“Не треба плекати надії на диво” – Назар Холодницький про корупцію, вибори та справу “Укроборонпрому”

Результати першого туру президентських виборів показали розчарування суспільства зокрема й у питаннях боротьби з корупцією. Чому так сталося та хто у цьому винен? Чи отримали в САП оригінали записів між фігурантами справи "Укроборонпрому"? Чи збігаються вони з тим, що оприлюднили журналісти? Та, головне, які судові перспективи у цієї справи? Ці питання редакція "СтопКору" поставила заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

- Суспільство дуже чекало антикорупційних змін і дуже розраховувало на нові антикорупційні органи, але щось пішло, мабуть, не так, і це ми бачимо за результатами першого туру. Що, на Вашу думку, пішло не так?

- Ви хочете, щоб я Вам дав якісь політичні оцінки? Я скажу так: народ свій вибір зробив під час першого туру – так само, як Ви пам’ятаєте, був психоз в Україні, коли у 2016 році були вибори президента США? І нас лякали ядерною війною, Апокаліпсисом, якщо прийде Трамп. І тут багато хто, зокрема й політики, і директор НАБУ, який дуже розказував, як він допомагав Гіларі (прим. – Клінтон), і який Трамп агент Кремля, і так далі, це ж його відеозаписи. Ви знаєте, очікували якоїсь страшної сенсації, але ми повинні поважати вибір американського народу: якщо вони захотіли Трампа, вони його отримали, це їхній вибір.

Я не американець, я не можу судити й вказувати, яким має бути президент в США. Як виборець я зробив свій вибір 31 березня на виборчій дільниці. Чи цей вибір збігається з вибором більшості українців, чи він не збігається, чи подобається мені президент – чи то Порошенко, чи то потенційний президент Зеленський – ми повинні поважати вибір більшості українського народу. Це називається демократією.

І якщо щось пішло не так – Ви говорите про корупцію, про боротьбу з нею – я наголошую, не треба плекати надії, що станеться якесь диво в тому законодавчому полі, яке зараз є. Якщо говорити про НАБУ, то орган створювався більше як піар-кампанія.

Я досі наголошую, що не можу зрозуміти, чому в правоохоронному органі, основною функцією якого є слідство, близько 20 чоловік працює лише у прес-службі. Ми знімаємо черговий серіал типу «Слуги народу»? Чи ми розслідуємо справи? На жаль, цієї відповіді я не бачу.

Знаєте, все, що добре, то сам, все, що погано, то зам, так? Все, що добре, то НАБУ, все, що погано, це САП – це просто перекривлення інформації.

Ситуація з «Укроборонпромом» показала, що таке, коли є неякісне процесуальне керівництво, коли прокурор дозволив справі йти на самотік і довірився повністю детективам НАБУ в їхніх прагненнях. З’явились довідки про те, що фірма фіктивна, потім через деякий час фірма вже не фіктивна, от вам результат роботи антикорупційного бюро.

І, зверніть увагу, в розслідуванні Бігуса ви жодного слова не знайдете про САП. Жодного. Один з небагатьох органів, який непричетний до тієї ганьби, особливо в обронці. Бо вони знають, що моя принципова позиція як керівника САП – це справи, де має бути здійснено якісне розслідування і нагляд.

Оборонка – перш за все, коли гинуть люди на фронті, і отакі дворічні затягування чи приховування матеріалів – чи можна їх конвертувати в смерті наших солдат? І скільки їх можна було б уникнути, якби ці справи по оборонці пішли б вчасно з підозрами в суд? Зокрема по тих фігурантах, які фігурували в розслідуванні журналіста. І це треба також розуміти.

А коли починаються якісь нічні візити по чужих домівках, а суспільству деякі активісти намагаються згодувати ідею про те, що там була боротьба Добра зі Злом, на території Зла чомусь, і потім бачимо результат по «Укроборонпрому».

- А на якій стадії ця справа зараз знаходиться і хто, на Вашу думку, винен в тому, що так все сталось?

- Питання, чому низка проваджень, які зареєстровані ще в лютому 2016 року, станом на квітень 2019 року перебувають у статусі «в процесі», а не з підозрами, з актами в судах чи закриті за відсутністю складу злочину – ставляться завжди до слідства.

Кожен правоохоронний орган, слідчий орган, має робити ту роботу, яка йому підслідна за законом. Простіше кажучи, не може, наприклад, військова прокуратура виїжджати на ДТП, бо всі розуміють, що це є підслідність слідчих Національної поліції.

Водночас, якщо злочин вчинений військовослужбовцем, не може виїхати прокуратура Житомирської області, бо це є підслідність – тоді була підслідність військової прокуратури, зараз вже створеного ДБР, а саме відділу чи департаменту, який в них займається військовими злочинами.

І так само ситуація по інших справах. Якщо це, наприклад, питання про тероризм, державну зраду, не може її розслідувати НАБУ, бо це є питання Служби безпеки України. Тобто чинний КПК зробив так, що кожний орган повинен відповідати за свою ділянку роботи.

Ця інформація, яка була озвучена, наприклад, Бігус Інфо, вкотре підтвердила найгірші побоювання – те, що в НАБУ є системні проблеми, зокрема й корупційного характеру, по розслідуванню тих чи інших проваджень.

Адже переписка, яка була оприлюднена, чітко вказує про те, що детективи НАБУ й керівництво НАБУ залучені до цього через одного афериста, який назвав себе агентом НАБУ, хоча він таким не був. Як він сказав журналістам перед випуском цієї передачі, заробив свій мільйон доларів на «Укроборонпромі». Людина, просто маючи підходи в перші кабінети антикорупційного бюро, вирішувала свої меркантильні фінансові питання.

І я розумію, якби це була переписка просто двох осіб. Але там скидалися і фотокопії офіційних документів антикорупційного бюро з підписами детективів. Була переписка, де вказувались конкретні імена, зокрема й першого заступника директора НАБУ, керівника головного підрозділу детективів НАБУ.

- Скажіть, будь ласка, Ви вже отримали ту переписку, яка підтверджена?

- Так, ми її отримали офіційно з НАБУ 19 березня. Переписка вийшла в ефір 11 березня, а ми отримали її лише 19 березня. І якби не журналістське розслідування Бігуса, я впевнений, що про цю переписку ми б не знали. Тому що, наголошую, детективи зробили те, що вони не мають права робити взагалі – вони просто, отримавши ці документи на руки від воєнної прокуратури, сховали їх у свої шухляди.

Ти як прокурор кажеш, що от я бачу ситуацію по «Укроборонпрому», по ПЕКу, по Нафтогазу, по енергетиці, а вони всім табуном бігають за «Шкодою-Октавія» Корчак – ну соромно просто це виглядає. Потім, коли воно переходить в шапіто, коли детектив, замість того, щоб послати якогось стажиста, сам особисто завозить повістку її свекрусі, то це свідчить про те, як розподіляються трудові ресурси всередині НАБУ.

- В мережі є такі думки… ваші матеріали збігаються з тим, що Бігус оприлюднив, він нічого від себе не додавав? Ви вже перевірили?

- З того, що він оприлюднив, я нічого нового... зайвого не дізнався. Ви зрозумійте правильно, переписки – їх є більше, ніж Бігус показав. Але з того, що він показав у себе, воно на 100% збігається з тим, що є в цих переписках.

- Тобто він від себе нічого не додавав? Поки що не бачили?

- Ми жодної додачі від себе не бачили. Мої прокурори проаналізували і Бігус Інфо, і цю переписку, яка була, вона повністю збігається з тими матеріалами, які там є.

- Скільки Вам часу треба, щоб довести їх до якогось логічного фіналу?

- Зрозумійте правильно різницю між НАБУ і САП: НАБУ – це орган, який первинний, зобов’язаний збирати інформацію. І, власне, НАБУ як детективи, які поєднують в собі слідчих і оперативних працівників, які мають спецпризначенців, БТРи, автомати, оперативні можливості – повинні прокурору надати інформацію, з якою йому йти до суду.

Якщо НАБУ чи будь-який інший слідчий орган приховує важливі для слідства справи, прокурор їх не буде шукати, вибачте, в штанах у детективів чи в шухлядах у їх кабінетах.

За законом прокурор може проводити будь-які слідчі дії, якщо вважає це за потрібне. Але це не означає, що прокурор повинен собою замінити слідство. На жаль, дуже часто цим маніпулюють. Наприклад… ми написали підозру, не подобається – перепишіть собі самі. Якщо ми замість вас будемо робити всю роботу, то навіщо ви нам здалися?

- Але ж наразі передали вже?

- Вже передали, але два роки втрачено.

- То зараз є з чим в суд іти?

- Немає. Зараз у нас 4 квітня, станом на 4 квітня в суд немає з чим іти. Жодних проектів підозр, хоча вони дуже часто маніпулюють, надсилаючи в САП «гнилі» проекти підозр, які не підкріплені доказами, зате встигнувши перед тим зробити піар-кампанію, що от – ми надіслали підозру, а САП там щось гальмує. Навіть цього ганебного кроку не було зроблено. Тому що немає що сказати. І коли ти задаєш на ТСК директору НАБУ в очі питання, а як же, де це все було, ти бачиш тільки червоні вуха і опущені очі.

- Тобто до другого туру ми результатів цього розслідування не побачимо?

- Ці справи, особливо по оборонці, набули вже широкого розголосу, знаєте, я не буду мовчати. Я це повторю ще раз – я мовчати не буду. Але обливати брудом антикорупційну прокуратуру і прокурорів, які роблять свою роботу, я також не дозволю.

Коли, наприклад, по справі одеського міського голови викликали в суд свідком народного депутата Лещенка, який має дати всі відомі йому свідчення, він замість того зробив для себе просто піар-картинку і сказав, що прокурори просто не такі питання йому ставили. Це свідчить про що? Про те, що ти не щирий, пане депутат. Про те, що ти брешеш.

- Зрозуміло. Ну й останнє питання: на стадіон підете?

- Як віце-президент федерації футболу – піду.

Коментарі