів. Коли, наприклад, слідча-жінка чи суддя-жінка розглядає справу, де жінка – одна зі сторін. Жінка у системі, чуючи про сімейну справу, одразу ж стає на бік іншої жінки.

- З цим можна елементарно боротися. Просто треба будувати чесні відносини. Якщо обидва працюють, хай кожен заробляє сам собі. І не треба буде нічого ділити. Якщо ти не хочеш займатись господарством, порахуймо, скільки грошей буде потрібно платити домогосподарці, яку я найму. Це буде набагато дешевше, ніж ділити потім майно.

Ніколи не давайте жінці гроші наперед. Тоді вона абсолютно щиро буде вас любити. А щодо майна – досвідчені чоловіки знають: спочатку купляєш майно мамі, а потім вона тобі його дарує. А дароване майно потім не ділиться, його не можна забрати. І це абсолютно чесно. Я заробив на це майно, я хочу його собі мати.

І от коли у вас немає чого ділити, от саме тоді ви збережете шлюб.

Читати також:
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegaram, Facebook, Youtube і Twitter і Instagram!

Коментарі

Інші новини