Наприкінці літа 2017 року прокуратура Київської області вручила підозру в розкраданні бюджетних коштів і земель на десятки мільйонів гривень заступникам міського голови Ірпеня Дмитру Христюку та Лідії Михальченко. У всіх тонкощах обвинувачень та фактах вирішили розібратися і "Стоп Корупції". 

Йдеться про серйозні звинувачення – створення організованої злочинної  групи. 

Ірпінь – невелике місто у Київській області, його голова – Володимир Карплюк, молодий та амбіційний політик. Нещодавно він потрапив до "Рейтингу українських мерів-інноваторів" – за перетворення Ірпеня на європейське містечко. 

В листі, який Володимир Карплюк надіслав до "СтопКору", сказано: до корупційних схем він не має жодного стосунку. 

Та попри всі запити, коментарів "СтопКору" Володимир Карплюк не надав. Утім, відкриті джерела дозволяють перевірити всі держзакупівлі в країні, знайти виконавців та їх контакти.

Тут, за цією адресою, в Ірпені має знаходитись офіс компанії "Буденергосоюз", саме вона з 2016 року вигравала тендери та отримувала мільйонні кошти з міського бюджету на різноманітні ремонтні роботи.

Утім, двері зачинені, а офіс порожній. Ну а сам керівник і засновник підприємства Віталій Дасюк пішов з життя – увага! – ще у 2012 році. Як покійник через 4 роки виграв тендер? Це питання зацікавило прокуратуру. На жаль, міська рада не надала на нього відповіді "СтопКору". 

Одразу ж за воротами офісу працює СТО Володимира Дасюка, брата покійного Віталія. Але з журналістами спілкуватись чоловік не хоче... 

Ба навіть більше – погрожує викликати поліцію. На питання, чого боїться, чоловік відповідає просто – "вам це не потрібно". 

Зі слів Володимира – брат не губив паспорт, та й підпис у договорі не його. А представлений в документі телефон, належить іншій людині – Валерію Кінсицькому, який керував "Буденергосоюзом" ще до того, як Віталій Дасюк постав із мертвих. А судячи з цього фото, Кінсицький добре знайомий з першим заступником мера Ірпеня Дмитром Христюком. 

Тендери в Ірпені виграли ще два дуже дивні підприємці. Один з них – Микола Звягінцев, інвалід, який після інсульту ледь говорить. Два роки тому чоловік вийшов з тюрми, ось тільки документи йому не віддали. 

Попри мільйонні замовлення від міста Ірпінь на ремонтні роботи, Звягінцев ще рік тому ладен був піти працювати за 3,5 тис. грн. 

Ірпінь постійно штормить від громадських протестів на місці новобудов. Громадськість міста постійно підіймає питання вирубки лісу і дерибану землі під забудову. 

- У нас два таких великих забудовники, які є кишенями міського голови – це "Орлан інвест", Мирончук Антон, та будівельна компанія "Синергія" – це Оверко. Обидва є членами партії "Нові обличчя", Ігор Оверко, до того ж, депутат Ірпінської міської ради, – зазначає юрист Сергій Гапон. 

Два забудовники – однопартійці. Голова партії "Нові обличчя" – сам мер Ірпеня Володимир Карплюк, в якого ще до його кар'єри на керівній посаді був свій будівельний бізнес – ТОВ "Сарафан", оформлений на матір Карплюка, Зінаїду. Разом із тим, найбільший забудовник Приірпіння – "Будрегіонінвест" належав дружині Карплюка, Ларисі, та її кумі, дружині мера Бучі, Людмилі Федорук. Свого часу мав тісні зв'язки з мером сусідньої Бучі й сам Карплюк – до 2011 року він був заступником Анатолія Федорука. Проте, ставши мером, Карплюк офіційно позбувається свого бізнесу, стверджує – він чиновник чесний. 

А тим часом з приходом до влади Карплюка Ірпінь починає активно забудовуватись. Загальна площа Ірпеня – 110 км в квадраті, народонаселення 89 264 особи. За останні три роки кількість жителів невеликого містечка на Київщині виросла вдвічі. Станом на кінець 2017 року буде добудовано і здано 20 новобудов, ще 8 заплановано на 2018 рік. Мешканці бідкаються: при цьому в Ірпені функціонує всього 5 шкіл, яких відверто не вистачає на нові потреби міста. Обласна прокуратура звинувачує забудовників у маніпуляціях з соціальними об'єктами. 

У прокуратури виникають питання і щодо законності отримання землі, на яких зводяться чисельні ЖК. Мовляв, не завжди земля отримується забудовниками згідно з буквою закону. 

Пан Євген розповідає про землі під будівництво ЖК "Єсенін". Два роки тому Євген боровся з тотальною вирубкою лісу на цих територіях. Каже, це йому коштувало здоров'я. 

- Я повертався додому з роботи, а вони з кущів вистрибнули з гумовими кийками, ну і відповідно вони мене побили, розбили голову, мені накладали шви на спину, шию. Кажуть: Женя, ми тебе попереджали, – пригадує наслідки своєї боротьби громадський активіст Євген Мельничук. 

Активістів Ірпеня найбільше дивує в цій історії те, як Ірпінська міська рада могла розпоряджатися цими землями, які Ірпеню не належать. Адже за документами ці земельні території – державна власність. Але міськрада вирішила самовільно перевести їх в розряд комунальних, розширивши межі Ірпеня

Скаржаться активісти і на відсутність торгів щодо земельних ділянок комунальної форми власності. Як, наприклад, було і з ділянкою на Єсеніна. Юристи підкреслюють: не завжди зведення багатоповерхового ЖК відповідає цільовому призначенню землі. 

А ось це вже землі в іншій частині міста. Належать вони державі й перебувають на балансі державної служи охорони. Після того, як міськрада приймає рішення про переведення цих земель в комунальну власність, громадськість почала чинити активний спротив черговому будівництву. Міськрада рішення відкликала. 

Місяць потому тут почалось будівництво. З сусіднього будинку почала заїжджати спеціальна техніка й почались роботи. Люди з будинку напроти помітили й вийшли з акцією протесту під ДСО і поліцію. Викликали поліцію, зареєстрували кримінальне провадження і зафіксували вирубку дерев, – розповідає громадська активістка Тетяна Печерська. 

Активісти порахували: за три роки тотальної забудови Ірпеня було вирубано понад 100 гектарів лісу. Це територія невеликого району. 

Активісти завзято подають до суду. Хоча геть не завжди судове рішення має значення. Так, наприклад, будівництво на Єсеніна судом заборонене взагалі. А втім, тут вже стоїть два будинки та повним ходом зводиться третій. 

Місцеві активісти теж бідкаються на беззаконня у місті. Євген, до речі, був не єдиним, хто постраждав через відкриту громадянську позицію, та каже, що розуміє, хто за цим стоїть. 

- За моїм побиттям стояти карательні загони Карплюка, і сам пан Мирончук говорив – так, це мої антирейдери, – зауважує активіст.

Та сам Карплюк, каже: до скандальних переслідувань активістів не причетний. Побиття – ініційовані конкурентами, а до бізнесу, відтоді як став керманичем Ірпеня, стосунку не має. 

Це –  заплава ріки Бучанка. Саме  сюди звозиться все будівельне сміття в місті. Ба навіть більше – під галас інших скандалів заплава засипається піском. Ірпінці налякані – чи не зводиться тут плацдарм до нового ЖК? 

Ситуація із забудовниками Ірпеня викликає чимало запитань, тож за відповідями ми вирушили до прокурора міста.

Поки прокуратура області займається питанням незадекларованого майна Дмитра Христюка і розслідує обставини справи про створення злочинного угрупування, Володимиру Карплюку вручається підозра... про причетність до смерті людини. Буцімто, за його керівництва ТОВ "Сарафан" були порушені вимоги правил безпеки на будівництві. 

Та повернімось до історії з побиттям активістів. В одному з інцидентів поліція підозрювали керівника служи безпеки Володимира Карплюка. Та притягнути його до відповідальності не вдалось через … раптову смерть. 

У 2013 році керівник служби безпеки Карплюка Роман Павлюченко покінчив життя самогубством. Начебто він викинувся з вікна своєї службової квартири тут, у Бучі.

Однак у цій історії є два щонайменш дуже цікаві факти – по-перше, інцидент стався за день до запланованого поліцією арешту, а по друге – сусіди чули гамір з квартири самогубці. 

Та за роки, які минули з трагедії, свідки давно змінили місце проживання. Нам вдалось відшукати одну колишню сусідку. Поза камерою жінка розповідає подробиці: Роман впав на піддашок будинку, таким чином пролетівши всього лише три поверхи. 

Під час роботи над сюжетом до ірпінського керманича виникло чимало запитань. Інформаційний запит був відправлений ще у вересні, а у жовтні команда "Стоп Корупції" спілкувалась з прес-центром, наголошуючи на важливості інтерв'ю. Спілкувались ми і з самим мером і відправили його раднику перелік питань. Однак пан Карплюк за 2 місяці так і не знайшов для "СтопКору" часу. Утім, точка зору місцевої влади залишається для нас важливою. І ми будь-якої миті готові її почути. 

Коментарі