Понад 5 мільярдів гривень на рік – скільки грошей втрачають українці через рибних браконьєрів

19 жовтня Асоціація рибалок України разом із Полтавським рибоохоронним патрулем провели антибраконьєрський рейд на Кременчуцькому водосховищі, під час якого було затримано 3 бригади "рибних браконьєрів".

Зловмисники скористались тим, що із настанням холодів та через зниження температури води риба починає гуртуватись поблизу зимувальних ям. Саме у таких місцях браконьєри за допомогою рибальських сітей займаються незаконним виловом риби.

У день затримання на Кременчуцькому водосховищі сума збитків, завданих незаконним рибальством, склала майже 40 тисяч гривень – і це улов лише за один день.

Як розповів "СтопКору" голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков, браконьєри щодня незаконно ловлять рибу на водосховищі.

"Одна бригада стовідсотково на постійній основі займається цим. Це їхня робота, тож вони щодня там ловлять. Причому вже забуті ті часи, коли браконьєром вважали "дідуся, що карасів ловив" – зараз там діють справжні професіонали з дорогим обладнанням та кілометровими сітками", – зазначив він.

Також Чистяков впевнений, що посадовці кришують браконьєрів та дозволяють їм здійснювати свою злочинну діяльність.

"На даний момент браконьєрство в країні виросло до критичних розмірів і набуло ознак організованої злочинності. Сума збитків через незаконний тіньовий ринок риби складає приблизно 5-6 млрд гривень на рік. Посадовці кришують це браконьєрство. Упродовж трьох років наші водойми знищуються так, що вчені стверджують, що до 2050 року в українських річках взагалі не залишиться риби" – підкреслив Чистяков.

Поліція, яку викликали на місце злочину, склала протоколи за статтею 249 Кримінального Кодексу України (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом).

Також у цей день борці з браконьєрами вирушили на рибний ринок у смт Градизьк – місце, відоме недоброю славою через реалізацію браконьєрської риби з усього Кременчуцького водосховища.

Було складено 6 протоколів щодо торгівлі рибою без документів, які б підтвердили її походження. Також поліція Глобинського району конфіскувала 168 кілограмів риби та рибної продукції.

За словами Олександра Чистякова, конфіскація та штрафні санкції – малоефективні засоби для боротьби з браконьєрством.

"Багаторічний досвід боротьби з цим явищем показав, що штрафи не знижують фактів вбивства природи. Поки пишеться Законопроект щодо підвищення штрафів та поки він приймається, інфляція повністю "з'їдає" це підвищення. Сьогодні наші річки та моря після багаторічного грабежу рибного ресурсу перебувають в критичному стані. Тому потрібно вводити кримінальну відповідальність за браконьєрство. А матеріально – має нараховуватися сума завданого природі збитку. З браконьєрами потрібно боротись жорсткими методами" – розповів "СтопКору" головний рибалка країни.

Правозахисник “Стоп Корупції” Ігор Бондарчук теж наголошує на необхідності реформування системи покарання для браконьєрів.

“Коли відбувається затримання правопорушника і в нього конфіскують засоби для ловлі риби – сітки, вудочки чи човни – усе це знаряддя потім неодмінно до нього повертається. У цьому винні правоохоронні органи, які недостатньо жорстко реагують на правопорушення. Ще одна проблема – відсутність контролю з боку керівників областей, зокрема, Держрибагенств та судів, які отримують усі ці заяви. Вони не діють і просто повертають браконьєрам їх майно. Це явно демонструє відсутність політичної волі в керівництва країни і це проблема, адже збитки можуть сягати величезних сум. Рибне браконьєрство – це робота кланів, сім’ї десятками років займаються цим, за довгий період вони “нагріли” точки вилову, збуту та постійних клієнтів. Для них – це ремесло. Держава має взяти під свій контроль прибутки і податки від цього ремесла та почати виводити ситуацію з тіні”, – впевнений він.

Через недостатнє регулювання зі сторони владних органів та відсутність реакції на проблему, громадські організації починають брати на себе відповідальність у цій справі.

“Завдяки громадським організаціям ситуація вирівнюється. Активісти на свій страх і ризик “лізуть” до мафії, пробують зупиняти неправомірні дії, контролюють судові процеси. Ще одним регулятором справи є українські ЗМІ – існує пряма необхідність запуску “масової бомби”, оскільки наразі вони не дуже активно висвітлюють цю проблему. Якби більшість українських медіа почали говорити про цю ситуацію щодня – це була б кричуща тема, адже вона може відобразитись на екологічній системі України. У природі все пов’язано – риба поїдає водорості, а її надмірний вилов приводить річки до занепаду”, – додав Ігор Бондарчук.

Також, на думку правозахисника, існуючі рибнадзори здебільшого діють неефективно. Особливо яскраво це видно на прикладі Кременчуцького водосховища.

“На периферії більша корумпованість – там просто непахане поле”, – зазначив він.

Активісти та правозахисники “Стоп Корупції” беруться за цю ситуацію, щоб у майбутньому запобігти ймовірній екологічній катастрофі всеукраїнського масштабу, а також незаконній діяльності браконьєрів, яка тягне за собою величезні розкрадання бюджету держави.

Коментарі