За офіційними даними, нагодувати одного школяра коштує бюджету міста від 5 до 10 гривень на день. Ще 2,5 гривні за учнів 1-4 класів із вересня доплачують за бажанням батьки. Реальна сума, у яку платникам податків обходиться порція шкільного сніданку, вища приблизно удвічі.

Зменшуючи на папері вартість харчування учнів, міська влада сприяє монополізації цього ринку двома комунальними підприємствами – «Школяр» та «Меридіан». А на самих КП прозоро натякають: у разі програшу тендеру на постачання своїх послуг вони підуть зі шкіл разом зі своїм обладнанням

На виконання указу
Ще з 1992 року харчування у вінницьких школах забезпечують два комунальних підприємства: «Школяр» та «Меридіан». Перше опікується навчальними закладами, які розташовані на Старому місті та Замості. Друге – у колишньому Ленінському районі.
За інформацією офіційного сайту КП «Меридіан», підприємство було створене «виконкомом Вінницької міської Ради народних депутатів відповідно до Указу Президента України від 18.04.1992 року “Про комерціалізацію діяльності підприємств і організації сфери послуг” на базі шкільних і студентських їдалень Ленінського району м. Вінниці…». А в 2011 році було перейменоване на комунальне підприємство “Меридіан”.
Підприємство має кондитерський та борошняний цех, «який повністю забезпечує потребу їдалень в борошняних та кондитерських виробах. В асортименті цеху понад 60 видів виробів. На підприємстві працює 111 чоловік».


Аналогічну інформацію містить сайт КП «Школяр»: створене виконкомом відповідного до того ж указу, що й «Меридіан» «на базі дирекції шкільних і студентських їдалень комбінату громадського харчування №2 Староміського та Замостянського району м.Вінниці», а в 2011 році перейменоване на комунальне підприємство “Школяр”.
Підприємство має на балансі адміністративне приміщення та борошняний цех, в асортименті понад 60 видів борошняних виробів, із них 19 фірмових. Кількість працівників – 90.


До речі, в додатку до президентського указу, на підставі якого були створені обидва підприємства, міститься перелік послуг, які на той час підлягали комерціалізації. Але послуги їдальнь, тим більше шкільних та студентських, у ньому відсутні.

«Солодка парочка» раз, «солодка парочка» два
Фактично рішення виконкому вже на той час заклало підвалини для створення у Вінниці двох монополістів, які поділили між собою місто. Ця традиція продовжується і сьогодні – навіть попри набуття чинності законами «Про здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі».
Теоретично, ці нормативні акти мали б сприяти появі на ринку нових постачальників послуг їдалень. Але у поле зору Агенції журналістських розслідувань потрапили лише два приватні підприємці, які спробували свої сили у тендерних перегонах. За інформацією Prozorro, ФОП Дзись Світлана Семенівна намагалась скласти конкуренцію «Меридіану», ФОП Артапух Віра Василівна – «Школяру».

Із розмови зі Світланою Дзись:
Крім вас скільки ще було учасників (тендерів)?
– Я не знаю.
– Вам цю інформацію не оголошували?
– Ніхто не оголошував. Я заносила документи – і все…
– І ви не знали, хто ще був?
– Ні.
– І ви йшли на відкриття?..
– Є такі, що ходили. Я не ходила. Це не обов`язково. Мені просто проходила відповідь, що мені відмовили, обрали «Меридіан» – і все.
– Тобто ви всі чотири роки подавали і не ходили?
– Чому не ходила, ходила
– І представники інших (підприємств) там були також?
– Да.
– Багато було?
– Як у якій школі. 2-3 чоловіка. Я ж не питала, ми ж всі чужі. Зустрілися – та й все.
– Наскільки ці процедури були прозорі?
– Прозорі були, нічого не можу сказати. Все задокументовано, запротокольовано – як має бути.
– А те, що ви весь час не вигравали – із чим пов`язано, на Вашу думку?
– Напевно… вартість меню їх не влаштовувала… Я ж не знала, які інші ціни, вартість кілокалорій, хто які подає. Я подала свої пропозиції – їм не підійшло… Напевно, обирає, хто з ними працює довше, директор школи…
– Ви надалі теж будете пробувати?
– (Сміється). Вже вік, напевно, не такий. Не знаю.

Сама Світлана Дзись вже протягом декількох років орендує їдальню Вінницького вищого професійного училище сфери послуг, що на Барському шосе, забезпечуючи харчуванням його його студентів. Керує цим закладом Лариса Ворона, дружина колишнього заступника міського голови Вінниці Анатолія Ворони.
На перший погляд, ця деталь до «харчових» тендерів не має жодного стосунку. Якби не той факт, Артапух Віра Василівна свого часу орендувала приміщення іншого ПТУ – №11, що по Немировському шосе. Але вже під магазин «Зелений світ», де продавали засоби захисту рослин.
Агенція намагалася поспілкуватися із нею за номером, який було вказано як контактний на Youcontrol, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Телефонувати довелося двічі. У перший раз жінка, яка відповіла на дзвінок, дізнавшись про його мету, пообіцяла передати Вірі Василівні, щоб та перетелефонувала. У другий, за декілька днів, почала обурено з`ясовувати, на якій підставі її пов`язують із Артапух Вірою Василівною, яку вона не знає, і звідки у журналіста її номер телефону…
До речі, за КВЕДом, основним видом діяльності ФОП Артапух В.В. є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (46.49). Серед інших – надання ландшафтних послуг, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; ветеринарна діяльність.
Втім, є і діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, а також постачання інших готових страв. Що дало ФОП Артапух В.В. можливість брати разом із КП «Школяр» участь у торгах на надання послуг їдальнь у деяких школах Старого міста та Замостя – і постійно програвати йому, запропонувавши вищу ціну.
Коли ж підприємниця припинила тендерну активність, єдиним претендентом на перемогу залишився «Школяр». Тож замість відкритих торгів мала місце процедура, за якою замовник, тобто школа, просто укладає договір із постачальником послуг, розповів директор «Школяра» Сергій Олексюк.

Не 5, а 15

Про низьку активність на «харчових» тендерах приватних підприємців – як фізичних, так і юридичних осіб – говорять і в міській раді. За словами заступника директора департаменту адміністративних послуг Людмили Перової, приватні підприємці, якщо й цікавляться шкільним харчуванням, то лише стосовно можливості продати у їдальнях свої вироби. Брати ж на себе відповідальність годувати тисячі школярів вони не поспішають.
У той же час у департаменті освіти зазначають: скласти достойну конкуренцію комунальним підприємствам можна лише за рахунок невисокої рентабельності..
– Фактично весь дохід, який вони («Школяр» та «Меридіан») отримують, йде на перекриття собівартості виготовленої продукції та на оплату праці працівників. Вони не рентабельні, щоб можна було сказати, що у них дохід 20-30 відсотків, як підприємства хочуть отримати. Вони не отримують такого доходу, мабуть, через це вони так економічно можуть виграти дану процедуру, – каже заступник директора департаменту освіти з економічних питань Наталія Мазур.

Міська влада звільнила підприємства від орендної плати та плати за енергоносії, які споживають орендовані «Школярем» та «Меридіаном» шкільні харчоблоки. Без такої підтримки, наголошує Людмила Перова, обидва КП приречені на збитковість, а отже – втрачається самий сенс їхнього існування.
А оскільки платити за воду, електрику та тепло все одно доведеться, ці витрати компенсуються з міського бюджету – за рахунок коштів, які виділяються на фінансування шкіл. Фактично ж – за кошти платників податків.
– Я робила запит, у яку суму обходяться місту оплата з опалення, гарячого водопостачання, водопостачання, водовідведення, електроенергія, експлуатаційні витрати, оренда харчоблоків та обладнання, за які не платить «Школяр» та «Меридіан». Мені відповідає міськрада: «… навчальні заклади міста мають різні площі харчоблоків, різну енергоємність будівель, тому при умові відшкодування спожитих енергоносіїв КП «Школяр» та «Меридіан» сума, яка залишиться на харчування учнів після оплати комунальних послуг в кожній школі, буде різна, і в деяких випадках може суттєво відрізнятись, що є негативним та створювати соціальну напругу», – розповідає депутат Вінницької міської ради Анна Давиденко.

І підкреслює: ці суми є складовою вартості шкільних сніданків, якими забезпечуються усі учні 1-4 класів, а також учні пільгових категорій 5-11 класів. Тож реально говорити доводиться не про задекларовані міською владою 5 гривень для наймолодших школярів та до 10 гривень для старших (пільгові категорії учнів), а про суми вдвічі більші.
І це – не враховуючи 2,5 гривень, які за рішенням міської влади із вересня 2016 року доплачують батьки наймолодших школярів, якщо бажають урізноманітнити шкільне меню.

Адже за нинішніх цін повноцінно нагодувати дитину на 5 гривень – неможливо, що визнають і в «Меридіані» та «Школярі», і в департаментах освіти та адмінпослуг.
Але ці додаткові гривні йдуть напряму до комунальних підприємств. Так само, як і кошти, виручені за випічку, виготовлену в цехах «Школяра» та «Меридіана». Як зазначає директор Сергій Олексюк, в буфетах шкільних їдальнь продається продукція, вироблена виключно його підприємством.

Втриматися на плаву
На запитання, скільки б коштували шкільні сніданки, якби підприємству довелося платити і за оренду, і за енергоносії, директор КП «Меридіан» Алла Михайлова відповідає: гривень 13-15 мінімум.

http://www.vmr.gov.ua/

Її колега Сергій Олексюк починає розмірковувати:
– Я не знаю у цифрах, я образно: ще 5 гривень. Що виграє міський бюджет? Вони нам ті самі 5 гривень будуть давати – тобто перекладати із кишені в кишеню. Вони ж повинні потім мені за цю електроенергію віддати гроші, так чи ні?
При цьому обидва директори наголошують: очолювані ним підприємства звільнені від оплати лише тих енергоносіїв, які споживаються при приготуванні їжі в шкільних їдальнях. Офісних приміщень, а також кондитерських та борошняних цехів, де випікаються булочки, тістечка і т.ін., які потім продають у шкільних буфетах, ці привілеї не стосуються.
– Може, приватні підприємці ще мають якісь заробітки, а це у нас єдиний кусок хліба. Завдяки цьому виробництву наші люди мають стабільну роботу і стабільну зарплату. Хоча коли канікули у нас – ми сидимо без роботи, ми за рік працюємо місяців 8. Ось карантин – закрили нас – і все. Ми зарплату заплатимо – але образливо, що вимушений простій. І ми намагаємося людям 2/3 заплатити за законодавством. І за рахунок цієї буфетної продукції, цих коштів, які маємо в обігу, ми можемо такі речі…, – розповідає Алла Михайлова.
За її словами, доходи «Меридіана» від шкільних сніданків та булочок-сочників розподіляються приблизно 50 на 50.
За даними Youcontrol, у 2015 році чистий прибуток «Меридіану» склав – 109 000 гривень, у 2014 – 59 000. Суму за 2016 рік ми дізнаємося пізніше. До неї увійде, зокрема, і прибуток від виготовлення 12 000 сувенірів “Новорічний пряник” загальною вартістю 60 000 гривень для відвідувачів “Новорічного містечка” на замовлення виконкому Вінницької міської ради. Відповідний контракт датовано 23.12.2016.

 

Стосовно «Школяра» Youcontrol констатує: у 2015 році чистий прибуток підприємства склав 95 000 гривень, у 2014 році – 169 000.


Як і Алла Михайлова, Сергій Олексюк скаржиться на вимушений простій під час канікул та карантину. І тут же наголошує: триматися на плаву дозволяють доходи підприємства за рахунок діяльності, не пов`язаної із харчуванням школярів.
Про що саме діяльність йдеться, директор «Школяра» не говорить. Завісу таємниці відкриває Статут підприємства, згідно з яким «Предметом діяльності Підприємства є:
– виробництво та реалізація продуктів харчування;
– закупівля у населення та суб’єктів господарювання сільськогосподарської продукції для забезпечення організації громадського харчування населення;
– організація діяльності їдальнь, буфетів та кухонь у загальноосвітніх середніх та вищих навчальних закладах міста, підприємствах та організаціях різних форм власності;
– надання послуг населенню в організації та проведенні урочистостей, свят, пам’ятних дат тощо;
– надання інших послуг населенню у сфері громадського харчування та виробництва продуктів харчування».
Аналогічне перелік містить і Статут «Меридіана». До речі, його директор мріє про відкриття кафе, аби не настільки залежати від шкільних їдальнь. Але, каже, ресурси не дозволяють.
Натомість «Школяр», за словами Сергія Олексюка, може дозволити собі за рахунок «позашкільних» коштів закупити обладнання для шкільних їдальнь. Зокрема, пароконвектомат італійського виробництва.

shkolyar.vn.ua

– Купили технологічне обладнання, холодильники, бойлери, столи, де розробляється продукція, із нержавіючої сталі. Причому харчова нержавіюча. Це дуже недешево, – каже Сергій Олексюк. – Ми розвиваємося. За останні роки ми дуже розвинулися.
– Останні роки – це скільки?
– 5-7.
– Завдяки чому такий рост?
– Ми заробляємо кошти.
– Тобто років 5-7 тому ви почали заробляти кошти, і вам це дозволило вкласти…
– Так. Але вкладання тільки в шкільні їдальні. Це інвестиції… Ці плити – промислові. Економ варіант. Умовно кажучи, не 5 кВт, а 3. Хоча, чесно кажучи, я б міг сидіти у кріслі: я ж не плачу за цю електроенергію… Але наша міська рада поставила так питання: економити.
– Тобто вас змусили…
– Ну як змусили? Як мене можуть змусити? До цього все йде, що треба економити…
Загалом, каже Сергій Олексюк, «Школяр» протягом 2016 року інвестував в шкільні їдальні близько мільйона гривень.

Батьки й благодійники
За словами керівників «Меридіану» та «Школяра», обладнання, яке стоїть у шкільних харчоблоках, а також посуд та миючі засоби закуповуються та ремонтуються або коштом самих підприємств, або бюджетним. При цьому за кадром залишаються позабюджетні кошти, тобто гроші батьків та благодійників. Щоправда, цим джерелом фінансування користуються не всі школи, до яких Агентство надсилало відповідні запити.
– У 2013 році купили бойлер за 3180 гривень, бо старий згорів і терміново потрібен був новий. Закупляли посуд, але не кожен рік: тарілки, виделки. Цього року закупили 120 тарілок на 2260 гривень, у 2012 – 200 на 1668 гривень. Виделок купили 100 на 432 гривні, – розповів голова громадської організації «Інтелектуал-17», яка діє при школі-гімназії №17, Олександр Гуменюк. За його словами, посуд та бойлер очолювана ним організація закупила на прохання наглядової ради школи.

У свою чергу керівництво школи №26 повідомило про 10561 позабюджетних гривень, витрачених на ремонт устаткування та приміщень їдальні. Зокрема, тени на водонагрівач обійшлися у понад 1200 гривень, сушка для посуду – у 697.
ЗОШ №29: «витрати на ремонт у кухні та їдальні проводився за рахунок благодійно отриманих матеріалів: у 2012 році – на суму 1071,00 грн; у 2013 році – на суму 708,75 грн; у 2014 році – 160,36 грн; у 2015 році – 547,45 грн; у 2016 році – 897,46 грн. … у 2015 році придбано сушки для посуду – 810,00 грн, підставки під ложки – 185,00 грн, відро пластмасове – 38,00 грн, дошки розділочні – 235,00 грн».
ЗОШ №32: «в жовтні 2015 року від батьківського комітету закладу було отримано та оприбутковано в якості безповоротної матеріальної допомоги електроплиту вартістю 10600 грн».
У ЗОШ №4 у 2014 році за рахунок благодійного надходження від батьківського комітету придбали електричну плиту за 4085 гривень. А у 2016 році «відповідно до «Проекту громадських ініціатив» та до фінансування за рахунок місцевого фонду на спеціальний та загальний рахунки закладу надійшли кошти у сумі 905 525 грн.». Їх було використано на капітальний ремонт харчоблока і на придбання обладнання для нього. До речі, у 2017 році за рахунок цього ж Проекту буде оновлено їдальню у школі №27.
Інвестиції в монополію
На слова журналіста Агенції, що завдяки суттєвій підтримці з боку міської влади «Школяр» та «Меридіан» опиняються у привілейованому становищі, директор департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко

та її заступниця Наталія Мазур відреагували заперечно. За їхніми словами, під час оцінки тендерних пропозицій факт звільнення КП від оплати оренди та енергоносіїв до уваги не береться. А отже всі учасники торгів – у рівних умовах.
– Будь-хто може подаватися і так само він буде абсолютно в рівнозначних умовах. І коли він виграє дану процедуру закупівлі, думаю, ми також будемо пропонувати звільнення їх від оплати.
– Тобто теоретично можлива ситуація, що наступного року школи оголошують тендер і в якихось школах виграють не «Меридіан» чи «Школяр», а якийсь ПП…
– (Хором): Так будь ласка, нехай подаються на тендер. А чому ні?
– І тоді міський бюджет буде підтримувати цих приватних підприємців?
– Звичайно, чому ні? В іншому випадку це б навіть ненормально було б…
– Тобто вказується лише собівартість харчування?
– Тільки собівартість.
– А хіба у собівартість не входять енергозатрати?

– Ні. Це окремі статті. Ще до закону «Про здійснення державних закупівель» було, що департамент освіти був генеральним замовником. Уже тоді ми практикували таке, що коли подавався підприємець, який у трохи нерівних умовах зі «Школярем» чи «Меридіаном», ми мінусували енергоносії від загальної вартості калькулювання і оцінювали їх тільки за виходом страви. З їхніми адмінвитратами, де не включені енергоносії. Сьогодні абсолютно всі в рівних умовах
– Але тим не менш виграють ці два підприємства…
– Якщо не подався інший, який може з ним конкурувати, то звичайно.
Втім, навіть якщо достойний конкурент і з`явиться, його перемога на торгах може виявитися Пірровою. Недарама Сергій Олексюк називає закупівлю обладнання для шкільних їдальнь за рахунок коштів підприємства інвестицією. А інвестиція, як відомо, передбачає не просто повернення з часом витрачених коштів, а й отримання прибутку. У даному випадку – за рахунок шкільних сніданків та булочок-сочників-тістечок, які продаються у шкільних буфетах. Тож на запитання, чи можлива ситуація, коли наступного разу тендер виграє інший приватний підприємець, у «Школярі» відповіли так:
– Приватному підприємцю, який у будь-яку з наших шкіл зайде, де зроблено ремонт і де стоїть наш холодильник, наша плита, наші всі ванни і наші всі столи, треба почати з нуля і вкласти, вибачте, немаленькі гроші. У нас це вже напрацьовано роками і постійно поповнюється… Проста арифметика: ви орендуєте квартиру, і якщо ви привезли свої меблі, ви виселяєтесь і їх забираєте.

Джерело: Вінницька агенція журналістських розслідувань

Автор: Катерина Баркалова

Коментарі