Через відсутність контролю, псевдоутилізатори небезпечних відходів  практично завжди діють за двома відпрацьованими злочинними схемами.  Про це в коментарі УНН розповів  Голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження із небезпечними відходами Кирило Косоуров. 

Еколог пояснив, що підприємства,  які утворюють небезпечні відходи, зобов'язані передавати їх на утилізацію.  Маючи таку необхідність, підприємство шукає на ринку кому їх можна передати за найбільш вигідними умовами.

"При цьому,  є  два сценарії злочинних схем: у підприємства цих небезпечних відходів немає, вони їх відвантажили разом із безпечними відходами за мінімальну плату. Їм потрібні просто "папірці" і вони відкрито шукають ці "папірці". І такі є на ринку, які нібито можуть прийняти відходи, а насправді таких відходів вони не приймають.

Друга ситуація – коли підприємство дійсно має небезпечні відходи та проводить тендер або збирає якісь комерційні пропозиції від утилізаторів щодо послуг за вартістю утилізації. І отут на цій стадії ліцензіати,  які не планують проводити утилізацію, вони зазвичай знижують ціну на фоні тих,  хто дійсно утилізує.  Утилізація потребує певних затрат і тому реальні утилізатори програють.  Таким чином: виграється тендер, приїздить машина, забирає небезпечні відходи й відвозить їх не на утилізацію, а на звалище, або в несанкціоновані місця як яри, ліси", – розповів К.Косоуров.

Він зазначив, що українці все частіше знаходять небезпечні відходи просто неба, тому що українське законодавство побудоване таким чином, що підприємцям легко втекти від відповідальності.

"Чим краща утилізація, тим вона дорожча, бо це технологічні процеси, це активи і так далі. На сьогодні підприємства-утворюючі небезпечних відходів вважають, що вони не зобов'язані відслідковувати, куди ці небезпечні відходи діваються. Але потрібно подивитися законодавство – право власності на небезпечні відходи знімається зі створювача тільки після підписання акту приймання-передачі робіт. І якщо недобросовісний утилізатор надає акт, а насправді утилізація не відбулася, то це тягне за собою кримінальну відповідальність. Але до того моменту,  поки небезпечні відходи не утилізовані, фактично, відповідальність лежить на утворювачі. Тому підприємства,  які кажуть, що ми здали все і нам це більше не цікаво, – мають розуміти, що це не так", – К.Косоуров.

Однак,  еколог наголосив, що ситуація ускладнюється тим, що  в Україні немає екологічного слідства.

"Добре, я можу написати, що я передав небезпечні відходи  певному підприємству. Однак, ніхто якоюсь перехресною перевіркою не може перевірити, де вони поділи ці відходи. І от на цій недосконалості граються "ділки".

На жаль, це загальна тенденція,  яка притаманна остання декілька років. Як тільки відбувається чергове спрощення контролю, тим частіше ці випадки почали траплятися. Це і спрощення декларування відходів,  і мораторій на перевірки, бо підприємства розуміють, що вони можуть діяти як завгодно, як їм економічно вигідніше, бо їх ніхто не покарає", – резюмував він.

Нагадаємо, жителі Київщини побоюються за своє життя через стихійне звалище ртутьвмісних ламп.

Екологи стверджують, що мораторій на перевірки загострює й так напружену ситуацію у сфері небезпечних відходів.

Відсутність контролю призвела до поширення шахраїв на ринку та недобросовісної поведінки утилізаторів отруйних речовин.

Так, у травні хімікатами отруїлися харківські діти. За даними прокуратури, приватна компанія 17 травня вивантажила на сміттєзвалищі 54 бочки об'ємом 200 літрів кожна з невідомими речовинами. На трьох місткостях був напис "метилмеркаптан". Саме з цих бочок стався витік речовини. Внаслідок забруднення до лікарні госпіталізовано 3-х неповнолітніх жителів села (2000-2004 р.н.).

Коментарі