Після Революції Гідності в Україні неодноразово порушувалося питання боротьби з незаконним видобутком бурштину. Найбільш «гарячою точкою» на сьогоднішній день є Рівненська область, де нещодавно відбувалися зіткнення між правоохоронцями і копачами, арешти високопосадовців в лавах прокуратури, спецслужби та Національної поліції.

17305-1_uk_normal

На українському Поліссі, зокрема і на Рівненщині, за повної бездіяльності місцевої (та і не тільки) влади і так місцевих правоохоронних органів в гігантських масштабах ведеться нелегальний видобуток, збуту бурштину. Для такої нелегальної діяльності були сформовані неформальні об’єднання – назвемо їх «картелі». Їх на Поліссі десятки, а структура передбачає, що є старший, який контактує з «правоохоронцями», який вирішує усі їхні «проблеми», платить хабарі, власне, не тільки «перевертням» в погонах, а також районним прокурорським, СБУшникам та суддям. Серед працівників-виконавців цих картелів є наступні: «копачі», що добувають відкритим способом лопатами; «помпами», що вимивають грунт та «падальники», здебільшого місцеві жінки, які проходять по вже розкопаним канавам, збирають залишки.

_3_15

Найголовніша складова, звісно, у цій справі є фінансова складова. Камінь, як правило, купують китайці. В самому ж Китаї українську бурштинову сировину переробляють на 4-х фабриках, але останнім часом розпочався нелегальний масовий експорт також і в Польщу та Ізраїль. Щорічний загальний обсяг нелегального видобутку бурштину на сьогодні приблизно становить 300 тонн, що в грошовому еквіваленті дорівнює 200-300 мільйонів доларів. Водночас, річний видобуток держпідприємства «Укрбурштин» становить лише 1-3 тонни на рік. До слова, у 2015 році українські митники вилучили 605 кілограмів бурштину, польські - 19,5 тонни. Широкого розголосу набула справа із затриманням польськими митниками 1,5 тонни бурштину у березні цього року. За інформацією районних управлінь Держземагентства Рівненщини, згідно обстежень робочих груп, в області внаслідок несанкціонованого видобування бурштину було порушено 1046,36 га земель.

8cbc5d54a986bd839eaf836bc0b252ff

З перших років незалежності тема видобування бурштину на Рівненщині не нова, проте за останні роки є досить болючою, оскільки має специфічну «соціальну особливість». А саме – високий рівень безробіття та відносна правова відповідальність за нелегальний видобуток бурштину. На Рівненщині кількість зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку в Державній службі зайнятості області, на кінець червня 2016 року становила 14,9 тисяч осіб. Рівень зареєстрованого безробіття головному управлінні статистики Рівненщини в цілому по області на кінець червня 2016 року склав 2,1% середньорічної чисельності населення працездатного віку, у сільській місцевості та в міських поселеннях – 2,3% та 1,9% відповідно. Стосовно «відносної правової відповідальність» за роботу на «чорному ринку» бурштину українська Феміда не надто сувора до «старателів». Відповідно до частини 1 статті 240 Кримінального кодексу («Порушення правил охорони надр»), відповідно до змін у законодавстві, бурштинокопачам на Рівненщині світить штраф від 8500 до 13 600 гривень, обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років. Проте подібні правові санкції не є факторами стримування від участі в процесі нелегального видобутку бурштину.

1453110_800x600_amber2

Зачасту на тлі високих прибутків від «бурштинового козира» української землі ми забуваємо про ціну людського життя для держави та ціни впливу громадянина держави на екологію регіонів.

Бурштиноманія: фактор смерті у видобутку бурштину

За даними видання Західноукраїнський інформаційний портал, є свідчення місцевих копачів про те, що цей «бурштиновий бізнес» є небезпечним.

images

Зокрема місцеві стверджують, що в Олешківському районі, де вони займаються видобутком бурштину, загинуло вже кілька десятків людей. Також місцевими копачами наголошується про велику міру небезпеки їхньої роботи, зокрема через характерну специфіку ґрунтів після видобутку бурштину, а саме те, що грунт є пісковим, тому може впасти як цегляна стіна і вбити миттєво. Відповідно старателі Рівненщини вже більше навчені берегтись, а ось житомирян гине багато. Багато хто зникає безвісти – просто засипає. Офіційну статистику навряд чи можна знайти на державних ресурсах. Найкраща відповідь на це питання

«Буршитноманія» на Поліссі, Рівненщині на превеликий жаль заміню багатьом підліткам і діяти щасливу юність, дитинство і зовсім відчужує їх від навчального процесу. В цьому також розкривається соціальний та освітянський ризик від залучення дітей до процесу нелегального видобутку бурштину.

Як видобуток бурштину по-українськи напряму
форсує екологічну катастрофу держави

Як зазначають фахівці з Держлісагентства України, у цьому регіоні через нелегальний видобуток бурштину вже пошкоджено 3,5 тис. га лісу. Це відбувається через те, що «чорні» копачі не дотримуються технології видобутку, вимиваючи бурштинове каміння мотопомпами, що призводить до руйнування дренажних каналів підземних вод. Переважно після копачів залишається місячний пейзаж. Наведемо для наочності світлини розуміння «бурштиновою мафією» та громадськості свого екологічного конституційного обов’язку – поважати навколишнє середовище України.

images (1)

 У Держлісагенстві підрахували, що мова йде про мільйони гривень збитків та мільярди гривень, необхідних на відновлення зруйнованих ділянок, де шукають сонячне каміння. За даними спеціаліста начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського, лише за півроку 2015 прямих збитків області нанесено близько 1 млн. гривень через пошкоджену деревину. Спеціаліст наголошує, що мова йде про фактичне знищення лісових насаджень, рослинного покрову, непоправне порушення гідрологічного фону. Для рекультивації 1 га лісу знадобиться від 100 до 400 тис. гривень. Можемо зробити найпростіші розрахунки: за даними активістів, 620 га пошкоджених земель на Рівненщині та Житомирщині, множимо цю цифру на мінімальну вартість рекультивації – отримуємо 62 млн. гривень. І це мінімальні та дуже приблизні дані.

Якщо говорити про відновлення ділянок, де бурштин вимивали на поверхню за допомогою помп, то взагалі ще питання, чи можуть бути ці території рекультивовані. Але вже зараз спеціалісти говорять про потребу у чималих коштах, навіть на етапі проектних робіт. На думку еколога Андрія Курінського у випадку з бурштином, класичних правил видобутку корисних копалин, зрозуміло, не притримуються. Про збереження родючого шару ґрунту ніхто навіть не задумався. Для загальної інформованості, щоб зрозуміти рівень шкоди, завданої природі, варто пригадати, що 1 см гумусу відтворюється впродовж 50 років. Але кого це цікавить в державі де в силу розгалуженої мережі корупційної ренти, навіть екологія має свою ціну.

«Чорна бухгалтерія бурштинової мафії»

Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину. Українські компанії, які мають державні ліцензії на видобуток бурштину, щорічно видобувають близько 4 т цього мінералу. Протенасправді це лише невеликий відсоток від реального видобування бурштину в Україні. Набагато більше його викопують старателі на незаконних промислах,які держава не контролює. Як зазначила заступник міністра екології та природних ресурсів України
С. Коломієць, насправді обсяги видобутку бурштину величезні. Навіть за найскромнішими підрахунками вони сягають від 120 до 300 т на рік. «Справжню цифру не знає ніхто. Приблизний загальний річний дохід на цьому ринку складає до 300 мільйонів доларів. Це величезна спокуса для нелегалів», – констатує С. Коломієць.

371727719

За даними, журналіста Андрія Матвіїва (проект PRESS-ЦЕНТР), ціна на бурштин залежить від розміру. Зокрема, камінці до двох грам, т. зв. «мінусовка» - 50 доларів за кілограм. Від двох до п’яти грам – по 250 доларів. Від п’яти до десяти грам – 700-800 доларів, від 10 до 20 грам – 1100 за кілограм, 20-50 грам – 3300 доларів, 50-100 грам – 4500 доларів, 100-200 грам - 6000 доларів. А вже великі камені – за домовленостями, але це величезні гроші. Якраз ті 280 тисяч хлопці підняли за великий шматок.Прогалини у законодавстві сприяють тому, що тіньовий сектор продажу-скупки-експорту бурштину набув значних масштабів. Журналіст «Громадського радіо» Сергій Стуканов у  своїх розслідуваннях щодо роботи нелегальних старателів в Україні вказує, що «за 24 години —  цілодобової роботи в дві зміни — копачі намивають 30 тонн бурштину. За середньої ціни 2 тисячі доларів за кг виходить 60 млн у.о. це, перепрошую, 20 млрд. доларів на рік. При цьому державне підприємство «Укрбурштин» видобуває 3 тонни на рік і є банкрутом».

Спецоперація «Бурштин» голосно та невдало

Зокрема, 4 липня 2016р. генпрокурор Юрій Луценко, анонсував проведення спецоперації “Бурштин” мета якої, за його словами полягала у затриманні силовиків-корупціонерів та визначення систем змов. Долучилися до цієї «ініціативи» і співробітники військової прокуратури, СБУ та Нацполіції. Безпосереднє керівництво операцією здійснювали заступник голови ГПУ - головний військовий прокурор Анатолій Матіос, голова СБУ Василь Грицак і 1-й заступник Департаменту захисту економіки Нацполіції Сергій Вязьмікін. До анонсованих результатів спецоперації, силовики відносять: проведення близько 123 обшуків в кабінетах і будинках співробітників облпрокуратури та СБУ. Але дивно, що місцеві не чули більше ніж по 3 обшуки й заявлених сотень тисяч доларів немає і близько, про це свідчать матеріали провадження; Як писало свого часу «Рівне Вечірнє», крім обшуків у кабінетах і будинках співробітників облпрокуратури і СБУ правоохоронці також влаштували "перевірку" у приміщенні ТОВ "Енергопостач", де зберігалося понад 1 тонни бурштину, вилученого в рамках розслідування кримінальних проваджень. За словами Юрія Луценка, саме за цією адресою представники «ОЗУ» підміняли бурштин великої фракції на більш дрібні камені. Хоча попередньо видається дивним те, що дане підприємство є приватним і логічно абсурдним для нього було рішення «міняти бурштин великої фракції на бурштин низької». Для приватного підприємства «Енергопостач», яке акумулювало бурштин високої якості з економічної точки зори вигідним було його накопичувати у максимально якісній фракції, законно легалізувати та збути відкрито на ринкових умовах, а не підмінювати на бурштин низької якості. Отже звучить красиво з ТВ картинки, а у логіці не складається. Рухаємося далі.

Після обшуків пішли арешти високопосадовців кількох силових відомств рівненського регіону. Було заарештовано заступника обласного прокурора Андрія Боровика, співробітника відділу контррозвідки УСБУ у Рівенській області, підполковника Вадима Федорука, начальника управління внутрішньої безпеки Рівненського обласного управління Нацполіції Вадима Ситника, екс-начальника Дубровицького райвідділу міліції регіону Сергія Родзина. А також затримано гучнозвістного “Ушатого” як би кримінального авторитета, що на справі був звичайним сільськім автомеханіком, не виключено, що можливо ця людина у вільний час й ходила на копальні, але аж ніяк не заслуговує статусу у кримінальному світі. Це трагедія, про звичайних людей, яким держава не гарантуючи можливостей заробляти у своїх селах притягає до юридичної відповідальності за для красивого PR. Ця ситуація стала резонансною до області приїздить багато проектів по розслідуванням та правозахистників, спілкуються з місцевими, але винних поки не знайшли.

Якщо говорити про фігурантів: вище вказаним високопосадовцям у силових та прокурорських органах, ГПУ та й слідство взагалі інкримінує створення бурштинової ОЗУ. Повноваження частини з них в цілому не дозволяли “кришувати” бурштиновий видобуток, до того ж ці люди були не більш ніж просто знайомі у маленькому регіоні. Виходить, створення ними «ОПГ» в цілому навряд чи можливе? Проте, чому саме ці люди?

Заступник прокурора Рівненської області Андрій Боровик найбільш часто серед обласних прокурорів з'являвся в ЗМІ, коментуючи резонансні справи, що проводило його відомство. На численних прес-конференціях журналістам завжди в деталях по-суті пояснював про те, як формується «корупційна рента» нелегального видобутку, продажу та «кришування» зі сторони правоохоронців та навіть спецслужб. Видається дивним, що саме тому, хто протистояв як публічно, так і в рамках повноважень місцевому “криміналу”, зараз інкримінують злочинні умисли.

Невідповідності були у всьому, окрім яскравих теле-сюжетів. В ЗМІ та на офіційних порталах відомств, очільники яких «очолювали» спецоперацію були поширені заяви про т.з.в. успішність операції. Чи покарано винних в такому разі? Які рішення суддів?  Від 4 липня 2016 року з екс-заступником прокурора Рівненщини не було проведено жодної слідчої дії (допиту, слідчих експериментів, оглядів документів тощо), так само й з іншим, так званим “організатором” Федоруком. Правозахисники стверджують: крім того вони утримувалися в СІЗО СБУ, місце сумнівне і яке визнане Радою Європою, як незаконне. Крім того, відомо, що той же Боровик утримувався в одній камері з особою, яку звинувачують у вчиненні загально-кримінальних злочинів (вбивство адвоката). На разі їх перевели до славнозвісного місця політичного тиску Луянівського СІЗО зі всіма принадами умов перебування та вимаганнями грошей від управлінців пенітенціарного закладу. Фактично силовики знов вдаються до процесуальних порушень закону, хоча власне самі мають їм керуватися і бути сподвижниками «верховенства права».

Також правозахисники відмічають, що Боровик за висновками лікарів (як було озвучено захисниками на суді) має цукровий діабет 1 типу, є інсуліно-залежним й перебуває у пост-інфарктному стані. А отже кризовий стан може настати в будь-який момент. Це є загальна проблема пенітенціарної служби, адже такі пацієнти не можуть утримуватися в СІЗО, бо подібні умови можуть привести до летального фіналу, в тому числі, навіть суїциду пацієнта.

Якщо говорити по суті й коментарям юристів по справі то можемо прийти до висновку - звинувачення по бурштину безпідставні, адже немає навіть постраждалої сторони та навіть найменших фактів передачі коштів (хабарів), обвинувачення додали (класично) статтю звинувачення як би пов’язану з насиллям і таким чином залишили Боровика у СІЗО без альтернативи. Відтоді, люди з житомирського криміналу для свого захисту постійно надають фальшиві свідчення, не маючи навіть побоїв. Як же все-таки дивно відбувається маніпуляція фактами та правом, про які європейські процедури можна говорити в такому разі?

Найдивніше в цій історії для суспільства інше, те, що люді яким силовики начепили ярлики «корупціонер» знаходяться у СІЗО, процесуальних дій щодо них не ведуться, навіть допитів, тим часом бурштиновий видобуток забирає нові й нові життя на Рівненщині. Можливо мета спецоперації інша? Суспільству хочеться реального розслідування, а не замилювання очей.

Сценарії виходу з кризи

На разі можемо запропонувати кілька очевидних сценаріїв розвитку конфлікту з «бурштиновою мафією» та комплексного вирішення проблеми:

 Перший сценарій передбачає все ж таки прийняття законопроекту, який легалізує старательство і передбачить ряд економічних стягнень за видобуток бурштину і порушення землі. На ряду з цим сценарій передбачає також притягнення до кримінальної відповідальності реальних винуватих. Запровадження постійного і жорсткого моніторингу ситуації на Рівненщині разом з міжнародними партнерами.

Другий же варіант – закон про легалізацію бурштину провалюється під час голосувань у ВРУ, а тим часом силовий блок держави в особі ГПУ, СБУ, МВС, військова прокуратура продовжує «полювання на відьом», як наприклад трапилось із А. Боровиком, В Федуруком та іншими фігурантами, яких затримали й 4 місяці не то що не доводять справу у суді до кінця, а й жодного допиту не провели. Тим часом, отримуючи електоральну підтримку з телекартинки Матіос та решта прокурорів, що втратили суспільну довіру й далі залишаються при владі. Тим часом люди та природа на Рівненщині гинуть, економіка недотримує мільярди коштів, які залишаються акумулюватися у тіньовій сфері видобутку «сонячного каміння».

Третій сценарій – паралельно з голосуванням відбувається розгляд судової справи за результатами літньої спецоперації, для громадськості чітко визначають винних. Затримуються всі суб’єкти нелегального добутку, включаючи “кришу” з місцевого криміналу та правоохоронних органів, найвищих посадових осіб, що отримують “корупційну ренту” та затягували процес прийняття законодавства систем контролю за видобутком. Кошти направляються у бюджет, влада інвестує у розвиток інфраструктури та соціальної сфери регіону.

Андрій Шевченко - аналітик Інституту  демократії та розвитку "PolitA" 

Коментарі