Тютюнові війни: як боротьба з палінням перетворюється в корупційну схему

Турбота про здоров'я нації чи корупційна схема? – у Верховній Раді лежить кілька законопроектів, які мають нібито зменшити кількість курців в Україні. Але чи шляхетними мотивами керувалися автори цих документів? Дивіться в нашому розслідуванні. 

Боротьба із тютюнопалінням – традиційно популярна тема в парламенті. Її в своїй законотворчості використовують мало не всі партії вже кількох скликань. Теза про боротьбу за здоров'я нації з одного боку резонує із європейськими та світовими цінностями, з іншого – додає серйозних політичних дивідендів. Втім, попри величезні зусилля як громадських організацій, так і політичних діячів, боротьба із палінням в Україні чомусь просувається вкрай повільно. Тож "СтопКор" вирішив вивчити, хто саме займається цією боротьбою. 

Хедлайнером у боротьбі з палінням в Україні є громадська організація "Життя". Вона проводить різноманітні заходи та активно просуває антитютюнові законопроекти. Втім, голова ГО "Життя" каже – хотілося б бути більш ефективними.

Ми спитали, чим же саме займається "Життя" і які має вже досягнення за стільки років своєї діяльності. 

Дослідження – програмний захід. Тут є цілий моніторинг в містах, наприклад, по вуличній торгівлі тютюном. Незаконна торгівля, звернення до МВС, співпраця з поліцією, в десяти містах проведено дослідження, а це часто дуже ризиковано… Прес-конференцій ми робимо достатньо багато, обійшли 100 шкіл, навколо визначили радіус, це співпраця с Джимом Хопкінсом. Тут були створені 4 продукти. 4 відеоролики, які транслювалися по всій Україні, вони мають рецензію Держкомтелерадіо як соціальна реклама, ніхто соціальною рекламою не займається, тому що ну немає грошей. Ви бачите піар-акції, які, скажімо, ефективні чи неефективні, але ми проводимо їх, – каже голова ГО "Життя" Андрій Скіпальський. 

Постало в нашій розмові й питання боротьби із контрабандою цигарок, адже Україна посідає перше місце в Європі з контрабанди тютюну. З'ясувалося, щоправда, що "Життя" не займається цією темою через брак ресурсів. 

До слова, перед тим, як розпочати спілкування з нами, Андрій Скіпальський наполегливо попросив не піднімати тему фінансування громадської організації "Життя". Він категорично відмовився на камеру розповідати про розподіл коштів організації та наполягав говорити лише про досягнення структури. Причину назвав одну – вважає, що тема грошей неважлива та другорядна. І саме тому, що він таке нам сказав, ми подумали, що це підозріло.

Так от, трохи про фінанси, яких, за словами Скіпальського, "Життю" весь час не вистачає, щоб бути більш ефективними. Згідно з відкритими даними, основним донором "Життя" є американський фонд Блумберга. І зважаючи на деякі цифри, стає зрозуміло, чому в "Житті" не хочуть говорити про гроші. 

Колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг входить, за версією журналу Форбс, до десятки найбагатших людей світу. Створений ним фонд роздає гранти організаціям, що по всьому світі борються з палінням. У свою чергу, гранти отримують такі структури, що мають зв'язки у владі. В Україні фонд співпрацює переважно з громадською організацією "Життя". Загалом, на боротьбу з тютюном в Україні фонд виділив 2 800 000  доларів США. 

ГО "Життя" у своєму фінансовому звіті за 2016 рік на власному сайті вказує, що отримала донорських коштів на суму 3 820 255 грн. З них більш як третина – це заробітна платня співробітникам. Яких, за даними з сайту, в організації шестеро.

У своїй декларації за 2016 рік голова ГО "Життя" Андрій Скіпальський зазначив, що його заробітна платня за основним місцем роботи становила 945 143 грн, що складає майже 25 відсотків від усього річного бюджету організації. Заробітна плата одного А.Скіпальського перевищує суми витрат на роботу всіх експертів Життя(458 430.6 грн) та адміністративні витрати (420 228.05 грн) разом узяті. І це враховуючи, що мінімальна заробітна плата в Україні в 2016 році складала в середньому 1476 грн на місяць (з січня по квітень – 1378 гривень, з травня по листопад - 1450 гривень, з грудня – 1600 гривень). Тобто керівник антитютюнового проекту в Україні отримує 53! мінімальних заробітних плат на місяць (78 762 грн), що значно перевищує навіть оплату народних обранців та міністрів в Уряді.

А тепер про те, що лежить нижче верхівки айсберга. А саме – реальні цілі лобістів. Наприклад, у тому самому звіті вказано, що 12 відсотків своїх коштів "Життя" витратило на роботу експертів, що писали дослідження, проводили консультації та сприяли просуванню антитютюнових ідей у владі. 

Наприклад, Костянтин Красовський займається цією темою 25 років. 

Костянтин Красовський – завідувач сектору контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України. Помічник народного депутата Ганни Гопко. Колишній співробітник програми контролю за тютюном бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні. За інформацією видання "Кримінальна Україна". Змушений був піти з цієї посади на вимогу керівництва ВООЗ через звинувачення у фінансових махінаціях. Саме в ці роки, за даними того ж видання, Красовський займався лобіюванням запровадження в широкий обіг препаратів для відмови від залежностей. Тож можна стверджувати, що його цікавість до боротьби із тютюнопалінням теж далеко не альтруїстична.

Хотілося почути офіційну позицію Міністерства охорони здоров'я, роз'яснення щодо ось такої форми лобіювання, але ми не отримали нічого, окрім мовчання. 

Міністерство охорони здоров'я не вперше відмовляється спілкуватися із журналістами "СтопКору" на гострі теми, навіть попри офіційні запити. Тож їхня позиція з приводу антитютюнового лобі нам невідома.

Ще одна особа, яка, власне, є авторкою проекту "Життя" – це Ганна Гопко. На момент обрання народним депутатом була офіційно безробітною, але дуже заможною жінкою. Хоча єдине, чим вона займалася – була власна громадська організація. 

Ганна Гопко, народний депутат України, перший номер в списку партії "Самопоміч" на минулих виборах. У 2008 році закінчила Блумберзький університет охорони здоров'я Джона Хопкінса. Через рік після цього заснувала громадську організацію "Життя".

Ганна Гопко через помічницю кілька разів відмовлялася від зустрічі з нами. Хоча питання ми мали геть формальні. Остання відмовка була зовсім дивна – помічниця Ганни Миколаївни повідомила нам, що Гопко більше не має жодного стосунку до діяльності ГО "Життя" та навіть відійшла від справ у своїй антитютюновій діяльності. Нас це здивувало, адже протягом осені Ганна Гопко була присутня на всіх прес-конференціях "Життя" та давала свої коментарі. Ба більше – у своїй декларації вона також не відмовляється від причетності до "Життя". Тому ми пішли шукати її до Верховної Ради України. І стикнулися із дещо нервовою реакцією. 

Про гроші Ганна Миколаївна, як і Андрій Скіпальський, говорити категорично не забажала і швидко перевела розмову у площину світової змови. 

В українському законодавстві відсутнє поняття лобізму та це поняття має, скоріш за все, етичний характер. Заведено називати таку діяльність словом адвокація. Втім, одна з найавторитетніших юридичних компаній Києва вважає інакше – якщо лобізм має фінансову зацікавленість, він є шахрайством. І навіть корупційною схемою.

Якщо ми говоримо про державних службовців чи про органи державної влади, то тут можна робити тільки те, що напряму дозволено законом. Тобто депутат, як представник державної влади, може робити тільки те, що йому напряму дозволено законом, – розповідає юрист Михайло Ілляшев. 

За словами пана Михайла, консультації, брифінги, прес-конференції та інакші способи донести свою позицію чи схиляти прихильників на свій бік – не гріх та не злочин. Але лише до того моменту, поки не йдеться про спонсорство таких дій ззовні. 

Довести прямий зв'язок між спонсором лобізму та самим лобістом зазвичай нелегко. Як і довести факт здійснення хабара в руки, адже гроші лобісти отримують в конвертах і в деклараціях не вказують. 

Повертаючись до питання – чому законопроекти, що подаються до Верховної Ради, майже ніколи не стають законами? Чому, наприклад, заборона вільної викладки пачок досі не прийнята? Експерти кажуть – подібні законопроекти мають популістський характер та не мають на меті здоров'я нації чи надходження до бюджету. Швидше піар чи привід для звітності перед донорами. 

- Я співпрацюю і багато спілкуюсь з різними виробниками. Найголовніше, на чому вони наполягають, від чого застерігають – це дві речі: перше – підняття акцизів, тому що коли доходить до певного рівня ставка податку – вона мінімізує надходження до бюджету. І ми цю червону лінію можемо в будь-який момент перейти саме тоді, коли за високі податки звертається виробництво, – пояснює народний депутат України Оксана Продан. 

Крім того, Оксана Петрівна каже – ніхто не хоче займатися питанням контрабанди, бо це справді важка та важлива робота, де популізму недостатньо. 

Журналісти допомагають відстежувати місця, де продають контрабанду і контрафакт, поліція приїжджає і нічого з цим не робить. 

Наразі серед антитютюнових лобістів просувається ідея ратифікації Протоколу Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами. За версією лобістів, прийняття відповідного протоколу гальмується в Адміністрації Президента України. 

Та насправді Адміністрація повертала проект на доопрацювання через те, що законопроект, за фактом, містить лише заклик приєднатися до Протоколу. Але сам Протокол – це міжнародний документ, для імплементації якого необхідно внести до чинного законодавства України зміни, а також розробити детальний план дій для реалізації Протоколу. Ніяких пропозицій щодо поправок до законодавства антитютюнники не вносили, тож в такому вигляді прийняти їхній законопроект неможливо. Та про це ніхто не говорить. 

Про те, що законопроекти, які просуваються наразі в Верховній Раді, недопрацьовані та не приймаються не через світову змову, а тому, що документи некоректні та сирі, ми поговорили з одним із експертів, послугами якого користується ГО "Життя", Павлом Яворським.

Наприклад, ми спитали його, чи передбачає законопроект про заборону викладки пачок на вітринах, компенсаторні механізми для тих роздрібних торгівців, яких така норма просто знищить.

- З точки зору роздрібної мережі ми повинні вирішити, що ми вибираємо - хто може торгувати тютюном, а хто ні. Ті ж МАФи. Ми чомусь вирішили, що вони не можуть продавати міцний алкоголь. І, відповідно, ми повинні вирішити, як суспільство, чи мають вони право продавати цигарки. Тому що контролювати їх важко, відповідно, це негативний ефект для суспільства. Треба просто вирішити, хто може ними торгувати, а хто ні, – стверджує Павло Яворський. 

Законопроект, який передбачає заборону викладки пачок цигарок на відкритих вітринах, має на меті запобігання підлітковому палінню, адже з очей дітей зникнуть яскраві та привабливі пачки, тож не буде реклами – не буде й спокуси. Але чи не призведе це до збільшення обсягів повністю нелегальної торгівлі, з землі? Йдеться про бабусь із лотками, які не тільки продаватимуть цигарки дітям, як робили це завжди, а будуть робити це ще й поштучно. Саме така форма торгівлі, по 1-2 цигарки, провокує дитяче паління.

Київський ринок Юність – місце, де можна купити цигарки поштучно. Все відбувається просто на очах правоохоронців. Але жодного борця із тютюном з Верховної Ради чи громадського діяча ви тут не побачите. Ми купили 5 цигарок у бабці, це для неї норма, і тут навіть можна купити нелегальні цигарки. Ми можемо сказати, що якщо зникнуть МАФи, то ось ці бабусі точно з'являться по всьому місту. 

Втім, в оцінках популізму ідеї про нескінченне підвищення акцизів заради зростання бюджету пан Яворський солідарний з Оксаною Продан – це міф, яким можна взяти політичні бали хіба що у пересічного громадянина. 

Ще один цікавий момент – серед народних депутатів – антитютюнових лобістів виявився вибірковий підхід до проблеми. Наприклад, до інтересів Львівської тютюнової фабрики антитютюнники ставляться турботливо. Колишній директор Львівської тютюнки навіть працює помічником народного депутата Оксани Юринець, яка є співавторкою багатьох антитютюнових законопроектів. 

Дії нардепів наштовхують на думку, що під виглядом опікування національним здоров'ям відбувається банальне просування недобросовісної конкуренції. 

Цікава риторика й щодо учасників ринку. Так, "Життя" та інші антитютнники виступають за усунення виробників від будь-яких діалогів з державою. Втім, у своїх звітах про тютюновий лобізм існування Львівської тютюнової фабрики ігнорують. Здається, що це схоже на ринкову війну, а зовсім не на громадську діяльність. Ба більше, ситуація навколо Львівської тютюнки варта окремого розслідування, яке знаходиться наразі в роботі "СтопКору". 

Про те, які глибинні мотиви антитютюнових лобістів наразі існують, ми спитали засновника та генерального директора провідної аналітичної та консалтингової компанії Юрія Когута. Він розповів нам, що лобізм тютюнових виробників, який безумовно, існує, – ніщо, порівнюючи з тими коштами, які обертаються у сфері антитютюнників. 

Про лобіювання та просування фармацевтичних інтересів ми вже говорили раніше, коли згадували про людину-легенду Костянтина Красовського. І які саме засоби він просував під виглядом опікування здоров'ям нації. 

Проте головне питання – то чому ж такі величезні кошти виділяються, а ефективність роботи антитютюнників, що нібито переслідують справді шляхетну мету, нульова? 

Після усього вивченого та дослідженого нами, висновки невтішні. В першу чергу через те, що насправді шляхетна місія покращити здоров'я нації, зменшити кількість курців, збільшити надходження до бюджету – не зовсім те, чого насправді прагнуть борці з палінням.

Просто якщо проблему тютюнопаління в Україні буде вирішено, а закони ухвалять, антитютюнові лобісти залишаться без солодких грошей, за які можна навіть не звітувати. 

Подробиці нового розслідування "СтопКору" дивіться у новому випуску.

Інші новини

Коментарі