Виживання конкурентів та підкуп суддів: нова корупційна історія “Нібулону”

У довготривалому та багатомільйонному спорі аграрних компаній «Райз» і «Нібулон» – крутий поворот, який може сплутати всі карти останній. Головне слідче управління МВС порушило кримінальну справу. 

Захоплення земельних паїв, переділ аграрного ринку, затримання та знущання з журналістів і правоохоронців. Такі «корпоративні принципи роботи агрохолдингу «Нібулон». Однак, як з’ясувалось, компанія спеціалізується ще на виживанні інших гравців аграрного ринку, за будь-яку ціну виживає конкурентів за допомогою фіктивних документів та підкупу суддів. Про такі факти в діяльності компанії стало відомо журналістам «Стоп корупції».

Нагадаємо, що місяць тому журналісти проекту прибули до селища Лідіївка Миколаївської області – за інформацією, що надійшла від місцевих мешканців та інших джерел, саме тут відбулось незаконне заволодіння землею, що мала бути розпайована між селянами. Ішлося про тисячі гектарів! Однак не встигли журналісти приїхати до населеного пункту, як за ними почали стежити, а далі цей детектив перетворився на справжній бойовик – під час спроби взяти коментар у керівника філії пана Шейка очільник підприємства напав на журналістку Христину Кришиху.

Вісім годин залякувань та відвертої агресії у заручниках, без зручностей та зв'язку – такою виявилась зйомка сюжету на одному з підприємств, що входять до холдингу «Нібулон». Що ж так ретельно та завзято намагалось приховати керівництво ДП «Лідіївське» ТОВ СП «Нібулон»?

Цілком природно, що «СтопКор» продовжив розслідування щодо можливих інших зловживань керівництва агрохолдингу. Ми знайшли нові кричущі дані про те, що представники «Нібулону» фігурують у кримінальному провадженні Нацполіції по факту шахрайства з незаконним отриманням виконавчого листа. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду, яку ми знайшли в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Але, коли наше розслідування було готове до публікації, ми завдяки колегам-журналістам з подивом виявили, що ця ухвала вже закрита для публічного перегляду громадськістю. Зокрема, як написало видання «Фром» раптом з'ясувалося наступне: «вищезгадана ухвала Печерського районного суду виявилася вже закритою від публічного оприлюднення». Що ж – не біда. Ми встигли проаналізувати текст судової ухвали з якої можна зробити висновки: для «Нібулон» не писані закони України, а дирекція компанії підкуповує Феміду.

Історія суперечки

Одним з найбільш яскравих і масштабних спорів на аграрному ринку України вже майже 8 років є спір між двома компаніями «Нібулон» та «Райз». Історія починається у 2010 році, коли придбанням «Райз» зацікавилася «Нібулон». ЗАТ «Райз» було створено у 1992 р., компанія оперувала мережею майже з 50 дистрибуційних центрів у всіх регіонах України. Земельний банк компанії становив близько 135 тис. га. У 2011 році компанія «Райз» уклала з «Нібулон» договір на поставку 158 тис. тонн кукурудзи, який тоді не змогла виконати з об'єктивних причин, а саме через квотування експорту кукурудзи з України.

Нагадаємо, що уряд Миколи Азарова тоді прийняв рішення про введення обмежень на експорт зернових культур з України. Постанова набрала чинності 19 жовтня 2010 р. і зобов'язувала всі компанії, що мали намір експортувати с/г продукцію певного виду, отримувати спеціальні ліцензії.

Тоді більшість міжнародних організацій, зокрема й Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами (ГАФТА), представники та посли провідних західних держав не тільки засудили квотування експорту, а й заявили про непрозорість і корупційність самого порядку розподілу квот.

Але далі стає відомо, що у 2011 році дозвіл на покупку земельних і цукрових активів проблемної компанії «Райз» в Антимонопольного комітету запросила Ukrlandfarming Олега Бахматюка. «Райз» була йому продана з боргами в 300 мільйонів доларів за ціну у 100 мільйонів доларів. Цілком очевидно, що це не влаштувало «Нібулон», який почав торпедувати ситуацію. «Нібулон» зажадав у «Райз» компенсацію суми за невиконаними контрактами в розмірі 26,8 млн дол. США (вартість усієї непоставленої кукурудзи, а також штрафи, відсотки та вартість юридичних послуг).

Чотири роки справа розглядалася у двох інстанціях арбітражу ГАФТА. В кінцевому підсумку Апеляційна палата прийняла рішення на користь «Нібулону», зменшивши розмір збитків до $17,5 млн. При цьому арбітри відзначили надзвичайні труднощі «Райз», визнавши, що продавець насправді зробив все від нього залежне для отримання ліцензії на експорт. Компанія «Райз» не погодилася з рішенням ГАФТА і, пославшись на положення арбітражного акту 1996 року, звернулася до Високого суду Лондона у 2014 році, який повернув рішення назад до Апеляційної палати ГАФТА для перегляду. Не дивлячись на рішення Високого суду Лондона з усіх ключових питань, Апеляційна палата залишила своє рішення чинним.

 

Прямісінько до кримінальної справи

Можливо б ця довга суперечка між двома найбільшими аграрними компаніями тривала й далі в міжнародних арбітражних інстанціях. Якби «Нібулон» не вирішив «брати бика за роги» і в хід пустив феноменальну за своєю «неупередженістю» та рівнем поваги до закону – українську Феміду. Мета – запустити за будь-яку ціну виконавче провадження на суму 17 мільйонів доларів, а далі – банкрутство «Райз».

30 січня 2015 року Святошинський райсуд Києва виносить Ухвалу про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA).

23.02.2016 – Апеляційним судом Києва ця Ухвала райсуду скасовується.

Далі – касаційна інстанція, яка повертає справу знову до Святошинського районного суду.

Ось на цьому моменті й починається найцікавіше. 28 грудня 2017 року секретар Святошинського райсуду Шпакович С.Р. на підставі заяви (!) представника «Нібулону» – Васильєва А.О. (заступник генерального директора компанії) про видачу виконавчого листа, поданого через канцелярію суду, без жодних резолюцій керівництва суду – самовільно складає виконавчий лист по даній справі! При чому виконавчий лист підписується фіктивно від імені судді Святошинського райсуду Макаренка В.В., у якого на той період вже рік як сплинув термін суддівства.

Далі, в той же день, прудкий секретар суду Шпакович підписує фіктивний виконавчий лист у заступника голови Святошинського райсуду П’ятничука І.В. та видає його на руки представнику «Нібулону» Васильєву, який миттю передає виконавчий лист до відділу примусового виконання рішень ДДВС Мін'юсту для відкриття виконавчого провадження. Проте 5 січня 2018 року виконавцем ВПВР ДДВС Сіренком С.В. відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Напевно, виконавця доволі збентежив нашвидкуруч зліплений виконавчий лист.

Представник «Нібулону» Васильєв не розгубився: він знову «біжить» до Голови Святошинського райсуду і просить видати новий виконавчий лист, але вже підписаний чинним суддею. Голова суду Ясельський А.М. погоджується «допомогти» представнику «Нібулону», не приймаючи жодних заяв або справи до провадження, не призначаючи судового засідання і не розглядаючи справи по суті щодо виправлення виконавчого листа, миттєво надає розпорядження про заміну виконавчих листів, причому датуючи новий все тим же 28 грудня 2017 р. Підписує новий варіант виконавчого листа вже сам голова суду – Ясельський. Попередній виконавчий лист – зникає.

На підставі таким чином підробленого виконавчого листа відділом примусового виконання рішень ДДВС Мін'юсту відкривається виконавче провадження за №55583162.

За фактом цього дійства Головне слідче управління МВС України порушує кримінальну справу і починає досудове слідство. Відповідне кримінальне провадження зареєстровано в ЄРДР за № 12018000000000121 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 КК України (замах на злочин) та ч. 4 ст. 190 КК України (Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

Ось таким «легким» розчерком пера українська Феміда вміє виконувати арбітражні рішення на майже два десятки мільйонів доларів. Ось так незграбно в нашій державі можна закінчити справу на мільйони доларів, коли у тебе є для цього важелі впливу на вищому рівні.

До речі, як і у справі з «Райзом», тактика «Нібулону» прослідковується і в інших суперечках цієї компанії. Наприклад, в липні поточного року Касаційний суд постановив стягнути з «Укрзалізниці» на користь «Нібулону» 120,28 мільйона гривень шкоди, заподіяної компанії у 2012-2014 роках внаслідок неправомірно встановленого все того ж азарівського «експортного тарифу» на перевезення зернових вантажів. І навряд чи є збігом, що як і в суперечці з «Райзом», з Укрзалізницею стрімких успіхів «Нібулон» досягнув саме впродовж останніх років. І саме в цей момент стає зрозумілим, чому всі чиновники та політики так нахвалюють досягнення «Нібулону» в економіці держави, називаючи цю компанію «символом відродження України».

Коментарі