Антропологія сучасного корупціонера, або Скосар, що косить

22.05.2019 14:52

Автор: Наталія Мальцева, журналіст

Іноді мені здається, що робота журналіста подібна до роботи антрополога. Особливо, коли йдеться про розслідування корупційних злочинів за участі людей, що бувають в поганому сенсі яскравішими за власні вчинки.

Буває, такі екземпляри в дикій природі корупційного заповідника трапляються, що починаєш вірити, що герої Ільфа та Петрова були взяті далеко не з уяви письменників.

Отак дивишся спочатку: ніби Остап Бендер. А ні. Скоріше Кіса Вороб’янінов.

Отже, я про що. Ефір не дозволяє вмістити все, що трапляється під час зйомок та що вдається з'ясувати в процесі розслідування, тож трохи спойлерів та бекстейджів, як то зараз кажуть.

Колишній депутат Верховної Ради України, а нині простий собі громадянин Ігор Скосар нещодавно був затриманий патрульною поліцією Києва нетверезим за кермом.

На відео, що було розповсюджене скрізь у соціальних мережах, Скосар нерозбірливо, втім дуже емоційно та нецензурно лається, крутить поліціянтам дулі та трясе вже простроченим посвідченням нардепа, а ще намагається розв'язати питання за допомогою 300 доларів США, що за деяких зусиль, але можна розібрати з його монологу. Гротеску ситуації додає те, що він навіть спробував комусь зателефонувати, але кількість проміле в крові колишнього парламентаря була така, що навіть телефон його не слухався. Відео одразу стало вірусним, бо вже дуже весело виглядала людина, яка ще на минулому скликанні голосувала за закони.

Здавалося б, скільки тих п’яних нардепів ганяє вулицями? Та й не тільки нардепів. Проблема вічна, проте регулюється з перемінним успіхом. Але пішла така чутка, що Скосар позбуватися водійського посвідчення не планує і навіть далі продовжує їздити на автівці, на якій його затримували. В теперішні часи, якщо справа вже пішла із протоколами до суду, це щось неймовірне. Що ж за особливі можливості у колишнього нардепа, який навіть політиком не став? Тож захотілося із чистою антропологічною цікавістю історію дослідити.

По-перше, як стало нам відомо, Ауді А8, що фігурувала в інциденті та має номери парламентської серії “ВР”, зареєстрована на тещу Ігоря Скосаря – скромну вчительку середньої школи Олену Латишову. Свого автотранспорту в колишнього нардепа офіційно немає.

А ще пішохід Скосар є безхатьком, адже величезний маєток, де він фактично проживає, у Конча-Заспі, теж належить найбагатшій, мабуть, вчительці країни. Втім, теща не відмовила дочці та зятю і пустила їх до себе пожити разом з дітьми та двома милими песиками. До речі, песики дивно схожі на дуже модну у світських колах породу “бішон фрізе”, французька болонка. Цуценята такого фрізе вартують орієнтовно 1000 доларів, якщо вірити сайтам заводчиків. Те, скільки коштує прогодувати такого пухнастика спеціальним елітним кормом, рахувати не хочеться, бо зрештою, тваринка в тому не винна.

На перший погляд, в людини все склалося якнайкраще. Але в мережі є й інше відео, дещо давніше, на якому Ігор Скосар відкрито зізнається в тому, що потрапити до парламенту йому коштувало 6 млн доларів. І він особисто заносив сумку зі стодоларовими купюрами, вагою 60 кг, до Арсенія Яценюка.

Заява була зроблена в прямому ефірі, де аудиторія аж завмерла: настільки нечуваним здавалося таке зізнання. Сам Скосар не зупинявся, поіменно “здав” зі всіма бебехами учасників та із суцільною тугою повідомив, що зробив це лише тому, що хотів захиститися від влади Януковича. А гроші на таку дивну форму захисту позичив. Аудиторія вже не переймалася логікою хабародавця, а хотіла знати лише одне: а що, так можна було? Позичити гроші, отримати мандат, а потім гратися у Павліка Морозова?

Ба більше, інсайдери підтверджують: позичав Скосар гроші у дещо більшому розмірі. За різними даними, чи то мільйон доларів, чи то півтора мільйона розчинилися у повітрі, тобто пішли не на справу, а ймовірно, на потреби самого позичальника. До речі, позичене Ігор Євгенович досі не повернув. А потім почав бідкатися, що його “кинули”, що він не так собі все уявляв, мовляв, ніхто не попереджав, що треба буде ще й працювати. І ображено вирішив грюкнути дверима.

Така нахабність викликає стан “мову відібрало” навіть у досвідчених аферистів. У телефонній розмові секретар парламентського комітету з питань протидії корупції Дмитро Добродомов прокоментував нам це так: "Якщо уважно подивитися на списки 2012 року, то хто такий Скосар? Який він стосунок мав до “Фронту змін?” Чи до “Батьківщини”? Очевидно, що ніякого. Він і не приховував цього".

Та й насправді Скосаря, як і книжкового Кісу Вороб’янінова, ніхто не знав, поки він не вирішив, що може не тільки брати участь у великих справах, а й встромити ножа в спину тим, хто взяв його до команди. Бо хотів більшого і тільки для себе. І щоб за це ще й нічого йому не було.

Навіть пошуковики на запит “Скосар” видають тільки скандал з поліцією та вищезазначену історію про 6 мільйонів. Ну ще й наші сюжети. Жодної згадки про бізнес, проекти, підприємства чи посади. Взагалі нічого. Внутрішній антрополог просто волав: “Невже ми маємо справу з унікальним екземпляром дикої корупційної природи, що не має жодних ознак власного походження, ніяких причин для збагачення, та при цьому живий, на волі й заможний? Це справжнє диво! Якщо дослідити та з'ясувати, як воно таке утворилося та розвинулося, це ж можна запустити в масову селекцію і кінець епохи зубожіння! Кожна вчителька матиме по маєтку!

Але дива не сталося.

Після уточнення інформації у колах, наближених… назвемо це так, до Конча-Заспи, портрет у нашого героя склався однозначний – він живе за чужий кошт, займаючись здебільшого шахрайством. Втім, це лише зі слів людей, що знають його особисто. Хтозна, може ті руки нічого й не крали.

Коли ж ми зателефонували самому Скосарю, він зареготав на словах “Стоп корупції”, мовляв, а що, таке буває, щоб корупції та й стоп? А потім лишень повторював одне й те саме: про хабар не пам'ятає, про допити тим паче згадати не може і взагалі нічого такого не було, примарення якесь.

Так само, до речі, відреагувала й Генпрокуратура, де однопартієць Яценюка, перший заступник Генерального прокурора України Дмитро Сторожук справу за фактом хабара закрив. І назвав усі слова Скосаря плітками, які не знайшли підтвердження. Сам Скосар після того став тихішим за воду й траву, і навіть не захотів оскаржувати рішення Генеральної. Йому вистачило й того, що за старими законодавчими нормами він звільнився від відповідальності, адже сам зізнався у злочині.

Подейкують, що така афера далеко не єдина в біографії Ігоря Скосаря. Чули ми щось і про спроби побудувати міфічний бізнес за кордоном за чужий кошт, і про численні махінації з нерухомістю, і кількість не закритих досі розписок на чималі суми, де вказується прізвище Скосар.

Часто говорять у тих самих колах і про моральну сторону Скосаря. Йому приписують окрім глибокого пияцтва дещо серйозніший допінг. Регулярні відвідування найдорожчих готелів столиці у супроводі професійних дівчат, азартні ігри та марнотратство.

Все життя в одній фразі того самого Кіси: “А поехали в нумера!”

Але чутки до ефіру не прикладеш, тож залишається лише розслідувати далі.

І дивуватися, щоразу дивуватися.

Коментарі