Чому викривачі повідомляють журналістів про корупційні дії і зловживання?

11

Журналісти громадської організації «Стом корупції» намагаються зробити антикорупційні розслідування ґрунтовними та переконливими, викрити передумови корупційних дій , домогтися очищення органів державного управління від корупціонерів та змінити життя у нашій країні на краще. Але наші журналісти не мали б змоги робити свою роботу добре без наших добровільних помічників і викривачів. Тому ми рішуче підтримуємо та піклуємось про безпеку громадянських викривачів корупційних дій, що звертаються до нас з іменами і фактами корупційних вчинків. Якщо Вам стали відомі факти, які Ви вважаєте неправомірними і несправедливими, і Ви розглядаєте можливість повідомити нас щодо цих фактів, ймовірно Вам буде цікавим матеріал, опублікований дослідниками університету Единбурга (Шотландія, Велика Британія) щодо взаємин журналістів і викривачів корупційних дій. Дослідження стосувалось як країн Заходу, так і низки країн колишнього СРСР. Наводимо основні тези досліджень.

22

Більша частина викривачів корупційних дій (далі в тексті «викривачі») спочатку намагається вирішити питання на «нижчому рівні». Вони повідомляють про факти, що стали їм відомі, керівництву компанії або закладу, де вони працюють, або у спеціалізовані антикорупційні відділи або органи, звертаються до свого депутата або правозахисної громадської організації. І лише менша частина викривачів звертається безпосередньо до журналістів як до останнього прибіжища, коли вони бачать, що їхні зусилля вирішити проблему марні, спеціалізовані антикорупційні органи жодним чином не реагують або, навіть, пов’язані з корупціонерами.

Треба взяти до уваги, що дуже часто лише завдяки втручанню журналістів і широкому розголосу проблеми вдається досягти глибокого викриття усіх деталей злочинних дій і досягти належного реагування на ці дії. Існує класичних приклад, коли у 2005 році медична сестра відділення інтенсивної терапії Тоні Хофман повідомила адміністрацію лікарні у місті Квінсленді про підозрілі дії лікаря-хірурга Джаянта Патела, що призвели до смерті кількох пацієнтів. Адміністрація лікарні почала розслідування, яке дало обмежені результати. І лише широкий розголос справи у багатьох журналістських виданнях примусив ретельно дослідити факти і встановити зв’язок між навмисними діями лікаря і смертями більше ніж 80 пацієнтів лікарні протягом років.

33

Важливим є питання щодо мотивів, що ними керуються викривачі, коли вирішують повідомити про факти корупції або зловживання. Найчастіше викривачі не мають жодної користі від свого вчинка, а керуються пошуком справедливості. Дуже часто (на другому місті по частоті) викривачі діють через відчуття обурення, гніву, бажання помсти або покарання винних, зокрема у випадках, коли викривач уже зазнав утиску винних осіб через свою принципову позицію. Пошук справедливості і бажання покарати винних – два найчастіших мотиви, що до того ж дуже часто діють спільно. Вагомість особистої користі або отримання переваг як мотиву у дослідженні виявилась досить обмеженою. Інші мотиви, що мають обмежене значення, перелічують потребу визнання та слави, політичні інтриги, торгівлю інформацією, дезінформацію з метою дискредитації журналіста, або бажання виправдати себе (у випадку, коли особа була залучена у злочинні дії).

44

Інший аспект взаємин викривача і журналіста стосується верифікації інформації. Журналісти часто висловлюють викривачу прохання по можливості надати документальні підтвердження отриманих відомостей. Іноді отримати документи буває досить складно. Але треба взяти до уваги, що документальні підтвердження – це потужний засіб від дискредитації як журналіста, так і викривача. Це у спільних інтересах обох, бо перевірено часом, що перша реакція злочинця на викриття – спроба особисто дискредитувати журналіста або викривача і відволікти увагу від змісту обвинувачень. За наявності переконливих документів  це майже неможливо.

55

До яких журналістів найчастіше звертаються викривачі? Дослідження показує, що це журналісти і організації, які прагнуть перетворень у країні і довели, що здатні досягти результату не тільки у оприлюдненні викритих фактів, а й у формуванні публічної думки та належного реагування компетентних державних органів. Другий важливий фактор – здатність журналіста або організації забезпечити у разі потреби анонімність викривача і захистити його персональні дані від злочинного зламу. Досягається це певними технічними засобами захисту інформації, якими має володіти журналіст. Інші фактори, що поступаються частотою першим двом: репутація і авторитетність видання, охват аудиторії, канали розповсюдження, тематична спрямованість, наявність досвіду у розслідуванні аналогічних проблем, здатність журналіста протистояти домінуючим наративам, що поширюються на замовлення впливових осіб. У деяких випадках викривачі перевіряють здатність журналіста належно розпорядитись інформацією, надаючи її поступово окремими частинами.

Підсумовуючи результати дослідження, варто підкреслити, наскільки важливою журналісти розглядають роль викривачів у створенні журналістських розслідувань. Саме тому викривачі суспільно важливої інформації отримали другу назву – «громадянська розвідка», без якої нема розслідувальної журналістики.