Уявіть, що завтра до вашої квартири прийдуть незнайомі й скажуть, що вона вам більше не належить. І покажуть навіть витяг з реєстру. Ми розкажемо вам про одну з найнахабніших схему рейдерства в Україні.

В одному з недавніх розслідувань програми ми розповідали, як завдяки підробленим іпотечним договорам розпродають не лише помешкання чи дрібну приватну власність, а й цілі заводи.

Броварський завод пластмас

Нещодавно Броварський завод пластмас захистив нерухоме майно від рейдерів у всіх судових інстанціях. Та змінити реєстрацію відповідно до судового рішення заборонила комісія з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації при Мін'юсті. 

Була скликана комісія. Нас на неї не запросили. Там дуже швидко прийняли рішення і скасували реєстрацію, де ми повертали собі об'єкти нерухомого майна, – пригадує юрист Броварського заводу пластмас Людмила Ленчицька. 

Завод знову пішов у суди. В Мін'юсті ж пояснити блокування виконання судових рішень не можуть. 

Втім, рішення комісії дало підстави Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виставити завод на аукціон. Там вартість нерухомого майна підприємства систематично занижують завдяки так званому Голландському аукціону. 

Пояснимо його принцип:

Голландський аукціон особливий тим, що ціна виставленого лоту знижується, допоки покупець з нею не погодиться. Після цього торги збільшують вартість лоту. Покупець, котрий назве найбільшу ціну, перемагає. Та якщо про лот нічого не відомо, на торги виходять лише "свої" покупці. Отже, ціну товару можна скидати, скільки заманеться. 

Щоб купити актив, його потрібно побачити. А виявляється, що Фонд гарантування фактично більшість активів продає, як кота у мішку. Ви не бачите тієї квартири, того предмета нерухомості. Ви не знаєте, чи є там арешти, чи є там якісь кримінальні справи, які вам не дозволять фактично розпоряджатися цим майном, – пояснює адвокат Ростислав Кравець. 

Які підстави у Фонду так воювати за завод? І чи є для цього у можновладців особистий інтерес? 

Це особова картка колишнього співробітника Броварського заводу пластмас – Костянтина Ворушиліна. Того самого, що обіймає посаду виконавчого директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 

Пан Ворушилін брав участь у приватизації цього підприємства, був заступником голови Ради орендарів, яка через оренду з викупом викупила це підприємство. Це було в 1993 році, – каже головний бухгалтер Броварського заводу пластмас Наталя Свирид. 

А це вже підприємство "Бровари-Пластмас", чи не єдине підприємство в районі, що так само займається виробництвом і продажем пластмасових виробів. Серед кінцевих бенефіціарів підприємства – дружина Костянтина Ворушиліна. Попри всі намагання "СтопКору" поспілкуватися з Ніною Ворушиліною нічого не вийшло – жінка вирішила уникнути незручних запитань журналістів та... втекла від знімальної групи проекту. 

Сам же Костянтин Ворушилін теж всіляко ігнорує журналістів. Прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад рік не відповідала на наші запити. Допоки ми не прийшли вимагати відповіді. 

Принаймні, ми нарешті отримали письмову відповідь. Але в ній Фонд лише посилався на рішення держреєстру, Мін'юсту та фіктивну оцінку майна. Жодної прямої відповіді. 

Щоб поспілкуватися з паном Костянтином, ми зробили все, що тільки можна. І чатували вдома, і надсилали понад рік інформаційні запити, і намагалися домовитись про відеоінтерв'ю. Але людина не хоче з нами бачитись. Можливо, їй просто нема чого відповісти на закиди до неї? 

Костянтин Ворушилін

Трудова діяльність пана Ворушиліна цікава не тільки Броварським заводом пластмас. 13-та стаття Закону про систему гарантування вкладів чітко говорить: Директор-розпорядник Фонду не може бути керівником, учасником або пов'язаною особою банку.

Але на час призначення пан Ворушилін вимогам цієї статті не відповідав, оскільки мав у власності 5 відсотків Міжнародного інвестиційного банку. 

Цей факт став відомий ще у 2015-ому році. Проте, ніхто на це порушення особливо не реагує. Адже закон про систему гарантування вкладів захищає Фонд від зайвого контролю. 

Верховний суд звернувся до Конституційного з вимогою змінити цей закон. Але вже понад два роки  Конституційний суд не розглядає це подання. А поки керівництво Фонду має справжню юридичну індульгенцію на дерибан українських підприємств.

Усі подробиці війн за завод за Броварський завод пластмас дивіться у новому сюжеті "СтопКору".

Коментарі