Правоохоронні органи не контролюють державні закупівлі, це доводиться робити громадським активістам, – Роман Сімутин

21 грудня 2017 року Верховною Радою України був ухвалений законопроект "Про вдосконалення моніторингу публічних закупівель". Про систему моніторингу державних закупівель, яку впроваджено та розпочато громадською організацією "Стоп корупції" журналісту "СтопКору" Наталії Дігтяр розповів голова Броварського осередку та керівник руху "За чесні закупівлі" Роман Сімутин.

- Сьогодні ми будемо говорити з головою Броварського осередку ГО "Стоп корупції" Романом Сімутиним про публічні закупівлі, а саме про необхідність контролю за проведенням закупівель, адже від недоброчесних замовників чи учасників ніхто сьогодні не застрахований. 21 грудня 2017 року Верховною Радою України був ухвалений законопроект про вдосконалення моніторингу публічних закупівель.

Розкажіть, будь ласка, як виник проект "За чесні закупівлі"? Його місія? І чи є аналоги в Україні?

- Почався проект з Броварського осередку, який започаткували ми, потім він переріс на загальноукраїнський рівень, так ми й стали працювати.

- А яка його місія?

- Показати суспільству дії зловживання чиновниками та зупинити їхнє свавілля в частині розпорядження нашими публічними коштами.

- Скажіть, чи є аналоги в Україні?

- Є, але небагато.

- На якому рівні вони працюють, тобто наскільки вони серйозно займаються і на скільки глобально?

- Ця робота проводиться несистемно. Тобто якщо в окремих регіонах чи в окремих містах є подібні проекти, якщо там громадськість організувалася і контролює закупівлі, то там немає конкретної системності.

Перевагою цього закону є те, що він зобов'язує замовників реагувати на рекомендації та зауваження Державної аудиторської служби України в обов'язковому порядку, а також звернення громадських діячів, які є також підставою для проведення перевірки закупівлі.

- Навіщо контролювати закупівлі? Невже сама платформа "ProZorro" не може виконати цю функцію?

- Ні, сама платформа "ProZorro" цього не може виконати, тому що вона може оцінювати за певним критерієм ціну і все. А те, що там в тендерній документації й те, які критерії виставляє замовник, вона не оцінює.

- Які державні органи повинні відстежувати махінації у публічних закупівлях?

- Принаймні я 5 організацій таких знаю – ДАСУ, АМКУ, всі правоохоронні органи – поліція, СБУ, НАБУ, ДБР. Але насправді вони свою функцію не виконують, найкраще цю функцію виконують якраз громадські організації та найкраще дає результат поширення інформації в ЗМІ. Тобто коли стає відомо про якесь порушення, злочин тощо. І тоді тільки йде реакція, а домогтися від ДАСУ перевірки на рівні ГО досить складно.

- Чи можливо взагалі обдурити систему "ProZorro"?

- На ділі систему "ProZorro" неможливо обдурити, якщо оцінюється за критерієм, тобто закладений критерій оцінки за ціною. Це перше. Якщо цінова пропозиція одного з учасників буде меншою, то, звичайно, першим буде отримувати й будуть кваліфікувати саме першого учасника, який подав найконкурентнішу пропозицію. Якщо брати до уваги другий критерій, оцінка замовника – це вже людський фактор, який впливає, то і сам замовник починає оброблять документацію і вже там, звичайно, може робити все, що завгодно. Тому в тендерній документації здебільшого чим зловживають? Тільки коли в тендерну документацію включають дискримінаційні умови і їх дуже складно вслідкувати, вони прописуються саме під конкретного учасника. Це і є називається махінаціями зі сторони якраз замовника.

- Власне, я думаю, що сюди якраз входить і штучний демпінг, чи не так?

- Ну звичайно, потім вони оцінюють, обирають цього учасника-переможця, а потім через деякий час піднімають ціну. Дуже важлива перевага системи в тому, що жоден з учасників не може дізнатися цінову пропозицію іншого учасника. У той час, коли закупівлі були в паперовому вигляді, це можна було зробити, а зараз цей фактор виключається взагалі.

- Розкажіть про найпоширеніші махінації у системі держзакупівель. Які вони та скільки їх є?

-  Їх дуже складно порахувати, починаючи від дискримінаційних вимог. Це одне з основних порушень, коли прописується документація під певного виробника або під певного учасника. У нас тут були випадки, наприклад, по Броварах – прописується, що компанія повинна бути зареєстрована в місті Бровари, повинна мати 5 аналогічних договорів саме з бюджетними організаціями, там має бути певна кількість працівників тощо. Друге зловживання – це демпінг. Спочатку компанію визнають переможцем, потім протягом певного часу укладають декілька додаткових угод. У цьому випадку немає документа, який би підтверджував, що там ціна товару за 2 місяці піднялась на 80-100% або навіть на 120 %. Дуже багато різних ситуацій, коли можуть визнавати переможцем за найвищою ціновою пропозицією, відхиляючи всіх учасників безпідставно. Так само дуже зловживають і учасники, й замовники коли розігрують між собою тендери і коли виступає одна компанія як основний гравець, але ще беруть участь декілька технічних кандидатів, які не мають наміру навіть виграти цей тендер. До слова, закон чітко прописує те, що замовник повинен підходити із сторони економії, це найголовніше, тобто якщо очевидно, що тендер був замовним, то повинні скасувати.

- Скільки коштів недоотримав бюджет України у зв'язку з такими махінаціями в системі закупівель?

- Складне питання. Наприклад, проводиться закупівля, було оголошено тендер на 9 млн грн і ми бачимо, що уклали договір на 5 млн. Економія майже 50%. Вам не здається це якимось підозрілим? Тобто нам показують колосальну економію, а насправді її немає, просто завищили очікувану вартість на певну суму і коли звітують у Мінекономіки про те, що економія бюджетних коштів становила, наприклад, 1 трильйон гривень – це 10 млрд. Для мене ця цифра умовна, тому що бачачи, як оголошуються тендери і яку оголошену вартість виставляють, то зрозуміло, що очікувана вартість йде за максимальною ціною. Ніякої економії насправді немає.

- Чи траплялися такі випадки, що правоохоронним органам вдавалося розслідувати недоброчесних замовників та чи були вони покарані?

- Випадків по Україні дуже багато, але ситуація така, що закупівля, наприклад, відбулася у 2017 році, а рішення про накладення штрафних санкцій АМКУ видається лише через 2 роки. Такою є практика. Тобто щоб довести узгодженість дій учасників процесу закупівлі, потрібно пройти досить складний і кропіткий процес. Формується певна доказова база і загальна сума штрафу на ділі становить 10% від вартості закупівлі. Така практика існує в Україні, траплялися навіть штрафи на десятки мільйонів гривень.

До слова, АМКУ виніс рішення по закупівлі у 2016 чи у 2017 році по Міноборони, стосовно харчування. Там було близько 10-ти учасників закупівлі, вони розігрували між собою тендер на мільярди закупівель. Тоді АМКУ оштрафував учасників закупівель на сотні мільйонів, здається, за змову

- Наскільки важлива роль громадських активістів у моніторингу державних закупівель?

- Роль громадських активістів є незалежною, а це дуже важливо. Держава повинна підтримувати такі рухи, тому що ми не зацікавлені в тому, щоб покривати чиновника, ми зацікавлені в тому, щоб показати суспільству, що відбувається. Ми також зацікавлені в тому, щоб зекономити кошти, наприклад, Броварів. Ми намагаємось показати, що робиться в цих закупівлях, на прикладі одного міста Бровари. Тобто відбулася, наприклад, мільйонна закупівля чаю, де із 540 тисяч завищена вартість була на половину – це закупівля на 540 тисяч, на 1 500 000 вкрали. І такою є практично кожна закупівля. Ви розумієте, що таке вкрадені кошти? Що таке півмільйона гривень для Броварів? Це як мінімум ремонт семи під'їздів або забезпечення харчування м'ясом дітей найбільшої школи впродовж року.

- Ви як громадський діяч виявляєте порушників в закупівлях. А як ви далі дієте? Ви звертаєтеся з певними заявами про порушення у державних закупівлях до правоохоронців? Розкажіть, будь ласка, послідовність і висновки, до яких уже вдавалося доходити.

- Починаємо ми все досить банально. Спочатку контролюємо всі закупівлі, дивимося на предмет наявності/відсутності ознак корупційної діяльності. Довгий час перевірка не займає, якщо виявляємо порушення – одразу в Фейсбуці публікуємо пост на цю тему, після цього йде звернення до ДАСУ й до правоохоронних органів. Якщо ми виявляємо змову, то звертаємося до АМКУ. У нас є 4 справи, які лежать в АМКУ. Ми робили сюжет на цю тему по зловживанню антиконкурентними діями "Антар сіті", "Будсервіс 2016". Нагадаю, це справа, до якої причетні були посадові особи Державного управління у справах президента. От АМКУ відкрив провадження, почав розслідування по восьми закупівлях. Ну і ще три лежать на розгляді, чекають свого рішення. Крім цього, є декілька кримінальних проваджень по відділу капітального будівництва. Це будівництво стадіону в парку Перемоги, загальна вартість кошторисна була там, здається, 16 млн грн. Ще у 2017 році її провели, у 2018 році я попереджав, що закупівля відбулася з порушеннями. Отримав відповідь ДАСУ про те, що там дійсно є порушення. Поставили до відома міську раду, але реакції не було, а буквально місяць тому на сесії Броварської міської ради міський голова повідомив, що договір з підрядною організацією розірвано, оскільки стосовно підрядної організації відкрито кримінальне провадження

- Згідно з вашими заявами про відстежені порушення у держзакупівлях до органу ДАСУ, чи були вже проведені перевірки замовників?

- Декілька разів були.

- Виходячи з нашої розмови: як побороти махінації? Яким чином можна привернути увагу державних органів до проблеми махінацій? Адже фінансовими оборудками повинні займатися не лише громадські активісти.

- Я спостерігаю тенденцію з 2014-го року. Спочатку люди були рішуче налаштовані, тому чиновники боялися красти, ухвалювати неправомірні рішення, але нас згодом певними етапами привчили, що ми нічого не можемо, ні на що не впливаємо, нас розбалансовували, нас не чули й на нас не зважали. Зрештою, чиновники свого добились. Наразі залишилися невеликі осередки спротиву. Зауважу, що законодавство про публічні закупівлі в Україні прописано досить непогано, але відповідальність не прописана, вона дуже розмита, немає чітких формулювань. Тому, вважаю, нашим законотворцям потрібно звернути особливу увагу на відповідальність за фінансові махінації.

- А чи є в аудиторів  певна зацікавленість разом із замовниками?

- Я вам скажу, що 100 % є зацікавленість, розумієте, від висновків аудиторів все залежить. Тобто вони збагачуються разом із недоброчесними замовниками. Потрібно припинити цю практику і чітко внести зміни до ККУ, внести зміни до Закону про публічні закупівлі в частині посилення відповідальності замовників.

- Чи є підстави вважати, що це все породжено владою?

- Я вважаю, що це все породжено безвідповідальністю влади. І безкарністю. На мій погляд, безкарність саме й призвела до цього всього. У нас немає механізму, який би покарав цих всіх злочинців.

- Скажіть, як виникла ідея проекту "За чесні закупівлі", чому його створили?

- Ви знаєте, це, очевидно, потреба суспільства в механізмах контролю чиновників і на місцях, і на загальноукраїнському рівні для того, щоб подолати корупцію в закупівлях. Ми її, звичайно, не подолаємо повністю, але можемо суттєво знизити її рівень. Тому рух "За чесні закупівлі" ставить перед собою за ціль зменшення впливу чиновників на розпил бюджету. Ми хочемо створити конкуренцію на ринку. Щоб вигоду отримували не чиновники-корупціонери, а держава і порядні підприємці.

Коментарі