Бери шинель – іди додому: як подолати «в’єтнамський синдром» в Україні

Єдиний в Україні центр з комплексної реабілітації ветеранів АТО діє при київській лікарні Інституту медицини праці. Однак можливості закладу обмежені: протягом року отримати повноцінну, а інколи навіть життєво необхідну реабілітацію можуть усього 340 бійців. Між тим, за статистичними даними, на сьогодні в Україні понад 10 тисяч поранених в ході війни на Донбасі.

«Потреба колосальна!» - констатує Тетяна Харченко, головний лікар Інституту медицини праці НАМН України, - «Це хворі з такою багатогранною симптоматикою, що без допомоги психолога і одночасного надання їм медичної допомоги неможливо обійтися. Ця справа дуже потрібна і дуже важлива. Особливо після того, як ми бачимо, наскільки після проведеної реабілітації хворі стають соціально-адаптованими, і просто фізично здоровими й придатними до нормального людського життя».

Микита Шатілін також пройшов пекло війни. Йому повернутися до мирного життя допомогла колосальна підтримка рідних. Проте так щастить не всім.

«Реабілітацію завжди простіше проходити вдома, в колі близьких або хоча б зрозумілих тобі людей. Бійці, воїни мають проходити поруч також з бійцями, і соціалізуватися вони повинні по групах, як це вже було доведено в американській практиці. На сьогоднішній день їх катастрофічно не вистачає, від цього є ряд проблем», - зізнається Микита.

Подивимось на світовий досвід. Наприклад, в США після Іраку та Афганістану відкрили центр реабілітації з комплексним підходом. А загалом по всій країні запрацювала ціла мережа медзакладів: півтори сотні госпіталів і шістсот клінік. Що ж заважає Україні наслідувати цей досвід? Брак ініціативи, коштів або банально місця під зведення нової споруди? «СтопКор» разом зі столичними атовцями знайшов вирішення останньої проблеми. Яке саме – дивіться у відеосюжеті:

Коментарі