Під час обрання першого спеціалізованого прокурора Україна спостерігала за справжніми баталіями всередині конкурсної комісії між представниками від громадських організацій та Генпрокуратури. Очолив тоді новостворений орган 31-річний Назар Холодницький. Відтоді, за словами керівника САП, «антикорупціонерам» вже вдалося добитися певних результатів у боротьбі з корупцією. У планах – поповнення штату новими фахівцями, співпраця з іноземними партнерами і доведення гучних справ до судового вироку.

- Вас доволі часто називають першим в історії антикорупційним прокурором України. Яких успіхів вдалося досягнути у боротьбі з корупцією за останній час?

Станом на 29 серпня прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у 200  кримінальних провадженнях. У 24 кримінальних провадженнях повідомлено підозру 70 особам. До суду направлено 29 кримінальних проваджень, з них 6 – з угодами про визнання винуватості. Але справжні успіхи нас чекають попереду. Думаю, у нас буде дуже цікава та плідна осінь.  Давайте дочекаємося вироків суду по цих справах.

- Порівнюючи з європейською практикою боротьби з корупцією, що б Ви могли сказати про Україну і діяльність вітчизняних антикорупційних органів?

Звичайно ж, європейські антикорупційні органи мали більше часу на становлення. Згадаймо досвід Румунії, де за моменту відкриття справ проти посадовців у найвищих ешелонах влади пройшло понад понад сім років. Але суспільний запит на перші і подальші результати роботи САП є зараз надзвичайно високим, тож ми усвідомлюємо, що не маємо часу «на розкачування». Працюємо і паралельно донабираємо штат.

Хочу наголосити, що ми маємо справу із багатьма заплутаними схемами господарсько-економічних злочинів, і розплутування цього «клубка» вимагає кропіткої аналітичної та експертної роботи, а часто і співпраці з міжнародними організаціями, куди ми направляємо численні запити.  Це все вимагає часу.

Одне з найважливіших питань, які все ще залишаються невирішеними –це створення законодавчих засад, які захищають незалежність САП та НАБУ від зовнішнього тиску та перешкоджають витоку інформації. Зокрема, на законодавчому рівні має бути закріплене право антикорупційних органів самостійно здійснювати прослуховування в рамках кримінальних проваджень, які вони ведуть. Це право закріплює законопроект № 4812, який отримав схвальний висновок профільного комітету з питань запобігання і протидії корупції. Сподіваюся, що народні обранці проголосують за нього на самому початку наступної сесії.

1

- Ви повідомляли про 200 справ, які перебувають зараз у роботі. Хто переважно є їхніми фігурантами?

Як я зазначав раніше, станом на 29 серпня у САП здійснює процесуальне керівництвo у 200 кримінальних провадженнях.  Найбільш численними категоріями осіб, якими повідомлено про підозру, є прокурорські працівники, посадовці вищого рівня державних компаній, судді.

- В інтерв’ю «Главкому» Ви заявляли, що на держпідприємствах відбуваються багатомільйонні розкрадання. Як боротися із цим явищем і чи варто очікувати якихось позитивних результатів у найближчий час?

САП та НАБУ не є панацеєю від корупції, а радше останнім, найкардинальнішим  хірургічним засобом боротьби з нею. На мою думку, щоб запобігти розкраданням,  держпідприємства мають працювати у трьох напрямках: а) посилити роботу із підрозділу внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, щоб своєчасно самим виявляти такі випадки на якомога більш ранніх етапах,  б) платити своїм співробітникам достойну заробітну плату в) більшу увагу приділяти створенню та дотриманню кодексу етичної поведінки співробітника, де чітко прописуються дії співробітників у спірних ситуаціях, зокрема за умови конфлікту інтересів.

3

- Що можете сказати про «Чорну бухгалтерію» Партії регіонів? Як на сьогодні  просувається робота із опитуванням людей, які «засвітилися» у списках ПР і якими результатами слідства ви можете поділитись?

Має бути проаналізований великий обсяг інформації. Експертизи тривають.

- З якими органами співпрацює САП і де детективи можуть отримати необхідний досвід роботи в антикорупційній сфері?

Поряд із законодавством України, діяльність САП регулюють міжнародні угоди та меморандуми з питань формування та реалізації державної антикорупційної політики. САП тісно співпрацює, зокрема, з такими установами, як IDLO (міжурядова організація зі штаб-квартирою у Римі), Transparency International, Консультативною місією Європейського Союзу, ФБР, поліція США та іншими.

- Як відомо, Консультативна місія Євросоюзу (КМЄС) і Європол проводили тренінги для НАБУ, САП і МВС. Чи діють безпосередньо в Україні якісь програми для навчання працівників цих відомств?

Міжнародні партнери організовують та проводять навчальні заходи як для безпосередньо прокурорів САП, так і спільно для САП та НАБУ. Крім того, запрошують наших співробітників на навчання за кордоном.

2

- Чи трапляються конфлікти з іншими органами через розгляд справ? Наприклад, чи бувають випадки, коли не вповноважені органи беруться розглядати справу, яка має бути у компетенції детективів НАБУ і САП?

Так, проблема порушення підслідності, коли інші органи починають розслідувати провадження, які за законом знаходяться у підслідності НАБ України, стає дедалі серйознішою.

Станом на 29 серпня 2016 року САП зафіксовано понад 10 спроб передачі до НАБУ справ, які починали розслідуватися іншими правоохоронними органами. САП повернула їх назад через те, що згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 87 КПК, зібрані ними докази є безальтернативно недопустимими. До того ж, докази були зібрані іншими органами були усупереч ч. 5 ст. 36 КПК, згідно з якою забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування. Тому існує велика вірогідність того, що справи, де докази зібрані із порушенням підслідності, можуть бути програні у суді.

Я наведу тільки два кричущі випадки, які ілюструють порушення підслідності. Ми пам’ятаємо ці гучні затримання заступника міністра охорони здоров’я Р Василишина та мера Вишгорода О. Момота. Обидва зараз знаходяться на волі.  О. Момот повернувся до виконання своїх обов’язків. За Василишина  внесено заставу.23 серпня Апеляційний суд м. Києва задовольнив його скаргу щодо відсторонення його від посади.

Впевнений, що ми маємо справу з імітацією боротьби з корупцією, заради гучного піару. Така практика шкодить українському суспільству, оскільки створює шпарину для злочинців, щоб уникнути покарання.

- Нещодавно Ви заявили про те, що не будете притягувати до відповідальності будь-кого із нардепів, зокрема у справі Онищенка. Наразі сам нардеп перебуває, за інформацією ЗМІ, у Британії. Як просуватиметься робота зі справою навколо «Укргазвидобування» у найближчий час?

Це питання є дещо викривленим. За законом народні депутати користуються недоторканістю, і їх не можна затримати, арештувати чи проводити щодо них негласні слідчі дії. Слідство у справі Онищенка триває, але ми не завжди можемо до розгляду справи по суті у суді оприлюднити усі наші докази.

Який прогрес? Після підписання Генпрокурором повідомлення про підозру та оголошення Онищенка у всеукраїнський розшук, наступний етап у цій справі – це оголошення у його міжнародний розшук.  Усі відповідні документи ми передали до українського бюро Інтерполу.

По низці інших фігурантів йдуть судові розгляди у судах першої та апеляційної інстанцій, але ми, незважаючи на затримки та трюки захисту, невпинно рухаємося до розгляду справи по суті щодо усіх учасників.

З п’ятьма неосновними фігурантами справи укладено угоди про визнання винуватості.

- Які стратегічні плани і цілі виставите перед собою і якою бачите діяльність підконтрольного вам відомства у майбутньому?

Доукомплектувати штат. Вивчати досвід партнерів у інших країнах. Завжди доводити справи, які знаходяться у нашій підслідності, до судового вироку.

Коментарі