Липова алея vs “липова експертиза”: через багатомільйонні корупційні тендери Ужгород ризикує втратити історичну спадщину

23.05.2019 13:10

Двокілометрова липова алея уздовж набережної Незалежності (або "набки", як називають її місцеві) – улюблене місце для відпочинку мешканців і гостей Ужгорода. Та останнім часом "набка" більше нагадує поле бою: важка будівельна техніка, розібрана бруківка, мітинги, виклики поліції, інформаційна війна у ЗМІ та соцмережах. Чому опинились під загрозою легендарні липи, а Ужгород перетворюється на міні-Москву? І хто лобіює інтереси сумнівного підрядника? Читайте далі.

Корені конфлікту довкола ремонту набережної сягають у 2018 рік, коли у травні під час відвідин Закарпаття голова уряду Володимир Гройсман зустрівся з мером Ужгорода Богданом Андрієвим. Міський голова прогулявся з прем’єр-міністром знаменитою Липовою алеєю та, поміж іншим, попросив виділити фінансування з державної скарбниці для облаштування території.

Варто зазначити, що на той час проект капремонту набережної був уже розроблений, втім на втілення грандіозних задумів нібито не вистачало коштів.

У липні 2018-го Кабмін виділив з держбюджету понад 21 млн гривень для благоустрою ужгородської набережної, які міська влада кинулася нашвидкуруч "освоювати". І вже у серпні було оприлюднено деякі деталі проекту: покриття алеї гранітною плиткою, асфальтобетон на основному шляху, облаштування велодоріжок та велопарковок, заміна ліхтарів, лав та сміттєвих урн.

Втім, наміри міськради викликали категоричний спротив та обурення у мешканців міста. І для цьогоє кілька вагомих причин.

По-перше, запланований міською владою капремонт унеможливить номінування історичного кварталу Малий Ґалаґов, до якого відноситься набережна, до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО. На цьому наголошують не лише самі містяни, але й закордонні медіа.

"Найбільшої шкоди завдасть знищення хідників із чехословацькою мозаїчною бруківкою, оскільки цей автентичний тип покриття є невіддільною складовою пам'ятки. Цей скарб заплановано замінити на дешеву бетонну плитку. Також серйозною небезпекою є поява чужорідного матеріалу — плитки з Покостівського граніту, якою заплановано вимостити пішохідну частину липової алеї", – коментує дослідник архітектури Ужгорода, співзасновник проекту Uzhhorod Modernism Олег Олашин. – "Через необґрунтоване втручання неможливо передбачити висновки експертів ICOMOS і ICCROM".

До речі, виробником тієї самої "чужорідної" та небезпечної плитки з Покостівського граніту є таке собі Спільне українсько-російське підприємство (СУРП) "Граніт". А виробник таких самих лавиць, які встановлюють на набережній в Ужгороді, взагалі знаходиться у Москві – столиці країни, що анексувала Крим та окупувала частину Донецької й Луганської областей України.

"Звісно, це лише збіг, що по всій Москві можна знайти такі самі лавиці, як на "набці" в Ужгороді. Звісно, це лише збіг, що Ужгород бездумно закатують повністю в граніт, як і Москву. Звісно, це лише збіг, що Ужгород стає схожим на Москву", – відзначають небайдужі ужгородці у міському Фейсбук-пабліку.

Але і це ще не все: як зауважує біолог та селекціонер Генріх Стратон, існує велика ймовірність знищення унікальної липової алеї внаслідок пошкодження коріння дерев під час робіт. Окрім того, задля проїзду габаритної будівельної техніки легендарні липи збираються нібито "підрізати".

"У кожному місті існують місця особливої ваги, місця, які є частиною його "генія". Позбавити місто цих лип означало би вбити вагому частину його історичного образу, порушити екосистему і назавжди змінити його колорит", – впевнений відомий український письменник і перекладач Андрій Бондар.

Відкритий лист до голови уряду з проханням відтермінувати проект оновлення набережної Незалежності підписало понад 60 відомих українських діячів культури, представників громадських організацій, вітчизняних та закордонних експертів.

Як наголошено у зверненні, скандальний проект було затверджено вкрай непрозоро – без попереднього наукового дослідження та аналізу ситуації, без консультацій з представниками ЮНЕСКО, без обговорення в експертному середовищі та без громадських слухань, які є обов'язковою вимогою, враховуючи масштабність проекту та історичну і соціокультурну цінність набережної для жителів міста. Крім цього, проект не був погоджений з органами охорони культурної спадщини, що також нівелює його головне призначення – сприяти збереженню історико-архітектурної спадщини держави.

Ба більше, як вдалося з'ясувати журналістам та активістам руху #SaveNabka, експертний звіт проекту "Капітального ремонту наб. Незалежності у м. Ужгород" підписано особою з підробленою серією та номером кваліфікаційного сертифіката, оскільки справжній сертифікат цього експерта є недійсним. А головний інженер від ТОВ "КБК", який розробляв проект, працює одночасно в експертній компанії, яка проводила експертизу, що може свідчити про факт змови.

"Намалювали план, що й віддалено не нагадує реконструкцію і швидко знайшли підрядників-вуйок, які ніколи нічого кращого, ніж гараж, не будували", – обурюється мистецтвознавиця, історикиня моди Зоя Звіняцківська, – "В плані є все: заміна нових лавочок на ще новіші, вирубка дерев, знищення чеської бруківки на користь мерського бетону. Без фахових консультацій. Без громадського обговорення. Без нагляду спеціалістів. Дикий шалений дерибан, а не реконструкція".

Пані Зоя згадує про інший важливий фактор, що викликав обурення громади та категоричне несприйняття проекту: на її думку, заміна покриття набережної на ФЕМ пов’язана з тим, що мер Ужгорода володіє заводом з виготовлення бетонної плитки.

Виконання ж робіт міська рада довірила сумнозвісному ТОВ "КБК", яке є своєрідним монополістом на ринку тендерів на проведення ремонтів по місту. За даними системи ProZorro, зареєстрована у 2003 році компанія була учасником у 180 закупівлях і перемогла у 153 з них, підписавши договори на більше ніж 310 млн грн.

Левова частка перемог (124 на суму понад 187 млн грн) припадає на тендери одного замовника – Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

У тематичних групах соцмереж можна знайти безліч відгуків про вкрай низьку якість робіт "КБК" на різних об’єктах. При цьому, як повідомляють ЗМІ, підприємство відчутно завищує вартість виконання робіт і навмисно затягує строки проведення реконструкцій: за останні три роки є 16 судових справ, пов’язаних із компанією.

Щонайменше у трьох кримінальних провадженнях фігурують одночасно ТОВ "КБК" і Департамент міського господарства міської ради. Одне з них було порушено зовсім нещодавно, після виділення додаткових 11 млн грн на ремонт площі Петефі, який триває вже 2 роки.

За оцінками місцевих активістів, збитки бюджету Ужгорода через лобіювання міським головою закупівель гранітної плитки у горезвісного монополіста сягають майже 7 мільйонів гривень. А у разі виключення з кошторису корупційної складової реальна вартість ремонту набережної Незалежності зменшилася б майже удвічі в порівнянні з поточною.

Наразі ситуація навколо варварських ремонтів історичного центру Ужгорода залишається напруженою. Роботи на площі Петефі ще тривають, хоча їх обіцяли завершити у 2018-му, до проекту облаштування набережної Незалежності нібито внесли певні зміни, але роботи ведуться за старим проектом. А ТОВ "КБК", попри кримінальний "шлейф", продовжує царювати на тендерному полі закарпатської столиці.

"СтопКор" продовжує тримати руку на пульсі подій та знайомити читачів з кричущими випадками корупції у сфері публічних закупівель по всій країні.

Нагадаємо, наразі координатор руху "За чесні закупівлі" Роман Сімутін готує депутатське звернення до ДАСУ щодо визнання недійсним сумнівного будівельного тендеру на Київщині, який виграла компанія, пов'язана з екс-віце-губернатором окупованого Севастополя.

Коментарі